Similar presentations:
Поети рідного краю
1. Поети рідного краю
Підготувала студенткагрупи Ф-24
Кравець Анна
2.
Особиста інформаціяЗикун Світлана Володимирівна
Народилася 10 вересня 1969
року в селі Іваньків Коропського
району в учительській родині.
У 1985 році (8 клас) стала
переможцем Всеукраїнської
олімпіади з української мови і
літератури (диплом І ступеня).
Спеціальність: учитель
російської мови і літератури;
початкове навчання
Працюю в Покошицькій ЗОШ 1-3
ст. учителем світової літератури
та російської мови;заступник
директора з навчально виховної
роботи
3.
Стаж роботи: 21 рікМаю вищу кваліфікаційну
категорію, старший
учитель.
Перший вірш був написаний
у 6 класі замість твору про
війну на олімпіаді з укр
мови
Викладаю в 5-6, 10-11
класах.
Захоплення: театральне
мистецтво, поетична
творчість, Член
літературно-мистецького
клубу "Первоцвіти
Коропщини".
Моє педагогічне кредо:
Кожен урок повинен бути
таким,
щоб у дитячих очах
сяяли зорі...
4. Зикун Світлана Володимирівна
Весняний снігВипав сніг на листя
зелене,
На тюльпани розквітлі в
саду.
Ти сказав, що ідеш від
мене
І що іншого я знайду.
Так, знайду. І назву його
любим,
І для нього косу
розплету.
Тільки більше садити не
буду
Я тюльпани в своєму
саду.
13.03.2016
Моя радість - мій син, моє
щастя - мій чоловік, моя
гордість - успіхи моїх учнів, моя
тиха гавань - мої батьки...
5. Збірка <<на сльози зоряні бажання загадай>>
6. Назви віршів
“Вчителька-сусідка”“Рідне”
“Віра в майбутнє”
“Матусі”
“Любов-хвороба”
“Не смійте забувати
вчителів”
“День Валентина у
школі”(цикл)
“Жоржини від випускників”
“Постучалось Прошлое в
окно воспоминаний”
“Сорок пять”
“Повертай,моя стежино,та й
до мами”
“Вражино,геть із моєї землі”
“ЗДНВР”
“Коханому” та багато
іншого..
7. Замятіна Оксана Станіславівна
Народилася9 липня
1999 року.
В 2005 році пішла до
першого класу
Покошицької ЗОШ 1-3
ст.
На даний час
учениця 11 класу…
Президент школи…
Бере активну участь
в різних конкурсах.
8.
Одного чарівного дня,прокинувшись, я відчула
неперевершене відчуття, яке
буяло в моєму серці.Воно,
здавалося, було сильнішим,
аніж любов до людей,
щирішим, аніж посмішки
сонячних промінчиків,
вірнішим, аніж деякі з
друзів... Воно мене не
покинуло, а залишилося зі
мною назавжди... Воно-це
поезія, яка допомагає мені в
переломні моменти життя...
Яка спроможна підняти мене
вище неба... Яка зігріває,
коли на вулиці мороз... Яка
радіє всім моїм маленьким
моментам щастя... Поезія для мене все...
9. “Прийшовши з уроків, не хотілось нічого вчити. Взяла олівець в руку і почала писати і так з’явився перший вірш..І здається це
Життя-така весела «штука»,І замість плакати і стука,
В навушниках по хаті пронестись,
Розплющи очі-усміхнись.
Коли тобі здалось-кінець,
Візьми у руку папірець
І ручку,взявши навмання,
Почни писать ти про знання.
Знання не ті,які вивчають в школі,
Про ті,які для інших нові.
Знання життя не прогуляєш,
Хоч часто на уроках ти дрімаєш.
Не плач в подушку,не реви,
Очиці підійми й протри
Їх пальчиками;поглянь,усюди так чудово,
Ти не сумуй-почни все знову.
Лютий 2014 року
10.
Оксана з дитинствана сцені….любить
танцювати)
«Коли я пишу відчуваю
щось хороше,надію
на краще,
відповідальність за
те, що пишу, хочу
шоб людям
сподобалось»
11. Осіння монотонність
Та ти ж бо сильна,всі вжезнають-сильна.
Піднявши крила ти злітаеш
в вирій від
людей.Прощаєш все і
всім на цьому світі.
Летиш до ангелів і станеш
ним колись.
Вже зіронька з’явилась
твоя в блакиті.Де смерть
й життя твої зійшлись.
Вже не згадають ту,яка
ходила
По вулицях отих пустих
Про ту,яка всім серденьком
хотіла.
Відчути щастя хоть на мить.