Буферні системи організму
Ацидоз – це порушення, яке призводить до збільшення в організмі кислих компонентів і рН знижується
Алкалоз – це порушення КОС в бік збільшення основних компонентів і рН збільшується
Наслідки ацидозу: - звуження судин шкіри, органів черевної порожнини; - збільшення провідності та скоротливості міокарда4 - тахікардія; - гіп
Наслідки алкалозу: - збільшення елімінації СО2 з крові; - зниження збудливості дихального центру; - зменшення вентиляції легень; - нагромадже
1. Вода – 65-70 % , молоді тварини до 90 % маси тіла. 2. 40-50 % - внутрішньоклітинна, 3. до 20 % позаклітинна (в т.ч. 5 % вода плазми крові, 15 %-міжклітинна, до
Дегідратація – обезводнення Види дегідратації (гіпогідрії)
Гіпергідрія – затримка води в організмі, позитивний водний баланс у разі надлишкового надходження Н2О в організм
Затримка води в організмі проявляється у вигляді набряків і водянок
Фактори, що сприяють затримку води в організмі:
ЗАЛЕЖНО ВІД ПРИЧИН РОЗРІЗНЯЮТЬ ТАКІ ВИДИ НАБРЯКІВ
ЗА ПАТОГЕНЕЗОМ НАБРЯКИ РОЗРІЗНЯЮТЬ:
11.09M
Category: medicinemedicine

Патофізіологія кислотно-основного стану та водно-сольового обміну у тварин

1.

Тема: Патофізіологія
кислотно-основного стану
та водно-сольового обміну

2.

Отёк и язва роговицы
набухание железистых долек, отек
Отеки конечностей

3.

нефротический синдром - отеки,
Глаз выглядит светлоголубым с кровавыми
отеками по бокам.

4.

кролика, больного
миксоматозом ...
отеки видны хорошо
отёк перешёл и на верхнюю губу

5.

отеки

6.

Основные признаки:
покраснение, отек
слизистой

7.

8.

pulmonary edema
отек легких,...

9.

Pulmonary edema - набряк
диффузный отек

10. Буферні системи організму

Гідрокарбонатна (бікарбонатна) – знаходиться у плазмі крові - це
поєднання кислих і основних компонентів. Вона представлена у вигляді
вугільної кислоти Н2СО3 та її солей – бікарбонатів натрію і калію –
NаНСО3 і КНСО3. Це найбільш рухлива і чутлива система, яка першою
вступає в реакцію нейтралізації кислот, або основ. (7 – 9 % її ємкість)
Фосфатна включає одно і двозаміщені солі фосфорної кислоти. Бере участь
переважно у підтриманні КОС у тканинах і нирках.
Білкова – представлена білками і пептидами. Білки володіють амфотерними
властивостями: з кислотами вступають в реакцію як луги, з лугами як кислоти,
завдяки чому виступає в ролі нейтралізаторів кислих або основних
компонентів і підтримує рН на відносно постійному рівні.
Гемоглобінова – найбільш ємка – до 75% всієї буферної системи крові.
Особливість її що гемоглобін може переходити з відновленого стану в
окислений. Оксид гемоглобіну НbO2 являє кислий компонент. Він дисоціює з
відщепленням іонів водню а замість них приєднує іони калію КНСО 3, що
міститься в еритроцитах.

11.

Ацидоз – це порушення, яке призводить до
збільшення в організмі кислих компонентів і рН
знижується.
Алкалоз – це порушення КОС в бік збільшення
основних або лужних компонентів і рН збільшується.
Ацидоз і алкалоз може бути компенсований і
некомпенсований.
Компенсований стан, коли ще не відбувається
активного зрушення рН, а тільки зменшуються
резервні можливості організму, буферні системи
протистоять зміні реакції середовища.
Некомпенсований – змінюється рН середовища.
Розрізняють ацидоз і алкалоз за походженням –
газовий, негазовий.

12. Ацидоз – це порушення, яке призводить до збільшення в організмі кислих компонентів і рН знижується

Газовий ацидоз - провідною ланкою є порушення транспорту
СО2 (виникає внаслідок нагромадження вуглекислого газу) –
при порушенні дихання у зв’язку із захворюваннями легень
(туберкульоз, пневмонія, емфізема), під час довготривалого
вдихування СО2, при недостатності ССС, асфіксії, ушкодження
центральних механізмів регуляції дихання, порушення обміну,
що супроводжується недостатністю дихання.
Негазовий (обмінний - метаболічний) ацидоз – при
накопиченні в організмі кислот (молочної, ацетооцтової, і β оксимасляної). При нефритах, бо не видаляються кислоти
нирками, під час проносів – бо виділяється натрій, Са, К –
лужні елементи, захворюваннях ССС, або недостатності серця
(організм не встигає з окисленням молочної кислоти),
неправильна годівля, особливо високо молочних корів в період
роздою, інтоксикації, гіпоксії, поруш. ССС.

