Similar presentations:
Санітарно-гігієнічна експертиза проектів.Системи забудов лікарень та їх гігієнічна оцінка
1. Санітарно-гігієнічна експертиза проектів.Системи забудов лікарень та їх гігієнічна оцінка. Гігієнічні вимоги до земельних ділянок під за
Санітарно-гігієнічна експертизапроектів.Системи забудов лікарень
та їх гігієнічна оцінка.
Гігієнічні вимоги до земельних
ділянок під забудову ЛПУ та їх
території.
Автор: кандидат медичних
наук ст.викладач
Соколовська I.A.
Кафедра гігієни та екології
2. План
1)Структура та класифікація лікарень за спеціалізацією.2)Законодавче регулювання будівництва та реконструкції лікарень
в Україні.
3)Проектування та види забудови лікарень. Організація їх роботи
згідно з гігієнічними вимогами.
4) Організація озеленення лікарняної ділянки, правила розміщення
різних за спеціалізацією лікарень.
5)Розміщення функціональних зон на території лікарняної ділянки.
6)Відділення,які входять до складу лікарні загального типу, правила
їх розміщення згідно з санітарними нормами.
7)Структура та оснащення приймального відділення та стаціонару
Соколовська І.А.
3. До закладів охорони здоров`я відносять такі об`єкти: 1.лікувально-профілактичні заклади, 2.санаторії, 3.профілакторії, 4.аптеки, 5.станції пере
До закладів охорони здоров`явідносять такі об`єкти:
1.лікувально-профілактичні
заклади,
2.санаторії,
3.профілакторії,
4.аптеки,
5.станції переливання крові.
Соколовська І.А.
4. Лікарні це -лікувально-профілактичні заклади, необхідні для надання населенню стаціонарної допомоги.
Лікарні це -лікувальнопрофілактичні заклади,необхідні для надання
населенню стаціонарної
допомоги.
Соколовська І.А.
5.
Лікарні можуть проектуватися укомплексі з поліклінікою або
станцією швидкої і невідкладної
медичної допомоги, пологовим
будинком, перинатальним центром.
Соколовська І.А.
6.
Улаштування та організаціядіяльності ЛПЗ, згідно з гігієнічним
вимогами, дають можливість
створити:
- найкращі умови зовнішнього
середовища для хворих;
- сприяють впровадженню
лікувально-охоронного режиму
Соколовська І.А.
7.
- запобігають виникненнювнутрішньолікарняних
інфекцій;
- полегшують лікувальну
роботу медичного
персоналу;
Соколовська І.А.
8.
- сприяють як найшвидшомувидужанню хворих та
забезпеченню оптимальних
умов для діяльності медичних
працівників.
Адже без відповідних
гігієнічних умов терапевтичні
дії є безсилими.
Соколовська І.А.
9. В залежності від району обслуговування багатопрофільні лікарні поділяють на: - дільничні; - районні; - центральні районні; - міські; - обласні
(краєві).Соколовська І.А.
10. Самостійними типами лікарень є: 1.лікарні швидкої медичної допомоги 2.лікарні відновного лікування 3.дитячі лікарні
Соколовська І.А.11.
Для надання стаціонарної допомогипевного профілю предназначені
спеціалізовані лікарні:
інфекційна
туберкульозна
психіатрична
Соколовська І.А.
12. Спеціалізованими стаціонарними закладами являються і пологові будинки, які надають медичну допомогу вагітним, породілям, новонародженим,
гінекологічнимхворим.
Соколовська І.А.
13. Будівництво і реконструкція лікарень в нашій країні ведеться у відповідності із СНіП 2.08.02-89 «Громадські будівлі та споруди»
Будівництво і реконструкціялікарень в нашій країні ведеться
у відповідності із СНіП 2.08.0289 «Громадські будівлі та
споруди»
Соколовська І.А.
14.
З урахуванням санітарних правилоблаштування, оснащення і
експлуатації лікарень, пологових
будинків та других лікувальних
стаціонарів(СанПіН 5170-90).
Соколовська І.А.
15.
Існує 4 основні системизабудови лікарняних
комплексів:
1. децентралізована;
2. централізована;
3. змішана;
4. централізовано-блочна.
Соколовська І.А.
16.
1.При децентралізованій, абопавільйонній, системі забудови
лікарняний заклад 1.складається з ряду окремих,
порівняно невеликих,
малоповерхових корпусів
(павільйонів),
2. в яких розміщуються різні за
профілем лікувальні відділення.
