Екосистемі послуги парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія»
Методи оцінки екосистемних послуг
Порівняльна характеристика основних методів економічної оцінки екосистемних послуг (ЕП)
Порівняльна характеристика основних методів економічної оцінки екосистемних послуг (ЕП)
Порівняльна характеристика основних методів економічної оцінки екосистемних послуг (ЕП)
Загальна економічна цінність збереження екосистемних послуг лісових екосистем
Види діяльності (в т.ч. економічної) дозволені на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія» (відповідно до
Метод експерименту з вибором в оцінюванні вартості послуг лісових екосистем
Переваги/недоліки використання методу експерименту з вибором
Міжнародні квоти та рамкові договори охорони лісових ресурсів
Міжнародні квоти та рамкові договори охорони лісових ресурсів
Міжнародні квоти та рамкові договори охорони лісових ресурсів
МІЖНАРОДНІ ДОКУМЕНТИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО БІОРІЗНОМАНІТТЯ В ЛІСАХ І НА ПРИРОДООХОРОННИХ
319.05K
Category: culturologyculturology

Екосистемі послуги парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія»

1. Екосистемі послуги парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія»

Екосистемі послуги
парку-пам’ятки садовопаркового мистецтва
«Феофанія»
Аспірант 1-го р.н., спеціальність 205 «Лісове
господарство», спеціалізація 06.03.03 «Лісознавство і
лісівництво»: Фещенко Роман Олександрович
Науковий керівник: д.с.-г.н., с.н.с. Білоус Андрій
Михайлович

2.

Класифікація екосистемних послуг
Ресурсні послуги — продукти, які ми отримуємо від екосистем
Прісна вода
Волокна
Паливо
Генетичні
ресурси
Харчові ресурси
Екосистемні послуги
Регулюючі послуги — вигоди, які ми отримуємо від регулювання екосистемних процесів
Регулювання якості
повітря
Регулювання Регулювання
якості клімату якості води
Регулювання
ерозії
Очищення
води та
стічних вод
Берегоукріплення
Культурно-соціальні послуги — нематеріальні вигоди, які люди отримують за допомогою
духовного збагачення, розвитку пізнавальної діяльності
Культурна
різноманітність
Духовні та
релігійні
цінності
Система
знань
Освітні
цінності
Естетичні
цінності
Рекреація та
екотуризм
Підтримувальні послуги — це послуги, які потрібні для підтримки всіх інших екосистемних
послуг
Грунтоутворення
Кругообіг
поживних
речовин
Кругообіг
води
Фотосинтез
Місцеперебування

3. Методи оцінки екосистемних послуг

Методика оцінювання компонентів фітомаси в динаміці (за Лакида П.І.,
2002), зокрема оцінювання фітомаси стовбурів і пасинків (гілок з
діаметром більше 8 см) об’ємним методом і визначення фітомаси дрібних
гілок і листя – ваговим;
Характеристика основних таксаційних показників сухостійних дерев
дуба звичайного та супутніх видів (клен, липа, в’яз, граб) – діаметр,
висота, клас сухостою;
Дослідження депонованого вуглецю в мортмасі лісових екосистем;

4. Порівняльна характеристика основних методів економічної оцінки екосистемних послуг (ЕП)

Метод
Інструмент методу
Застосування
Вимоги до даних
Ризики/обмеження
Ринкова оцінка
Моделювання та
аналіз ринків ЕП
Ринкові ЕП–
деревина,
рекреація, риба та
ін.
Ринкові ціни та
відповідні їх обсяги
продажів
Переважна
кількість ЕП не
мають своїх ринків
Метод
продуктивності
Визначення впливу
змін обсягу (якості)
ЕП на ринкові
товари
Послуги, які
формують
забезпечувальні
функції лісових
екосистем
Зміна обсягу
(якості) ЕП; рівень
впливу на
виробництво; чиста
вартість
вироблених
товарів/послуг
Інформація в
представлені ЕП і
відповідний вплив
на виробництво
часто відсутній
Витратні методи
Оцінка витрат на
заміщення
(відновлення,
збереження) ЕП
Будь-які втрати ЕП,
які забезпечують і
формують
функціонування
екосистем
Розміри втрат
обсягу (якості) ЕП,
витрати на їх
заміщення
(відновлення,
збереження)
Можлива
переоцінка поточної
цінності, вимагають
обережного підходу

5. Порівняльна характеристика основних методів економічної оцінки екосистемних послуг (ЕП)

