Similar presentations:
Розкол в українській православній церкві та шляхи його подолання (11 клас)
1. РОЗКОЛ В УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
Відділення: Філософії тасуспільствознавства
Секція: Теологія, релігієзнавство та історія
релігії
Роботу виконала :
Пашкова Андріана Андріївна
учениця 11 класу
Мукачівського ліцею
Мукачівської міської ради
Закарпатської області
2.
З отриманням незалежності в Українівідбувається безліч змін в політичній,
культурній, релігійній та ін. сферах. Ці зміни
містять як позитивні, так і негативні аспекти.
Однією з гостріших проблем сучасної України є
розкол православ’я та утворення паралельних
конкуруючих між собою структур: УПЦ -
Українська православна церква Московського
патріархату, УАПЦ - Українська автокефальна
православна церква, УПЦ-КП – Українська
православна церква Київського патріархату.
3.
Розкол православної церкви в Україні являє собою дуже складнупроблему, яку можна розглядати з різних точок зору, як з внутрішньо
церковної так й наукової. Потреба в дослідженні розкольницького руху
на Україні пов'язана з проблемою пошуку шляхів подолання кризової
для українського православ'я ситуації. Видається доцільним розглянути
проблему співвідношення УПЦ Московського патріархату і УПЦ
Київського патріархату, адже саме це питання визнано найбільш
конфліктним і неоднозначним із всіх релігійних конфесій на Україні.
Щодо їх взаємовідношення немає
однозначної думки, а тому
досить важко прийти до
висновку які шляхи обрати
для їх об’єднання.
4.
У сьогоденні необхідно неупередженовисвітлити деякі моменти міжцерковних та
внутрішньоцерковних взаємин. Йдеться,
насамперед, про роль православної церкви в
суспільно-політичному і національнокультурному житті України, про значимість
об’єднання православних церков
Московського і Київського патріархатів для
духовного та інтелектуального рівня нації.
5.
Виходячи з доцільності та актуальності цієї проблеми поставленаголовна мета даної пошуково-дослідницької роботи :
дослідження проблеми розколу православної церкви в
Україні, його наслідків для соціокультурного та політичного
розвитку суспільства та перспектив його подолання.
6.
Хронологічні рамки роботи охоплюютьперіод часу від розпаду СРСР та
утворення незалежної України, коли
власне і відбувся церковний розкол в
українському православ’ї (кінець 1980 –
початок 1990-их рр.) до сучасності
2014-2015 рр.
7.
Об’єктом даного дослідження є явище розколу вукраїнському православ’ї часів незалежної
України.
Предметом даного дослідження
є процеси, що пов’язані з
міжцерковними відносинами
в Українській православній
церкві.
8.
Завдання даної пошуково-дослідницької роботи :•охарактеризувати рівень досліджуваності проблеми в наукових
розробках вітчизняних та зарубіжних релігієзнавців-істориків;
•проаналізувати
походження
розкольницьких
тенденцій
в
українському православ’ї, встановити основні причини цих процесів;
•визначити роль Російської православної церкви та вплив концепції
«Русского мира» на поглиблення розколу українського православ’я;
•простежити розвиток відносин православних церков в Україні в
1990-2000-х роках та їх вплив на поглиблення чи послаблення
розколу;
•дослідити
роль
політичних
процесів
на
процес
об’єднання
православної церкви, визначити чому це питання виходить за рамки
суто релігійного та стає політичним;
•встановити можливості об’єднання православних церков в Україні на
сучасному етапі та фактори, що на них впливають.
9.
Робота складається із вступу, трьох розділів,списку використаних джерел. У першому розділі
розглянуто причини розколу православної церкви в
Україні в кінці 1980 – початку 1990-их рр.,
досліджено основні етапи та складові виникнення
цього явища, проаналізувано стан вивчення даної
проблеми в науковій літературі.
10.
Другийрозділ
присвячено
аналізу
відносин
утворених православних церков в Україні в XXI ст., та
факторів що впливали на них, зокрема роль та значення
окремих особистостей (патріарх Філарет, митрополит
Володимир)
чи
сформованих
концепцій
(проект
«Русского мира»), у розвитку чи подоланні розколу.
11.
У третьому розділі аналізуються основні можливості таперспективи
подолання
розколу,
робиться
спроба
спрогнозувати розвиток українського православ′я на сучасному
етапі.
12.
Розкол в УкраїнськомуПравослав'ї виник щодо питання
канонічного статусу
Православної Церкви в Україні.
Таке питання виникало в історії
Церкви щоразу, коли той чи
інший народ відділявся від
імперії (Римської, Візантійської,
Російської тощо) утворюючи
свою незалежну державу.
13. Розкол українського православ'я
Причини розколу:Святійший Патріарх Київський
і всієї Руси-України
Владика Філарет
перешкоди з боку
Московського
патріархату
(утворення УПЦМП);
невизнання
об'єднання
керівництвом
Української
православної церкви
Київського
патріархату, зокрема
Мстиславом.
Предстоятель УПЦ,
Митрополит Київський
і всієї України
Владика Володимир
14.
Це прагнення завершилося скликанням улистопаді 1991 р. Помісного собору УПЦ, який
одностайно підтримав пропозицію митрополита
Філарета про незалежність української церкви
від РПЦ.
15.
Архієрейський собор РПЦ, що відбувся в березні-квітні1992 р. в резиденції патріарха Алексія II, відмовився
надати автокефалію УПЦ і позбавив організатора
Помісного собору Філарета митрополичої кафедри в
Києві, якою він керував із 1966 р.
16.
У травні 1992 р. в Харкові за ініціативою вищогодуховенства РПЦ відбувся Архієрейський собор УПЦ,
який оголосив своїм предстоятелем митрополита
Ростовського й Новочеркаського Володимира (Сабодана).
17.
У червні 1992 р. митрополит скликав у КиєвіВсеукраїнський православний об'єднавчий собор. На
ньому прихильники Філарета об’єдналися з Українською
автокефальною правосланою церквою і створили
Українську православну церкву Київського патріархату
(УПЦ КП). Її патріархом було проголошено 94-річного
главу УАПЦ Мстислава.
18.
Заступником патріарха став митрополит Філарет. Однак патріархМстислав не визнав новоутвореної церкви, а тому не всі парафіяни
УАПЦ влилися до УПЦ КП. Після смерті патріарха Мстислава (червень
1993 р.) у вересні патріархом УАПЦ став митрополит Димитрій
(Володимир Ярема).
19.
У жовтні 1993 р. свогопатріарха обрала й УПЦ
КП. Ним став митрополит
Володимир (Романюк),
відомий своїми зусиллями
щодо легалізації УАПЦ.
20.
Настоятелем УАПЦ в Україні став митрополит Мефодій(Кудряков). У червні 2003 р. він проголосив себе
митрополитом Київським і всієї
України та вийшов з-під опіки
митрополита Костянтина. У
юрисдикції останнього в
Україні залишилася лише
Харківсько-Полтавська єпархія
та ряд окремих парафій.
21.
22.
Бурхливий розвиток релігійного життя поставив переддержавою нові завдання великого суспільного значення — не
допускати проявів ворожнечі на ґрунті релігійних
переконань, ситуацій, коли б релігійні фанатики загрожували
єдності та спокою суспільства.