Фералітні ґрунти. Загальна характеристика фералітних ґрунтів

1. 11.Фералітні ґрунти

11.1.Загальна характеристика фералітних
ґрунтів
11.2. Червоноземи
11.3.1.Червоно-жовті фералітні ґрунти
11.3.2. Червоні фералітні ґрунти
11.3.3.Коричнево-червоні ґрунти
11.3.4.Темно-червоні тропічні ґрунти

2. 11.1.Загальна характеристика фералітних ґрунтів

Фералітні – велика група ґрунтів гумідних районів тропіків та,
рідше, субтропіків, що мають такі загальні властивості:
утворились на фералітній корі вивітрювання, де SіО2 : R2О3 <
2,5;
великий ступінь вивітреності ґрунтотворного матеріалу (вміст
первинних мінералів, здатних до вивітрювання, не перевищує
5%);
переважання в мулистій фракції каолініту.
Додаткові характеристики
оглиненість ґрунтової маси
велика потужність ґрунтового профілю при дуже поступових
переходах між горизонтами
інтенсивне червоне або жовте забарвлення
дуже низька ємність поглинання (5–10 мг-екв/ 100 г ґрунту).

3.

Фералітні ґрунти умовно поділяють на три
групи:
• фералітні недиференційовані: червоноземи,
червоні фералітні, за міжнародною
номенклатурою – феральсолі;
• фералітні диференційовані, які не мають
елювіального горизонту, але чітко оглинені
– нітосолі за міжнародною номенклатурою;
• фералітні сильно диференційовані, які
мають елювіальний горизонт – акрисолі.

4.

• У світі займають величезну площу – 1452 млн.га.
• В Євразії - на півострові Гіндустан, країнах південно-західної Азії
(М’янма, Китай, Малайзія, В’єтнам тощо); займають всю екваторіальну
Африку, Східно-Африканське плоскогір’я; в басейні р. Амазонка,
Гвіанському та Бразильському плоскогір’ях; у Центральній Америці,
південь Флориди (США); на півночі та сході Австралії.

5.

Утворення цих ґрунтів йде під впливом фералітизації, яка одночасно є
геологічним та ґрунтотворним процесом.
• Фералітизація – процес вивітрювання первинних мінералів з
утворенням і відносним накопиченням на місці вторинної глини
фералітного складу.
Na
Fe
Фералітизація – тривалий процес, який
O O
O Fe
O
O
SiCa K Si
проходить у декілька етапів:
O Si O
Si Si
O
O O
•інтенсивний гідроліз первинних
O
O Fe FeO FeFe
Mg
Si
Na
мінералів, вивільнюється велика
O
O O
кількість основ, вільного Si, гідратів
O
Al Al
окислів Fe, Аl. Утворюється
O
O O Ca
O O Al O
червоноцвітна кора вивітрювання,
O
Si
збагачена монтморилонітом – літомарж
O
O Si O
Si O
O
O
- строкато забарвлений шар, уламки
O
O
Mg
породи, які ще зберегли свою форму і
структуру, але вже м’які (“гнилі
камені”). Стадія протікає в лужному
середовищі.

6.

Вивітрювана товща поступово
звільняється від основ і
підкислюється
частина монтморилонітових
глин виноситься денудацією за
межі території
частина монтморилоніту
перетворюється в каолініт
утворюється сильно
оглинений матеріал, вільний
від первинних мінералів,
складається з кварцу,
каолініту, гібситу.
У дуже вологих регіонах
каолініт не утворюється, а
накопичується гібсит і
залізисті мінерали.

7.

• Латеритизація – процес, що
йде переважно завдяки привносу
сполук Fe при боковому русі
ґрунтових розчинів.
• Гідроксиди заліза випадають в
осад : окремі залізисті конкреції;
горизонти зцементованих Fе
конкрецій – пізоліти; комірчасті
форми – плінтити; суцільні
монолітні горизонти – латерити.
• Латеритизація – не обов’язкова
складова фералітизації.

8.

