Історія імунопрофілактики

1. Історія імунопрофілактики

2.

Зміст
Витоки появи вакцинації
Варіоляція
Варіоляція в Європі
Поява вакцинації
Впровадження вакцинації
Розвиток вакцинації та імунології
Успіхи вакцинації

3.

Кількість смертей від натуральної віспи
VII ст.
3 з 10
V–ХХ ст.
400–600 млн

4.

Варіоляція
метод боротьби з віспою
вісповий
МАТЕРІАЛ
ПОШКОДЖЕНА ДІЛЯНКА організму
людини, яка не хворіла віспою
з виразок (пустул)
шкіра
висушений
слизова оболонка носа
легкі симптоми
захворювання
лихоманка, висип

5.

Варіоляція в Давньому Китаї
X ст.
У південній провінції Сичуань, гора Емейшань даосиалхіміки володіли методом варіоляції
Через смерть старшого сина перший міністр Ван Дан
(957–1017 рр.) шукає допомоги у даоса-відлюдника
У ніздрі вводили ватний тампон з матеріалом віспи,
який всмоктувався через слизову і потрапляв у дихальні
шляхи

6.

Варіоляція в Європі та Америці
1710
Африка, Індія та Османська імперія
1717
дружина британського посла леді Мері Уортлі Монтагю дізналася про
варіоляцію в Константинополі
1721
за намовою Монтагю і принцеси Уельської, декілька ув'язнених і покинутих
дітей були прищеплені шляхом введення вірусу віспи під шкіру. Через кілька
місяців діти та ув'язнені навмисно піддавалися зараженню віспі. Коли жоден з
них не заразився, процедура вважалася безпечною, а членів королівської сім'ї
прищеплювали. Процедура тоді стала поширюватися в Європі
1721
Африканські раби поширили варіоляцію в Америку. У Массачусетсі Коттон
Метер дізнався про варіоляцію від свого раба Онисима та оприлюднив техніку і
процедуру вперше спробував під час епідемії віспи в Бостоні

7.

Ризики варіоляції
натуральна віспа
у природньому
середовищі
легка форма
захворювання після
варіоляції
смерть серед заражених
смерть серед варільованих
епідемія
20–30%
2–3%

8.

Варіоляція в Російській імперії
12 жовтня 1768 р.
Англійський лейб-медик
Т. Дімедаль ПРОВІВ
ВАРІОЛЯЦІЮ отримав
титул барона та гроші
оспенний
детрит
Катерина ІІ
та її син
Саша Марков, 7 років
отримав дворянство і
прізвище Оспенний

9.

Натуральна віспа в Англії та народні повір’я
1765 р., південний захід Англії
Д-р Феустер із Торнбері, графство Глостершир
представив медичному товариству Лондона документ
«Коров’яча віспа та її здатність запобігати натуральній віспі»
Люди, ЗАРАЖЕНІ коров'ячою віспою через контакт із вим’ям,
стали НЕСПРИЙНЯТЛИВІ до натуральної віспи

10.

Віспощеплення
1774 р. фермер Бенджамін Джесті
помітив, що доярки застраховані від
натуральної віспи через контакт із
коров'ячою віспою
Джесті через подряпини на шкірі
спицею для в’язання переніс матеріал
висипу від хворої на віспу корови
дружині і дітям

11.

Початок вакцинації
британський лікар Едвард Дженнер впроваджує вакцинацію
1796 р. Прищепив 13-річного хлопчика вірусом вісповакцини (коров'ячої віспи)
та продемонстрував появу у пацієнта імунітету до натуральної віспи
1803 р.
засновано Королівський інститут ім. Едварда Дженнера: підтримка
вакцинації, державне фінансування, популярність у Європі та США

12.

Віспощеплення в Російській імперії
1801 р.
Е.О. Мухін,
професор Московського університету
зробив ПЕРШУ ВАКЦИНАЦІЮ
щеплення вакциною, отриманою
особисто від Дженнера
вакциновано
1805–1810 рр. ≈ 1 млн. осіб
1824–1847 рр. ≈ 24 млн. немовлят

13.

Перші антивакси
антивакцинатори
недовіра лікарям-вакцинаторам-ентузіастам
1870-ті: жорстоке
протистояння вакцинації думка про позбавлення людей громадянської
свободи, особливо при обов’язковій вакцинації

14.

1880-ті роки
Луї Пастер вивчав вакцинацію та розробив вакцину проти сказу
Розвиток імунологічної науки, щоб розуміти механізм хвороб та
створювати нові вакцини
Атенуація – послаблення мікроорганізмів, щоб отримати живі
вакцини, здатні до розмноження в організмі реципієнта без появи
ознак хвороби
Розробка живої атенуйованої вакцини з експерименами на людині:
1897 р. – проти холери
1904 р. – інактивованої вакцини проти сибірки

15.

1890 р. німецький вчений Еміль фон Берінг виявляє
основу вакцин проти дифтерії та правця
У 1901 р. отримав першу Нобелівську премію з фізіології та
медицини. Вперше показав, що сироватка крові імунізованих тварин
має антитоксичні властивості
Разом з Кітасато Сібасабуро і незалежно від Еміля Ру створив
сироватку, ефективну проти правця (1890 р.) і дифтерії (1901 р.)

16.

Створення анатоксину
1923 р. Glenny, Hopkins, Ramon
дифтерійний анатоксин
(інактивація – формалін, тепло)
1926 р. Zoeller(s)
анатоксин правця

17.

