Данте Аліг'єрі

1. Презентація на тему: Данте Аліг'єрі

Виконувала учениця 7 – Д класу
Житомирської ЗОШ №5
Іщук Анастасія

2. Народження та родина

Народився у Флоренції у шляхетній родині. Точна дата
народження Данте невідома: за різними джерелами він
народився в 1265 р. між 14 травня і 13 липня.
Матір поета звали Донна Белла Абатська. Вона померла,
коли Данте було 5 чи 6 років і його батько одружився ще
раз, з Лапою Крістіамо Чіалуфі. Та чи справді він одружився
з нею, точно не відомо, адже в ті часи для вдівців це було
непросто. Проте точно відомо, що ця жінка народила двох
дітей.
Родина Джемми ді Донаті була одною із найвпливовіших у
Флоренції в період пізнього Середньовіччя. Політично
Данте належав до угрупування білих гвельфів. Після
конфлікту в 1300 році між чорними гвелфами, близькими
до папи Боніфація VIII, та білими гвелфами, останні
зазнали поразки і їхні представники з січня 1302 року
почали залишати Флоренцію, виїжджаючи зокрема до
лояльної для цього угрупування Равенни.

3. Данте Аліг'єрі

4. Освіта

Данте
одержав поверхову та
недостатню освіту, яку розширив
тільки завдяки наполегливій роботі в
зрілому віці. З юних літ був утягнений
у кипуче життя Флоренції, де не
вщухало політичне суперництво двох
партій: гвельфів і гібелінів.)

5. Вигнання

Роки вигнання були для Данте роками поневіряння. Вже в ту
пору він був ліричним поетом серед тосканських поетів
«нового стилю» — Чіно з Пістойї, Гвідо Кавальканті та інших.
Його «La Vita Nuova» вже була написана; вигнання зробило
його серйознішим і суворим. Він затіває свій «Бенкет»
(«Convivio»), алегорично-схоластичний коментар до
чотирнадцяти канцон. Але «Convivio» так і не закінчено:
написано було лише вступ і тлумачення до трьох канцон. Не
скінчений, обриваючись на 14-й главі 2-ї книги, і латинський
трактат про народну мову, або красномовство («De vulgari
eloquentia»).
У роки вигнання створилися поступово і при тих же умовах
роботи три кантики «Божественної Комедії». Час написання
кожної з них може бути визначено лише приблизно. «Рай»
дописували у Равенні, і немає нічого неймовірного в
оповіданні Боккаччо, що після смерті Данте Аліг'єрі його
сини довгий час не могли дошукатися тринадцяти останніх
пісень, поки, за легендою, Данте не приснився своєму синові
Якопо і не підказав, де вони лежать.

6. Данте Аліг'єрі

7. Сфера

Данте Аліг'єрі розпочав свою літературну
діяльність досить рано і написав багато творів,
але світову славу принесла йому написана на
тосканському діалекті Divina Commedia
(«Божественна комедія»), яку розпочав писати
1290 року, переробив 1313 року, а закінчив 1321
року. В трьох частинах («Пекло», «Чистилище»,
«Рай») Данте описує свою мандрівку до Бога.
Супутником Данте виступає римський поет
Вергілій, пізніше Данте супроводжує Беатріче, що
уособлює милість Божу. Твір є справжньою
енциклопедією середньовіччя. Багато дослідників
вважають «Божественну комедію» одним з
найвизначніших творів не лише італійської, а й
світової літератури.

8. Твори

1306—1321 Божественна комедія — Divina Commedia (іт.)
1304—1307 Бенкет.
1304—1306 Про народне красномовство, трактат.
Еклога.
Послання.
Квітка, поема з 232 сонетів, за «Романом про Розу» (алегоричний роман
XIII століття).
1310—1313 Монархія, трактат..
1295 Нове життя.
Rime Вірші.
• Вірші флорентійського періоду:
• Сонети
• Канцони
• Балади і станси
• Вірші, написані у вигнанні:
• Сонети
• Канцони
• Вірші до кам'яної пані

9. Данте Аліг'єрі

10. Останні роки життя

З 1316 — 1317 р. він оселився в Равенні, куди його викликав на спокій
синьйор міста, Гвідо да Полента. Тут, у колі дітей, серед друзів і
шанувальників, створював Данте пісні Раю. Влітку 1321 Данте як
посол правителя Равенни вирушив до Венеції для укладення миру з
республікою Святого Марка. Повертаючись дорогою між берегами
Адрії і болотами По, Данте захворів на малярію[1] і помер у ніч з 13
на 14 вересня 1321. Данте був похований у Равенні; чудовий
мавзолей, який готував йому Гвідо да Полента, не був споруджений
по смерті останнього, а нині збереглася гробниця належить до
пізнішого часу. Всім знайомий портрет Данте Аліг'єрі позбавлений
достовірності: Боккаччо зображує його бородатим замість
легендарного гладко виголеного, проте, загалом його зображення
відповідає нашому традиційному уявленню: довгасте обличчя з
орлиним носом, великими очима, широкими вилицями і видатної
нижньою губою; вічно сумний і зосереджено-замислений. У трактаті
про «Монархії» позначився Данте Аліг'єрі-політик; для розуміння
поета і людини найважливіше знайомство з його трилогією «La Vita
Nuova», «Convivio» і «Divina Commedia».
Помер Данте у Равенні в ніч з 13 вересня на 14 вересня 1321 року.
Його могила в наш час є місцем паломництва мільйонів відвідувачів.

11. Джерела:

http://osvita.ua/school/lessons_summar
y/in_lit/11858/
http://www.ukrlib.com.ua/essay/printout
.php?id=18&
http://www.schoollife.org.ua/381-2016/