Радіоактивність. Радіоактивні випромінювання
Історія відкриття радіоактивності
Історія відкриття радіоактивності
Склад радіоактивного випромінювання
α - випромінювання
β – та γ - випромінювання
Радіоактивність
α - розпад
β - розпад
Радіоактивні ряди
Приклад радіоактивних рядів
Висновки
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Дякую за увагу!!!
3.85M
Category: physicsphysics

Радіоактивність. Радіоактивні випромінювання. 9 клас

1. Радіоактивність. Радіоактивні випромінювання

2. Історія відкриття радіоактивності

Анрі Антуан Беккерель
(1852–1908) — французький
фізик, який у 1896 р. відкрив
радіоактивне випромінювання
солей Урану, без впливу
зовнішніх факторів.

3. Історія відкриття радіоактивності

Марія Склодовська-Кюрі
(1867–1934) — французький фізик і
хімік
польського
походження,
лауреат двох Нобелівських премій.
Вивчення явища
радіоактивності,
відкриття нових елементів –
Полонію, Радію
П’єр Кюрі
(1859–1906) — французький фізик,
лауреат Нобелівської премії.

4. Склад радіоактивного випромінювання

α – випромінювання –
ядра атома Гелію
β – випромінювання –
швидкі електрони
γ – випромінювання –
короткохвильове
електромагнітне
випромінювання

5. α - випромінювання

Модуль
заряду
α-частинки
вдвічі більший за модуль заряду
електрона.
α - частинки – це позитивно
заряджені ядра Гелію, які вилітають із
êì
величезною швидкістю 20 000
, що
ñ
в десятки тисяч разів перевищує
швидкість сучасного літака, але вони
ж
мають
і
найбільш
низьку
проникаючу
здатність
(товщина
тонкого аркушу паперу ≈0,1 мм)

6. β – та γ - випромінювання

1018
β – та γ - випромінювання
β - частинки — потік швидких електронів, які
рухаються зі швидкістю, близькою до швидкості світла
(90 % швидкості світла), з низькою поглинаючою
здатністю (товщина алюмінієвої пластини 1 мм).
γ - випромінювання - електромагнітні хвилі
18
надзвичайно високої частоти (понад 10 ), здатною
проникати в речовину на сотні метрів.

7.

Захист від радіоактивного
випромінювання

8. Радіоактивність

Радіоактивність – це здатність ядер
деяких хімічних елементів (материнське
ядро) довільно перетворюватися на ядра
інших
елементів
(дочірнє
ядро)
із
випромінюванням мікрочастинок
При цьому деякі ядра випускають тільки α частинки, інші — β -частинки, треті — і α -, і β частинки.

9. α - розпад

Під час α –розпаду кількість нуклонів у ядрі
зменшується на 4, протонів – на 2, тому порядковий
номер дочірнього ядра на 2 одиниці менший від
порядкового номера материнського.
Правило зміщення Содді для α - розпад

10. β - розпад

Під час β –розпаду
кількість нуклонів в ядрі не
змінюється,
причому
кількість
протонів
збільшується на 1, тому
порядковий
номер
дочірнього ядра на одиницю
більший
за
порядковий
номер материнського.
Правило зміщення Содді для β - розпад

11. Радіоактивні ряди

Сукупність усіх ізотопів, які виникають у результаті
послідовних радіоактивних перетворень даного
материнського ядра, називають радіоактивним
рядом.
Чотири радіоактивні ряди
Ряд Торію (починається з Торію-232)
Ряд Урану-Радію (починається Урану-238)
Ряд Урану-Актинію (починається з Урану-235)
Ряд Нептунію (починається з Нептунію-237)

12. Приклад радіоактивних рядів

Радіактивний ряд Торію.
Ряд
починається
з
Торію-232,
який
зустрічається в природі, і
закінчується Плюмбумом208, який є стабільним (не
радіоактивним).

13. Висновки

1. У природі існують речовини, атоми яких можуть
довільно розпадатися. Такі речовини називають
радіоактивними.
2. Радіоактивне випромінювання складається з α -, β -,
γ -променів.
3. α - частинки — ядра Гелію, β - частинки —
електрони, γ - частинки — електромагнітні хвилі.
4. Радіоактивне випромінювання може чинити хімічну
дію (світіння деяких речовин), біологічну дію, має
високу проникаючу здатність.

14. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Розв’язати задачі:
Задача 1. У верхніх шарах атмосфери під дією космічних
променів утворюється радіоактивний ізотоп Карбону-14. На
який елемент він перетвориться при
β - розпаді?
Напишіть
рівняння реакції.
Задача 2. Радіоактивне ядро атома
-розпаду. Ядро якого елемента
Напишіть рівняння реакції.
233
92
U зазнало
утворилося?

15. Домашнє завдання

Додаткове завдання. Швейцарський фізик Грейнахер
сконструював такий прилад. До скляної трубки з Радієвою
сіллю прикріплювалися два золоті пелюстка. Трубку
поміщали в колбу, внутрішня поверхня якої через
металеву обкладку з’єднувалася із землею.
Цей своєрідний двигун працював у
такий спосіб: пелюстки поступово
розсовувалися, а торкнувшись
металевої обкладки, спадали, потім
знову розсовувалися й т. д. Поясніть
принцип дії приладу. Чи буде він
вічним двигуном?

16. Дякую за увагу!!!

English     Русский Rules