Педагогічна цінність використання ігор на практичних заняттях

1.

Ніжинський медичний коледж
Чернігівської обласної ради
Педагогічна цінність 
використання ігор 
на практичних 
заняттях
Підготувала: 
викладач Зазименко А.Д.

2.

Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю, й роблю,
Я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим - я стаю майстром.

3. Студентів треба навчити:

• 1.Самостійно отримувати
потрібну інформацію.
• 2.Аналізувати проблемні питання.
• 3.Знаходити шляхи раціонального
вирішення проблеми.
• 4.Застосовувати знання для
вирішення нових завдань.

4. Класифікація інтерактивних технологій навчання:

• технології кооперативного навчання (робота в парах,
два – чотири – всі разом, робота в малих групах);
• технології колективно-групового навчання мікрофон,
незакінчене речення, мозковий штурм, навчаючи –
учусь, ажурна пилка);
• технології ситуативного моделювання: симуляції,
імітації, розігрування ситуації за ролями);
• технології опрацювання дискусійних питань (займи
позицію, зміни позицію, дебати, дискусія).

5. Моделі ситуативного моделювання

Модель 1
Викладач - моделює роль „пацієнта”.
Студент -моделює роль „фельдшера”.
Переваги – викладач може створити
будь-яку ситуацію, дати відповідь на
будь-яке запитання, поставлене
студентом – „фельдшером”.
Недоліки – працює обмежена
кількість студентів

6. Моделі ситуативного моделювання

Модель 2
1 Студент - моделює роль „пацієнта”,
користуючись заданими ситуаційними
завданнями). 2 Студент -моделює роль
„фельдшера”.
Переваги - можливість використання
ситуаційного завдання на будь-яку
тему, використання статиста – «пацієнта»
( студента з будь - якого курсу).
Недоліки - якщо статист - «пацієнт» не
зможе відповісти на запитання не по умові
ситуаційного завдання і, тому необхідна
підказка викладача.

7. Моделі ситуативного моделювання

Модель 3
Студент - моделює роль „пацієнта” на
основі своїх знань. Студент - моделює роль
„фельдшера” на основі спілкування з
„пацієнтом”.
Переваги - проводиться оцінювання
теоретичних знань обох студентів, працює
велика кількість студентів.
Недоліки - при недостатній
підготовці студента - «пацієнта» (не вірно
змодельоване завдання), студент „фельдшер” не може виконати завдання.

8. Існують такі технології ситуативного моделювання:

•ділові ігри.
•ситуації;
•симуляції або імітаційні ігри;
•рольові ігри;

9.

Ділова гра - імітація ситуації з
моделюванням професійної чи іншої
діяльності шляхом гри за попередньо
повідомленими правилами.

10.

Ситуації – це створені викладачем
завдання, під час виконання яких
студенти у спрощеному вигляді
копіюють, моделюють процедури, які
зустрічаються в практичній діяльності
фельдшера чи медсестри.

11.

Симуляції — це своєрідні
рольові ігри з використанням
чітко визначених і відомих
ролей та кроків, які повинні
здійснити виконавці.

12.

Імітаціями (імітаційними іграми)
називають процедури з виконанням
певних простих, відомих дій, які
відтворюють, імітують будь-які явища
навколишньої дійсності. Учасники
імітації реагують на конкретну
ситуацію в рамках заданої програми,
чітко виконуючи інструкцію, наприклад
виконуючи алгоритм.

13.

Рольові гри - імітують реальність
призначення ролей учасникам і
надання їм можливості діяти, наче
насправді. Кожна особа в рольовій
грі має чітко знати зміст її ролі та
мету рольової гри взагалі.

14. Етапи рольової гри:

1. Ознайомлення студентів з темою, а також з
правилами гри, загальний огляд перебігу.
2. Підготовка до проведення гри (ознайомлення
зі сценарієм гри, визначення ігрових завдань,
ролей, орієнтовних шляхів розв'язання
проблеми).
3. Основна частина - проведення гри.
4. Обговорення.

