3.23M
Category: musicmusic

Вид музичного мистецтва джаз

1.

Автор презентації: Пасошнікова І. Г.
Вчитель музичного мистецтва
ЗОШ №18, м Маріуполя.

2.

Джаз (англ. jazz) — вид музичного мистецтва,
що виник на межі XIX—XX століття в США.
Характерними рисами музичної мови джазу
насамперед стала імпровізація.
Імпровізація (франц. improvisation, від лат.
improvisus — непередбачений) — створення
художнього твору (наприклад, музичного,
поетичного, сценічного) в момент його
виконання без попередньої підготовки.
Музична імпровізація — історично
найдавніший тип музикування.
Джаз виник як поєднання декількох музичних
культур і національних традицій. Спочатку він
прибув з африканських земель. Для будь-якої
африканської музики характерний дуже
складний ритм, музика завжди
супроводжується танцями, які представляють
собою швидке притупування і плескання.
Подальший розвиток джазу відбувався за
рахунок освоєння джазовими музикантами і
композиторами нових ритмічних і гармонійних
моделей.

3.

4.

Джаз - це не просто музика, це спосіб мислення і стиль життя,
який вибирають музиканти і меломани. Класичний джаз
сформувався на основі безлічі жанрових витоків, головні з яких
пов'язані з негритянським музикуванням: це спірічуел,
регтайм та блюз.

5.

Спірічуел
Спірічуел в перекладі з англійської означає «духовний», пісні
афроамериканців з духовним змістом, сюжети яких черпалися з Біблії.
В піснях цього жанру поєднуються елементи африканських виконавських
традицій, такі як колективна імпровізація, глісандові звучання, характерна
ритмика тощо, та стилістичні риси хорових гімнів і балад англійських
переселенців. Це жанр релігійного співу і танцю, виконання якого
супроводжується ударами в долоні, притопуванням, невимушеними рухами
тіла. Спочатку спірічуелси виконувалися хором а капела як колективна
імпровізація, де мелодія варіювалася при кожному новому проведенні. В
останній третині XIX століття з'явилися обробки спірічуелсів для сольного
співу з інструментальним супроводом (фортепіано, банджо).
Найбільш відомі: «Блакитна річка», «Коли я відчуваю
натхнення», «Часом я відчуваю себе сиротою» та інші.
У 1920 рр. спірічуел поступився місцем більш ритмизованому
і святково-естрадному жанру госпел (від Євангеліє).

6.

Регтайм
Скотт Джоплін
(1868 – 1917)
Регтайм — один з специфічних жанрів
афро - американського музикування, що
склався до кінця XIX століття. Слово
означає «рваний» або «розірваний час»
(тобто синкопований ритм) .
Джерелом регтайму стала творчість
провінційних негрів — піаністів.
З переміщенням до столиці регтайм
втрачає імпровізаційну сутність і стає
жанром композиторської музики.
Поступово регтайми виконують не
тільки на фортепіано, але й невеликими
інструментальними ансамблями
(бендами). Серед найпопулярніших
композиторів, що писали регтайми Скотт Джоплін

7.

Блюз
Блюз - меланхолійна сольна пісня. Назва жанру
означає англ. скорочено від to fell blue - бути
сумним» , або blue devils - «меланхолія»,
«нудьга». Але у слова blue є ще одне значення «блакитний». Звідси і його сприйняття як «меланхолійного»,
«скорботного», «похмурого». Тексти блюзів песимістичні, в них
акцентується тема страждання, нещасливе кохання, злиднів,
безнадії існування. Співалися блюзи під акомпанемент гітари,
розбитого фортепіано, іноді губної гармошки або пральної
дошки (по ній ритмічно водили пальцями в наперстки).
Термін «блюз» почали вживати в 1912 р.

8.

імпровізаційність, гостра і гнучка ритміка,
заснована на принципі синкопировання;
специфічний склад виконавців та
інструментарію, широке використання
ударних інструментів;
виразна манера виконання, що
відрізняється великою експресією, звуковою
напруженістю, підвищеною емоційністю;
використання різноманітних тембрових
барв, звуконаслідування тощо;

9.

