Презентація «Моє рідне місто»
Мальовниче місто Житомир
Вулиця Михайлівська
Панскій Дім в селі Денишах
Пам`ятник підкорювачам космосу
Тригорский монастир
Замокова гора
Пам`ятник Житомира
Водонапірна вежа
Скала Голова Чацкого
Парк культури та відпочинку ім.Ю.О.Гагаріна
Житомирська 95-а аеромобільна бригада
Ретро трамвай
Костел Св. Софии
Особняк Филиппова
Символіка Житомирщини
Символіка рідного краю
Великий герб Житомирської області
Малий герб Житомирської області
Історична довідка
1.56M
Category: culturologyculturology

Моє рідне місто Житомир

1. Презентація «Моє рідне місто»

2. Мальовниче місто Житомир

3. Вулиця Михайлівська

4. Панскій Дім в селі Денишах

5. Пам`ятник підкорювачам космосу

6. Тригорский монастир

7. Замокова гора

8. Пам`ятник Житомира

9. Водонапірна вежа

10. Скала Голова Чацкого

11. Парк культури та відпочинку ім.Ю.О.Гагаріна

12. Житомирська 95-а аеромобільна бригада

13. Ретро трамвай

14. Костел Св. Софии

15. Особняк Филиппова

16. Символіка Житомирщини

17. Символіка рідного краю

Відповідно до статей 22, 43 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" та рішення комісії державних
нагород та геральдики при Президентові України, яка
схвалила подані на її розгляд проекти гербів і прапора
Житомирської області, сесія обласної ради затвердила
великий і малий герб Житомирської області та їх описи, а
також положення про порядок використання герба і прапора
Житомирської області.
Голів районних державних адміністрацій, керівникам органів
місцевого самоврядування, об'єднань, підприємств, установ і
організацій зобов'язано забезпечити дотримання Положення
про використання гербів і прапора Житомирської області

18. Великий герб Житомирської області

Гербом Житомирської області є щит із червоним полем, у
центрі якого вміщено герб міста Житомира (на синьому
полі щита зображення срібної міської брами з відкритими
воротами і трьома вежами), розтятий і перетятий золотим
нитяним хрестом.
У верхній частині щита - срібний архістратиг Михаїл з
опущеними донизу мечем та піхвами і срібний вершник на
коні; у нижній - срібний рівносторонній хрест з
розбіжними сторонами і золоте сонце з шістнадцятьма
променями.
Щит увінчує золота міська корона з трьома мурованими
зубцями і трьома житніми колосками, що спирається на
перевитий стрічками золотий житній сніп, у центрі якого
зображення малого Державного Герба України.
Щит обрамляє золотий вінок із житніх колосків, у нижній
частині якого зображення шишок і листя хмелю та квіток
льону. Вінок перевитий синьо-жовтою стрічкою.

19. Малий герб Житомирської області

Гербом Житомирської області є щит із червоним полем, у
центрі якого вміщено герб міста Житомира (на синьому
полі щита зображення срібної міської брами з відкритими
воротами і трьома вежами), розтятий і перетятий золотим
нитяним хрестом.
У верхній частині щита - срібний архістратиг Михаїл з
опущеними донизу мечем та піхвами і срібний вершник на
коні; у нижній - срібний рівносторонній хрест з розбіжними
сторонами і золоте сонце з шістнадцятьма променями

20.

21. Історична довідка

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Площа території – 29,9
тис.кв.км., що становить 4,9 % території України. Довжина області зі сходу на
захід -170 км , із півночі на південь -230 км.
В давні часи на території області жили слов'янські племена, нащадками яких
стали древляни. Найдавнішим містом і водночас резиденцією князів у
древлянській землі був Іскоростень (нині Коростень).
З утворенням Київської Русі древлянська земля увійшла до її складу.
Наприкінці XIII і на початку XIV ст. землі області увійшли до Литовського
великого князівства. За Люблінською унією 1569 року територія Житомирщини в
складі Правобережної України потрапила під владу Польщі.
Після Третього поділу Польщі (1795 р) переважна частина території області
увійшла до складу Волинської губернії, центром якої з 1804 року став Житомир.
Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету в 1923 році
здійснено адміністративно – територіальний поділ Волинської губернії шляхом
утворення на території майбутньої Житомирської області Коростенського, Нов. –
Волинського та Житомирського округів, в склад яких увійшли відповідні міста та
райони. Наступне глобальне адміністративно – територіальне реформування
було здійснено згідно з Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р., в ході
якого зазначені округи були ліквідовані та утворена Житомирська область
шляхом поділу Київської області, а також приєднання до неї м. Бердичів,
Дзержинського, Любарського, Чуднівського та Янушпольського районів
Вінницької області. В даний час за своїми розмірами область входить до числа
найбільших в Україні – займає п'яте місце. Довжина області із заходу на схід –
170 км ., із півночі на південь – 230 км.
English     Русский Rules