Філософські школи Стародавнього Китаю

1. Філософські школи Стародавнього Китаю

Презентація
ALPINE SKI HOUSE

2. Китай - одна з перших держав, де спостерігається становлення філософської думки

ALPINE SKI HOUSE
2

3. Головні проблеми філософії Китаю:

Головні проблеми
філософії Китаю:
Морально-релігійне самовдосконалення
людини
Невтручання (пасивне умоспоглядання),
переможне (невмотивоване) недіяння
Питання управління країною
Відносини між різними групами в суспільсті
ALPINE SKI HOUSE

4. Основні напрями філософії:

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ФІЛОСОФІЇ:
Конфуціанство
Даосизм
Легізм
Моізм
Школа «Інь-Ян»
Школа імен («Мин-цзя»)
ALPINE SKI HOUSE
4

5. конфуціанство

КОНФУЦІАНСТВО
Конфуціанство - давньокитайська філософська школа, а
пізніше найвпливовіша разом з даосизмом і буддизмом
релігійно-філософська течія Китаю.
Заснував ЇЇ відомий вчений, філософ, релігійний
реформатор
Конфуцій.
Із зростанням авторитету
конфуціанства відбувався і процес канонізації особи
Конфуція.
Це було вчення про Небо, духів і душі предків з
відповідною системою релігійного культу. Національний
менталітет китайців, їх любов до порядку зумовили чітке
впорядкування і релігійного культу. Але їх релігія ввібрала в
себе у застиглому вигляді дуже давні вірування, не мала
духовенства, священних писань і богослов'я. Головними
були зовнішні дії, зумовлені звичаями.
Центральним принципом моралі Конфуція є гуманність,
яка
й
становить
основу
доброчесності.
Бути
"гуманним" означає любити не стільки себе, скільки інших,
на несправедливість відповідати справедливістю, за добро
платити добром. Бути гуманним - означає вміти вчасно
пожертвувати своїми інтересами.
Філософія Конфуція - це яскраве відбиття тенденції до
стабілізації в людських відносинах. Ця стабілізація
досягається за рахунок ієрархії в пануванні і підкоренні, що
здійснюється із вічного плину законів неба.
ALPINE SKI HOUSE
5

6. П'ять конфуціанських чеснот  (п'ять сакральних ієрогліфів)

П'ять конфуціанських чеснот
(п'ять сакральних ієрогліфів)
Ієрогліф «Жень": людяність. Слідування «Жень» означає керуватися
любов'ю, милосердям, гуманністю і співчуттям до людей. Це те, що
відрізняє людину від тварини, протистоїть тваринам якостям дикості,
підлості і жорстокості. Символом «Жень» є Дерево.
Ієрогліф «І»: справедливість. Принцип «І» заснований на взаємності, так
треба поважати батьків в подяку за те, що вони тебе виростили.
Врівноважує якість «Жень» (тобто любов і милосердя без справедливості
може призвести, наприклад, до розбещеності, нахабності, і т.д.). І передає
шляхетному чоловікові необхідну жорсткість і строгість. Як кажуть:
«Добро має бути з кулаками», «І» якраз є тими кулаками. Символом «І» є
метал.
Ієрогліф «Чжи»: Здоровий глузд, мудрість, розсудливість, вміння
прораховувати наслідки своїх вчинків, подивитися на них з боку.
Врівноважує якість «І», попереджаючи впертість і тупість. («Краще з
мудрим загубити ніж з дурнем знайти»). Символом «Чжи» є вода.
Ієрогліф «Лі»: ритуал, одна з ключових конфуціанських чеснот. «Лі» - це
вміння дотримуватися необхідних церемоній, обряди, а також повагу.
ALPINE SKI HOUSE
Мабуть на цьому треба зупинитися докладніше.

7. Даосизм

ДАОСИЗМ
Даосизм — одна з провідних релігійно-філософських течій
Китаю, виник одночасно з конфуціанством. Засновником
його вважають давньокитайського філософа Лао-цзи,
відомості про якого дійшли до наших днів з легенд.
Провідна ідея даосизму полягає в тому, що природа,
суспільство, кожна людина окремо підкоряються не Небу, а
всезагальному закону — дао, який вносить порядок в хаос
речей. Дао має об'єктивний характер. Порушення його
спричиняє ненормальний стан. Особливо це позначається
на житті суспільства, коли нерозумний правитель забуває
про Дао.
Дао — не божество, а щось близьке до розуму, природи,
шляху чи закону.
Даосизм тривалий час виступав лише як філософські
концепції. Ідея Дао більш-менш точно відображала
всезагальний зв'язок явищ і предметів об'єктивного світу,
наблизилась до розуміння причинності, до визнання
об'єктивності закономірностей світу. Але Дао тлумачили і
як духовну першооснову речей. Тому філософію даосизму
не можна цілком віднести ні до матеріалізму, ні до ідеалізму.
Даосизм активно взаємодіяв з примітивними народними
віруваннями, їх магічною практикою, обрядами ворожінь і
заклинань,
надавав
своєму
релігійному
культові
практичного характеру, що стимулювало його перетворення з філософського вчення на релігійне.
ALPINE SKI HOUSE
7

8.

