Державні і народні символи латиноамериканських країн, їх інтерпретація

1.

Державні і народні символи
латиноамериканських країн, їх
інтерпретація
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ № 4-7 (З
КУРСУ «РЕСГ»)
Роботу виконали: студент групи ГР-31 Таран Є.
та студент групи ГЕ-31 Дзюба А.

2.

Символи країни
Державні (герб, гімн,
прапор, національний одяг
тощо)
Народні (певні рослини,
тварини, національна їжа
та напої, природні
пам’ятки, видатні
архітектурні об’єкти)

3.

Державні символи латиноамериканських
країн
№1

4.

Державні символи латиноамериканських
країн
Герб Еквадору – державний символ Еквадору, затверджений в своєму сучасному вигляді в
1900 році, що ґрунтується на старішій версії 1845 року.
На овальному щиті зображений вулкан Чимборасо і річка Гуаяс, що починається у його
підніжжя. Ця картина означає красу і багатство регіонів Сьєрра і Коста. Корабель на річці
називається теж Гуаяс. Він був побудований в 1841 році в Ґуаякілі і був першим пароплавом,
побудованим на західному березі Південної Америки. Замість щогли зображений кадуцей,
що представляє торгівлю і економіку. Вгорі знаходиться золоте сонце, оточене
астрологічними знаками Овна, Тельця, Близнят і Рака, що представляють місяця з березня по
липень, що означає тривалість березневої революції 1845 року. Андійський кондор з
розпростертими крилами на верху щита означає потужність, велич і силу Еквадору. З боків
щита розташовані 4 прапори Еквадору. Лавр зліва означає славу республіки.
Щит був представлений після визвольної революції 1845 року, але тоді був оточений білосинє-білими прапорами, які пізніше були замінені на триколор. Герб в сучасній формі
прийнятий конгресом 31 жовтня 1900 року.

5.

Державні символи латиноамериканських
країн
№2

6.

Державні символи латиноамериканських
країн
Прапор Чилі – державний символ Республіки Чилі прийнятий 18 жовтня 1817 року.
Прапор складається з двох рівних горизонтальних смуг: білої (зверху) і червоної. У верхньому
лівому кутку знаходиться синій квадрат, який має таку ж висоту, як у біла смуга. У центрі
квадрата розташована біла п’ятикутна зірка, яка символізує провідника до успіхів і слави.
Синій колір символізує небо, білий – Анди, покриті снігом, а червоний – кров, пролиту в
боротьбі за незалежність.
Цікаво, що на дизайн даного прапора вплинув дизайн прапора США.

7.

Державні символи латиноамериканських
країн
№3

8.

Державні символи латиноамериканських
країн
Герб Аргентини – офіційно прийнятий 12 березня 1813 року Загальними установчими
зборами.
На цьому гербі, фоном для якого слугують кольори аргентинського прапора, зображено
рукостискання, яке символізує єдність усіх аргентинських провінцій. Руки тримають дерев’яну
палицю, яка уособлює владу та готовність захищати свободу. На палиці червоний фригійський
ковпак – символ Свободи, рівності та процвітання. Зверху – сонце, що сходить («травневе
сонце») – символ зростання Аргентини. Герб обрамований лавровими гілками, які зв’язані
знизу біло-блакитною стрічкою, що символізує єдність.

9.

Державні символи латиноамериканських
країн
№4

10.

Державні символи латиноамериканських
країн
Прапор Колумбії – один з офіційних символів Колумбії. Офіційно затверджений 26 листопада
1861 року. Прапор являє собою триколор, жовтого, синього та червоного кольорів. Жовта
смуга займає половину верхньої частини прапора, синя і червона займають по чверті
прапора знизу. Співвідношення сторін дорівнює 2:3.
Горизонтальні лінії (зверху вниз) жовтого, синього і червоного кольорів мають пропорції
2:1:1. Подібно до прапора Еквадору, він походить від прапора Великої Колумбії, що
відрізняється від більшості триколорів (як горизонтальних, так і вертикальних) тим, що має
смуги не одного розміру (слід зазначити, що Венесуела, чий прапор також походить від
прапора Великої Колумбії, пішла по класичній стежці, зрівнявши розмір смуг).
Офіційно закріплених значень кольорів не встановлено, проте рекомендується
використовувати такі: жовтий символізує усе золото колумбійської землі; синій символізує усі
моря колумбійських берегів; червоний символізує всю кров, пролиту на полях битв героями,
що відстояли незалежність Колумбії.