Соколовська І.А.
17.
Слід відзначити, що її перевагою є:1.добра ізоляція відділень лікарні між
собою, що, у свою чергу,
2.полегшує запровадження лікувальноохоронного режиму і
3.запобігає виникненню
внутрішньолікарняних інфекцій.
Соколовська І.А.
18.
2. Централізованасистема забудови
характеризується тим,
що :
1.лікувальний заклад
міститься в одному
багатоповерховому
будинку,
2.при цьому
здешевлюється
будівництво.
Соколовська І.А.
19.
Також -1.полегшуєтьсяексплуатація санітарнотехнічних служб,
2.скорочуються шляхи
пересування хворих і
медичного персоналу
від окремих відділень
до діагностичних і
фізіотерапевтичних
кабінетів.
Соколовська І.А.
20.
3. Змішана система забудови передбачає1.об'єднання в одному головному корпусі
лікарні загальносоматичних відділень,
2.лікувально-діагностичних кабінетів,
лабораторій, централізованого
приймального покою тощо.
Соколовська І.А.
21.
Разом із тим, в окремихбудинках розміщуються
поліклініка, інфекційне та
пологове відділення, секційна і
господарські служби. Ця система
поєднує позитивні властивості
децентралізованої та
централізованої систем.
Соколовська І.А.
22.
4.Зараз частіше застосовуютьцентралізовано-блочну
систему, при якій лікарня
складається з декількох
корпусів (терапевтичного,
хірургічного), зблокованих в
одне ціле.
Соколовська І.А.
23.
За допомогоюпідземних, наземних
або поверхових
переходів на каталках
перевозять хворих,
пересувну лікувальнодіагностичну апаратуру
і різноманітні вантажі,
що дозволяє більш
ефективно
застосовувати
можливості
лікувального закладу.
Соколовська І.А.
24.
Основним елементомархітектурної композиції
при застосуванні
централізовано-блочної
системи є головний
корпус - лікувальнодіагностичний блок, до
якого приєднуються
стаціонар і поліклініка.
Соколовська І.А.
25.
Такий варіант, у свою чергу,забезпечує якцентралізацію
медичних процесів, так і
використання обладнання та
реалізацію принципу ізоляції
окремих лікувальних
відділень.
Соколовська І.А.
26.
Централізовано-блочнасистема дозволяє
об'єднати функціонально
однорідні підрозділи і
створити відповідні
комплекси (операційний,
стерилізаційний,
рентгенодіагностичний,
лабораторний тощо).
Соколовська І.А.
27.
У західних країнах черезобмежену площу земельної
ділянки часто будують
централізовано-блочні
лікарні у декілька наземних і
2-3 підземні поверхи.
Соколовська І.А.
28.
В яких розміщують1.операційний комплекс,
2.стерилізаційний відділ,
3.бомбогазосховище,
4.господарські та
5.допоміжні служби.
Соколовська І.А.
29.
При цьому на сьогоднішнійдень технічні і інженерні
можливості дозволяють
повністю забезпечити
1.кондиціонування повітря,
2.раціональне опалення та
3.освітлення і створити на
всіх об'єктах нормальні й
стабільні умови праці.
Соколовська І.А.
30.
В Україні однаковою міроюфункціонують лікарні всіх
систем. Оскільки наука і
техніка, в тому числі й
медицина, технологія
лікарської справи, санітарна
техніка, постійно зазнають
вдосконалення, поглиблення
і наукового розвитку.
Соколовська І.А.
31.
Особливі вимогипред'являють до
лікарняної ділянки:
1. При розміщенні
лікарні на околиці
населеного пункту легше
вибрати ділянку,
достатню за розмірами й
озелененням.
Соколовська І.А.
32.
2.Тут менше шуму,пилу і гігієнічного
комфорту значною
мірою залежить від
місця розташування
та інших, чистіше
повітря.
Соколовська І.А.
33.
3.Тому туберкульозні,психіатричні лікарні
або реабілітаційні
центри, не пов'язані з
амбулаторним
прийомом хворих,
будують за межами
населеного пункту.
Соколовська І.А.
34.
4. Амбулаторії, щоб наблизитимедичну допомогу до населення,
доцільно розміщувати у центрі
району обслуговування.
5. А лікарні загального типу, які
мають стаціонар і поліклініку,
нерідко розташовують у межах
селітебної зони.
Соколовська І.А.
35.
