Similar presentations:
Фортеці-столиці України
1. Фортеці-столиці України
СТВОРИЛА УЧЕНИЦЯ 10 КЛАСУТРОСТЯНКА ЕВГЕНІЯ
2. Фортеці та їх герби
БатуринГлухів
Чигирин
3. Батурин
Батуу́ рин — місто Бахмацького району Чернігівської області (Україна), на річці Сейм(басейн Дніпра), за 23 км на пн. сх. від залізничної станції Бахмач. Статус міста з 2008
року.
…....
4.
Населення — 3,5 тис. мешк. (1959).Коноплезавод, молокозавод, середня школа, Будинок культури, дві
бібліотеки.
Назва походить швидше за все або від руського діалектного батура - башта,
вежа або від тюркського імені Батур (Патур, Петер, Петро або за іншою версію
Батир - богатир), серед носіїв якого є відомі князі-мурзи часів Золотої Орди.
Засноване на початку XVII століття.
Вперше згадується в документах, датованих 1625 роком.
3 1648 року Батурин, здобутий повсталими селянами і козаками, став сотенним
містечком Чернігівського полку, а з 1649 — Ніжинського полку.
1663 — тут підписано Батуринські статті.
1669 — 1708 — резиденція гетьманів Лівобережної України
(Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи).
…....
5.
2 листопада 1708 р. московські війська під командуванням Олександра Меншиковазахопили Батурин, вщент зруйнували оборонний замок і саме місто. Історик Сергій
Павленко у монографії "Загибель Батурина" зазначає, що жертвами погрому Батурина
стали 6-7,5 тисяч мирних громадян і 5-6,5 тисяч військовиків - сердюків і козаків (разом 1114 тисяч загиблих).
Після цього гетьманську резиденцію перенесено до Глухова (ближче до кордону з Росією).
З 1760 року Батурин став власністю гетьмана Кирила Розумовського, який мав намір
повернути сюди гетьманську столицю.
Після ліквідації полкового поділу України увійшов до складу Чернігівського намісництва,
потім — Малоросійської губернії, а з 1802 року — Чернігівської губернії.
До нашого часу збереглися: будинок генерального судді Василя Кочубея та палац
гетьмана Кирила Розумовського (1803, архітектор Чарльз Камерон), реставрований у 1811
—1813 рр. за проектом А. Б.Бєлозуда, інші пам'ятки.
У 1960 році Батурин отримав статус смт.
23 вересня 2008 року смт Батурин віднесене до категорії міст районного значення.
Меню
6. Глухів
Глуу́ хів — місто обласного підпорядкування в Сумській області, центрГлухівського району. Перша писемна згадка — 998 р., Розташоване на ріці
Есмань на відстані 146 км від обласного центру.
…....
7.
До 1991 року в місті була розвинена машинобудівна, легката харчова промисловості. Найбільшими підприємствами міста були — ві
дкриті акціонерні товариства «Завод агрегатних вузлів»,
«Завод засобів обчислювальної техніки», «Сател», «Електропанель»,
«Глухівська текстильна фабрика», «Глухівський хлібокомбінат»,
«Глухівський маслосирзавод», «Глухівський м'ясокомбінат»,
«Глухівтехволокно», завод продовольчих товарів та інші підприємства.
В Глухові діють Глухівський національний педагогічний університет іме
ні Олександра Довженка, Глухівський коледж СНАУ, медичне училище,
професійно-технічне училище, 6 загальноосвітніх шкіл та школаінтернат ім. М.І.Жужоми. Значний вклад в науку
вносить колектив Глухівського науководослідного інституту луб'яних культур.
…....
8.
Історія ГлуховаГлухів — одне з найдавніших міст України. Перша згадка про нього як про місто
Чернігівського князівства зустрічається в Іпатіївському літописі за 1152 рік.
Першим відомим нам глухівським князем був Сімеон Михайлович, син
чернігівського князя Михайла Всеволодовича. Глухівським князям належали
великі землі між Глуховом і Новосілем, а також землі на північ від Новосіля по
верхоріччю Оки з містами Мценськ, Бєлєв, Новосіль, Воротинськ, Одоєв (тепер
Росія).
Непрямі історичні джерела згадують місто під 992 роком, коли було створено
Чернігівську єпархію і Глухів ввійшов до її складу. Першими поселенцями тут
були сіверяни, які в цих лісових та болотистих місцях залишили після себе
Глухівське городище VI-VIII
У XVIII ст. Глухів опинився в центрі найважливіших історичних і політичних
подій, пов'язаних з Північною війною (1700-1721). У 1708-1764 місто стало
резиденцією українських гетьманів.
Меню
9. Чигирин
Чигирин — місто районного підпорядкування, районний центр Чигиринськогорайону Черкаської області України.
…....
10.
Місто розташоване на Придніпровській височині по обидва береги річки Тясмин за 45км від залізничної станції Фундукліївка, за 8
км від річкової пристані на Кременчуцькому водосховищі Адамівка та за 63 км
на південь від обласного центру, міста Черкаси.
Через місто проходить автошлях регіонального значення Р-10 (Канів-ЧигиринКременчук). Найближчий аеропорт у місті Черкаси. Висота над рівнем моря 124
м. Населення — 11,3 тисяч чоловік.
Неподалік міста розташовані села: Розсошинці на півночі, Рацеве та Вітове на сході, Чернече на
півдні, Іванівка, Вдовичине на заході та Суботів на північному-заході.
Назва міста скоріше має тюрське походження, від чигир (крим. çığır) — "шлях,
дорога" або "вихід". Є ще версія — від чудодійної чигир-трави (слово такого самого
ж, тюркського походження), що часто зустрічалась в цій місцевості, чи від численних непрохідн
их чагарників, або від імені засновника міста — Чигирина, про якого існує романтична
легенда.
…....
11. Історія Чигирина
Чигирин відомий з першої половини XVI ст. як укріплений козацький зимівник,що мав невелику фортецю.
З 1648 по 1712 рр. — центр Чигиринського полку.
З 1648 по 1660 роки Чигирин був резиденцією Б.Хмельницького і столицею
гетьманської держави.
У 1797 році, після приєднання до Російської імперії (1793) Чигирин став
повітовим містом Київської губернії.
В 1900 році в Чигирині було 10098 мешканців (4790 чоловіків і 5308 жінок), в
тому числі 62,7% православних, 35,2% євреїв, 0,1% католиків.
На початку жовтня 1917 року в місті пройшов з'їзд «вільного козацтва», на
якому був обраний отаманом генерал царської армії Павло Скоропадський,
який огранізував повітовий загін.
У 1923 році Чигирин стає районним центром.
Меню