Кіровоградський акдемічний театр

1. “До 130-річчя заснування Кіровоградського академічного українського музично-драматичного театру ім. М.Л.Кропивницького”

ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ
“До
130-річчя заснування
Кіровоградського
академічного
українського
музично-драматичного
театру
ім. М.Л.Кропивницького”

2.

Кіровоградський академічний
український музичнодраматичний театр
ім. М. Л. Кропивницького —
обласний музично-драматичний
театр у місті Кіровограді, перший
професійний український театр,
головна театральна сцена
Кіровоградської області.

3.

Приміщення театру
споруджено у Єлисаветграді
(тепер Кіровоград) 1867 року
на кошти інженера-полковника
Г.В. Трамбицького.

4. Виставою “Наталка Полтавка” І.Котляревського він заявив світові про зрілість української театральної культури та її самобутність. Створ

В цьому ж приміщенні 27 жовтня 1882 року
народився перший професійний
національний реалістичний театр під орудою
Марка Кропивницького – людини могутнього
таланту: блискучий актор, режисер-новатор,
поет, композитор, реформатор української
сцени, педагог, чарівний співак, високий
майстер художнього слова, театральний
діяч, засновник першого в Україні та Росії
дитячого театру.
Виставою “Наталка Полтавка”
І.Котляревського він заявив
світові про зрілість української
театральної культури та її
самобутність. Створив цей театр
всупереч всіляким категоричним
царським законам.

5.

Визначаючи історичне місце
утворення професійного театру,
член-кореспондент АН України
Є.Кирилюк наголошував: “Коли
Кам”янка-Струмилова – є колискою
давнього театру, а Полтава – театру
нової доби, то Кіровоградщина є
батьківщиною професійного
національного театру”.

6.

Єлисаветградський театр до 1920 року змінив шість
власників.
1919 року мав назву "Красный театр им. Троцкого";
1920 – "1-й советский", Міський театр ім.Т.Г.Шевченка;
1921 – "Перший радянський"; "Советский им.Шевченка";
1925 – Пересувний український робітничо-селянський...
1933 (у зв"язку з капітальним ремонтом) – театр
ім.Т.Г.Шевченка відряджається Наркомосом УРСР для
обслуговування новоутвореної області до Чернігова.
Очолює його худ.кер.Г.Воловик.
На початку 1934 року театр переходить на стаціонарне
обслуговування і залишається в Чернігові.

7.

З 1940 року театр носить ім”я
М.Л.Кропивницького. 1944 року театр
повертається з евакуації і назавжди осідає в
Кіровограді.
За цей час театр поставив Шевченківські твори
або за мотивами його творів: "Катерина" (1939р.,
1955р., 1964р., 1975р.), "Мати-наймичка" (1969р.),
"Невольник" (1961р.), "Титарівна" (1977р., 1981р.),
"Назар Стодоля" (1987р. ), "Гайдамаки" (2007р.)

8.

Театр Кропивницького був тоді справжнім
джерелом української культури. До складу
цього колективу увійшли в майбутньому такі
відомі майстри української сцени:
М.Заньковецька, М. Садовський, Л. Линицька,
П.Саксаганський, І. Карпенко-Карий,
Г.Затиркевич, М. Садовська. Це були кращі
акторські сили українського народу, з яких
Кропивницький виховував відомих зірок світової
сцени. Не даремно його називають Батьком
українського театру.

9.

Учень М. Заньковецької і П. Саксаганського,
Михайло Олександрович Донець з 1949 року
по 1968 рік поставив у театрі понад
п’ятдесят вистав – класичних драм і комедій
(«Маруся Богуславка», «Не судилось», «Лиха доля», «Ніч
під Івана Купала» М. Старицького, «Тарас Бульба» М.
Рильського за М. Гоголем, «Безталанна» І. КарпенкаКарого, «Лимерівна» Панаса Мирного, «Паливода XVIII
сторіччя» і «Чумаки» І. Карпенка –Карого, «В неділю рано
зілля копала» О. Кобилянської, «Катерина» Т, Шевченка,
«Пошились в дурні» і «Вій» М. Кропивницького, «Доходне
місце» О. Островського, «Микола Джеря» І. НечуйЛевицького, «Шельменко-Денщик» Г. КвіткиОснов’яненка), музичних вистав і оперет («Вільний вітер»
і «Біла акація» І. Дунаєвського, «Голубий гусар» М.
Гальперіна і С. Гальперіна, «Наталка-Полтавка» І.
Котляревського), оперу («Запорожець за Дунаєм» С.
Гулака-Артемовського), сучасну драму («Калиновий гай»
і «Сторінка щоденника» О. Корнійчука, «Марія» О.
Левади, «Під золотим орлом» і «Любов на світанку» Я.
Галана

10.

В театрі під його
керівництвом розквітли
таланти народних
улюбленців, справді
легендарних артистів –
народних артистів УРСР
Л. Тімош, Г. Семенова,
В. Васильєва, І.
Кравцова, заслужених
артистів Ф. Чечень, П.
Панька, Н. Байкової, І.
Терентьєва, М.
Білецького, Н.
Ігнатьєвої, А. Любенко і
С. Мартинової, артистів
З. Німенко, Л. Носсер
(Білецької), С.
Недзвецького, О.
Кобилянської, Г.
Рябовола...

11.

У 1989 році новий художній керівник театру,
народний артист Михайло Барський запрошує
до колективу Валерія Дейнекіна, в
майбутньому – заслуженого артиста України та
художнього керівника театру ім.
М.Кропивницького.

12.

Дейнекін привів із собою декількох талановитих
акторів - Віктора Алдошина, Валерія Лупітька,
Ірину Дейнекіну, Аллу Романюк... М. Барський
запросив до театру солістку Народного театру
оперети Людмилу Бялоглавську і нинішнього
головного балетмейстера театру Жанну
Олейніченко.

13.

Минув час. До театру прийшли нові
сили.
Художній керівник колективу,
заслужений діяч мистецтв України
Михайло Ілляшенко привів зі
собою заслужених артистів України
Людмилу Мороз і Володимира
Ярошенка, артистів Володимира
Мороза, Олександра Ярошенка,
режисерів Оксану і Ярослава
Ілляшенків...

14.

Багато з нових вистав привернули
серйозну увагу глядача.
2003 рік - вистава «Бажання екстриму» А.
Крима в постановці М. Ілляшенка.
2007 рік – вистава «Республіка на
колесах» Якова Мамонтова в постановці
Я. Ілляшенка.

15.

За рішенням ЮНЕСКО в 1982 році
широко відзначалося сторіччя
театру.

16.

Постановою колегії Міністерства
культури і туризму України від 22
лютого 2006 року № 2 / 11- г
Кіровоградському обласному
українському музичнодраматичному театру
ім.М.Л.Кропивницького надано
статус академічного.
У 2007р. урочисто відзначено 125річчя театру.

17.

17 жовтня 2012 року
Кіровоградський
академічний обласний
український музичнодраматичний театр
імені М.Л.
Кропивницького було
урочисто відкрито
після реконструкції.

18. В жовтні 2012 року театр відзначив своє 130-річчя

Розпочалися урочистості мінівиставою на Театральній
площі - персонажі провідних
творів, поставлених за останні
роки, радо поверталися до
відреставрованого театру.
Були серед них сім'ї Кайдаша і
Чмиря, Наталка Полтавка і
Сільва, гайдамаки та інші.

19.

Святковому
театралізованому
дійству в театрі
передувала
урочиста частина
– нагородження,
вшанування усіх
тих, хто докладав
чимало зусиль
для відродження
театру.