Організація медико-соціального забезпечення населення літнього віку

1. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЛІТНЬОГО ВІКУ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра охорони здоров’я, соціальної медицини та ЛТЕ
ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАСЕЛЕННЯ ЛІТНЬОГО ВІКУ
Лектор – зав. кафедрою
д. мед. н., професор Клименко Вікторія Іванівна

2. ПЛАН

1. Медико-соціальне значення постаріння населення
2. Поняття геронтології та геріатрії
3. Вплив постаріння населення на демографічне
навантаження, на захворюваність населення та
потребу в медичному забезпеченні
4. Особливості стану здоров’я людей літнього віку та
та спеціальні показники їх здоров’я
5. Система організації геріатричної допомоги в
Україні
6. Концепція державної системи геріатричної
допомоги населенню України

3.

«Старість – це не інша планета,
а те, що, у кращому разі,
чекає на кожного з нас»
Антуана де-Сент Екзюпері

4.

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ
ПОСТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ

5. Старіння населення

закономірний і незворотний процес,
неодмінний
атрибут
і
супутник
соціально-економічного
прогресу
й
демографічної модернізації.

6. Існує декілька класифікацій за ступенем постаріння населення:

Класифікація ООН
(за пит омою вагою людей ст арших 65 років):
– Молоде населення – менше 4%
– Зріле – 4-7%
– Старе – більше 7%

7.

Класифікація ВООЗ
(хронологічні періоди ст аріння):
• 60-74 років – похилий вік
• 75 – 89 років – старечий вік
• Більше 90 років – довгожителі

8.

За результатами більшості сучасних
демографічних прогнозів, ХХІ сторіччя
буде для планети саме
«століттям старіння»

9. Порівняння стандартизованих показників ВООЗ: тривалість життя

країни
Євросоюзу
100
90
СНД
80
роки
70
60
50
78,53
67,03
68
67,1
Україна
40
30
20
10
0
Запорізька
область

10. Основні фактори поглиблення постаріння населення:

1. Зростання середньої очікуваної
тривалості життя
2. Зростання міграції населення
3. Покращання системи охорони
здоров’я (майже відсутній його
вплив у Східній Європі)

11. Частка осіб пенсійного віку по областях України (%)

12.

Україна потрапила до "найстаріших" країн
світу не через подовження середньої
тривалості життя, а внаслідок:
зменшення народжуваності
збільшення смертності серед
працездатного населення

13. Це дало поштовх до розвітку нових таких наукових дисциплін, як геронтологія та геріатрія.

Геронтологія
(з грец. мови “геронтос” – старіння і “логос” –
наука)
– це наука про старість і старіння, що
вивчає процеси старіння із загальнобіологічних позицій, а також досліджує
суть старості та вплив її приходу на
людину і суспільство.

14.

Геронтологія загалом є
міждисциплінарною наукою, та
поділяється на кілька напрямків:
• соціальна геронтологія вивчає соціальні
та психологічні аспекти старіння
• біогеронтологія вивчає біологічні
аспекти старіння та ін.

15.

На початку 20 ст. від стародавньої науки геронтології
відокремилась нова -
Геріатрія
– галузь клінічної медицини, яка вивчає
особливості діагностики, профілактики,
лікування захворю-вань, догляду,
медико-соціальної та психологічної
реабілітації людей похилого віку.
(Термінологічний словник ВООЗ)