Волоконно-оптичні лінії зв'язку. (Лекція 8)

1.

Лекція
ВОЛОКОННО-ОПТИЧНІ
ЛІНІЇ ЗВ'ЯЗКУ

2.

ВОЛОКОННА ОПТИКА
ПІД ВОЛОКОННОЮ ОПТИКОЮ РОЗУМІЮТЬ СУКУПНІСТЬ МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ
ПЕРЕДАЧІ ВИДИМИХ ЗОБРАЖЕНЬ І СВІТЛОВОГО ПОТОКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ТОНКИХ
ОПТИЧНО ІЗОЛЬОВАНИХ ВОЛОКОН, ВИГОТОВЛЕНИХ ІЗ ПРОЗОРИХ МАТЕРІАЛІВ.
ПЕРЕДАЧА СВІТЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ВЗДОВЖ ВОЛОКНА ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА РАХУНОК
ПОВНОГО ВНУТРІШНЬОГО ВІДБИВАННЯ ПРОМЕНІВ У ВОЛОКНІ. ПРИНЦИПОВОЮ
ОСОБЛИВІСТЮ ВОЛОКОННИХ ПРИСТРОЇВ Є ТЕ, ЩО ВОНИ ПЕРЕНОСЯТЬ ЗОБРАЖЕННЯ,
АЛЕ САМІ НЕ ФОРМУЮТЬ ЙОГО (ЯК ЦЕ РОБЛЯТЬ ЛІНЗОВО-ДЗЕРКАЛЬНІ СИСТЕМИ).
ВОЛОКОННА ОПТИКА В ПОРІВНЯННІ З ЛІНЗОВИМИ ПРИСТРОЯМИ МАЄ ТАКІ
ПЕРЕВАГИ.
1. БІЛЬШЕ АПЕРТУРНЕ ЧИСЛО, ВНАСЛІДОК ЧОГО РОЗМІРИ ОПТИЧНОГО ПРИСТРОЮ
ЗНАЧНО ЗМЕНШУЮТЬСЯ І ЗМЕНШУЮТЬСЯ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ МАТЕРІАЛУ, ТОЧНОСТІ
РОЗРАХУНКУ І ВИГОТОВЛЕННЯ, А ТАКОЖ ДО УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ.
2. БІЛЬШ ВИСОКУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРЕДАЧІ СВІТЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ.
3. МІНІМАЛЬНЕ ОПТИЧНЕ СПОТВОРЕННЯ І БІЛЬШ ВИСОКУ РОЗДІЛЬНУ ЗДАТНІСТЬ,
ЩО ДОЗВОЛЯЄ ОДЕРЖУВАТИ ВИСОКОЕФЕКТИВНІ ЗОБРАЖЕННЯ.
4. ВІДНОСНА ПРОСТОТА, ПРИДАТНІСТЬ ДЛЯ РОБОТИ В ШИРОКИХ ЧАСТОТНИХ
МЕЖАХ
(ВІД
СУБМІЛІМЕТРОВОЇ
ОБЛАСТІ
СВЧ
ДО
УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО
ВИПРОМІНЮВАННЯ) І ВИСОКА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ.
ПЕРЕХІД ВІД РАДІОДІАПАЗОНУ ДО ОПТИЧНОГО ДІАПАЗОНУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ
ХВИЛЬ ДОЗВОЛЯЄ ЗБІЛЬШИТИ НЕСУЧУ ЧАСТОТУ В 104 – 106 РАЗІВ І ВІДПОВІДНО
ЗБІЛЬШИТИ ОБ’ЄМ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА ПЕРЕДАЄТЬСЯ. ШВИДКОСТІ ПЕРЕДАВАННЯ У
СУЧАСНИХ ВОЛОКОННО-ОПТИЧНИХ СИСТЕМАХ ДОСЯГАЮТЬ 1-10 ГБІТ/С, ЩО
ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПЕРЕДАВАННЯ ПО ОДНОМУ КАНАЛУ ЗВ’ЯЗКУ ГІГАНТСЬКОГО МАСИВУ
ІНФОРМАЦІЇ: 2 МЛН. ТЕЛЕФОННИХ РОЗМОВ АБО 2 ТИС. ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ПРОГРАМ
ОДНОЧАСНО.

3.