Сучасне ґрунтоутворення на фералітній корі
вивітрювання може містити:
Опідзолення
Дерновий процес
Гумусоакумуляцію
Лесиваж
Оглеєння
Для формування фералітних ґрунтів потрібна висока
інтенсивність і тривалість процесів вивітрювання. Тому
вони зустрічаються лише в гумідних тропіках і
субтропіках, де процеси вивітрювання й
ґрунтоутворення протікають безперервно з третинного
часу при постійно високих температурах та вологості.

9. 11.2. Червоноземи Зональний тип ґрунтів вологих субтропіків

10.

• Клімат субтропічний, вологий, теплий,
середньорічна температура складає 13–15ºС,
Кз >1, ТВР промивний
• Рельєф найчастіше сильно розчленований,
передгірний, гірський.

11.

• Рослинність субтропічна вологолісова: густі ліси, часто
переплетені ліанами, диким виноградом, з папоротями.

12.

• Ґрунтотворні породи – продукти
вивітрювання вивержених гірських порід
(андезитів, базальтів, туфів),
фералітизовані, містять багато заліза.

13. Утворення червоноземів

• фералітизація – інтенсивне вивітрювання з
гідролізом первинних мінералів, неосинтезом
каолініту;
• вилуговування продуктів вивітрювання
• озалізнення, накопичення гібситу
• може відбуватись опідзолення, але не завжди й не
всюди
• дерновий процес – накопичення значної кількості
гумусу, незважаючи на його інтенсивну
мінералізацію, тому що субтропічна вологолісова
рослинність утворює велику кількість опаду (20
т/га), зольних елементів і азоту

14.

• Но – лісова підстилка або
слаборозвинена дернина;
• Н – гумусовий, сірувато-темнокоричневий, грудкуватозернистий, важкосуглинковий або
глинистий, пухкий;
• Нрm – верхній перехідний,
сірувато-червоний, грудкуватий,
важкий, ущільнений;
• Phm – нижній перехідний,
бурувато-червоний з чорними й
блідо-жовтими плямами, щільний,
важкий;
• Р – ґрунтотворна порода,
неоднорідно забарвлена, червона, з
великою кількістю крупних
залізистих конкрецій і світложовтих плям кремнезему,
горіхувато-грудкувата, важка,
щільна.

15. Класифікація червоноземів

Підтипи
Типові
Опідзолені
Роди
Глейові
Глеюваті
Неоглеєні
Види
а) слаборозвинені (<15 см)
малопотужні (15 – 20)
звичайні (>20 см)
б) малогумусні (< 6%)
середньогумусні (6 – 9)
високогумусні (>9%)

16. Характерні властивості

• гранулометричний склад важкий, перерозподілу
мулу немає або ледве помітний
• в валовому хімічному складі мало SiO2 (30–40%),
вміст його різко падає з глибиною, багато R2O3
(60–70%), перерозподілу їх частіше не
спостерігається
• гумусу в верхньому горизонті 5–12%, Сгк:Сфк<1
• ЄП 5–10 мг-екв
• в складі обмінних катіонів переважають Н та А1
• СНО < 50%
• рН = 4,2–4,5
• дуже мало фосфору та азоту
• водно-фізичні властивості добрі через
оструктуреність

17. Інтенсивно використовуються в сільському господарстві

• Внесення
високих доз
азотних і
фосфорних
добрив
• Боротьба з
ерозією
• Головна культура
- чай

18. 11.3.1.Червоно-жовті фералітні ґрунти зональні для постійно вологих тропічних лісів

19.

• Клімат вологий тропічний, середньорічна
температура 25–27ºС. Сума опадів 1800-2500 мм і
більше, Кз > 1. ТВР промивний.
• Рослинність – тропічні ліси з багатим видовим
складом, багатоярусні, сильно зімкнуті, з ліанами.

20.

• Породи сильно фералітизовані.
• Рельєф різноманітний

21. Генезис

• фералітизація, особливістю якої в даних
умовах є виніс залишкового заліза з
профілю, тому конкреції утворюються
рідко;
• дерновий процес, характерним для якого
є інтенсивна мінералізація як рослинних
залишків, так і самого гумусу;
• лесиваж;
• вимивання всіх розчинних сполук

22.

