Освіта в середні віки. Університети. Розвиток наукових знань

1. Освіта в середні віки. Університети. Розвиток наукових знань.

Першими навчальними закладами середньовіччя
були монастирські, парафіяльні та кафедральні
(при міських соборах) школи. Однак такі школи
зазвичай мали тільки одного вчителя, або
магістра, як називали його сучасники. Він
проходив із кожним школярем увесь курс освіти.
У школах учні вивчали «сім вільних мистецтв». Це
була система предметів, яка складалася з двох
рівнів. Перший, початковий рівень, називався
тривіум. Він передбачав засвоєння трьох предметів
— граматики, риторики та діалектики. На
заняттях із граматики учні отримували знання з
латини. Вони вивчали алфавіт, визначення,
правила, а також байки, приказки тощо. Після
цього читали твори латинських авторів.

2. Роджер Бекон 

Англійський філософ, учений,
викладач Оксфордського університету.
•Закликав самостійно вивчати природу,
захищав
метод пізнання, що ґрунтувався на математиці
та експерименті.
пояснив походження
веселки
бачив збільшення влади
людини над природою
намагався створити
мікроскоп і телескоп
вчений був переконаний,
що можна побудувати
саморухомі судна й візки,
зробити апарати, які
літали б у повітрі або
рухалися морським дном.

3. Бібліотеки

С
Р
Е
Д
Н
Ь
О
В
І
Ч
Ч
Я

4. Ваганти — мандрівні школярі, які простували від міста до міста, щоб відвідати лекції іменитих професорів або ж заробити на

Заняття в університеті називалися лекціями (від
латин, lectio — читання), які читали професори,
а студенти слухали й записували.

5. XI ст. в Євразії

Піднесення Європи, що почалося у X ст.,
спричинило потяг до знань і потребу в
освічених людях.
Освіта почала виходити за межі
монастирів.
Збагатилися й географічні знання
європейців. Венеціанський купець Марко
Поло здійснив подорож у Китай і Центральну
Азію. Свої враження він описав у «Книзі», яка
впродовж усього середньовіччя залишалася
найулюбленішим чтивом європейців.
У XIV-XV ст. побачили світ чимало описів
різних земель. Поряд із достовірними
повідомленнями вони містили різні
фантастичні історії, наприклад, про
напівлюдей-напівчудовиськ. Такими
фантастичними описами були сповнені
книги про тварин і рослини. Враження від
подорожей розширювали знання про світ і
сприяли удосконаленню географічних карт.
Так закладався підмурівок для майбутніх
великих географічних відкриттів.
XI ст. в Євразії

6. Алхіміки та астрологи

7. Історична цікавинка

У 1257-1258 pp. духівник французького
короля Робер де Сорбон відкрив
колегію (гуртожиток), яка надала
притулок 16 найбіднішим студентам
богословського факультету Паризького
університету. Невдовзі, завдяки
пожертвам, колегію було розширено і
до неї почали приймати студентів із
заможних сімей за відповідну плату.
Колегія не тільки надавала можливість
проживання та стравування, але й
стала місцем проведення занять. У
XVII ст. на честь засновника цієї
колегії Паризький університет почали
називати Сорбонною.

8. Висновок:

•Шкільна освіта будувалася на так званих «семи вільних мистецтвах» — тривіумі і
квадривіумі. Тривіум («три шляхи») був початковим етапом і складався
з граматики, риторики та діалектики (логіки). Квадривіум («чотири шляхи») набув
поширення з ХІІІ століття і включав арифметику, геометрію, астрономію, музику.
Середньовічні школи були монастирськими, кафедральними (при міських соборах)
і парафіяльними.
• З розвитком міст відкривалися світські(приватні), гільдійські, муніципальні школи.
•Мандрівних школярів нецерковних шкіл називали вагантами .
•Викладання велося латиною, лише в XIV столітті відбувається перехід
на національні мови.
•Віковий ценз був відсутній. Вікові особливостідітей не враховувалися, режим був
досить жорстоким, із застосуванням різок. Школярам забороняли
голосно розмовляти, співати, гратися, за найменшу провину їх карали.
Школярі самі добували собі шматок хліба. Вони підробляли, а ще частіше —
просили милостиню. Вночі вони співали під вікнами релігійні пісні, аби підняти
з ліжка доброчинного бюргера й змусити його поспішно відкупитися від
страхітливої мелодії кинутим через вікно шматкомковбаси чи сиру.
• Читати в школі вчилися за Біблією, працями святого Августина, Кодексом
Юстиніана.
• Для перевірки учнівських знань та логічного мисленнявлаштовували диспути.
•Астрономічні, географічні відомості часто
були фантастичними (Земля тримається на китах), майже відсутня доказова база
з геометрії.