Метод
Інструмент
методу
Застосування
Метод
транспортношляхових
витрат
Побудова кривої за Рекреаційні
фактичними
ресурси екосистем
транспортними
витратами
Вимоги до даних
Ризики/обмеження
Опитування
(анкетування), що
визначає витрати
грошей і часу на
відвідування об'єкту
Обмежено
рекреаційними
вигодами, складний у
використанні за
наявності багатоцільових
задач
Метод
Визначення ефекту
гедоністичного від впливу ЕП на
ціноутворення ціну ринкових
товарів
Якість повітря,
рекреація,
естетичні та
культурні цінності
Ціни та
характеристика
товарів
Вимагає значного обсягу
даних, «чутливий» до
конкретного об'єкту
Метод
суб'єктивної
оцінки
Будь-яка ЕП-га
Опитування, що
представляє
сценарій і з'ясовує
готовність платити
за визначену
послугу
Наявність похибок у
відповідях
респондентів, віковий
сенс респондентів
Оцінка думки
респондентів
щодо їх
готовності
платити за ЕП

6. Порівняльна характеристика основних методів економічної оцінки екосистемних послуг (ЕП)

Метод
Інструмент
методу
Метод
експерименту
з вибором
Метод
перенесення
вигід
Застосування
Вимоги до даних
Ризики/обмеження
Оцінка думки
Будь-яка ЕП
респондентів щодо
кращого варіанту з
набору
альтернатив
Опитування, що
представляє
сценарії, які
включають декілька
атрибутів на вибір
Наявність похибок у
відповідях респондентів,
складний аналіз
результатів
Використання
результаті,
отриманих в
одному
дослідженні, у
іншій оцінці ЕП
Оцінка об'єкту прототипу
Неточність оцінки,
оскільки навіть подібні
дослідження можуть
відрізнятися багатьма
критеріями та
параментрами
Будь-яка з ЕП,
стосовно якої
існує достовірна
референтна база

7. Загальна економічна цінність збереження екосистемних послуг лісових екосистем

Тип оцінки
Вартість використання
Пряма
Приклади ЕП
Рибальство
Сільське
господарство
Деревина
Торф
Рекреація
Транспортування
Вартість
невикористання
Опосередкована
Відкладеної
альтернативи
Вартість існування
Депонування
вуглецю
Зв'язування азоту
Регулювання
повеней
Захист від буревіїв
Відновлення
підземних вод
Майбутнє
використання
Майбутня
інформація
Біорізноманіття
Культурна спадщина
Освіта
Цінність спадкування

8. Види діяльності (в т.ч. економічної) дозволені на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія» (відповідно до

Види діяльності (в т.ч. економічної) дозволені на території паркупам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія» (відповідно до
Положення, затвердженого Міністерством екології та природних
ресурсів України від 15.12.2016р. №512
проведення екскурсій і масовий відпочинок населення;
проведення фестивалів та культурно-просвітницьких заходів;
догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою
дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих, вжиття заходів щодо запобігання
самосіву, збереження композицій із дерев, чагарників і квітів, газонних композицій;
наукова, природоохоронна, обмежена господарська та інша діяльність, що не суперечить цільовому
призначенню, меті та завданням парку-пам’ятки і проводить з встановленим режимом території
(згідно Положення);
виконання відновлювальних робіт із здійснення заходів по запобіганню змін природних комплексів
внаслідок негативного впливу або стихійного лиха;
збереження і відтворення природних комплексів та об'єктів парку-пам’ятки.

9. Метод експерименту з вибором в оцінюванні вартості послуг лісових екосистем

Метод експерименту з вибором було запропоновано і спочатку
використовувано у сферах маркетингу, транспорту та психології, а
пізніше було адаптовано для визначення уподобань окремих груп
населення щодо окремих товарів/ послуг/ стану довкілля.
Метод експерименту з вибором відображає реальні ринкові
умови, відповідає теоретичним положенням економіки добробуту та
базується на теорії корисності. Відповідно до цього методу
респондент, вибираючи із ряду альтернатив, вибере ту, яка дасть
найбільшу очікувану корисність.