Експеримент Колладона із водним струменем

4.

Волоконно-оптичним лініям зв'язку (ВОЛЗ)
виповнилося 43 роки
Влітку 1970 група дослідників компанії Corning отримала волоконні
світловоди із загасанням менше 20 дБ/км, потім освоїла виготовлення
волоконних світловодів з загасанням до 4 дБ / км, і з цього часу почалося
практичне використання ВОЛЗ, стрімкий розвиток волоконних систем.
Три вчених лабораторії Corning (зліва направо) Дональд Кек, Роберт
Мауер і Пітер Шульц.

5.

ВОЛОКОННІ СВІТЛОВОДИ – ОСНОВНА ОПТИЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ
Передача світла по ВОЛЗ базується на використанні ефекту повного
внутрішнього відбивання, який вперше спостерігав у 1870 р. Тіндаль.
Можливі типи світловодів повного внутрішнього відбивання наведені на
рис. 1. У залежності від розмірів поперечного перерізу світловоди
поділяються на дві групи – світловоди з розмірами поперечного перерізу
набагато більшими за довжину світлової хвилі, і світловоди з одним із
розмірів поперечного перерізу або обома порівняними з довжиною світлової
хвилі.
Цей поділ базується на тому, що в першому випадку поширення світла
відбувається у відповідності до законів геометричної оптики, тоді як у
другому випадку проходження світла крізь світловоди слід розглядати з
точки зору хвильової, електромагнітної теорії світла, використовуючи
математичний апарат рівнянь Макссвела. Світловоди, для яких товщина
порівняна з довжиною світлової хвилі, називаються хвилеводами.
Віссю світловода називають вісь симетрії, яка проходить паралельно
його направляючим поверхням у випадку світловодів сталого поперечного
перерізу.
Для передачі зображення з високою роздільною здатністю тонкі циліндричні
світловоди-волокна діаметром 5–15 мкм об’єднують в джгути з досить
великою площею поперечного перерізу. При тісному контакті світловодних
волокон в джгуті на досить великій довжині частина світла внаслідок
порушення явища повного внутрішнього відбивання може переходити із
одного волокна в друге – сусіднє.

6.

Типи світловодів
г)
а)
Х
Z
0
д)
Х
б)
Z
в)
Y
Рис. 1. а – циліндричний, б – плоскопаралельна пластина,
в – прямокутний, г – циліндричний з оболонкою,
д – гексагональний.

7.

ПОШИРЕННЯ СВІТЛА В ОПТИЧНИХ ВОЛОКНАХ В РАМКАХ
ГЕОМЕТРИЧНОЇ ОПТИКИ
n1sinθ = n 2sinθ
/
А/
/
n1sinθc = n 2
В/
В
А
а)
r
С
r
С/
в)
б)
Рис. 2. Відбивання та повне внутрішнє відбивання на межі двох
середовищ.
n0
А
m
m
n1
В
С
C/
n2
l
c
A/
m
l/cos m
Рис. 3. Поширення світла в оптичному волокні.
B/

8.

Вплив оболонки

9. Волоконно-оптичний світловод

Оболонка
n2
n11
n2
n2
Сердцевина
9
n1
Профіль
показника
заломлення
n

10. Одномодове та багатомодове волокно

ОДНОМОДОВЕ ТА БАГАТОМОДОВЕ
ВОЛОКНО
n2
n1
n2
n1 = 1.4625 і n2 = 1.4570
n2 n1
n2
n1
n2
n2 n1
Число Мод M = 0.25x( xdxNA/ )2
NA -Числова апертура
Профіль
показника
заломлення
~150 Moд при NA = 0.2, d = 50 m и = 1300 nm

11.

ГРАДІЄНТНІ ВОЛОКНА
Інтерес до градієнтних світловодів обумовлений тим, що у відносно товстій
серцевині такого світловода поширюється багато мод, і їх дисперсія
залишається малою. Враховуючи легкість збудження і стиковки світловодів
це дозволяє використовувати градієнтні світловоди в довгих лініях зв’язку
з високою пропускною здатністю.
n(r)
Центральний
промінь
серцевина
б)
в)
оболонка
r
Мередіальний
промінь
а)
Промінь, який іде по
спіралі, яка огинає вісь
г)
Рис. 4. Можливі шляхи променя в градієнтних світловодах.

