Дмитро Донський. Великий князь Московський

1. Дмитро Донський

Великий князь
Московський

2. Народження і його родина

Народився 12 жовтня 1350 року у місті Москва. Дмитро — внук
великого князя московського та влaдимирського Івана
Даниловича Калити, син Івана Івановича Красного[1] та його
другої дружини Олександри. Став правителем Великого
князівства Московського в малолітньому віці (у 9 років): був
посаджений на престол московськими боярами, які
скористалися усобицями в Золотій Орді та напругою у
відносинах між золотоординськими ханами та великими
князями володимирськими, щоб утвердити великим князем
московським саме Дмитра, який таким чином переміг своїх
суперників у боротьбі за титул великого князя — суздальськонижньогородського, рязанського та тверського князів.

3. Заняття

До повноліття Дмитра боярський уряд очолював митрополит Київський,
Московський і всієї Русі Олексій. Цей уряд досить успішно вів боротьбу Великого
князівства Московського за гегемонію серед інших російських князівств, зокрема
добився в Золотій Орді ярлика для Дмитра на князювання великим князівством
володимирським. Ця дипломатична перемога була закріплена шлюбом Дмитра з
дочкою попереднього великого князя володимирськогоДмитрія
Костянтиновича[2] — Євдокією (17 січня 1366). Водночас у самому Московському
князівстві формувався удільний лад: 1364 року з благословення митрополита
Олексія було укладено договір між князем Дмитром та його братом у
перших Володимиром Андрійовичем Хоробрим (Донським [3]), який дістав
м. Серпухов (тепер місто в Московській області, РФ), але визнавав себе васалом
великого князя московського. За його правління у 1367 році був побудований
перший кам’яний кремль[4] в Москві. З 18 років Дмитро став повноправним
правителем, хоча й прислухався до порад митрополита та бояр. Головним
суперником Москви в той час було Велике князівство Тверське, очолюване
великим князем тверським Михаїлом Олександровичем. Із сестрою
останнього Юліанною був одружений великий князь литовський Ольгерд, який
підтримував Твер (зараз місто в РФ) у його протидії Москві. 1368 року Дмитрій
зрадницьки захопив князя Михаїла, але під тиском уряду Золотої Орди змушений
був його звільнити.