Психологія як наука

1.

.

2.

3.

• Психологія як наука про духовний світ
людини виникла понад дві тисячі
років тому як складова частина
загально-філософського вчення.
• Основоположником психології як
науки є Вільгельм Вундт. Він був
першим, хто створив
експериментальну лабораторію в
1881 році.

4.

• Психологія – одна з наук про людину та
загальні психічні закономірності взаємодії
людини із середовищем.
• Об’єктом її вивчення є найскладніша сфера
життєдіяльності людини – психіка.
• Психіка - особлива сторона життєдіяльності
тварин і людини та їх взаємодії з
навколишнім середовищем.

5.

• Біхевіоризм
(поведінка) з'явився в США на
початку минулого століття. Він пояснює поведінку
людей механічними, рефлективними актами у
відповідь на зовнішні подразники.
• Гештальтпсихологія
(структурна
психологія)
виникла на початку ХХ століття в Німеччині.
Основне поняття – гештальт (форма, фігура), яке
фіксує єдність організму і середовища.

6.

• Гуманістична психологія виникла в 60-і роки минулого
століття в американській психології. Вона заснована на
оптимістичному підході до розуміння природи людини:
вірі у творчі можливості, творчі сили кожної людини, в те,
що вона здатна свідомо вибирати свою долю і будувати
своє життя.
• Когнітивна психологія виникає у 60-ті роки 20-го століття.
Назва цього напряму походить від латинського слова
cognitio - знання, пізнання. Досліджує пізнавальні
процеси, як-от процес вирішення проблеми, пам'ять та
мовні процеси.

7.

• Психоаналіз - засновником був
австрійський психіатр і психолог
3.
Фройд,
який
вперше
привернув увагу до сфери
мотивації особистості, зокрема її
несвідомих складових, які назвав
інстинктами,
вважаючи
їх
спільними
з
тваринними
попередниками людини.

8.

• Природний і лабораторний експеримент
• Звичайне та інструментальне спостереження
• Додаткові, а саме: бесіда, тестування,
анкетування,
інтерв’ю,
соціометричне
дослідження, самооцінка, аналіз продуктів
діяльності

9.

• вивчення законів психічної діяльності;
• розкриття сутності, структури і функцій психіки;
• вивчення ролі психічних явищ в пізнанні
людиною самої себе та оточуючого світу, в її
діяльності та спілкуванні;
• визначення ролі спадкового і набутого,
біологічного і соціального в розвитку психіки;
• вивчення співвідношення психіки і мозку .

10.

• Особистість — це конкретна людина, яка є
представником певного суспільства, певної
соціальної групи, займається конкретним видом
діяльності, усвідомлює своє ставлення до
навколишнього світу і наділена певними
індивідуально-психологічними відмінностями.

11.

• Виховання - процес цілеспрямованого формування
особистості дитини. Cпрямовується на створення умов для
розвитку успадкованих фізичних особливостей і
природних задатків, набуття нових рис і якостей, що
формуються впродовж життя людини. Успадковані
людиною задатки розвиваються тільки у процесі її
виховання. Правильне виховання сприяє розвиткові навіть
дуже слабко виражених задатків, неправильне - гальмує
його.

12.

• Психологія особистості – галузь психологічних
знань, яка займається вивченням психічних
властивостей людини як цілісного утворення, як
певної системи психічних якостей, що має
відповідну
структуру,
внутрішні
зв’язки,
характеризується
індивідуальністю
та
взаємопов’язана з навколишнім природним і
соціальним середовищем.