12.

ГРАДІЄНТНІ ВОЛОКНА
Поширення світла в градієнтних волокнах

13. Способи виготовлення оптичних волокон

СПОСОБИ ВИГОТОВЛЕННЯ ОПТИЧНИХ
ВОЛОКОН
Тигельні або методи осадження із рідкої фази і методи осадження
матеріла із газової фази. Кожна із вказаних груп виготовлення оптичних
волокон має багато різновидностей.
Одержання волокон методом хімічного осадження із газової фази (MCVDпроцес) виконується у два етапи: спочатку виготовляють двошарову
кварцову заготовку, а потім із неї виготовляють волокно.
Кварцова трубка
SiCl4
GeCl4
Пальник
BCl3
O2
H2
O2
Рис. 5. Загальний вигляд установки для одержання
волокон методом хімічного осадження із газової фази.

14.

ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАГОТОВКИ У MCVD-ПРОЦЕСІ
Заготовку одержують наступним чином (рис.9). В середину порожнистої
опорної трубки із кварцу з показником заломлення n2 довжиною 0,5 2 м і
діаметром 16 18 мм подається струмінь хлорованого кварцу (SiCl4) і кисню
(О2). У результаті хімічної реакції при високій температурі (1500-1700оС) на
внутрішній поверхні труби осаджується шарами чистий кварц (SiO2). Таким
чином, заповнюється вся внутрішня порожнина труби, крім центральної
частини.
1600°
Процес виробництва
Перший крок: Випаровування
n2
SiO2
n1
SiCl4 + GeCl4
+ O2
SiO2
1600°
n1
n2
Cl2
O2
n2
n1
Профіль показника
заломлення

15. Другий етап формування волокна у MCVD-процесі

ДРУГИЙ ЕТАП ФОРМУВАННЯ ВОЛОКНА У MCVD-ПРОЦЕСІ
Щоб заповнити повітряний канал, подається ще більш висока температура
збільшується до 1900-2000оС. Чистий осаджений кварц стає сердцевиною
оптичного волокна з показником заломлення n1, а саме труба виконує
роль оболонки з показником заломлення n2.
2000°
SiO2
SiO2
+
GeO2
SiO2
Утворення трубки
2000°
n2
n1
Профіль показника
заломлення

16.

Метод подвійного тигля
1
2
3
4
5
У даному методі світловод отримують
шляхом витягуванням із розплавів стекол
для
серцевини
і
оболонки,
які
знаходяться в концентрично розміщених
платинових
тиглях
з
філь'єрами
всередині їх основ. У внутрішній тигель
вміщують скло серцевини, а у зовнішній скло оболонки. Відстань між філь’єрами
та їх розміри підбираються так, щоб
відбувалась необхідна дифузія між
стеклами серцевини і оболонки і щоб
можна було витримати потрібні розміри
серцевини і оболонки.
Рис. 6. Схема установки для витягування
світловодів методом подвійного тигля.
1 – внутрішній тигель;
2 – розплавлене скло серцевини;
3 – зовнішній тигель;
4 – розплавлене скло оболонки;
5 – волокно.

17.

Тигельні методи
виготовлення оптичних
волокон
Рис. 7. Схема двотигельної
установки для неперервного
виготовлення оптичного
волокна, вкритого захисною
оболонкою

18.

Рис. 8. Процес виготовлення оптичного волокна та нанесення
захисної оболонки.

19. Загальний вигляд установки для витягування волокна із розплаву

Електрична піч
Лазерний детектор
розміру
Сушильна камера
Детектор натягу
Барабан

20.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОПТИЧНИХ ВОЛОКОН
Важливою характеристикою світловодів є втрати пропускання – які
визначають можливість використання світловодів. Для їх кількісної оцінки
служить затухання світлового сигналу дБ/км , яке визначається як:
B = ( 1 / l ) 10lg ( PР
вх /
вих
)
де Рвх і Рвих – потужності сигналу у світловоді довжиною l км у вхідного і
вихідного торців.
Втрати пропускання в оптичному середовищі обумовлені дією механізмів
абсорбції і розсіювання. Абсорбційні втрати зв’язані перш за все з
поглинанням світла на центрах забарвлення – іонах домішок, із яких
найбільш “неприємними” є метали групи мідь-хром.
Числовою апертурою А оптичної системи називається добуток:
A = n × sin
де n – показник заломлення середовища в просторі предметів; - кут, під
який видно радіус вхідного зрачка оптичної системи із точки перетину її осі з
площиною предмета. Якщо імерсійними рідинами не користуються, то n = 1
(повітря). У більшості випадків оптичні волокна характеризуються числовою
апертурою, яка перевищує середнє значення її для звичайних лінзових
систем. Саме ця властивість волокон обумовлює широкі перспективи їх
практичного використання.

