Михайло Сергійович Горбачов

1.

Михайло
Сергійович
Горбачов
- іноземний шпигун чи амбітний політичний діяч
Біографія
Партійна діяльність
Внутрішня політика
Зовнішня політика
Підсумки епохи Горбачова
?

2.

• Народився 2 березня 1931 року в селі Привільне
Медведенского району Ставропольського краю (тоді
Північно-Кавказький край), в селянській родині. Під час
війни, коли Михайлу було 10 років, батько пішов на фронт.
Через деякий час в село вступили німецькі війська, сім'я
п'ять місяців провела в окупації. 21-22 січня 1943 року
звільнені радянськими військами ударом з-під
Орджонікідзе. Після звільнення прийшло повідомлення, що
батько загинув смертю хоробрих.
Біографія

3.

• З 13 років поєднував навчання в школі з періодичною
роботою в МТС і в колгоспі. З 15 років працював
помічником комбайнера машинно-тракторної станції. У
1948 році був нагороджений орденом Трудового
Червоного Прапора як чудовий комбайнер. В 10 класі, в 19
років став кандидатом у члени КПРС, рекомендації дали
директор і вчителі школи.
• У 1950 році поступив без іспитів в МДУ імені М. В.
Ломоносова. Після закінчення юридичного факультету МГУ
в 1955 році був направлений в Ставрополь в крайову
прокуратуру, але з розподілу не працював. Працював
заступником завідуючого Відділом агітації і пропаганди
Ставропольського крайкому ВЛКСМ, першим
секретарем Ставропольського міськкому комсомолу,
потім Другим і Першим секретарем крайкому ВЛКСМ
• У 1953 році одружився на Раїсі Максимівні Титаренко.
Біографія
Раїса Максимівна Титаренко

4.

• У 1952 році був прийнятий в КПРС. З березня 1962 року - парторг
крайкому КПРС Ставропольського територіально-виробничого
колгоспно-радгоспного управління. У вересні 1966 року обраний
першим секретарем Ставропольського міськкому партії. Закінчив
економічний факультет Ставропольського сільськогосподарського
інституту (заочно, 1967) за фахом агроном-економіст.
• Двічі кандидатура Горбачова розглядалася для переходу на роботу в
КДБ. У 1969 році Ю. Андропов розглядав Горбачова як можливого
кандидата на пост заступника голови КДБ СРСР.
• З квітня 1970 року перший секретар Ставропольського крайкому КПРС.
• У 1970 році обраний членом Верховної Ради СРСР.
Партійна діяльність

5.

Олександр Яковлєв
• У 1971-1992 був членом ЦК КПРС. На думку самого Горбачова, йому
протегував Юрій Андропов, який сприяв його переведенню до Москви.
• У листопаді 1978 року був обраний секретарем ЦК КПРС. З 1979 року по
1980 рік - кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС. Здійснив ряд
закордонних візитів, у ході яких познайомився з Маргарет Тетчер, О.М.
Яковлевим.
• З жовтня 1980 року по червень 1992 року - член Політбюро ЦК КПРС.
• З 11 березня 1985 по 24 серпня 1991 року - Генеральний секретар ЦК
КПРС.
• 15 березня 1990 року Михайло Горбачов був обраний Президентом
СРСР.
• Під час подій серпня 1991 року був усунений від влади ГКЧП на чолі з віцепрезидентом Генадієм Янаєвим і ізольований у Форосі, після арешту
членів ГКЧП повернувся з відпустки на свою посаду.
Партійна діяльність
Маргарет Тетчер

6.

• 8 квітня 1986 року відбувся візит М. С. Горбачова до Тольятті, де він відвідав «Волзький Автозавод».
Результатом цього візиту було рішення про створення на базі флагмана вітчизняного
машинобудування інжинірингового підприємства - галузевого науково-технічного центру (НТЦ) ВАТ
«АВТОВАЗ», що стало значущою подією радянського автопрому. На своєму виступі у Тольятті Горбачов
вперше виразно вимовляє слово «перебудова», це було підхоплено ЗМІ і стало гаслом нової епохи.
• 15 травня 1986 року почалася кампанія посилення боротьби з нетрудовими доходами.
• Антиалкогольна кампанія в СРСР, розпочата 17 травня 1985 р.
• Прискорення - цей лозунг був пов'язаний з обіцянками різко підняти промисловість і добробут народу за
короткі терміни.
• Переведення підприємств на госпрозрахунок, самоокупність, самофінансування.
Внутрішня політика

7.

