Типи письма у сучасному світі. Чотири сім’ї алфавітів. Походження і розвиток основних алфавітів

1. Типи письма у сучасному світі.Чотири сім’ї алфавітів.Походження і розвиток основних

алфавітів(грецького,латинсь
кого,слов’янського).

2. Типи письма

Існує чотири типи письма:
•Піктографічне
•Ідеографічне
•Словесноскладове
•Звукове

3. Піктографічне письмо

Піктограми - це елементи
візуальної комунікації, невеликі
графічні символи, які передають
певну інформацію.
Наприклад:
Сонце – день;
-символ реутилізації ресурсів
Та інші.

4. Ідеографічне письмо (від грец. — ідея, образ і — пишу)

Ідеограми - це знаки,що
передають здебільшого цілі слова.
Ідеографічний характер мали найдавніші системи
письма — давньоєгипетська, китайська та інші.

5. Ідеограми в сучасному світі:

Цифри
Арифметичні дії
Дорожні знаки
Український орнамент
та візерунки

6. Словесноскладова писемність

вид фонетичної писемності, знаки якої
позначають окремі склади.
У середньому складові абетки (також силабарії)
нараховують 80-120 символів.

7. Звукова писемність

У цій системі письма кожен графічний знак
(літера) передає окремий звук (фонему).

8. Чотири сім’ї алфавітів

Латинська
Слов’янська
Арабська
Індійська

9. Латинська сім’я алфавітів

Латинський алфавіт
використовується у всіх мовах
балтійської, кельтської, германської та
романської груп, а також в деяких з
іранської, семітської, тюрського, фіноугорської та слов’янської груп, в
баскській і албанській мовах.

10.

Латинський алфавіт вважають
основою сучасних мов світу.

11. Слов’янська сім’я алфавітів

група
споріднених мов індоєвропейської мовної
родини, що розвинулися з діалектів
праслов'янської мови.

12. Три гілки слов’янських мов

Західнослов’янська
Польща
Словаччина
Чехія
Східнослов’янська
Білорусь
Росія
Україна
Південнослов’янська
Болгарія
Боснія і
Герцеговина
Македонія
Сербія
Словенія
Чорногорія
Хорватія

13. Арабська сім’я алфавітів Ара́бська абе́тка (іноді арабиця або в'язь) — абетка, яка використовується для запису арабської мови і

Арабська сім’я
алфавітів
́ ка (іноді арабиця або в'язь) — абетка, яка
Ара́бська абет
використовується для запису арабської
мови і деяких інших мов, зокрема перської і
певних тюркських мов. Вона складається
з 28 букв. Арабське письмо пишеться справа
наліво. Арабську абетку використовують
такі мови:
арабська, перська, пушту, курдська, урду,
малайська, джаві.

14. Арабський алфавіт.

15. Індійська сім’я алфавітів сім'я складових писемностей, поширених на теренах Південної та Південно-східної Азії (а раніше

Індійська сім’я
алфавітів
сім'я складових писемностей, поширених на
теренах Південної та Південно-східної Азії (а раніше
й Центральної Азії), походить від письма брахмі.
Індійські писемності є абуґідами, тобто кожен знак
у них позначає склад із будь-якою приголосною та
базовою голосною.

16. Індійський алфавіт.

17. Походження і розвиток грецького алфавіту Грецька абетка виникла у 8 столітті до н. е. як подальший розвиток фінікійської

Походження і розвиток грецького
алфавіту
Грецька абетка виникла у 8 столітті до н. е. як
подальший розвиток фінікійської абетки.
Фінікійський алфавіт являв собою консонантне
письмо, тобто складався тільки з приголосних
звуків. Така будова алфавіту менш придатна для
грецької, ніж для семітських мов, тому декілька
фінікійських приголосних були пристосовані для
позначення голосних звуків. Таким чином,
грецький алфавіт — перший у світі консонантновокальний алфавіт.

18.

Грецький алфавіт
архаїчні
алфавіти
дорійських
островів
Егейського
моря
східна
зона
західна
зона

19. Подальшого розвитку набули тільки два різновиди: східно-грецьке та західно-грецьке письмо. Східно-грецьке письмо пізніше

розвинулося в класичне
давньогрецьке і візантійське письмо, воно стало
основою коптського, готського, вірменського,
грузинського письма та слов'янської кирилиці.
Західно-грецьке письмо стало
основою для етруської, відтак
латинської абетки та
рунічного німецького письма.

20. Вплив і сучасне значення Крім використання для запису мови, букви грецького алфавіту використовуються як міжнародні символи

в математиці та
інших науках, для найменування
елементарних частинок, зірок та інших
об'єктів.

21. Походження і розвиток латинського алфавіту Латинська абетка походить від етруського алфавіту, заснованого, в свою чергу, на

Походження і розвиток латинського
алфавіту
Латинська абетка походить від етруського алфавіту,
заснованого, в свою чергу, на одному з
варіантів західного грецького алфавіту. Латинська
абетка усамостійнилася приблизно в VII столітті до
н. е. Архаїчна латинська абетка мала 21 літеру.
Сучасні малі літери з'явилися на рубежі античності
і Середньовіччя, так само, як знаки пунктуації та
діакритичні знаки. Загалом у
своєму сучасному вигляді
Латинська абетка оформилася
близько 800 року н. е.

22.

Походження і розвиток слов’янського
алфавіту
Слов’янський алфавіт
Глаголиця
Кирилиця

23. Глаголиця Поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських  абеток. Вважається, що саме глаголицю створив Кирило

Глаголиця
Поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських
абеток. Вважається, що саме глаголицю створив Кирило
в 862–863 році для запису священних біблійних текстів
слов'янською мовою, а кирилицю розробили його
послідовники на основі грецького алфавіту. Найімовірніше,
що в її основі лежав вже існуючий розподіл слов'янської
мови на звуки. Можливими причинами
створення глаголиці, або правильніше
двох, а не одної абетки було існування
двох чи кількох докирилівських
слов'янських абеток.

24. Кирилиця одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в основу деяких абеток, переважно слов'янських мов.

Кирилиця
одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що
лягла в основу деяких абеток, переважно слов'янських
мов.
Кирилиця базувалася на грецькому алфавіті,
і глаголиця — розроблена Кирилом фонетична система,
яка була менш популярна. Причому ще до 9 ст. місцеве
населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як
класична кирилиця нараховує 43 літери.

25. Кирилицею у давнину користувалися усі православні слов'яни, а також румуни й молдовани. Із запровадженням додаткових літер

Кирилицею у давнину користувалися усі православні слов'яни, а
також румуни й молдовани. Із запровадженням додаткових літер
і діакритичних знаків до літер кирилиці на позначення специфічних
звуків на слов'яно-кириличній графічній основі грунтуються і нинішні
системи письма
українців,
білорусів,
росіян,
болгар,
македонців,
сербів,
чорногорців,
а також (через російську) абетки багатьох народів
колишнього СРСР і монгольська абетка.