21.

Схема лабораторної установки для вимірювання характеристик
оптичного волокна, яка дозволяє вимірювати втрати, матеріальну і
міжмодову дисперсію в широкому діапазоні довжини хвиль.
Вимірювання втрат у волокні реалізується шляхом вимірювання затухання
волокна різної довжини. Спочатку вимірюють затухання усього волокна, а
потім після відрізування кусків певної довжини. Оцінка втрат здійснюється
шляхом вимірювання потужності Ф1, яку передає волокно повної довжини
l1, і порівнюють її з потужністю Ф 2, виміряної на виході волокна,
укороченого приблизно на 5 м (l2). Тоді втрати пропускання В [дб/км]:
Зовнішній модулятор або
прериватель пучка (затвор)
Джерело
оптичного
випромінювання
10
BФ
= Ф
lg (
( l1 - l2 )
Фільтр обох
монохроматорі
Регулююча
апертура Подільник
пучка
Калібрований
аттенюатор
1
/
2
)=
10lg ( U1 | U 2 )
l1 - l2
Фотодетектор
опорного каналу
Пристрій для
подавлення
мод
Зварне або
розйомне
з’єднання
волокон
Досліджуване
оптичне волокно
фотодетектор

22.

Рис. 8. Двох- і багато волоконні ВОК: а – з двома ВС, вільно укладеними в
трубку; б – з чотирма ВС, вільно укладеними в двох трубках по два ВС у
кожній; в – з периферійним і центральним розташуванням елементів; г – з
ВС, закрученими навколо центрального силового елемента; д – з ВС
укладеними в пази профільованого сердечника, е – з ВС, укладеними в
матрицю 12 12.

23.

Підводні ОК

24.

Об'єктові ОК

25.

КОНСТРУКЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ
ОПТИЧНИХ КАБЕЛІВ ЗВ'ЯЗКУ
магістральні ОК

26.

Зонові ОК
Міські ОК застосовуються в якості з'єднувальних між
міськими АТС і вузлами зв'язку. Вони розраховані на
короткі відстані (до | 10 км) і велике число каналів.
Градієнтні волокна (50/125 мкм). Довжина хвилі 0,85 і 1,3
мкм. Ці лінії, як правило, працюють без проміжних
лінійних регенераторів.

27.

Типи роз’ємних з’єднань оптичних кабелів

28.

Оптичні
розгалужувачі

29.

Ефективність введення випромінювання від джерела в
світловод
підвищується при використанні різних фокусуючих систем (рис. 9)
3
1
2
1
3
3
2
1
Рис. 9. Різні варіанти способів підвищення ефективності
введення випромінювання в світловод за допомогою
лінзових систем: 1 – випромінювач; 2 – світловод;
3 – фокусуючий елемент.
2

30.

Передавач
Джерело
оптичного
випромінювання
Вхідний
сигнал
Модулятор
Лінія передачі
Оптичний
детектор
Приймач
Рис.1 Структурна схема ВОЛЗ.
Демодулятор
Вихідний
сигнал

31.

32.

33.

• Где все начиналось
Три ученых лаборатории Corning (слева направо) Дональд Кек, Роберт
Питер Шульц в 1970 году впервые в мире создали оптическое волокно,
которое было возможно использовать в коммерческих целях.
33

34.

n1sin = n2 sin /
n1sin c = n2
А/
/
В/
В
А
r
С
r
С/
в)
б)
а)
Рис. 4. Відбивання та повне внутрішнє відбивання на межі двох
середовищ.
n0
А
m
m
n1
В
С
C/
n2
l
c
m
l/cos m
Рис. 5. Поширення світла в оптичному волокні.
A/
B/

35.

r
0
Зміна показника
заломлення
n2 n1
n
n2
n2
n1
n1
Поперечний
переріз
Поздовжній
переріз
Рис. 7. Ступінчасте волокно: діаметри серцевини 2а і
оболонки 2b рівні 50 і 125 мкм.