Дао
-
це китайське філософськорелігійне поняття «вищого розуму», тобто
якоїсь
всемогутньої
і
незбагненної
божественної сили, завдяки якій існує весь
цей світ. Лао-цзи вважав, що Дао є
постійне Дао, суть якого не можна
виразити в словах. Воно не має виду, не
видає звуків, не володіє формою, і
"дивишся на нього, але не бачиш, слухаєш
його, але не чуєш, ловиш його, але не
можеш зловити" ("Дао-де цзін, чжан 14).
Одним словом, Дао - це "порожнеча" або
"небуття" (ші)
ALPINE SKI HOUSE
8

9. Фацзя (школа легістів)

ФАЦЗЯ (ШКОЛА ЛЕГІСТІВ)
Легізм (Фацзя) - це вчення, яке ототожнює право і закон
(позитивне право).
Стрижнева ідея «фацзя» — беззастережне панування
«сильної держави» над «слабким народом».
Легісти наполягали на тому, щоб управління спиралося
на постійно діючі закони, які правитель добре знає, а
підлеглі повинні беззаперечно виконувати. Суд вершили
адміністратори, поєднуючи його з адміністративними
турботами. Вони проповідували ідею непотрібності і
неможливість існування людей поза рамками
найжорстокіших покарань, виходили з обов'язковості
превентивних заходів і колективної відповідальності, що
забезпечують "хороше управління", відмовлялися
визнавати наявність будь-якого зв'язку між мірою
покарання і тяжкістю скоєного злочину. Жорстоко
карати, на їхню думку, слід було навіть за найменше
порушення наказів государя.
Лісисті вважали за необхідне систематично оновлювати
чиновництво і призначати на посади за заслуги.
Усередині чиновництва повинна існувати жорстка
ієрархія і діяти єдиний порядок присвоєння рангів
знатності, нагород і заохочення.
ALPINE SKI HOUSE
9

10. МОЇЗМ

Моїзм — філософське вчення, яке проповідувало
загальну любов як неодмінну умову подолання
суперечностей між людьми.
Засновником моїзму був Мо-цзи. Він, як і
конфуціанці, визнавав волю неба, однак лише на
словах. Насправді, волю неба Мо-цзи вважав
способом захисту сформульованих ним положень.
Мо-цзи стверджував, що зло конкретне, як і його
носії — багатії, ті, хто має владу. Сповідуванні
конфуціанцями принцип гуманності (жень) і
принцип церемонії (лі) не звільняють людей від зла,
оскільки вони закріплюють нерівність і
несправедливість. Головне, за його переконаннями,
дотримання принципу всезагальної любові, який
допомагає перебороти суперечність "ми — вони"
Моїзм першим порушив питання про критерії
розрізнення добра і зла, істини і хиби, обґрунтував
концепцію історичного розвитку суспільства на
ALPINE SKI HOUSE
моральних засадах.

11. МІН-ЦЗЯ (ШКОЛА ІМЕН)

Це філософський напрям, одна з основних стародавньокитайських
філософських шкіл. Предметом вивчення є зв'язки "імен"
(мін) з "реаліями" (ши), співвідношення між поняттями та речами.
До школи імен входили логіки, які полюбляли зазвичай
парадоксальні ідеї та спори про опосередковані, абстрактні речі.
Вони зосереджували свою увагу на словах, «іменах», у
протилежність від реальних предметів.
В історико-філософській літературі школу також називають
школою софістів, школою номіналістів, школою діалектиків.
Вважається, що поряд зі школою моістов (моизм) і конфуцианцем
Сюнь Куаном (Сюнь-цзи) школа брала активну участь у
формуванні зачатків логіки в китайській думці.
Єдиним джерелом знань Мін-цзя вважали поняття.
ALPINE SKI HOUSE 11

12. Школа ІНЬ-ЯН

ШКОЛА ІНЬ-ЯН
Інь-Ян - одна з найстародавніших філософських
доктрин Китаю, яка належала натурфілософській
школі - прибічникам учення про Інь і Ян. У
давньокитайській
філософії
Інь-Ян
завжди
зображують разом. Ці елементи один без одного
втрачають своє значення. Кожен із них має логічний
зв’язок один з одним, що передається крапкою
протилежного кольору на тлі елементів знаку.
У дофілософські часи Інь та Ян уособлювали
відповідно світло та тінь, упертість і податливість,
чоловіче та жіноче начала.
Центральна концепція Інь-ян - універсальність
дуалізму сил Інь-Ян і циклічність взаємодій
породжених ними П'яти Елементів: Металу, Дерева,
Води, Вогню і Землі. У цій концепції розглядалося
весь розвиток Світу: «Це мистецтво виникає з обігу
п'яти сил [п'яти елементів], і якщо його розширити
до самих далеких меж, не буде нічого, чого б воно не
досягло».
Ідеї школи Інь-Ян лягли в основу традиційної
духовної культури і науки Стародавнього Китаю.
ALPINE SKI HOUSE 12

13. Підіб'ємо підсумки

ПІДІБ'ЄМО ПІДСУМКИ
У більшості філософських шкіл переважала практична
філософія, яка була тісно пов’язана з проблемами
життєйської мудрості, моралі, пізнання природи і
соціальним управлінням. Хоча ця філософія була мало
системна і в ній проявився слабкий зв’язок навіть з
тими науками, які існували тоді в Китаї, однак за
формою і методами постановки проблем ця
філософія є широкомасштабним явищем.
Філософія Стародавнього Китаю не зробила скількинебудь серйозного впливу на розвиток філософії в
Європі. Однак вона мала великий вплив на сусідні з
Китаєм країни.
ALPINE SKI HOUSE 13

14. Дякую за увагу!

Студентка фак-ту Економіки і права
Трофимова Г.Д.
ALPINE SKI HOUSE