Презентація на тему Післяродові ускладнення у корів (затримка посліду, ендометрит, парез)
Післяродовий парез
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
272.50K
Categories: medicinemedicine biologybiology

Післяродові ускладнення у корів: затримка посліду, ендометрит, парез

1. Презентація на тему Післяродові ускладнення у корів (затримка посліду, ендометрит, парез)

Підготувала студентка 2 курсу
магістратури
Петькун Ганна

2.

• Затримання посліду — патологія третьої
стадії родів, зумовлена затриманням хоріона
в матці протягом 6—12 год у корови.
Найчастіше затримку посліду відзначають у
корів, що пов'язано із десмохоріальним
типом плаценти.
• Спричиняють його затримання неповноцінна
годівля, стійлове утримання, порушення
мікроклімату.

3.

• Патогенез
Затримання посліду викликає зрощення дитячої й материнської
плаценти або атонія, гіпотонія матки чи порушення механізмів лізису.
• Лікування
В усіх випадках виявлення за тримання посліду необхідно провести
загальне клінічне обстеження тварини та з'ясувати стан молочної
залози. Лікування консервативне й оперативне. Консервативне
відокремлення посліду грунтується на підсиленні скоротливої функції
матки та лізису ворсинок хоріона, що сприяє спонтанному
відокремленню посліду.
• Оперативне (мануальне)відокремлення посліду здійснюють
послідовним роз'єднанням котиледонів і карункулів. Операцію
проводять в умовах суворого дотримання правил асептики й
антисептики. Після повного відокремлення посліду в порожнину
матки вводять антимікробні препарати: фуразолідонові палички,
трицилін, екзутер та ін. Подальший курс лікування спрямовують на
підсилення скоротливої здатності матки та забезпечення антисептики.
• Тварині через кожні 12 год вводять окситоцин, пітуїтрин; через 48—72
год — карбохолін, а при застосуванні фолікуліну зазначені препарати
повторно вводять через 2—3 дні. Антисептичні препарати вводять
відповідно до існуючих рекомендацій. Закінченим курс лікування
вважають при фізіологічному перебігу післяродового періоду.

4.

• Профілактика
Профілактика має важливіше значення, ніж лікування.
Зразу після народження теляти корові випоюють
навколоплідні води (у разі, якщо їх зібрали), відро теплого
пійла, до якого додають 1 кг висівок (грис) та 300—400 г
цукру, оскільки міометрій використовує сахарозу як
енергетичний матеріал. Із звисаючої частини пуповини, де
містяться пупкові судини, рукою стягують максимально
кров, що сприяє швидшому відтоку крові з судин ворсинок
котиледонів та відокремленню посліду.
• Зайве молозиво після першого ссання чи випоювання
теляті випоюють корові або вводять підшкірно (30—50 мл)
У випадку, коли протягом 3 год на звисаючій частині
хоріона не видно свіжовиділених котиледонів, корові
застосовують парасакральну блокаду нервів тазового
сплетіння за В.І.Завірюхою. Основу профілактики
акушерської патології, яка об'єднує хвороби вагітних
тварин, патологію родів та ускладнення, становить
систематичне проведення акушерської диспансеризації
маточного поголів'я худоби.

5.

• Це гостре запалення слизової оболонки матки,
переважно гнійно-катарального характеру, що
виникає частіше на 8-10-й (іноді на 3-6-й) день після
пологів. Післяпологовий ендометрит займає значне
місце серед акушерсько-гінекологічної патології у
корів і призводить до тимчасового або постійного
безпліддя.
Етіологія і патогенез ендометритів. Післяпологові
ендометрити у корів найчастіше виникають на грунті
інфікування статевих органів, порушення цілісності
слизової оболонки, зниження скорочувальної
функції матки і інволюційних процесів в
післяпологовому періоді.

6.

• При лікуванні корів, хворих післяпологовим
ендометритом застосовують препарат колларгол, що
містить 70% срібла і 30% білка. 1%-ний розчин
препарату вводять внутрішньоаортальної в дозі
100мл на одне введення з інтервалом 48 годин.
Окрім засобів і способів місцевого застосування,
широко використовуються при лікуванні корів,
хворих післяпологовим ендометритом, кошти
загального впливу на організм тварин. Застосовують
7%-ний стерильний розчин іхтіолу на 40%-ном
розчині глюкози в возрастающе-понижающихся
дозах внутрішньом'язово. Це сприяє відновленню
скорочувальної функції матки і підвищенню
резистентності організму. Зазначалося підвищення
лікувального ефекту після введення ІХТІОЛОглюкозо-вітамінного розчину в тканинний простір
тазової порожнини в дозі 50 мл з інтервалом 48
годин до одужання.

7.

• Загальновідомо позитивний вплив новокаїну на організм
хворої тварини. Тому деякі дослідники рекомендують
застосування новокаїнової терапії при післяпологових
ендометритах у корів після одноразової надплевральной
новокаїнової блокади відновлюється скорочувальна
функція матки, підвищується резистентність організму і
наступає швидке одужання. Терапевтична ефективність
внутрішньоаортальної введення 1%-ного розчину
новокаїну в комплексі з 2%-ним розчином синестролу і
окситоцином становить близько 92,3% при лікуванні
корів, хворих ендометритом

8.

