Стиль модернізм

1.

Презентація
з художньої культури
На тему:”Стиль модернізм”
учениці 9-В класу
Колегіуму№11
Бендік Владислави

2.

Украї́нський архітекту́рний моде́рн, УАМ —
один з українських оригінальних архітектурних
стилів. Виник на початку XX століття. Існував і
розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по
1941 роки). В основі УАМ лежать народні
традиції хатнього і церковного будівництва і
досягнення української професійної
архітектури і перш за все барокової, вплив якої,
починаючи з 1910 — го року був помітним і
навіть зростаючим. Сильним був також вплив
європейського модерну.

3.

На початкових етапах появи і розвитку стиль
мав різні найменування: «український стиль»,
«український архітектурний стиль»,
«український народний стиль», «новий
український стиль» та інші. Ці назви не є
точними, адже самі поняття «Українська
архітектура» і «український стиль» (точніше
українські стилі) мають значно ширші
значення, а УАМ як окремий стиль мав свої
внутрішні течії. Щодо цього В. В. Чепелик
зазначає: «В історії української архітектури
жодне інше стильове явище не відзначалося
такою розмаїтістю, різнохарактерністю і
суперечливістю у назві, як УАМ. Починаючи з

4.

істориків останніх літ, здійснюється пошук
оптимальної назви, котра здатна найповніше
розкрити характер і особливості
досліджуваного явища».
Цікаво, що у 1903 році, коли В. Г. Кричевський
запропонував на конкурс з розробки
архітектури будинку Полтавського губернського
земства свій проект, стиль його проекту був
віднесений до псевдо-мавританського стилю,
тому що він мав незнайомі архітектурні форми.
У назвах, що стосувалися УАМ, відбивались
характерні погляди чи світоглядні орієнтації

5.

хто їх вживав. Першим називати новий стиль
«модернізований український стиль» почав,
ймовірно, видатний митец у стилі УАМ Є. Н.
Сердюк, за ним термін «український модерн»
уводить Г. О. Коваленко.За данними
В. В. Чепелика, найбільш часто вживаною у
літературі назвою стилю є український модерн.

6.

В основі УАМ лежать форми української
народної хатньої і церковної архітектури. З
цього приводу варто відзначити, що вперше
елементи української народної архітектури
почали використовувати професійні
архітектори ще у XIX ст.
Досягнення етнографічної науки і дослідження
народної архітектури і народних будівельних
традицій привели до зародження серед
архітекторів думки про створення власного
архітектурного стилю, народного по своїй суті.
Першим цю ідею у 1903 році реалізував В. Г.
Кричевський у проекті будинку Полтавського

7.

губернського земства (1903–1908 роки), що став
першим твором у стилі УАМ.
Майже одночасно з ним у цьому новому стилі
були збудовані школа ім. Ш. П. Котляревського
у Полтаві (1903–1908 роки, архітектори Є. Н.
Сердюк і М. В. Стасюков) і церква в селі
Плішивці (1902–1906 роки, архітектор І. С.
Кузнєцов), архітектура якої відноситься
дослідниками до УАМ. Це були перші три
об'єкти, побудовані у стилі, що отримає згодом
назву УАМ. З приводу цих трьох об'єктів В. В.
Чепелик пише:

8.

«Ці три пам'ятки започаткували три
найважливіші, майже різновекторні, напрями
художніх пошуків УАМ: Покровська церква
намітила майбутній розвиток необарокових
тенденцій, будинок Полтавського земства був
скерований на ствердження декоративнороманичного напряму, який почали називати
народним стилем, школа ім. І. П.
Котляревського націлена у бік раціоналістичних
пошуків». Успішний початок викликав рух за
створення рідного стилю. Розвиток архітектури
УАМ відбувався майже одночасно в усіх регіонах
України. З 1903 року на перше місце в розробці
теорії УАМ виходить О. Г. Сластіон.

9.

Він сформулював принципи морфології УАМ і
всіляко сприяв розповсюдженню і утвердженню
цього стилю. З'являються гуртки з вивчення
української народної архітектури. Так, студенти
ПІГІ, в майбутньому видатні діячи УАМ, у 1905
— у році організовують нелегальний гурток з
вивчення української архітектури, кожне літо
вони ходять по селах і роблять замальовки хат,
хлівів, церков і дзвіниць.

10.

У Харкові при Літературно-художньому гуртку
виникає Український художньо-архітектурний
відділ, який ставить собі за мету
«розповсюження українського стилю» і
українського мистецтва взагалі, а також
«збереження інших пам'яток України і
відродження українського зодчества».
Почесним головою гуртку був І. Ю. Рєпін,
головою С. І. Васильківський. З'являються
численні публікації у спеціалізованних і
популярних журналах. Відзначалося
своєрідність стилю і відповідність сучасному
життю і новим запитам.

11.

Краєзнавчий музей Полтави
Click to edit the outline text format
Second Outline Level
Third Outline Level
Fourth Outline Level
Fifth Outline Level
Sixth Outline Level
Seventh Outline Level
Eighth Outline Level
Ninth Outline LevelОбразец текста

12.

Харківська державна академія дизайну та
мистецтв
Click to edit the outline text format
Second Outline Level
Third Outline Level
Fourth Outline Level
Fifth Outline Level
Sixth Outline Level
Seventh Outline Level
Eighth Outline Level
Ninth Outline LevelОбразец текста

13.

Львів. Акціонерне товариство "Дністер"
(вул.Руська). архітектор Іван Левинський Л.
Левинський, Т. Обмінського, О.Лушпинський.
1904-1906рр.
Click to edit the outline text format
Second Outline Level
Third Outline Level
Fourth Outline Level
Fifth Outline Level
Sixth Outline Level
Seventh Outline Level
Eighth Outline Level
Ninth Outline LevelОбразец текста

14.

Колишня клініка Солецького.
1908 р.
Архітектор Олександр Лушпинський.
Click to edit the outline text format
Second Outline Level
Third Outline Level
Fourth Outline Level
Fifth Outline Level
Sixth Outline Level
Seventh Outline Level
Eighth Outline Level
Ninth Outline LevelОбразец текста

15.

Чернігів.
Наукова бібліотека ім.Короленко
Click to edit the outline text format
Second Outline Level
Third Outline Level
Fourth Outline Level
Fifth Outline Level
Sixth Outline Level
Seventh Outline Level
Eighth Outline Level
Ninth Outline LevelОбразец текста