36.

1
2
3
Рис. 3. Будова оптичних кабелів різного призначення: 1 – волокно,
2 – зміцнюючий елемент, 3 – внутрішня оболонка, 4 – зовнішня
оболонка.
4

37.

1
3
6
5
О2
SiCl4
to
to
Ge
2
4
to
РИС. 9. ХІМІЧНЕ ОСАДЖЕННЯ ІЗ ГАЗОВОЇ ФАЗИ:
1 – опорна труба; 2 – нагрівний елемент; 3 – хлорований кварц;
4 – германій; 5 – ВАКУУМНИЙ НАСОС; 6 – ОСАДЖУВАНІ ШАРИ.

38.

1
2
3
Рис. 10. Схема установки для
витягування світловодів методом
подвійного тигля.
1 – внутрішній тигель;
2 – розплавлене скло серцевини;
3 – зовнішній тигель;
4 – розплавлене скло оболонки;
5 – волокно.
4
5

39.

40. Конструкция, типы и изготовление оптических волокон

Бурлаков Иван
гр. 21611

41. Устройство оптического волокна

Принцип действия основан на эффекте полного внутреннего отражения.
Показатель преломления сердцевины больше показателя преломления
оболочки (n1>n2) менее чем на 1%. Характерные значения 1,47 и 1,46
соответственно.
n2
n1
n2

42. Типичные диаметры оптоволокна

Диаметр внешней оболочки для всех
оптоволокон, имеет стандартный размер 125
мкм, что позволяет использовать в
структурированной кабельной системе (СКС)
стандартизованные разъемные и неразъемные
соединения.
Диаметр сердцевины оптических волокон может
отличаться.
Типичные значения:
оптоволокно многомодовое - диаметром
сердцевины 50 мкм
оптоволокно многомодовое - диаметром
сердцевины 62.5 мкм
оптоволокно одномодовое - диаметром
сердцевины 8-10 мкм

43. Материалы для изготовления оптических волокон

Стеклянные волокна. Ядро и оптическая оболочка изготовлены из
сверхчистого диоксида кремния (SiO2). Для изменения n, в стекло добавляют
примеси (германий, фосфор увеличивают n, бор, фтор – уменьшают).
Стеклянные воолкна с пластиковой оболочкой.
Пластиковые волокна

44. Виды оптических волокон

Мода – вид траектории, вдоль которой может распространяться свет.
Одномодовое и многомодовое оптические волокна

45. Виды оптических волокон

Многомодовое ступенчатое
оптоволокно
Многомодовое градиентное
Одномодовое оптоволокно

46. Числовая апертура

47. Спектр поглощения

Окна прозрачности (все в инфракрасном диапазоне): 0.85мкм, 1.3мкм, 1.55
мкм. В соответствие этим окнам выпускаются и излучатели.

48. Дисперсия

Дисперсия — это рассеяние во времени спектральных и модовых
составляющих оптического сигнала.
Модовая дисперсия присуща многомодовому волокну и обусловлена
наличием большого числа мод, время распространения которых различно.
Молекулярная дисперсия обусловлена зависимостью показателя
преломления от длины волны. V( )=c/n( )
Волноводная дисперсия обусловлена тем, что оптическая энергия
распространяется как по ядру, так и по оболочке.
расширение импульсов в оптоволокне

49. Затухание

Рассеяние энергии происходит из-за микроскопических неоднородностей в
волокне.
Поглощение - преобразование энергии света в тепловую из-за микро
вкраплений.
Потери на изгибах
Выход излучения за пределы сердцевины и поглощение в оболочке.

50. Зависимости дисперсии от длины волны и полосы пропускания от длинны оптоволокна

51. Механическая прочность оптоволокна

52. Технология изготовления оптических волокон.

