Іван Вишенський

1. Український релігійний і літературний діяч раннього нового часу. Православний монах, письменник-полеміст.

Іван Вишенський
Український релігійний і літературний діяч раннього
нового часу. Православний монах, письменникполеміст.

2. Народився в середині 16-го століття, в містечку Судова Вишня на Галичині. . Точний рік народження полеміста та його справжнє

Народився в середині 16-го
століття, в містечку Судова
Вишня на Галичині. . Точний рік
народження полеміста та його
справжнє ім'я невідомі. Іван (Іоанн)
— це чернече ім'я. Вишенський —
прізвище шляхетського
роду Вишенських, що мешкали у
Судовій Вишні або прізвисько, взяте
за місцем народження. Іван
Вишенський не мав ґрунтовної
освіти. Ймовірно, він здобув освіту
вдома, але мав тісні зв'язки із
представниками католицької
латинської освіченості. Вишенський
був знайомий із польською та
латинською літературою свого
часу.

3. Приблизно у 70-х рр. 16 ст. став ченцем Афонського монастиря в Греції, що був у ті часи центром православного чернецтва на

Приблизно у 70-х рр. 16 ст. став
ченцем Афонського монастиря в
Греції, що був у ті часи центром
православного чернецтва на
Сході. На Афоні письменник
прожив більше сорока років, але
відчувши тугу за рідною землею й
зваживши на заклики українських
братств, у 1604 р. прибуває в
Україну. Прожив 2 роки у Львові і в
1606 р. повернувся на Афон. Тут
він наказав замурувати себе в
кам'яній печері. 1615—1616 рр. —
останній відомий твір «Позопище
мисленне». У молитвах і роздумах
приблизно в сімдесятирічному віці
письменник помер.

4. Творчість І. Вишенського

Твори Вишенського визначаються в українській
полемічній літературі 16-17 ст. не лише винятковим
літературним талантом автора, але і його
своєрідною позицією. Вишенський не обмежувався
боротьбою з католицизмом та унією. Виходячи з
засад візантійського аскетизму, він гостро
критикував увесь тодішній церковний і світський лад
і вимагав простоти старохристиянського братства,
як здійснення Царства Божого на землі. Вишенський
відкидав, зокрема, світську освіту і народні
старовинні звичаї, як поганські. Вишенський
користувався формами церковних послань, діалогу і
полемічного трактату, постійно поєднуючи ці жанри.

5. Іван Вишенський — демократ, палкий патріот, гуманіст. Часто під теологічною оболонкою проголошував ідеї соціальної рівності

Хотів в Україні бачити таке суспільство, де б
людина почувала себе вільною, де б панувало
братерство між людьми, і всі житимуть згідно з
настановами й принципами "істинного"
раннього християнства. Цій ідеї і
підпорядковував всю свою філософську
концепцію. Оцінки В. подій та осіб кінця 16 —
початку 17 ст. мають винятковий інтерес для
історичної науки. В. — майстер ораторськовикривального стилю. В його посланнях були
зразки реалістичного зображення дійсності.
Творчість В. вплинула на розвиток
жанру сатири в українській літературі.
Глибокий знавець творчості письменника І.Я.
Франко написав поему «Іван Вишенський».

6. Праці І.Вишенського

«Книжка» (1600)[8] — збірник творів, складених до 1600 року:
«Писание до всѣх обще, в Лядской земли живущих» (1588)
«Извѣщеиие краткое о латинских прелестях...» (1588—1589)
«Обличение диявола-миродержца...» (1599—1600)
«Послання князю Василю Острозькому...» (1599—1600)
«Порада» (1599—1600)
«Писание к утекшим от православкой вѣрн єпископам» (1598)
«О єретиках» (1599—1600)
«Загадка философам латинским...» (1599—1600)
«Слѣд к постижению и изучению художества...» («Слѣд краткий») (1599—1600)
«Новина, или Вѣсть...» (не вважається оригінальним твором Вишенського).
«Краткословный отвѣт Феодула... Петру Скарге» (1601)
«Послания Домнікії» (1605)[9]
«Зачапка мудрого латынника з глупым русином» (1608—1609)
«Послання львівському братству» (1610)
«Послання Іову Княгиницькому» (1610)[10]

7. Пам’ятник Івану Вишенському в рідному місті – Судова Вишня.