Земельна ділянка повинназнаходитися з навітряного
боку і на значній відстані від
джерел шуму та об'єктів
забруднення повітря.
Необхідно, щоб рівень шуму
на її території в денний час
не перевищував 45 дБ, у
нічний - 35 дБ.
Соколовська І.А.
36.
Земельна ділянка лікувальнопрофілактичного закладу повиннарозташовуватись на добре
інсольованій та провітрюваній
території.
Соколовська І.А.
37.
Бажано, щоб вона знаходиласьпоблизу :
1.від водопровідної мережі,
2.каналізаційних комунікацій,
3.джерел водопостачання
Соколовська І.А.
38.
Якомога далі відмісць спуску стічних
вод, а також поза
зоною впливу
промислових
підприємств та
інших джерел
забруднення
навколишнього
середовища.
Соколовська І.А.
39.
Площа земельної ділянкиповинна складати від 80
до 300 м2 для дитячих лікарень
- від 135 до 250 м2 з розрахунку
на 1 ліжко.
Соколовська І.А.
40.
збільшується,порівняно з вказаними, на
15-20 %.
Соколовська І.А.
41.
Соколовська І.А.42.
Вибираючи земельну ділянку підзабудову, необхідно мати
інформацію про те, що раніше
було розташовано на цій
території.
Соколовська І.А.
43.
Недопустимо використовуватиділянки, на яких були
розміщені:
1.склади отрутохімікатів,
2.радіоактивних речовин,
3.сміттєзвалища,якщо рівень
залягання ґрунтових вод
становить менше 1,5 м до
підошви фундаменту.
Соколовська І.А.
44. Спеціалізовані лікарні чи лікарняні комплекси (з кількістю лікарняних місць більше 1000), призначені для перебування хворих протягом довгог
Соколовська І.А.45.
Соколовська І.А.46.
Соколовська І.А.47. Ділянка лікарні повинна мати по периметру полосу зелених насаджень шириною не менше 15 м з двухрядної посадки високостволових дерев та ряд
Ділянка лікарні повиннамати по периметру полосу
зелених насаджень
шириною не менше 15 м з
двухрядної посадки
високостволових дерев та
ряду чагарників.
Соколовська І.А.
48.
До території лікареньмають бути
прилаштовані зручні
підїздні шляхи з
твердим покриттям.
Тверді покриття
повинні мати внутрішні
проїзди та пішохідні
доріжки.
Соколовська І.А.
49.
Соколовська І.А.50.
На земельній ділянцівиділяють ряд
функціональних зон:
- 1.зону лікувальних
корпусів для
неінфекційних хворих
- 2.зону інфекційного та
пологового відділень
- 3.зону поліклініки
Соколовська І.А.
51.
- 4.зону радіологічного тапатологоанатомічного корпусів
- 5.садово-паркову та господарську
зони.
Ділянка повинна мати окремі
в'їзди до лікувальних корпусів і
господарської зони та
патологоанатомічного відділення.
Соколовська І.А.
52.
На території лікарнімають бути такі
зони:
-1.лікувальних комплексів
для інфекційних і
неінфекційних хворих;
-2.патологоанатомічного
корпусу
Соколовська І.А.
53.
- господарських таінженерних споруд.
- садово-паркова;
- поліклініки.
Соколовська І.А.
54.
1) приймальне відділення;2) стаціонар із
терапевтичним і хірургічним,
акушерсько-гінекологічним,
Соколовська І.А.
55.
• -дитячим, інфекційним,анестезіологічнореанімаційним,
• -радіологічним відділенням,
відділенням переливання
крові з банком крові та
кровозамінників ;
Соколовська І.А.
56.
3) поліклініка;4) лікувально-діагностичні підрозділи з
відділеннями функціональної
діагностики, рентгенодіагностики,
фізіотерапевтичним, реабілітації та
лікувальної фізкультури;
5) патологоанатомічне відділення.
Соколовська І.А.
57.
6) допоміжні служби - харчоблок,пральня з дезкамерою, центральний
стерилізаційний відділ, майстерні з
ремонту медичної техніки й апаратури,
гараж, овочесховище;
7) адміністративно-господарська
частина - канцелярія, медичний архів,
бібліотека.
Соколовська І.А.
58.
Розміщення всіхвищезазначених
підрозділів у лікарняних
будівлях залежить від
системи лікарняного
будівництва.
Соколовська І.А.
59.