15. Інструктивні поради під час проведення рольової гри:

- чітко дотримуватися своєї ролі;
- намагатися уважно слухати партнерів і
викладача;
- не коментувати діяльності інших;
- ставитися до своєї ролі, як до реальної життєвої
ситуації;
- вийти із ролі після завершення сценки;
- брати участь в аналізі рольової ситуації.

16. Обговорення рольової гри

• Як ви себе почували в тій чи іншій ролі?
• Що подобалось під час гри, а що – ні ?
• Чи була вирішена проблема? Чому? Як вона була
вирішена?
• Яку іншу лінію поведінки можна було б вибрати?
• Чи доводилося вам потрапляти
в подібну ситуацію?
• Яким чином цей досвід може
вплинути на ваше подальше
життя?

17. РОЛЬОВА ГРА

Фельдшера ФАПу викликали до
хворого 50 років, який зі слів
родичів раптово впав на вулиці,
втративши свідомість.

18. Завдання:

1. Провести огляд хворого.
2. Встановити тяжкість стану.
3. Встановити попередній діагноз.
4. Надати невідкладну допомогу.
5. Визначити тактику середнього медичного
персоналу по догляду за хворим.

19. Завдання для ролі фельдшера ФАПу

Зібрати скарги, анамнез хвороби і життя.
Провести зовнішній огляд хворого.
Виявити зміни з боку дихальної і серцево-судинної системи.
Обстежити неврологічний статус, визначити відхилення з
боку черепних нервів, наявність менінгеальних симптомів,
парезів, паралічів кінцівок, розлади чутливості.
Встановити тяжкість стану хворого по ступеню порушення
свідомості.
Встановити попередній діагноз.
Надати першу медичну допомогу.
Вирішити питання про госпіталізацію.
Доповісти черговому лікарю про стан здоров’я хворого.

20. Завдання для ролі чергового лікаря

• Вислухати фельдшера, уточнити анамнестичні і
об’єктивні дані шляхом повторного огляду хворого.
• Дати оцінку загального стану хворого при поступанні
в стаціонар після надання першої медичної
допомоги фельдшером на догоспітальному етапі.
Вирішити питання щодо госпіталізації.
• Дати завдання медсестрі по виконанню призначень,
по догляду та нагляду за хворим, спостереженню за
основними функціями організму.
• Скласти план обстеження хворого.

21. Завдання для ролі чергової медсестри

В залежності від призначень лікаря
продемонструвати на муляжі техніку введення
лікарських засобів (в/м, в/в, п/ш ін'єкції).
За хворим дозволили доглядати родичам.
Розповісти родичам якого догляду потребує
хворий. Пояснити, як необхідно доглядати за
порожниною рота, проводити профілактику
пролежнів, контрактур, годувати хворого.
Показати як проводять профілактику застійних
явищ в легенях.

22. Завдання для ролі хворого

• До огляду лікаря виконувати "пасивну" роль. При
покращенні стану (після надання невідкладної
допомоги) відповідати на запитання.
• Пред’явити відповідні скарги, характерні для даного
захворювання. Відповідати на запитання.
• Імітувати об’єктивні дані, які відповідають вогнищу
ураження (патологію з боку черепних нервів – щока
"парусить", відхилення язика в бік уражених кінцівок,
розлади рухової і чутливої сфери.
• Протягом гри аналізувати рішення і дії кожного
учасника, щоб правильно виконувати свою роль.

23. Завдання для ролі арбітра

• Слідкувати за ходом гри, за дією всіх її
учасників, за її послідовністю, логічністю
відповідей, дій, за методикою виконання
практичних навичок.
• Провести аналіз гри та висловити свої
зауваження.

24. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП ГРИ

Підведення підсумків рольової
гри, детальний аналіз, оцінка її
ролі і значення в системі навчання.

25. Обов’язкові питання для аналізу:

1. Що було вдалим і чому ?
2. Що було невдалим і чому?
3. Що врахувати на майбутнє?
4.Чому саме навчилися під час
даного заняття?

26. Дякую за увагу!