• Вперше в практиці ветеринарної гінекології як
лікувальний засіб розроблена і випробувана при
лікуванні корів, хворих ендометритом, специфічна
лікувальна сироватка. З метою відновлення
скорочувальної функції матки у корів, хворих
післяпологовим ендометритом рекомендується
застосовувати окситоцин (10 Е.Д. на 100 кг маси тіла
підшкірно вранці ввечері) і синестрол (0,8 мл на 100
кг маси тіла двічі з інтервалом 24 години) в схемах
комплексного лікування. Добре зарекомендували
себе нейротропні препарати карбахолін і прозерин.
Ці препарати застосовували у вигляді 0,1%-ного
(карбахолін) і 0,5%-ного (прозерин) розчинів по 2 мл
на одне введення підшкірно.

9.


Профілактика. Профілактичні заходи з попередження
захворюваності корів післяродовими ендометритами
повинна проводитися з тваринами під час вагітності та у
післяпологовий період.
• Для правильної і планомірної роботи в цьому напрямку в
господарствах необхідно впровадити акушерськогінекологічну диспансеризацію. При проведенні поточної
(щомісячної), сезонної і основний диспансеризації
виявляються недоліки в годівлі вагітних тварин, більш
правильно дотримується графік тривалості сухостійного
періоду, що дає можливість своєчасно відрегулювати
годування і усунути виявлені недоліки.
• При проведенні диспансеризації контролюється
виконання плану профілактичних ветеринарних заходів,
підготовки тварин до пологів і проведення пологів.
• При проведенні раннього акушерсько-гінекологічного
дослідження (на 7-й, 14-й день після пологів)
контролюється протягом післяпологового періоду та
проводяться профілактичні заходи з попередження
виникнення запального процесу в матці.

10. Післяродовий парез

• Хвороба з гострим перебігом, що
характеризується зниженням вмісту кальцію в
крові й тканинах, супроводжується парезом
гладеньких і поперечносмугастих м'язів,
паралічоподібним станом глотки, язика,
кишечнику і коматозним станом. Хворіють
переважно високопродуктивні корови після
третього-п'ятого отелення протягом першого
тижня після родів, а іноді — за один чи два дні до
них. Є випадки захворювання корів через 4—5 і
навіть 12 тижнів після отелення. У первісток і
молодих корів хворобу практично не реєструють.

11.

• Симптоми
Пригнічення, втрата реакції на зовнішні подразники,
розслаблення м'язового тонусу, залежування.
• У тварин швидко настає коматозний стан, хворі лежать з
витягнутими кінцівками і повернутою набік головою,
з'являється S-подібний вигин шиї. Чутливість шкіри і
м'язів зникає. Внаслідок парезу чи паралічу глотки і язика
акт ковтання порушений частково або повністю,
з'являється слинотеча, язик випадає з рота.
• Перистальтика рубця, книжки, сичуга і кишечнику не
прослуховується. Виділення сечі припиняється. Частота
пульсу збільшується до 130 ударів за 1 хв. Дихання на
початку хвороби часте, в період коми — рідке, поверхневе,
хрипле.
• Температура тіла здебільшого знижується до 35—36 °С,
при атиповій формі хвороби залишається в межах норми.
При рецидивах клінічні симптоми хвороби виражені
менше, відзначають тривале залежування. Характерним
для післяродового парезу є зниження в сироватці крові
вмісту загального кальцію до 7,5 мг/100 мл (1,87 ммоль/л) і
нижче.

12.

• Коровам внутрішньовенно вводять 10%-й розчин кальцію
хлориду в дозі 300—400 мл, 20%-й розчин глюкози в дозі 300—
400 мл у поєднанні з внутрішньом'язовим введенням 40 мл
25%-го розчину магнію сульфату і вітаміну D3.
• Замість олійного концентрату вітаміну D3 краще застосовувати
водорозчинний препарат вітаміну D3—ліповід. Після
внутрішньовенного введення розчину кальцію хлориду тварина
може піднятися через 10—20 хв.
• Якщо дія лікарських речовин не проявляється, то введення
розчину кальцію хлориду чи кальцію глюконату повторюють у
тих самих дозах через 6—8 год. Наступну ін'єкцію цих засобів
можна за необхідності зробити через 24 год, повторюючи її до
повного одужання тварини (1—3 рази).
• Для лікування внутрішньовенно вводять камагсол, глюкал,
кальцимаг, бороглюконат кальцію в дозі 0,5 —1,0 мл/кг маси.
Лише за відсутності препаратів кальцію нагнітають повітря у
вим'я. Після появи ковтальних рухів всередину дають 200—300
г натрію або магнію сульфату, розчинених у 3—4 л води з
додаванням 10—15 г іхтіолу та настойки білої чемериці. Перші
2—3 дні одужуючим коровам згодовують сіно високої якості,
пійло з висівок, кормові буряки, якісний сінаж. На повну норму
концентратів переводять поступово. Доїння часте, проте
повністю молозиво не видоюють.

13.

• Оптимальне співвідношення кальцію і фосфору в
раціонах сухостійних корів — 1,3—1,5:1. За 2—3 тижні до
отелення вміст кальцію та фосфору має бути майже
однаковим (1:1), а їхня абсолютна кількість становити не
більше 60—70 г. Лише за 5—7 днів до отелення коровам
дають добавки, багаті на кальцій і фосфор (дикальцій
фосфат кормовий), внутрішньом'язово 1—2 рази вводять
по 100 тис. МО вітаміну D3

14. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

English     Русский Rules