Будинок поліклінікирозташовують ізольовано,на
відстані 30-50 м від лікувальних
корпусів. Необхідно, щоб вхід у
поліклініку був окремим.
Соколовська І.А.
60.
Соколовська І.А.61.
Площа забудови лікарніповинна становити 12-15 %,
зона зелених насаджень —
не менше 60 %, решта
території - пішохідні й
проїжджі дороги. Ширина
захисної зеленої смуги за
периметром ділянки - 1530 м.
Соколовська І.А.
62.
Соколовська І.А.63.
Соколовська І.А.64.
Соколовська І.А.65.
Соколовська І.А.66.
Із підвітряного боку і нижче зарельєфом місцевості, на відстані
30-40 м від лікарняних будинків,
розташовують господарське
подвір'я з центральною
котельнею, пральнею,
Соколовська І.А.
67.
• дезінфекційною камерою,гаражами, складськими
приміщеннями,
овочесховищем.
• Господарське подвір'я ізолюють
від інших зон смугою зелених
насаджень завширшки 8-10 м.
Соколовська І.А.
68.
До складу приймальноговідділення входять:
- вестибюль
- довідкова
- роздягальня
- ванни-душові
-убиральня
Соколовська І.А.
69.
Слід відзначити, щоперераховані частини
розташовуються за
потоковим принципом.
Більшість хворих
приймають у
приймальному відділенні,
яке міститься в головному
корпусі.
Соколовська І.А.
70.
Окремими потокамийдуть інфекційні хворі,
породіллі, хворі із
шкірно-венеричною
патологією та діти.
Соколовська І.А.
71.
Хворі, направленілікарями поліклініки на
стаціонарне лікування,
звертаються у
приймально-виписну
канцелярію, де їх приймає
черговий медперсонал.
Соколовська І.А.
72.
Там пацієнтів реєструють, якщонеобхідно - обстежують,
проводять санітарну обробку,
видають лікарняний одяг, взуття,
рушник, дають направлення,
вказують номер палати і
проводять у відповідне
відділення.
Соколовська І.А.
73.
Породіллі, минаючи канцелярію,потрапляють в акушерськогінекологічне відділення, заразні хворі в інфекційне відділення.
Соколовська І.А.
74.
Хворих, які потребують швидкоїдопомоги, направляються
безпосередньо у лікувальне
відділення приймального
відділення. Це одна або дві великі
палати на 10-12 ліжок, які розділено
шторами з тканини або плівкового
матеріалу, утворюючи начебто
бокси. До кожного ліжка підведено
трубопроводи для подачі кисню й
інших медичних газів.
Соколовська І.А.
75.
Біля кожного ліжка є настінніелектричні лампи, сигналізація, яка
дозволяє викликати медперсонал.
Палати обладнано тумбочками,
шафами для медикаментів та
особистих речей хворого. У приміщенні
є діагностична і лікувальна пересувна
апаратура, яка в лічені секунди може
бути подана до будь-якого ліжка. У
палаті є умивальник.
Соколовська І.А.
76.
Стаціонар складаєтьсяіз спеціалізованих
відділень, призначених
для пацієнтів із
захворюваннями
одного профілю.
Спеціалізоване
відділення є
найважливішим
функціональним
елементом лікарні.
Соколовська І.А.
77.
Якщо в ньомуміститься понад 30
ліжок, його
організовують із
палатних секцій і
розташованих між
ними приміщень, які
є спільними для
всього відділення.
Соколовська І.А.
78.
Згідно із сучасною світовою наукою іпрактикою, ліжковий фонд стаціонару
поділяється на чотири класи:
1. Ліжка 1-го класу
призначені для
реанімації та
інтенсивного лікування:
їхня частка сягає 20 %
щодо всіх ліжок. Це
найбільш вартісні й
оснащені ліжка і
потребують відповідного
штатного забезпечення.
Соколовська І.А.
79.
2. Ліжка 2-го класу - длявідновлювального лікування.
Орієнтовно їхня частка становить 45 %
усього ліжкового фонду.
Соколовська І.А.
80.
Соколовська І.А.3. Ліжка 3-го класу - для
тривалого лікування хворих із
хронічною патологією.
Складають 20 % усього
ліжкового фонду.
4. Ліжка 4-го класу - для
медико-соціального
призначення, їх найменше - 15
%. Ліжка 2-го і 3-го класів
становлять дві третини всього
ліжкового фонду (65 %). Вони
можуть бути організовані у
вигляді денних стаціонарів або
стаціонарів удома.
