Similar presentations:
Філософія стародавнього світу
1.
Де і коли вперше з'являється термін “ філософія ”?ФІЛОСОФІЯ – це система знань та вчень про…
Якими є три головні цінності філософії?
Як називається філософське вчення про буття?
Що вивчає ГНОСЕОЛОГІЯ?
Що таке світогляд?Назвіть три історичні типи
світогляду.
У якому типі світогляду сутність світу і людини
пояснюється за допомогою надприродних сил?
Філософія – це світогляд, наука чи сфера духовної
культури?
охарактеризуйте відмінності між філософією та
наукою.
Філософія і релігія – в чому відмінність?
2.
Філософія вчить людину,який ідеал вона має для
себе створити і яким
шляхом його досягнути
3.
Тема. Філософіястародавнього світу
1.Філософія Стародавнього світу – колиска наступних
типів філософії
2.Філософія Стародавньої Індії та Китаю
3.Філософія Античного світу
4.
1.Філософія Стародавнього світу –колиска наступних типів філософії
Західна філософія
Східна філософія
Направлена в майбутнє,
оновлюється
Пріоритет науки
Консервативно-традиційна,
культ минулого
Пріоритет релігії
Концептуально-теоретична Образно-сиволічна(притчі)
Особистісно-індивідуальна родове
Громадянське суспільство
Патерналістина модель
5.
2.Філософія СтародавньоїІндії та Китаю
VI ст. до н.е. виникає один з найдавніших
ідеалістичних вчень - брахманізм.
світ складається з невидимого, непізнаного духу
«брахмана», що не має ні початку ні кінця.
Вони розрізняли Душу і Тіло. Тіло – це зовнішня
оболонка душі. Душа вічна, безсмертна, але вона
підпорядковується кармі.
Закон необхідності (КАРМА) змушує душу
щоразу після смерті тіла переселятися до іншого
тіла.
6.
7.
БуддизмБуддизм – виник в VI ст. до н.е..
Засновник – Сідхартха Гаутама, він же Будда
Пізнав істини: - життя – це страждання,
страждання має свою причину.
Щоб вийти із страждання треба пройти 8
ступенів до самовдосконалення, кінцевою
метою якого є нірвана(вічне блаженство)
8.
(Кун Цю) - 551-479 р. до н.е.Праці: «Книга пісень»
і «Книга Змін»
Ідеалом конфуціанства є створення
гармонічного суспільства, в якому
будь-яка особистість має своє місце.
Створив вчення «про шляхетну
людину»
«Кожна людина отримує своє дао,
щоб знайти свій шень».
9.
Шляхетний муж звинувачує себе, в той час малалюдина звинувачує інших.
Почтительный сын – это тот, который огорчает
мать свою и отца разве что своей болезнью.
Не беспокойся о том, что у тебя нет высокого
чина. Беспокойся о том, достоин ли ты иметь
высокий чин. Не беспокойся о том, что тебя не
знают. Беспокойся о том, достоин ли ты того,
чтоб тебя знали.
10.
Антична філософіяЗароджується в Стародавній Греції
Характерна риса: універсальність
філософії, як системи знань.
Найвидатнішими філософами цього
часу є: Фалес, Геракліт із Ефесу,
Піфагор, Демокрит, Софокл, Сократ,
Платон, Аристотель і т.д.
11.
Сократ (469-399 до н.э.)«Я знаю, что я ничего не знаю»
«В споре рождается истина»
«У тебя есть разум и ты
можешь мыслить»
«Познай самого себя»
12.
Сократ прославився як один з родоначальниківдіалектики в сенсі знаходження істини за допомогою бесід
і суперечок.
Діалектика – вчення про найбільш закономірні зв'язки
розвитку світу.
Метод діалектичних спорів Сократа полягав у виявленні
протиріч у міркуваннях співрозмовника і приведення його
до істини за допомогою питань і відповідей.
В центрі філософствування – ЛЮДИНА
Вірив, що душа безсмертна
Етика: принципи раціоналізму, стверджував, що
доброчесність виникає з знання. Культура інтелекту може
зробити людей добрими.
13.
14.
Платон (427-347 до н.э.)Писав діалогами.
Перший період творчості
– сократичний.
Засновник першої
Академії.
Основні твори:
«Держава», «Закони»,
«Пір», «Діалоги»
15.
ОНТОЛОГІЯ ПлатонаЄдине
всеосяжне
БЛАГО
Ідеї самі
по собі
Ейдоси
Матерія
16.
Два світи:Духовний (Бог, ідеї, ейдоси) і
Матеріальний (матерія)
Душа, за Платоном, - безсмертна
сутність, в ній розрізняються три
частини: розумна, звернена до ідей;
палка, афективно-вольова; чуттєва,
рухома пристрастями, або
вожделяющая
17.
АРИСТОТЕЛЬПлатон мені друг, проте істина дорожча
18.
Буття – жива субстанція, що характеризуєтьсяспеціальними принципами, або 4 умовами життя:
Першодвигуном є БОГ
Первоматерия
материя
(возможность)
Движение
(становление)
Форма
(действительность)