11.

Народні символи латиноамериканських
країн
№1

12.

Народні символи латиноамериканських
країн
Взагалі Болівія не має каменю в якості національного символу, але в цій країні видобувають
унікальне напівдорогоцінне каміння, яке практично не зустрічається більше ніде в світі. Його
називають болівіаніт (bolivianitе) або аметрин.
Болівіаніт являє собою комбінацію аметисту (фіолетовий колір) і цитрину (жовтий або
золотистий). Окремо їх знаходять у багатьох місцях по всьому світу, проте в «комбінованому»
стані їх видобувають, в основному, тільки в Болівії на шахті Анахаі (недалеко від міста ПуертоСуарес). Ювелірні вироби з болівіаніта в даний час експортуються і продаються по всьому
світу.
Якщо Болівія вибере дорогоцінний камінь в якості нового національного символу, швидше за
все, вибір зупинять саме на болівіаніті (або ж аметрині).

13.

Народні символи латиноамериканських
країн
№2

14.

Народні символи латиноамериканських
країн
Мачу-Пікчу, визнаний одним з Нових чудес світу, знаходиться на території сучасного Перу, на
вершині гірського хребта на висоті 2450 метрів над рівнем моря. Його називають «місто в
небесах» або «місто серед хмар», іноді називають «втраченим містом інків». Деякі археологи
вважають, що це місто було створене як священний гірський притулок великим правителем
інків Пачакутеком приблизно в 1440 році, і функціонував до 1532 року, коли іспанці вдерлися
до імперії інків. У 1532 році всі його мешканці таємничо зникли.
Також слід зазначити, що Мачу-Пікчу дуже часто називають «народним» (або ж
«туристичним») символом Перу.

15.

Народні символи латиноамериканських
країн
№3

16.

Народні символи латиноамериканських
країн
Фейжоада (feijoada) – найхарактерніша бразильська страва (на території країни вона
вважається народною). У Ріо-де-Жанейро, де вона особливо популярна, фейжоада готується з
чорної квасолі, сушеного м’яса, копченої ковбаси, свинини, часнику, перцю і лаврового
листка. Звичайно ця страва подається у глибокій тарілці з борошном маніоку і, за бажанням, з
білим рисом. До фейжоада подаються також порізані скибочками апельсини, капуста і соус з
перцю.
Також дуже цікаво, що за однією версією, фейжоаду триста років тому придумали раби,
завезені в Бразилію з Африки. Вони змішували шматки свинини, що залишаються від обіду
господарів, і чорні боби – традиційний для тих часів бразильський корм для рабів і тварин.
Згодом португальці в цю страву додали сосиски і ковбасу, а індіанці – фарофу (суміш
борошна маніоки з маслом). На користь цієї версії висувається те, що «фейжао» – це
своєрідна образлива кличка темношкірих, так як боби в Бразилії чорного кольору.

17.

Народні символи латиноамериканських
країн
№4

18.

Народні символи латиноамериканських
країн
Мало кому відомо, що гуанако (Lama guanicoe, свійська форма зветься ламою) – один із
народних символів Південної Америки – походить з Північної Америки, де 40 мільйонів років
тому виникли ці безгорбі верблюди. Чилійська легенда говорить, що сама Мати Земля
перетворилася в гуанако, щоб навчити людину вдовольнятися малим.
На жаль, наразі чисельність даного виду помітно скорочується. Причина криється в тому, що
гуанако є популярним об’єктом полювання заради шкіри, цінної вовни та м’яса, а також
складає конкуренцію худобі на пасовищах. У Чилі й Перу гуанако знаходяться під захистом
держави.

19.

Важливі висновки
Отже, ретельно проаналізувавши інформацію, яка використовувалася для
створення даної презентації, можна сказати, що в сучасному світі межа
між державними та народними символами певної країни продовжує
стиратися (наприклад, народні символи (згодом) можуть здобувати статус
державних та, звісно, охоронятися законом тієї чи іншої країни).
Також дуже важливо відзначити те, що народні символи будь-якої країни
досить швидко популяризуються, призводячи до стійких асоціативних
зв’язків між самою країною та її народним символом (наприклад,
Мексика відразу асоціюється з кактусами, Бразилія – з футболом тощо).

20.

Дякуємо за увагу!