13. Алкалоз – це порушення КОС в бік збільшення основних компонентів і рН збільшується

Газовий алкалоз - алкалоз, основу якого складає зменшення
вмісту вуглекислого газу в крові (гіпокапнія), що виникає
внаслідок гіпервентиляції легень різного походження
(збудження центру дихання, рефлекторні збудження рецепторів
органів дихання).
Негазовий (метаболічний) алкалоз – це накопичення або
надходження основних компонентів (отруєння) та виділення
надлишку з організму кислот (блювота). Зустрічається рідко,
тому що лужних продуктів при обміні речовин утворюється
значно менше ніж кислот. Алкалоз може виникати під час
втрати великої кількості шлункового соку з яким виділяється
багато хлору, при введенні основ (лугів),

14.

15. Наслідки ацидозу: - звуження судин шкіри, органів черевної порожнини; - збільшення провідності та скоротливості міокарда4 - тахікардія; - гіп

Наслідки ацидозу:
- звуження
судин шкіри, органів черевної
порожнини;
- збільшення провідності та

16. Наслідки алкалозу: - збільшення елімінації СО2 з крові; - зниження збудливості дихального центру; - зменшення вентиляції легень; - нагромадже

Наслідки алкалозу:
- збільшення
елімінації СО2 з крові;
- зниження збудливості дихального центру;

17. 1. Вода – 65-70 % , молоді тварини до 90 % маси тіла. 2. 40-50 % - внутрішньоклітинна, 3. до 20 % позаклітинна (в т.ч. 5 % вода плазми крові, 15 %-міжклітинна, до

1. Вода – 65-70 % , молоді
тварини до 90 % маси тіла.
2. 40-50 % - внутрішньоклітинна,
3. до 20 % позаклітинна (в т.ч. 5

18.

Механізм виникнення набряків (за Старлінгом)
д
1
2
а - гідростатичний тиск;
3
б - онкотичний тиск; в - збільшення
гідростатичного тиску в капілярі обумовлює зменшення притоку рідини
в капіляр; г - збільшення онкотичного тиску крові обумовлює
зменшення виходу рідини із капіляра в тканини; д - капіляр;
1 - прекапілярна частина капіляра (артеріола); 2 - зона рівноваги;
3 - посткапілярна частина капіляра (венула);
- напрямок току рідини через капілярну стінку.

19.

20. Дегідратація – обезводнення Види дегідратації (гіпогідрії)

Дегідратація – обезводнення
Ізоосмолярна
дегідратація
розвивається
при
Види
дегідратації
одночасній
втрати води і (гіпогідрії)
електролітів (поліурія,
крововтрати, токсична диспепсія). При
втрачається в більшості позаклітинна вода.
цьому
Гіпоосмолярна дегідратація – втрата води з
надмірною кількістю солей. Причини – значне потіння,
поліурія, діарейний стан, значні опіки.
Гіперосмолярна дегідратація – втрата організмом
надлишку води при збереженні в ньому солей,
внаслідок чого підвищується їх концентрація в рідинах
організму. Причина – гіпервентиляція легень, під час
якої видаляється надлишок несолоної води. (менінгіт,
енцефаліт, крововиливи у мозок)

21. Гіпергідрія – затримка води в організмі, позитивний водний баланс у разі надлишкового надходження Н2О в організм

Ізоосмолярна
(ізотонічна)
гіпергідрія
виникає
в
експериментальних умовах, під час введення надлишку
ізотонічного розчину. Це призводить до збільшення кількості
позаклітинної води.
Гіпоосмолярна гіпергідрія (водне отруєння, ексикоз) – під час
надходження в організм „несолоної” води. Виникає при вживанні
води внаслідок значного потовиділення, порушенням функції
нирок, що супроводжується анурією. При цьому зниження
осмотичного тиску позаклітинної рідини внаслідок розбавлення
солей водою, яка надійшла з травного каналу, зумовлює
збільшення
кількості
позаклітинної
води,
а
потім
внутрішньоклітинної.
Гіперосмолярна гіпергідрія - під час надходження в організм
„солоної” води, великої кількості води після отруєння кухонною
сіллю. За цих умов у міжклітинному просторі підвищується
осмотичний тиск, вода з клітин переміщується в перицелюлярний
простір. Настає дегідратація клітин, як при гіперосмолярній
гіпогідрії.

22. Затримка води в організмі проявляється у вигляді набряків і водянок

Набряк – накопичення рідини в
тканинах
внаслідок
порушення
обміну води між кров’ю і тканинами
Водянка
– накопичення води в
порожнинах організму (гідроторакс,
асцит, гідроцефалус)

23. Фактори, що сприяють затримку води в організмі:

1. Підвищення гідростатичного тиску в судинах
2. Підвищення проникливості судинної стінки
3. Підвищення осмотичного тиску у тканинах
4. Підвищення онкотичного тиску у тканинах
5. Зниження осмотичного тиску плазмі крові
6. Зниження онкотичного тиску плазми крові

24. ЗАЛЕЖНО ВІД ПРИЧИН РОЗРІЗНЯЮТЬ ТАКІ ВИДИ НАБРЯКІВ

Серцеві (застійні)
Ниркові
Токсичні
Запальні
Кахектичні
Неврогенні
Ендокринні

25. ЗА ПАТОГЕНЕЗОМ НАБРЯКИ РОЗРІЗНЯЮТЬ:

Осмотичні
Онкотичні
Гідростатичні (застійні)
Мембраногенні

26.

27.

28.

Дякую
за увагу !

29.

30.

Дякую
за увагу !
English     Русский Rules