10. Переваги/недоліки використання методу експерименту з вибором

Переваги методу
Недоліки методу
-можна застосувати для оцінювання загальної економічної вартості
будь-якого блага/послуги, а також для вартості їхніх атрибутів і зміни
їх рівнів;
– метод дає змогу респондентам думати з точки зору вибору (tradeoffs), що є простіше, аніж безпосередньо визначати вартість
оцінюваних благ;
– процес вибору спонукає респондента до самоаналізу;
– респонденти можуть дати точнішу відповідь на запитання про їхній
вибір (тобто віддати перевагу одній альтернативі порівняно з іншою),
ніж на запитання про грошову вартість товару чи послуги, або вартість
зміни якості довкілля;
– незважаючи на те, що абсолютні показники можуть бути оцінені не
точно, отримані відносні показники будуть коректними і корисними
для прийняття управлінських рішень;
– метод мінімізує упередження, які часто виникають під час
постановки прямого питання про готовність платити за неринкове
благо, як це має місце в методі умовного оцінювання;
– метод дає змогу запобігти таким проблемам, як врахування
стратегічних очікувань і протестних пропозицій.
-у деяких ситуаціях респондентам складно зробити
вибір через їхню некомпетентність;
– поведінка респондентів, яку досліджуємо цим
методом, ще недостатньо вивчена. Як наслідок,
респонденти можуть спростити правила вибору
альтернатив, якщо він занадто складний. А це може
спотворити результати статистичного аналізу;
– якщо кількість атрибутів або їхні рівні
збільшуються, то обсяг вибірки і/або кількість
порівнянь, які виконує респондент, також має бути
збільшений;
– коли представлено багато атрибутів для
порівняння, респонденти можуть втратити інтерес
до подальшого порівняння;
– обмежена кількість альтернатив не дає змоги
респонденту зробити добровільний вибір.

11. Міжнародні квоти та рамкові договори охорони лісових ресурсів

1972 р. - конференція у Стокгольмі, що проводилася під егідою ООН. Лісові ресурси біло
охарактеризовано, як найбільш важлива і складна екологічна система планети, що здійснює
самостійне регулювання. Конференція започаткувала швидкий розвиток міжнародних і
державних організацій зі збереження довкілля.
1972р. - VII Міжнародний лісовий конгрес в Буенос-Айресі - підкреслювалася зміна суспільного
статусу лісів, перетворення їх у вирішальний чинник захисту і стабілізації природного
середовища.
1992р. - Конференція ООН у Ріо-де-Жанейро. Вона зібрала представників 179 країн світу, 1600
неурядових організацій. На конференції було проголошено Концепцію сталого розвитку лісового
господарства, основні положення якої відображені у документах "Ліс – принципова заява" та
"Агенда 21".
1997р. - Кіотський протокол. Він став доповненням до Рамкової конвенції ООН зі змін
клімату, підписаної на міжнародній конференції в Ріо-де-Жанейро та узгодив, що країни-учасниці
зобов'язані до 2010 р. зменшити викиди парникових газів у середньому на 5,2 % (поріняно з 1990
р.). Україна ратифікувала Кіотський протокол 4 лютого 2004 р.

12. Міжнародні квоти та рамкові договори охорони лісових ресурсів

2007 р. - Міжнародна конференція ООН. Індонезія, острів Балі. Присвячена заходам боротьби
людства проти забруднення довкілля і руйнування клімату нашої планети. У ній взяли участь
представники близько 200 країн і узгодили низку заходів, спрямованих на зменшення
шкідливого впливу антропогенного середовища на довкілля. Учасники конференції прийняли так
звану "дорожню карту" – план заходів щодо боротьби з глобальним потеплінням.
1990 р. - Перша європейська конференція, м. Страсбург, присвячена збереженню лісового
потенціалу Європи, під назвою "Визначення транскордонних механізмів для захисту лісів"
Резолюції, прийняті на конференції, стали вагомим початком співпраці у галузі збереження
лісового потенціалу європейських країн.
1993 р. - друга міністерська конференція "Сприяння стійкому і раціональному управлінню
щодо користування лісів в Європі», Гельсінкі. Під час конференції взяло участь багато
приватних організацій, представники міжнародних урядових лісових інстанцій і неурядові
організації екологічного профілю. Загальна Декларація і чотири резолюції, прийняті на
конференції, відображають підхід Європи до вирішення глобальних проблем навколишнього
середовища, а саме: сприяння принципу раціонального користування і управління лісами,
збереження біорізноманіття, розроблення стратегій щодо наслідків можливої зміни клімату для
лісової галузі, а також дедалі інтенсивнішу кооперацію у країнах, які перебувають на етапі
переходу на ринкову економіку.