Періоди розвитку джазу
Новоорлеанський період
Історично основним стилем класичного джазу вважається новоорлеанський джаз, що сформувався наприкінці XIX ст. на ґрунті
африканського фольклору, народної та побутової музики креолів
(нащадків португальських та іспанських колонізаторів) у місті
Новий Орлеан.
Для новоорлеанського джазу характерна колективна імпровізація,
сольні інструменти тут протистоять ритмічній групі (банджо, тубі
й ударним).

10.

Періоди розвитку джазу
1920 роки - ера диксиленду .
Проникнення в джазову середу білих музикантів вплинуло на створення
ансамблів, які стали називати диксилендами («Країна Діксі» - збірна назва
південних штатів США) .
Спочатку такі ансамблі не відрізнялися від негритянських ні за манерою
виконання, ні за інструментальним складом. Пізніше, в диксилендах ширше,
ніж у негритянських ансамблях, почали використовувати елементи
європейської композиторської техніки. Змінилася манера звуковидобування,
мелодична лінія стала плавнішою. Для диксиленду характерний ритм ту біт з
акцентами на другій і четвертій
долі. Особливе місце займає
ансамбль «Original Dixieland
Jass Band», який у 1917 році
зробив перший джазовий
звукозапис.

11.

Епоха біг-бендів
1930рр. - одна з найяскравіших
кульмінацій в еволюції джазу епоха біг-бендів («великих
оркестрів»), до складу яких
входить більше 17 учасників.
Найважливіше стилістичне
придбання джазу - свінг
(«хитання»), тобто
вільна манера гри, своєрідне
рубато (відхилення від точної
пульсації) на основі пунктирного
ритму. У свінґу відсутня
колективна імпровізація, а на
перший план виступають
аранжування та сольна
імпровізація. Концертний свінґ
мав нечуване поширення в історії
популярної музики.
«Королем» цього стилю вважають
Вені Гудмена. У числі знаменитих
біг-бендів - оркестри Чіка Вебба,
Дюка Еллінгтона, Каунта Бейсі.

12.

Эпоха біг-бендов
Приголомшливим видовищем були
«битви оркестрів». Солісти оркестрів
своїми імпровізаціями доводили
глядача до нестями. Це було
захоплююче! З тих пір біг - бенди в
джазі - це традиція.
Дюк Еллінгтон
Оркестр Дюка Еллінгтона

13.

Музичні інструменти джазу

14.

На перехресті джазу і
європейського академізму
Джордж Гершвін
(1898 – 1937)
Класик американської музики,
роль якого порівнянна з роллю
засновників національних
композиторських шкіл.
Д. Гершвін спробував подолати
«розважальність» джазу і
вивести його на рівень світової
академічної музики, з'єднавши
джазову мову з європейськими
жанрами. Розширив сферу
впливу джазу, схрестивши його
з західноєвропейськими
класичними жанрами опери та
концерту.

15.

Легендарні виконавці джазу
«Якщо слово «геній» і
означає щось в джазі, то
воно означає - Армстронг»
(Дж. Коллиер).
Джазовий музикант: трубач
і співак у США відомий
як король джазу. Він зробив
найбільший вплив на
розвиток джазу і зробив
багато для його
популяризації в усьому світі.

16.

Істория Луі Армстронга – це в
який–то мірі історія джазу
“Джаз і я народилися разом і росли плічо-пліч в бідності і безвісності. Я знав
джаз ще до того, як він став м'яким і
податливим після занадто великого і дуже
раннього успіху. Я бачив як він ходив
босоніж по запльованим тротуарах, перш
ніж почав носити черевики ... Я бачив, як
почав свою подорож в блискучій компанії
і багато років провів в поганому
товаристві. Лише деякі з нас, старих
друзів, пам'ятають доброго хлопця, якого
ми знавали в Хонка-Тонкс Нью-Орлеана,
на пароплавах Міссісіпі і в танцювальних
залах чиказького Саут-Сайда”.
(Армстронг Л. “Моє життя в музиці”).

17.