81. Патологоанатомічний корпус має бути максимально ізольованим від палатних корпусів та не проглядуватися з вікон лікувальних та рододопом
Патологоанатомічний корпус маєбути максимально ізольованим від
палатних корпусів та не
проглядуватися з вікон лікувальних
та рододопоміжних приміщень.
Відстань від патологоанатомічного
корпусу до палатних корпусів,
харчоблоків має бути
не менше 30 м.
Соколовська І.А.
82. На території інфекційної лікарні мають бути виділені «чиста» та «брудна» зони, ізольовані одна від одної лінією колючих земельних насажде
На території інфекційної лікарнімають бути виділені «чиста» та
«брудна» зони, ізольовані одна
від одної лінією колючих
земельних насаждень.
На виїзді із «брудної» зони має
бути передбачена покрита
площа для дезінфекції
транспорту.
Соколовська І.А.
83.
Соколовська І.А.84. Вимоги: Відстань між корпусами з вікнами палат має бути 2,5 м висоти протилежностоячої будівлі, але не менше 25 м. Віварій повинен знаходитися
на відстані не менш, ніж 50 м відпалат та 100 м від жилих
приміщень.
Соколовська І.А.
85. Прибирання території повинно проводитися щоденно. Для прибирання сміття та побутових відходівна території встановлюються сміттєві баки
Прибирання територіїповинно проводитися
щоденно.
Для прибирання сміття та
побутових відходівна
території встановлюються
сміттєві баки зі щільно
прилягаючими кришками
на спеціальних площадках з
асфальтним чи бетоновим
покриттям.
Соколовська І.А.
86. Відстань площадки зі сміттєвими баками до палатних та лікувально-діагностичних відділень має бути не менше 25 м. Сміттєві баки повинні сист
Відстань площадки зі сміттєвимибаками до палатних та лікувальнодіагностичних відділень має бути не
менше 25 м.
Сміттєві баки повинні
систематично підлягати
промиванню та дезінфекції.
Соколовська І.А.
87.
Вивіз сміття тахарчових відходів має
здійснюватися
щоденно.
Територія лікарні має
бути віддалена від
джерел шуму і
забруднення повітря,
грунту та води.
Соколовська І.А.
88. Між промисловими підприємствами та лікарняними ділянками встановлюються санитарно-захисні зони шириною залежно від шкідливості виробни
Між промисловими підприємствамита лікарняними ділянками
встановлюються санитарно-захисні
зони шириною залежно від шкідливості
виробництва (СанПіН 22.1.1/2.11.103101).
Найбільш зручною для розміщення
лікарняного комплексу є ділянка
прямокутної форми зі співвідношенням
сторін 1:2, 2:3.
Соколовська І.А.
89. Лікарняна будівля повинна бути розміщена у напрямку зі сходу на захід, палати для інфекційних хворих краще розміщувати з оріентацією на пі
Лікарняна будівля повинна бутирозміщена у напрямку зі сходу на
захід, палати для інфекційних
хворих краще розміщувати з
оріентацією на південну сторону
горизонту, операційні – на північну,
для інших допустима вільна
орієнтація.
Соколовська І.А.
90. Адміністративно-господарчі будівлі можна розміщувати на межу ділянки. Щільність забудови ділянки лікарні повиннав межах 12-15%. знаходитись
Площаземельних насаджень та газонів
займає не менше 60% территорії.
Соколовська І.А.
91. В інфекційних лікарнях та відділеннях багатопрофільних лікарень для прийому хворих передбачаються приймально-оглядові бокси, кількість
В інфекційних лікарнях та відділенняхбагатопрофільних лікарень для прийому хворих
передбачаються приймально-оглядові бокси,
кількість яких визначається в залежності від
кількості ліжок у відділенні:
- до 60 ліжок - 2 бокси,
- від 60 до 100 ліжок - 3 бокси,
- від 100 ліжок — 3 4- 1 (додатковий бокс на кожні
50 ліжок у відділеннях).
Соколовська І.А.
92. До складу приміщень прийомно-оглядового боксу повинні входити: - вхідний тамбур (зовнішній); - оглядове приміщення; - прибиральна та пердбок
До складу приміщеньприйомно-оглядового боксу
повинні входити:
- вхідний тамбур
(зовнішній);
- оглядове приміщення;
- прибиральна та
пердбокс, який служить
шлюзом для входу
персоналу з коридору
прийомного відділення.