13. Міжнародні квоти та рамкові договори охорони лісових ресурсів

2003р. - засідання міністрів на європейському рівні щодо збереження лісів ,
Відень. На зустрічі, яка проводилася під девізом "Живі Ліси", також були присутні
представники Європейського співтовариства, чотири представники країн,
розташованих за межами Європи, а також представники 24 міжнародних
організацій. Сорок європейських країн і Європейське Співтовариство підписали
Віденську декларацію "Європейські ліси – загальне благо, загальні обов'язки" і
прийняли п'ять Віденських зобов'язань.
2007р. - П'ята конференція на рівні міністрів, організована під об'єднаним
головуванням Польщі та Норвегії, Варшава. У ній брали участь 46 європейських
країн, а також п'ять країн-спостерігачів та 28 міжнародних
організацій.
Усвідомлюючи невідворотність процесу зміни клімату та подальші його
наслідки для лісових екосистем і лісового господарства, визнаючи вагому роль
лісів у процесі пом'якшення наслідків зміни клімату, міністри лісового господарства
країн Європи задекларували, що раціональне управління лісами надає вагомий
внесок в екологічну, економічну, соціальну та культурну складові сталого розвитку
та особливо у досягнення поставлених міжнародних цілей.

14. МІЖНАРОДНІ ДОКУМЕНТИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО БІОРІЗНОМАНІТТЯ В ЛІСАХ І НА ПРИРОДООХОРОННИХ

ТЕРИТОРІЯХ
Перелік основних міжнародних та європейських документів, що стосуються біорізноманіття
1. Strategic Plan for Biodiversity 2011-2020, including Aichi Biodiversity Targets (CBD,
http://www.cbd.int/decision/cop/?id=12268)
2. European Parliament resolution of 20 April 2012 on our life insurance, our natural capital:
an EU biodiversity strategy to 2020 (2011/2307(INI))
3.Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
4. Директива 79/409/ЕЕС про охорону
79/409/EEC on the conservation of wild birds)
природних
видів
птахів
(Council
Directive
5. Директива 92/43/ЕЕС про збереження природних типів оселищ та видів природної фауни і
флори
6. Програма робіт по природно-заповідним територіям Конвенції про біологічне різноманіття

15.

Перелік основних міжнародних та європейських документів, що стосуються
біорізноманіття в лісах
7. United Nations Forum on Forests (http://www.un.org/esa/forests/index.html)
8. A new EU Forest Strategy: for forests and the forest-based sector. Communication
from the Commission to the European Parliament, the Council, the European
Economic and Social Committee and the Committee of the Regions (Brussels,
20.9.2013 COM(2013) 659 final,
http://eurex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2013:0659:FIN:en:PDF)
9. Expanded programme of work on forest biological diversity ((CBD, sixth
meeting in 2002 of the COP, decision VI/22, paragraph 10, annex.
https://www.cbd.int/doc/publications/for-pow-en.pdf)
10. The Forest Biodiversity Programme METSO 2008–2016 (Finland)
11. Рішення Міністерських конференцій із захисту лісів у Європі що стосуються
біорізноманіття

16.

Перелік чинних міжнародних договорів України, що стосуються біорізноманіття
12. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з
іншої сторони (http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?art_id=246581344&cat_id=223223535)
13.Конвенція про біологічне різноманіття (прийнято 5.06.1992, у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія), ратифіковано
Україною 29.11.1994).
14. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування
в Європі (прийнято 19.09.1979, у м. Берн (Швейцарія), ратифіковано Україною
29.10.1996)
15. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним
чином як середовища існування водоплавних птахів (прийнято 2.02.1971, у
м. Рамсар (Іран), ратифіковано Україною 29.10.1996)
16. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (прийнято 23.06.1979,
у м. Бонн (Німеччина), ратифіковано Україною 19.03.1999)
17. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (прийнято 3.03.1973, у м. Вашингтон (США), ратифіковано Україною 14.05.1999)
18. Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів
(прийнято 16.06.1995, у м. Гаага (Нідерланди), ратифіковано Україною 4.07.2002
№ 62-IV)

17.

19. Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища та розвитку
(прийнято 14.06.1992, у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія), ратифікації не потребує
20. Європейська ландшафтна конвенція (прийнято 20.10.2000, у м.
Флоренція
(Італія), ратифіковано Україною 7.09.2005)
21. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (прийнято
22.05.2003, у м. Київ (Україна), ратифіковано Україною 7.04.2004)
22. Угода про збереження кажанів в Європі (закон про приєднання від
14.05.1999)
23. Угода про збереження популяцій європейських кажанів (прийнято 4.12.1991,
у м. Лондон (Великобританія), ратифіковано Україною 14.05.1999)
24. Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного
різноманіття (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_711)
English     Русский Rules