В настоящее время наиболее распространен метод создания ОВ с малыми
потерями, путем химического осаждения из газовой фазы.
Получение ОВ путем химического осаждения из газовой фазы выполняется в
два этапа: изготовляется двухслойная кварцевая заготовка и из нее
вытягивается волокно.
Во внутрь полой кварцевой трубки подается струя
хлорированного кварца и кислорода. При высокой
температуре на внутренней поверхности трубки слоями
осаждается чистый кварц. Таким образом, заполняется вся
внутренняя полость трубки, кроме самого центра. Чтобы
ликвидировать этот воздушный канал, подается еще более
высокая температура (1900°С), за счет которой происходит
схлопывание.

53. Технология изготовления оптических волокон.

Метод MCVD – Modified Chemical Vapour Deposition –
«Модифицированное химическое парофазное осаждение»

54. Технология изготовления оптических волокон.

Чистый осажденный кварц затем становится сердечником ОВ с показателем
преломления n1, а сама трубка выполняет роль оболочки с показателем
преломления n2. Вытяжка волокна из заготовки и намотка его на приемный
барабан производятся при температуре размягчения стекла (1800...2200° С).
Из заготовки длиной в 1 м получается свыше 1 км оптического волокна.

55. Технология изготовления оптических волокон.

Двойные тигли
Два тигля помещаются в печь.
Внутренний тигль
содержит стекло с более высоким
показателем преломления, чем
внешний тигль. После вытекания стекла
из сопла тиглей его
быстро остужают, получая волокно. К
достоинствам данного метода можно
отнести тот факт, что
волокна могут быть сколь угодно
большой длины, не нужно
подготавливать заготовки.

56. Технология изготовления оптических волокон.

Вторым методом производства оптического волокна традиционно считают
метод
внешнего парофазного осаждения (Outside Vapour Deposition - OVD).
На этапе 1 происходит осаждение порошкообразной двуокиси кремния
на тонком стержне. Горячий поток частиц порошкообразной двуокиси
кремния движется над
поверхностью стержня, при этом некоторые частицы осаждаются на
стержне. А сам стержень в
это время вращается и одновременно движется в осевом направлении,
проходя через горелку.
Некоторые из частиц окажутся при этом в спекшемся состоянии. Когда
произойдет осаждение
такого количества стекла, которого будет достаточно для образования и
сердцевины, и
оболочки, процесс остановится, а исходный стержень будет извлечен из
заготовки.

57. Технология изготовления оптических волокон.

метод внешнего парофазного осаждения (Outside Vapour Deposition - OVD).

58. Технология изготовления оптических волокон.

Этап 2 – процесс спекания
Прежде всего, пористая заготовка нагревается в среде газообразного хлора (при
этом
удаляется вода), а затем нагревается еще сильнее, до температуры 1400 / 16000С,
при которой
частицы белой сажи спекаются в сплошной стеклянный стержень без пузырьков
воздуха –
заготовку. Все это происходит в печи, в контролируемых условиях. На этом этапе
пористый
исходный стержень обычно усаживается и плавится.
Этап 3 – вытягивание волокна

59. Технология изготовления оптических волокон.

Вытяжка волокна
Готовая стержневая
заготовка (независимо
от способа
ее изготовления)
вытягивается в
волокно. Это
происходит в
специальной вытяжной
башне высотой около
12 м.

60. Технология изготовления оптических волокон.

Контрольное испытание
На этом этапе проверяется прочность на
растяжение всего волокна, проверяется, нет ли
в волокне каких-либо трещин или каких-либо
других повреждений. Такая проверка заключается
в том, что волокно в течение примерно одной
секунды подвергается воздействию
определенного растягивающего усилия. Если в
волокне
имеются какие-либо трещины, то оно оборвется.
После контрольного испытания прошедшее его
волокно отправляется в лабораторию, где оно
подвергается другим испытаниям. Из одной
заготовки обычно получают 50 / 150 км волокна.

61. Используемая литература

http://www.electrokabeli.ru/kab1_2.html
http://www.riocctv.ru/?menu=ru-support-2
http://www.nag.ru/news/16770/
http://www.dfs-group.ru/optical_fiber/
http://telesputnik.ru/archive/52/article/76.html
http://www.statel.ru/main_definition.php
http://www.optoland.ru/2007/04/22/rukovodstvo-polzovatelya-po-volokonno–opt
icheskim-kabelyam-i-tehnologiyam/
http://www.sff.net/people/Jeff.Hecht/chron.html
http://www.fiber-optics.info/fiber-history.htm