Коралові рифи

1.

Коралові рифи
Підготував
Учень 7 класу
Костромицький Артем

2.

Коралові рифи - вапняні геологічні структури,
утворені колоніальними кораловими
поліпами (переважно мадрепорових коралами) і
деякими видами водоростей, які вміють
витягати вапно з морської води ("біогермов").

3.

Утворюються на мілководді в тропічних морях.
Загальна площа коралових рифів у світі перевищує
27млн км

4.

Розташовуються в основному
в Тихому і Індійському океанах.

5.

Однією з найбільш поширених і маловивчених
проблем коралових рифів є їх знебарвлення.

6.

Пошкоджені корали виселяють зооксантелли
( симбіотичні водорості), які надають їм яскраве
забарвлення. В результаті на колоніях утворюються
білясті ділянки. Ці ділянки, однак, не повністю
позбавлені водоростей. У деяких випадках можливе
часткове відновлення або поява нових видів
зооксантелл. Встановлено, однак, що знебарвлені
колонії не ростуть і легше руйнуються хвильової
діяльністю.

7.

З давніх пір натуралісти розрізняли три
основних типи рифів: берегові, бар'єрні і
атоли. Береговий риф розташовується
безпосередньо біля берега, одним краєм
примикаючи до нього. Бар'єрний теж
тягнеться уздовж берегової лінії, але між
ним і берегом залишається досить глибока
протока. Найзагадковішим виглядає атол посеред океану, часто далеко від будь-яких
берегів височіє риф майже правильної
кільцеподібної форми з мілководною
лагуною всередині.

8.

Атоловий риф

9.

Береговий риф

10.

Бар'єрний риф

11.

Часто гребінь такого рифу піднімається над поверхнею моря,
утворюючи низький і вузький острів-кільце з мізерною рослинністю.
Надводна його частина складається з коралового піску - дрібних
уламків скелетів коралів, а сама верхня частина острова покрита
тонким шаром грунту.

12.

Більшість ріфоутворюючих видів не живуть там, де
температура води хоча б іноді опускається нижче 20°С.
Правда, корали Аравійського і Червоного морів
пристосувалися переживати короткочасні зниження
температури до 16° С, але нижче за цю позначку гинуть
і вони. Відоме лише одне виключення - холодноводний
корал лофохелія, який утворює великі рифи на шельфі
Норвегії, причому на граничній для коралів глибині майже 200 метрів. Але лофохелія ніколи не
зустрічається в теплих морях, утворюючи як би
паралельний тропічним ріфам світ. Однак і підйоми
температури понад 29°С корали переносять погано вони хворіють і, якщо перегрів виявляється занадто
довгим або регулярним, гинуть.

13.

Настільки ж чутливі корали по відношенню до солоності води:
найбільше їм підходить нормальна океанічна солоність - близько
3,5%. Перевищення цієї величини поліпи ще можуть витримати
(червономорскі види постійно живуть у воді солоністю 3,8-4%), але
будь-яке, навіть саме короткочасне опріснення тягне за собою їх
негайну загибель.

14.

На здоровому рифі коралові поліпи найчастіше пофарбовані в
зелений або зеленувато-жовтий колір. Цього забарвлення їм додають
одноклітинні водорості зооксантели, що у великих кількостях живуть
прямо всередині тканин прозорого поліпа. Вони виконують роль свого
роду «молочної худоби», продукуючи в надлишку цукор й інші
органічні речовини, які поглинаються клітинами поліпа. Деякі корали
(альціонієві) настільки покладаються на своїх квартирантів, що взагалі
розучилися харчуватися самостійно - не реагують на звичну для
поліпів їжу (мікроскопічних планктонних тварин), а при тривалому
перебуванні в темряві, де неможливий фотосинтез, гинуть.

15.

Однак для більшості рифоутворюючих
видів їжа, що надходить від зооксантел, лише підживлення. Набагато важливіше
для них те, що водорості в достатку
виробляють кисень і поглинають продукти
азотистого обміну.

16.

Причому те й інше відбувається прямо по всьому тілу поліпа,
позбавляючи його від усіляких турбот про органи дихання,
виділення і транспорту речовин. Більшість мадрепористих
коралів можуть жити і без зооксантел, але тільки у вигляді
окремих колоній, без утворення рифів, в яких безліч поліпів
миттєво поглинула б весь кисень і отруїла б себе продуктами
власного метаболізму.

17.

У тропічній частині Світового океану, взагалі-то бідної біогенними
елементами (азотом, фосфором, калієм і т. д.), співдружність поліпів
і водоростей виявилася певним фільтром, який відціджує
дорогоцінні речовини з навколишніх вод і замикає їх
подальший оббіг всередині рифу. Це перетворює риф на квітучий
оазис в океанській пустелі - біологічна продуктивність квадратного
метра рифів в 100 разів більше, ніж в навколишніх водах, і в 4-8 разів
більше, ніж у морях помірної зони. Не дивно, що в цих райських
підводних садах знаходиться місце не тільки їх творцям, але і
тисячам і десяткам тисяч видів найрізноманітніших морських істот:
риб, ракоподібних, молюсків, губок, кільчастих хробаків,
голкошкірих.

18.

За різноманітністю видів, які його населяють,
кораловий риф може зрівнятися тільки з дощовим
тропічним лісом, серед водних екосистем він не має
суперників. Справа не стільки у високій
продуктивності рифу, скільки в його складній
структурі, що створює можливості для існування
безлічі екологічних ніш. Риф надає і рясну їжу, і
численні притулки від хижаків, виступаючи як би
морським дитячим садком -тут розмножуються і
проводять більшу частину свого личинкового
розвитку багато мешканців відкритого моря - риби,
головоногі молюски та ракоподібні.

19.

Близько третини коралових рифів світу вже
згублено. При існуючій тенденції деякі рифи
будуть знищені до 2030 року.

20.

Дякую за увагу