Нл – тонка лісова підстилка;
Н – гумусовий, коричнювато-сірий,
дрібногрудкуватий
НрЕ – перехідний, червонуватоабо жовтувато-бурий, структура
крупніша, зустрічаються глинисті
плівки, морфологічно не виражений,
але гранулометрично та хімічно
збіднений;
PhІm – перехідний ілювійований,
метаморфізований, буруваточервоний або бурувато-жовтий,
збагачений Fe, A1, мулом;
Р – ґрунтотворна порода, яскрава,
фералітна кора вивітрювання
потужністю декілька метрів або
десятків метрів.

23.

С орг. рН
4
ЄП
6
10
Мул
SiO2|
R2O3
20
2
Рухомі
R2O3
4
Н
НрЕ
PhІm
Р
Вміст гумусу під лісовою підстилкою 4–5%,
нижче – 1–2%
Склад гумусу фульватний;
Сгк/
Сфк
1
Реакція
кисла (рН =
4,0–5.5)
ЄП 3–6 мгекв на 100 г
ґрунту
СНО <50%.
Верхні
горизонти
збіднені
мулом і
глинистими
часточками.

24.

Ерозія
латериту
Мульчування
проти
утворення
латериту
Рис
Кава
Підсічно-вогняне
землеробство
Папайя
Терасування

25. 11.3.2. Червоні фералітні ґрунти зональні для сезонно-вологих лісів і високотравних саван

26.

• Рослинність:
склад менш
різноманітний,
менш зімкнутий,
менше ліан, є
чагарники і трави.
• На місці
вирубаних лісів савани з
травостоєм до 4 м
висоти, між яким
ростуть дерева.
• Клімат вологий з
сухим сезоном до
3–4 місяців.

27. Генезис близький в загальних рисах до червоно-жовтих +

• Рубефікація - в сухий сезон, верхні
горизонти набувають червонуватого
відтінку в результаті термічної
дегідратації оксидів заліза
• Дерновий
• Латеритизація - випадання
гідроксидів Fe в формі конкрецій,
прошарків і зцементованих
горизонтів

28.

Н – гумусний, у верхній
частині задернований, темносірий, грудкуватий, легкий;
Hpm – перехідний, оглинений,
сірувато-червоний, грудкуватий
нестійкий;
Phm – нижній перехідний
оглинений, важкий, грудкуватогоріхуватий, червоний або
жовтий з Fe-Mn конкреціями;
P – червоноколірна
ґрунтотворна порода.
ЄП досягає 10 мг-екв,
СНО <50%,
рН < 5

29.

Підвищення родючості
червоно-жовтих і
червоних фералітних
ґрунтів:
комплексне удобрення
вапнування
боротьба з ерозією
специфічна система
обробітку з врахуванням
близького залягання
латеритів

30.

масове вирубування тропічних лісів
вирощування
тикового дерева

31. 11.3.3.Коричнево-червоні ґрунти зональні для тропічних ксерофітних лісів

32.

• Рослинність – тропічні ксерофітні (саванні) ліси зарості акації, ''каатинга'', деревні породи родини
бобових і мімозових.

33.

• Клімат тропічний семиаридний, сухий
сезон 4–5 місяців
Головні процеси такі ж, як і в
червоних фералітних ґрунтів
• утворення залізистих конкрецій
інтенсивніше, на поверхні
виникають залізисті кірки
• гумусоутворення слабше.

34.

~2% гумусу
склад гумусу гуматнофульватний
рН =5–6
СНО> 50%
переважають мінерали
каолінітової групи
грансклад глинистий
ЄП невелика (4–6 мгекв).

35. 11.3.4.Темно-червоні тропічні ґрунти на продуктах вивітрювання основних порід та вапняках

36.

ЄП до 30 мг-екв
реакція середовища
слабокисла
гумусу небагато (1,53%), але темне
забарвлення інтенсивне
мінерали каолінової
групи