Рецидивна злочинність

1. Рецидивна злочинність

Виконав: студент групи ПБ 13-8
Решетнік Андрій

2.

Проблема рецидивної
злочинності завжди
викликала підвищену увагу
криміналістів, оскільки її
рівень свідчить про
ефективність
правоохоронної системи
держави та сталі тенденції
розвитку всієї злочинності.
Небезпідставно
вважається, що
рецидивісти є носіями й
зберігачами кримінальної
субкультури, вони
становлять серцевину
злочинного світу.

3.  Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності

Рецидив — це повторне вчинення злочину особою,
яка раніше була засуджена або піддана іншим
заходам впливу за передбачене кримінальним
законом суспільне небезпечне діяння.
На відміну від інших форм множинності - рецидив
вчинюється після того, як винний поніс
передбачену кримінальним законом
відповідальність за раніше вчинений злочин
незалежно від форми вини — з умислу чи
необережності.

4. Ознаки рецидиву:

рецидив має місце там, де особою вчинено два
чи більше самостійних і тільки умисних
злочинів
за рецидиву кожен із вчинених злочинів
утворює собою одиничний злочин
злочини, що створюють рецидив, обов'язково
віддалені один від одного певним проміжком
часу, іноді дуже тривалим
судимість особи за попередній злочин

5. Види рецидиву:

Загальний рецидив - це такий рецидив, до якого
входять різнорідні злочини, тобто не тотожні за
родовим чи безпосереднім об'єктом і ті, що мають
різні форми вини.
Спеціальним називається рецидив, до якого
входять тотожні або однорідні злочини, тобто
однакові за складом або такі, що мають тотожні або
подібні безпосередні об'єкти і вчинені за однієї й
тієї ж форми вини.

6.

Простий рецидив є в тих випадках, коли особа
має дві судимості. Наприклад, маючи судимість за
крадіжку, особа вчиняє вимагання, за яке теж
засуджується, крадіжку і хуліганство
Складний рецидив - це рецидив злочинів, за якого
особа має три та більше судимості.

7.

Пенітенціарний рецидив має місце там, де особа,
яка була засуджена до позбавлення волі, знову
вчиняє протягом строку судимості новий злочин,
за якого знову засуджується до позбавлення волі.
Рецидив тяжких і особливо тяжких злочинів це рецидив, за якого особа, маючи судимість за
один із таких злочинів, знову вчиняє, незалежно
від їх послідовності, новий такий же злочин.

8. Особа рецидивістів та їх класифікація

Злочинна діяльність кожного рецидивіста по-
своєму унікальна, як унікальна і будь-яка особа.
Безпорядне життя під час недовгих інтервалів між
судимостями, зловживання алкоголем та
наркотиками, суворі умови перенаселених слідчих
ізоляторів швидко порушують здоров'я. Неврози,
психопатичні відхилення, туберкульоз, венеричні
хвороби — звичні наслідки численних "ходок" до
місць позбавлення волі.
Серед обстежених лікарями особливо небезпечних
рецидивістів виявилося 42 % інвалідів.

9.

Найпоширенішою
серед засуджених за
тяжкі насильницькі
злочини є
епілептоїдна
(збуджена) психопатія
(близько 50 %).
Епілептоїди гнівливі,
запальні, імпульсивні,
схильні до
алкогольних запоїв.

10.

Помітне місце серед
психопатів займають
істеричні особи
(близько 20 %), для
яких властиві
егоцентризм,
прагнення звернути на
себе увагу оточуючих,
жадоба свого
визнання, брехливість
і підкреслено
театральна поведінка.

11.

Досить поширеною є також
психопатія нестійкого типу
(циклотомічна) — 16 %. Для
таких осіб характерні
емоційна
неврівноваженість,
несподівана зміна настрою
— від ейфорії до глибокої
депресії. Типова структура
рецидиву для них —
хуліганство, вандалізм,
грабежі, розбої,
зґвалтування тощо.

12. Найпоширенішим є угруповання неодноразово засуджених осіб за характером злочинної діяльності, а також за глибиною і стійкістю

Соціально-економічні обставини у країні
особливості сімейного виховання
вплив найближчого оточення
соціально-психологічні передумови
становлення особи (нахили, темперамент,
психічні хвороби і аномалії, криміногенні
акцентуації тощо)
конкретні життєві ситуації

13. Детермінанти рецидивної злочинності:

Повторному вчиненню злочинів сприяють
недоліки, пов´язані з системою контролю за
поведінкою тих, хто відбув покарання, з боку
органів внутрішніх справ, які здійснюють
профілактичний і адміністративний нагляд.

14.

Не виключено, що велика
завантаженість співробітників
органів внутрішніх справ,
особливо дільничних
інспекторів міліції, роботою з
небезпечним контингентом,
відсутність належної допомоги
з боку місцевих органів влади
та інші недоліки впливають на
якість і результативність
профілактичного і
адміністративного контролю та
нагляду і ведуть до повторної
злочинності.

15.

Спеціально-кримінологічне запобігання
рецидивній злочинності - це безпосередня
протидія причинам і умовам, що її породжують або
їй сприяють, формують сталу антисуспільну,
деструктивну установку в злочинців, послаблюють
контроль над їх свідомою поведінкою, провокують
повторні злочинні прояви, а також запобігання і
припинення на будь-якій стадії розпочатого
злочину і ресоціалізація та адаптація осіб, що
відбули покарання.

16. Запобігання рецидивній злочинності:

Кримінологічна
профілактика - це
головним чином
випереджальний напрям
запобігання рецидивній
злочинності. При його
здійсненні боротьба з нею
виноситься на ранні стадії
соціалізації особи.
Важливу роль у
запобіганні новим
злочинам відіграє
пенітенціарна і
постпенітенціарна робота
виправних установ і
органів внутрішніх справ.

17.

У містах створюються центри соціальної
реабілітації для звільнених, які не мають житла і
роботи. Протягом певного часу, встановленого
місцевою владою, ці люди одержують матеріальну і
психологічну допомогу. Безпосередньо цією
проблемою займається спеціальна спостережна
комісія виконкомів місцевих рад, що діє на
громадських засадах, а також, службою в справах
неповнолітніх.

18.

На мою думку, запобігти рецидивним злочинам можна,
але дуже важко. Велика частина злочинців, які несуть
покарання за тюремними стінами (а там своє життя),
після звільнення не стає на праведний шлях. Скоюють
злочини з метою помсти, тому що саме з них також
дуже сильно знущались на “зоні”.
Як було вже зазначено, потрібно проводити відповідні
заходи для засуджених, зокрема допомагати з їх
працевлаштуванням. Однак на даний момент багато
підприємців та роботодавців бояться брати їх на
роботу, оскільки людина, яка понесла покарання, легко
може створити суперечливу ситуацію, що може
призвести до непоправного.