• Перебудова з чергуванням нерішучих і різких заходів і контрзаходів з введення або з обмеження ринкової
економіки і демократії.
• Реформа влади, запровадження виборів до Верховної Ради та у місцеві Ради на альтернативній основі.
• Повернення з політичного заслання радянського вченого, лауреата Нобелівської премії А. Д. Сахарова,
припинення кримінальних переслідувань за інакомислення.
• Фактичне зняття партійної цензури на засоби масової інформації та твори культури.
• Придушення локальних національних конфліктів, у яких владою приймалися жорстокі заходи, зокрема
силовий розгін мітингу молоді в Алма-Аті, введення військ до Азербайджану, розгін демонстрації у Грузії,
розгортання багаторічного конфлікту в Нагірному Карабасі, придушення сепаратистських настроїв.
• Реабілітація жертв сталінських репресій, не реабілітованих раніше за Хрущова.
Внутрішня політика

8.

Олександр Шмонов
• Зникнення продуктів з магазинів, прихована інфляція, введення карткової системи на багато видів
продовольства у 1989 році. Для періоду правління Горбачова характерно вимивання товарів з магазинів у
результаті накачування економіки безготівковими рублями, а згодом - гіперінфляція.
• За Горбачова зовнішній борг Радянського Союзу продовжував зростати.
• Реформа КПРС, яка призвела до утворення всередині неї кількох політичних платформ, а в подальшому скасування однопартійної системи і зняття з КПРС конституційного статусу «керівної і спрямовуючої сили».
• Ослаблення контролю над соціалістичним табором (доктрина Сінатри).
• Припинення війни в Афганістані і виведення радянських військ.
• Введення радянських військ у Баку в ніч з 19 на 20 січня 1990 року, проти Народного фронту Азербайджану.
• 7 листопада 1990 р. слюсар Олександр Шмонов зробив невдалий замах на Горбачова.
Внутрішня політика

9.

• Прийшовши до влади, Горбачов спробував поліпшити відносини з США і Західною Європою. Однією з
причин цього було бажання знизити непомірні військові витрати (25% держбюджету СРСР).
• За роки свого правління Горбачов висунув безліч мирних ініціатив. В 1987 році була досягнута домовленість
про ліквідацію в Європі радянських та американських ракет середньої і малої дальності. Уряд СРСР в
односторонньому порядку оголосило мораторій на випробування ядерної зброї. Однак миролюбність
іноді розцінювалася як слабкість.
• У міру погіршення економічної ситуації в країні радянське керівництво розглядало скорочення озброєнь і
військових витрат як спосіб вирішення фінансових проблем, тому не вимагало від своїх партнерів гарантій
і адекватних кроків, втрачаючи при цьому свої позиції на міжнародній арені.
• Виведення військ з Афганістану, падіння Берлінської стіни, перемога демократичних сил у Східній Європі,
розпад Варшавського Договору – все це стало символом «програшу СРСР в холодній війні».
Зовнішня політика

10.

• Ослаблення міжнародної напруженості.
• Реальна ліквідація цілих класів ядерної зброї і звільнення
Європи від звичайних озброєнь, припинення гонки
озброєнь, кінець «холодної війни».
• Розвал біполярної системи міжнародних відносин, що
забезпечувала стабільність у світі.
• Перетворення США після розпаду СРСР в єдину
супердержаву.
• Зниження обороноздатності Росії, втрата Росією союзників
у Східній Європі та «третьому світі».
Підсумки епохи Горбачова

11.

• У 2008 році в інтерв'ю Володимиру Познеру на першому телеканалі Росії Михайло Горбачов сказав:
“Я зараз шкодую: треба було не їхати у Форос у серпні 1991 р. Я думаю, що Радянський Союз зберігся б ... Так
само як була і ще одна помилка - що я не відправив Єльцина назавжди в яку-небудь країну заготовлювати банани
після відомих процесів, коли вимагав Пленум: «Виключити Єльцина з членів ЦК !»”.
“Але я вам скажу: всі ми помилилися ще три рази. Запізнилися з реформуванням партії. Друге - ми запізнилися з
реформуванням Союзу. А третє ... Коли стало туго у нас, особливо після 1989 р., в 1990 р. - коли вся країна в
чергах виявилася і нам не вистачало товарів для того, щоб задовольнити прохання ці, коли у нас за італійські туфлі
могли зламати в черзі ... Треба було знайти 10-15 мільярдів доларів. Їх можна було знайти ...”
• Перебуваючи на вершині влади, Горбачов проводив численні реформи і кампанії, які в подальшому
привели до ринкової економіки, знищення монопольної влади КПРС і розпаду СРСР.
• Оцінка діяльності Горбачова суперечлива.
• Консервативні політики критикували його за економічну розруху, розвал Союзу та інші
наслідки перебудови.
• Багато радянських, пострадянських та зарубіжних політиків і журналістів вітали реформи Горбачова,
демократію і гласність, закінчення холодної війни, об'єднання Німеччини. Оцінка діяльності Горбачова за
кордоном колишнього СРСР носить більш позитивний і менш суперечливий характер, ніж у
пострадянському просторі.
Епілог

12.

Кінець
Філяк Олександр 7(11) - Б