Культура Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.)

1. Культура Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.)

і
с
у
Р
ї
о
к
ь
с
в
ї
и
К
а
р
у
Культ (ІХ-ХІІІ ст.)

2. План

Основи формування культури Київської Русі
Розвиток писемності та освіти
Література
Архітектура
Образотворче мистецтво

3. Основи формування культури Київської Русі

ра
у
ьт тії
л
Ку ізан
В
Культура
Київської Русі
Ку
Єв За льту
ро хід ра
пи но
та ї
Аз
ії
Язичницька культура
східних слов'ян

4. Язичницька культура східних слов'ян

• Релігією слов'ян було
язичництво
(політеїзм).
• Слов'яни почитали
таких богів: Перун,
Велес, Дажбог,
Стрибог, Мокоша та
ін.
• Слов'яни ставили їм
дерев'яні ідоли,
приносили їм жертви.

5.

• Прокопій Кесарійський
сповіщав: «одного бога, який
надсилає блискавку,
визначають єдиним
володарем усіх і жертвують
йому кров і всяку худобу».
• Із культом язичницьких
богів були пов’язані обряди
та свята: весняні, літні (Івана
Купала), зимові (колядки)
тощо.

6.

7. Культура Західної Європи та Азії

• Скіфський «звіриний стиль».
• Мистецтво Ірану та
романських країн –
зображення стилізованих
оленів, пантер, коней, птахів і
риб
• Виразився у галицьких
керамічних плитках ХІІ-ХІІІ
ст. зооморфного та
рослинного характеру –
зображення грифонів, орлів,
левів та сирен.

8.

• Плитки
використовувалися
для покриття
підлоги та
облицювання стін
християнських
храмів.
• Прикрашення
фасадів храмів. На
барельєфі порталу
Борисоглібського
собору в Чернігові
ХІІ ст. зображений
“чернігівський
звір”.

9. Культура Візантії

• Здійснила провідний
вплив на культуру
Київської Русі.
• З Х ст., із
запровадженням
християнства на Русі,
розпочинається
будівництво культових
споруд – храмів.
Візантійський стиль
хрещато-купольних
храмів поширюється в
архітектурі.

10.

• Переймається досвід
створення фресок та мозаїк,
наслідує візантійські зразки
іконопис.
• В межах візантійських
канонів розвивається
давньоруська література
(жанри: житія, проповіді,
повчання)
Євангеліст Лука (Остромирове
Євангеліє 1056 р.)

11.

Богоматір Оранта
(Софія Київська)
Ікона Володимирської
божої матері

12. Запровадження писемності

• У ІХ ст. візантійський
імператор послав до
слов’ян двох
просвітителів – братів
Кирила і Мефодія.
Вони мали перекласти
священні книги з
грецької мови на
слов’янську. Для цього
вони створили
слов’янський алфавіт.

13.

Перші слов’янські азбуки:
глаголиця
кирилиця
В основу азбук було покладено
грецький алфавіт, добавлено
шиплячі букви.

14. Освіта

• Перші школи на Русі
виникають за княжіння
Володимира Великого.
• Школи створювали при
церквах і монастирях, там
навчали грамоті дітей з
простих родин.
• Князь Ярослав Мудрий
запровадив обов’язкове
навчання для дітей бояр.
• Відкрив школу у
Новгороді для навчання
духовенства.
Володим
ир
Великий
.

15.

• При Софійському соборі в Києві
Ярослав створив школу для
князів, знатних киян та іноземців,
де вивчали іноземні мови. Там
була створена і перша
бібліотека.
• При Києво-Печерському
монастирі існувала школа вищого
типу, де вивчали богослов’я,
філософію, риторику, граматику.
• Онучка Ярослава Анна
заснувала у Києві при
Андріївському монастирі першу
школу для дівчат.

16.

Софійський собор

17.

Приналежності для
письма:
• воскові таблички,
• «берестяні грамоти»
- надписи на
берестяній корі,
• писало – металевий
стрижень.

18. Книжна справа

• Виготовлення та
переписування книг
зосереджувалося при
монастирях.
• Скрипторії – майстерні
по переписуванню книг.
• Писали на пергаменті.
• Прикрашали книги
мініатюрами –
кольоровими малюнками.
Остромирове Євангеліє
1056 р.