Легендарні
виконавці джазу
«А ось і я - великий, чудовий,
грандіозний Дюк Еллінгтон! »- так
сповіщав про своє прибуття в вітальню
маленький Едвард Кеннеді Еллінгтон,
якому судилося стати великим Дюком
(Герцогом) Еллінгтоном « чорним
королем свінгу».
Дюк Еллінгтон – невловима творча
особистість, композитор, чия музика
поєднала в собі різноманіття стилів та
інструментів; талановитий піаніст,
аранжувальник. Він завжди дивував
своїм новаторством та оригінальністю.
Саме йому належить ідея
використовувати людський голос як
інструмент. Еллінгтон підняв престиж
джазу як рівноправного виду музичного
мистецтва. Його відомі шлягери:
«Мекки-нож», «Хэлло, Долли»,
Караван».

18.

Легендарні
виконавці джазу
Американський віртуоз-саксофоніст
Чарлі Паркер був впливовим
джазовим солістом і провідною
фігурою у розвитку біпопу. У своїх
складних мелодичних лініях Паркер
поєднав джаз з іншими музичними
жанрами – блюзом, латинською і
класичною музикою. Його сміливі
імпровізації були своєрідним мостом
між солодким звучанням
популярного джазу і новими
формами імпровізаційного
мистецтва, а його музика – це спроба
звуками передати силу людської
природи. Чарлі Паркер, поряд з Луї
Армстронгом і Дюком Еллінгтона,
вважається одним з найвпливовіших
музикантів в історії джазу .

19.

Легендарні виконавці джазу
Американська співачка, одна з найбільш відомих і впливових виконавиць блюзу
1920-1930рр. Сміт народилася в місті Чаттануга, штат Теннесі в багатодітній
родині, вона рано втратила батьків і росла в умовах крайньої бідності. Коли Бессі
було 17 років, її старший брат Кларенс (Clarence) допоміг їй влаштуватися
танцівницею в колектив «Rabbit Foot Minstrels».
Співачка Ма Рейні першою помітила дар і
голосові дані юної Бессі Сміт і стала навчати її
вокальній майстерності. Незабаром Сміт
почала виступати в театрах і брати участь в
гастролях. У 1923 р. на лейблі Columbia Records
була випущена перша платівка співачки. В
процесі своєї музичної кар'єри вона працювала
з такими музикантами, як Луї Армстронг,
Б. Бейлі , Ф. Хендерсон, Д. Джонсон, Джек
Тігарден, Джо Смітом. Як згадують сучасники,
в її співі був відсутній зайвий пафос, але в той
же час саме виконання було емоційно і
пристрасно, «їй не можна було не вірити».
Кожний виступ проходив з аншлагом, її по праву
Бессі Сміт
називали імператрицею Блюзу.
(1894 —1937)

20.

Легендарні
виконавці
джазу
Елла Фіцджералд
(1917 – 1996)
Американська джазова співачка, відома також
як «Леді Елла» і «Перша леді пісні».
Володарка голосу діапазоном у три октави,
Фіцджеральд вважається однією з
найбільших вокалісток в історії джазу. Для її
виконавської манери були характерні чистота
тону, бездоганна дикція, фразування та
інтонація, а також майстерна імпровізація.
Ніхто не міг перевершити її в майстерному
володінні технікою голосової імпровізації спів скетом (специфічний спосіб джазової
вокальної імпровізації, при якому голос
використовується для імітації музичного
інструмента, а спів не несе лексичної
смислового навантаження). Протягом 59річної кар'єри співачка записала понад 70
альбомів і продала більше 40 мільйонів копій
своїх платівок, отримала 13 премій «Греммі»,
Національну медаль мистецтв відгана
Рогальда Рейгана та Президентську медаль
свободи від Джорджа Буша - старшого.

21.

Сучасні напрями і стилі джазу
На межі 40-50-х років XX ст. виник новий різновид джазу — ритм-енд-блюз.
У наступні роки джаз продовжує розвиватися, з’являються імена нових
виконавців та оркестрів.
В історії джазової музики відомо численні напрями та стилі: кул-джаз, фріджаз, ф’южн, диксиленд,ритм-енд-блюз, соул, рок-н-рол, свінг, бі-боп, бігбіт, прогресив тощо.
Поява музикантів неамериканського походження сприяла становленню
багатьох національних джазових шкіл, зокрема й української.
Після спаду інтересу до джазу в 90-х роках XX ст. він знову став набирати
популярності в молодіжній культурі сьогодення.
English     Русский Rules