1920-ті роки: доступність вакцин
доступність вакцин для дифтерії, правця, кашлюку та туберкульозу
ефективність вакцинації у всьому світі
скорочення кількості смертей від хвороб
концепція профілактичних заходів охорони здоров'я

18.

І половина ХХ ст.
1902
вакцинація проти чуми в Індії (Вольдемар Хаффкін)
1909
Сміт – спосіб інактивації дифтерійного анатоксину
1909
Calmet та Guerin винайшли БЦЖ, перша жива бактеріальна вакцина
1923
початок використання вакцини проти дифтерії
1926
початок використання вакцини проти коклюшу
1927
початок використання вакцини БЦЖ
1927
початок використання вакцини проти правця
1933
Goodpasture – культура вірусів на курячих ембріонах
1935
початок використання вакцини проти жовтої лихоманки
1936
створено вакцину проти грипу
1939
створено вакцину проти кліщового енцефаліту

19.

Нові методи культивування
1931 р., Гудпасчер
хоріоналлантоїсна
мембрана заплідненого
курячого яйця
середовище для вирощування
вакцинальних вірусів
вакцини
проти
грипу
жовтої лихоманки
кору, епідемічного
паротиту
сказу

20.

Вакцинальні віруси на культурі клітин людини: вирощування
John Enders, Fredrick Robbins, Thomas Weller
1949 р.
вирощено вакцинальний поліовірус в культурі
клітин людських фібробластів шкіри та м'язів
1954 р.
отримали Нобелівську премію

21.

1955 р. початок вакцинації проти поліомієліту
Великобританія
зменшено кількість випадків захворювання
на сьогодні рідкісне захворювання і близьке до повної ліквідації

22.

1949–1963 рр.
1949
Enders з колегами виділили вакцинний поліовірус
1951
вакцина проти бруцельозу
1954
Enders виділив вірус кору
1955
інактивована поліомієлітна вакцина Солка
1957
вакцина АКДП
1958
жива вакцина проти поліомієліту (ОПВ), Себіна
1961
отримана лінія людських диплоїдних клітин
1963
корова вакцина; полісахаридна менінгококова вакцина А і С

23.

1956 р.
1
1966 р.
програма ВООЗ з ліквідації віспи
1980 р.
ліквідація натуральної віспи у природньому
середовищі завдяки вакцинації
спроба ВООЗ знищити натуральну віспу у всьому світі

24.

1970–1990 рр.
1970
початок вакцинації проти краснухи; аденовірусна вакцина
1971
створено комбіновану вакцину проти кору-паротиту-краснухи
1972
полісахаридна вакцина Haemophilus infl. тип b
1977
полісахаридна вакцина проти пневмокока (23 валентна)
1976
полісахаридна пневмококова вакцина (впровадження в практику)
1985
полісахаридна вакцина Haemophilus infl. тип b (впровадження в практику)
1981
початок вакцинації проти гепатиту В плазмовою вакциною
1981
ацелюлярна вакцина проти коклюшу
1984
вакцина проти вітряної віспи
1986
перша рекомбінантна вакцина (гепатит В)

25.

Кон’юговані вакцини
полісахаридний
антиген
+
білокносій
кон’югація
Кон’юговані вакцини
1991 р. – Hib
2000 р. – пневмококові кон'юговані
2005 р. – менінгококова кон'югована
стимуляція Т-залежної імунної відповіді
більш тривалий та напружений імунітет
особливо серед дітей раннього віку

26.

1990–2016 рр.
1990
кон'югована полісахаридна гемофільна типу b
1991
полісахаридні вакцини проти черевного тифу
1991
вакцина проти гепатиту А
1998
вакцина проти ротавірусної інфекції – («Роташилд»)
1998
вакцина проти бореліоза (лаймська хвороба)
1999
заборона на використання ротавірусної вакцини та проти бореліозу
2000 кон'югована 7-валентна вакцина ПКВ
2005
кон'югована менінгококова АСYW135 вакцина
2005
ротавірусні вакцини нового покоління
2006 вакцини проти ВПЛ
2010
ПКВ-10, ПКВ-13
2011
менінгококова В, ВПЛ 9
2015
лихоманка Ебола

27.

Введення
нових вакцин
від Дженера
до сьогодні

28.

Успіхи вакцинації
1
2
3
внесок у
глобальне
здоров'я
ліквідовано натуральну
віспу та чуму великої
рогатої худоби
відсутність
вакцинконтрольованих
інфекцій у природньому
середовищі

29.

ТИП 2
ЗНИЩЕНО
ТИП 3
ЗНИЩЕНО?

30.

Сертифікація знищення ДПВ2

31.

3 кроки зі зміцнення планової імунізації
2020
2016
2015-2016
ВИВЕДЕННЯ
бОПВ та ОПВ з
планового використання
ПЕРЕХІД
від тОПВ на бОПВ
ВПРОВАДЖЕННЯ
щонайменше 1 доза ІПВ до
програми планової імунізації
подальше ЗМІЦНЕННЯ служб планової імунізації

32.

Перспективи вакцинації
ПОПЕРЕДЖАТИ
МОДУЛЮВАТИ
перебіг неінфекційних
захворювань:
наркоманію, діабет,
гіпертензію та хворобу
Альцгеймера

33.

Ключові положення сесії
• Пошук різних способів попередження хвороби
• Народні повір’я щодо попередження натуральної віспи сприяли
початку вакцинації
• Розвиток мікробіології, імунології для вакцинопрофілактики
• ВАКЦИНИ – ефективні!