19.

• Початок книги або розділу
виділявся заставкою –
композицією з орнаменту.
• Ініціал (перша буква)
завжди був великий,
перетворювався на складний
малюнок з зображенням
тварин, рослин.
• Оправу книги прикрашали
оксамитом, сріблом,
золотом, дорогоцінним
камінням.

20. Перекладна література

• Приклад:
«Остромирове
Євангеліє», 10561057 рр.
• На титульній сторінці
зображений Святий
євангеліст Лука, який
простягає руки до
Золотого Тельця.

21.

• «Ізборник
Святослава» 1073
року.
• перша давньоруська
енциклопедія.

22. Оригінальна література

• Літописи – історичнолітературні твори, в яких
головні події
записувались у
хронологічному порядку
за роками – «з літа в
літо».
• «Повість минулих літ»
створена у 1113 р. ченцем
Києво-Печерського
монастиря Нестором

23.

• «Повчання дітям»
Володимира
Мономаха, 1125 р.
• зразок повчальної
літератури

24.

• «Слово о полку Ігоровім»
невідомого автора, 1187 р. перлина давньоруської
літератури.
«Слово» не має аналогів у
візантійські та європейській
літературі: поєднує жанрові
ознаки ораторського твору і
фольклорних співів та плачів.
Тут розповідається про
невдалий похід проти
половців 1185 р. Новгородсіверського князя Ігоря.

25.

• “КиєвоПечерський
патерик” (ХІІІ
ст.) збірка оповідань
про ченців КиєвоПечерського
монастиря.

26. Архітектура

• Десятинна
церква у Києві
(Церква Успіння
Пресвятої
Богородиці) Х ст.
• Перша кам'яна
церква Київської
Русі

27.

Десятинна церква

28.

• СпасоПреображенський
собор у Чернігові,
ХІ ст.
• В його архітектурі
відчутний вплив
візантійського
стилю

29.

• Софійський
собор, 1037 р.
У ньому
Візантійський
стиль
поєднується з
слов’янськими
традиціями.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

ї
о
к
ь
с
їв
и
К
ії
ф
о
С
ії
р
о
Бесідка на терит

37.

Часовня Софії Київської

38.

Елемент декору Софії Київської

39.

40.

41.

• Успенський собор
Києво-Печерської
лаври, 1078 р.

42.

• П’ятницька церква у
Чернігові, ХІІ ст.
• кубічний
однокупольний храм
• поєднання
візантійського стилю
з західноєвропейським
романським стилем

43.

• Борисоглібський
собор у
Чернігові, ХІІ
ст.

44.

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, побудований
у 1108-1113 рр. кн. Святополоком Ізяславовичем

45.

46.

47.

Елемент декору Михайлівського монастиря

48.

49.

50.

Іоан Богослов

51.

Елемент Трапезного храму

52.

53.

54.

Елемент Трапезного храму

55.

Ікона Митрополіта Київського і Св. Алімпія
Печерського (Михайлівський собор)

56.

Ікона кн. Ольга і Св. Феодосій Печерський
(Михайлівський собор)

57.

Часовня Михайлівського собору

58.

Пам’ятник княгині Ользі на Михайлівській
площі (1911 р.)

59. Образотворче мистецтво

• Мозаїка – зображення,
набране з
різнокольорової
смальти (непрозорого
скла), мармуру або
камінців.
Мозаїка Матір Божа Оранта
(Заступниця)
(Софійський собор).

60.

• Іконопис
• Однією з найвидатніших
ікон часів Київської Русі
є ікона Вишгородської
(Володимирської)
Богоматері, створена за
візантійським каноном.
Згідно легенді, її писав
сам Святий апостол
Лука.

61.

• Фреска – живопис
по вологій
штукатурці
водяними фарбами.
Фреска «Благовіщення» з Софії
Київської

62.

• Книжкова
мініатюра –
кольоровий малюнок
на шпальтах книг.
Виникла з поширенням
писемності і появою
книг.
Мініатюра «Хрещення
Володимира (“Радзивіллівський
літопис”)

63.

!
у
г
а
в
у
а
з
ю
у
к
я
Д