Соколовська І.А.
93. Площі приміщень прийомного відділення повинні становити: оглядова (без гінекологічного крісла) — 18 м2; санітарний пропусник: роздягальня -
Площі приміщень прийомноговідділення повинні становити:
оглядова (без гінекологічного крісла)
— 18 м2;
санітарний пропусник: роздягальня - 6
м2, ванна з душем - 10 м2, процедурна 12 м2, перев`язочна - 22 м2.
Соколовська І.А.
94. Внутрішнє планування прийомного відділення має забезпечувати профілактику внутрішньолікарняних інфекцій, які іноді приводять до status letali
Внутрішнє плануванняприйомного відділення має
забезпечувати профілактику
внутрішньолікарняних
інфекцій, які іноді приводять
до status letalis
Соколовська І.А.
95. Серед факторів, сприятливих для зростання внутрішньолікарняних инфекцій, можна відзначити такі: 1) поява нових діагностичних та лікувальн
Серед факторів, сприятливих длязростання внутрішньолікарняних
инфекцій, можна відзначити такі:
1) поява нових діагностичних та
лікувальних маніпуляцій;
2) приймання лікарських засобів
(іммунодепрессантів), подавляючих
іммунітет.
Соколовська І.А.
96. Серед госпіталізованих пацієнтів зросла кількість людей похилого віку, ослаблених дітей, пацієнтів з раніше невиліковними хворобами. Важ
Серед госпіталізованих пацієнтів зрослакількість людей похилого віку, ослаблених
дітей, пацієнтів з раніше невиліковними
хворобами. Важливу роль в профілактиці
внутрішньолікарняної вдіграє
сестринський персонал.
Контроль за внутрішньолікарняними інфекціями
здійснюють спеціалісти.
Соколовська І.А.
97. До складу боксів повинні входити: - санвузол (туалет + ванна), - палата, - шлюз між палатою та коридором, тамбур із виходом назовні. Полубокс на
До складу боксів повинні входити:- санвузол (туалет + ванна),
- палата,
- шлюз між палатою та коридором,
тамбур із виходом назовні.
Полубокс назначений для
індивідуальної госпіталізації хворого,
але, на відміну від боксу, не має
зовнішнього виходу.
Соколовська І.А.
98. Нормативи площі палати на ліжко: - інфекційне та туберкульозне відділення для дорослих - 7,5 м2 на ліжко, для дітей - 6,5 м2 на ліжко; - опікове- 10,0
Нормативи площі палати на ліжко:- інфекційне та туберкульозне відділення
для дорослих - 7,5 м2 на ліжко, для дітей 6,5 м2 на ліжко;
- опікове- 10,0 м2 на ліжко;
- інтенсивної терапії — 13,0 м2 на ліжко;
- дитячі неінфекційні — 6,0 м2 на ліжко;
- інші — 7,0 м2 на ліжко.
Соколовська І.А.
99. Основою стаціонару є палатна секція, що складається з: 1. палат 2.поста чергової медичної сестри 3.кабінету лікаря 4.процедурної 5.буфетної
Соколовська І.А.100.
6. клізменної, туалету дляхворих
7. приміщення для миття
суден
8. приміщення для
брудної білизни
9. кладової чистої білизни
10. приміщення денного
знаходження хворих.
Соколовська І.А.
101. При поєднанні палатних секцій в відділення передбачаються деякі приміщення: - кабінет завідуючого; - кімната старшої медичної сестри, - кім
При поєднанні палатних секцій в відділенняпередбачаються деякі приміщення:
- кабінет завідуючого;
- кімната старшої медичної сестри,
- кімната сестри-господарки;
- приміщення для
збереження аппаратури;
- приміщення для
персоналу;
-туалет для персоналу.
Соколовська І.А.
102.
В палатній секціїдля дорослих
допускається
знаходження 30
ліжок; для дітей
до 1 року -24
ліжка.
Соколовська І.А.
103. Окрім палатних відділень до структури палатних відділень належать: - приймальне відділення; - приміщення виписки; - операційні блоки та опе
Окрім палатних відділень доструктури палатних відділень
належать:
- приймальне відділення;
- приміщення виписки;
- операційні блоки та операційний
відділ;
- відділ
функціональної
діагностики;
Соколовська І.А.
104.
- клініко-діагностичнілабораторії;
- патологоанатомічне відділення;
- аптека;
- стерилізаційне відділення;
- пральні;
- харчоблок.
Соколовська І.А.