Тема 10. Міжнародна політика.
План лекції:
Література:
1. Сутність, суб’єкти і базові принципи міжнародної політики.
Сутність міжнародних відносин
Міжнародні відносини
Міжнародна політика
Завдання міжнародної політики
Суб’єкт міжнародних відносин
Раціональність міжнародної політики
Принципи міжнародної політики
Основні документи
Базові принципи міжнародної політики
Базові принципи міжнародної політики
Базові принципи міжнародної політики
2. Основні тенденції сучасного світового політичного процесу.
Глобалізація
Проблема сполучення універсального і національного
Утворення нового світового порядку
Гуманізація та демократизація
Суперечливість та інституалізація міжнародної політики
Інтернаціоналізація політики
Висновки:
Завдання для самостійної роботи
Завдання для самостійної роботи
Дякую за увагу! Бажаю якісно підготуватися до семінару та заліку.
1.07M
Category: policypolicy

Міжнародна політика

1. Тема 10. Міжнародна політика.

Доцент кафедри філософських та соціальних наук
КНТЕУ, кандидат філософських наук, доцент
ГУДКОВ Сергій Олександрович

2. План лекції:

1. Сутність, суб’єкти і базові
принципи міжнародної політики.
2. Основні тенденції сучасного
світового політичного процесу.

3. Література:

1. Політологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. За ред.
проф. Кулагіна Ю.І. та проф. Полуріза В.І. – К.: „Альтерпрес”, 2002. – 612 с.
2. Політологія. Посібник для студентів вузів. За ред. Бабкіна В.Д., Бабкіної
О.В., Горбатенко В.П. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2006. – 568 с.
3. Політологія. Хрестоматія. Автори – упорядники: проф. Кремень В.Г., проф.
Кулагін Ю.І., доц. Латигіна Н.А., проф. Полуріз В.І. та ін. – К.:
„Альтерпрес”, 2004. – 827 с.
4. Політологічний енциклопедичний словник. За ред. Ю.С. Шемшученка,
В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка. – К., Ґенеза, 2004. – 398 с.
5. Політологія. Навчально-методичний комплекс. Автори: Кирилюк Ф.М.,
Конверський А.Е., Цвих В.Ф., Обушний М.І., Хилько М.І. та ін. – К.: Центр
навч. літератури, 2004. – 697 с.
6. Кулагін Ю.І., Полурез В.І., Політологія. Практикум. – К.: КНТЕУ, 2010. –
232 с.

4. 1. Сутність, суб’єкти і базові принципи міжнародної політики.

Підраховано, що за 3,5 тис. років
писемної історії людство лише 270 років
жило без воєн. Війна сприймалася як
цілком прийнятний засіб розв’язання
будь-яких міждержавних проблем.
• У третьому тисячолітті
світове
співтовариство переживає докорінні
зміни в міжнародній політиці, в структурі
та
змісті
міжнародних
відносин.
Поступово зароджується і набуває
поширення неконфліктне міждержавне
спілкування – практика досягнення
домовленостей, укладання угод тощо.

5. Сутність міжнародних відносин

• Згідно традиціоналістського напряму
(Г. Моргентау, К. Томсон, І. Фокс, А. Вольферс,
Р. Арон, С. Хофман та ін.) сутністю міжнародних
відносин є взаємодія держав, а головний засіб її
здійснення – дипломатія.
• Царина міжнародних відносин є ареною вічного,
неминучого суперництва їх учасників, природною
схильністю останніх до насильства й жагою влади.
• У другій половині ХХ ст. формується
модерністський стиль сприйняття міжнародної
політики і відносин (М. Каплан, Р. Роузкранс,
Р. Снайдер, Х. Брук, Б. Сепін та ін.) Їм властиве
прагнення застосувати до вивчення міжнародної
політики і відносин новітні математичні методи й
методики (теорії ігор, теорії систем, теорії
ймовірності тощо). Модернізму властива
прагматична спрямованість.

6. Міжнародні відносини

• Міжнародні відносини – це
продовження за умов міжнаціонального
спілкування тих суспільних взаємин, що
вже склалися на національному ґрунті в
межах конкретної держави.
• Вони охоплюють усі різновиди
громадських і приватних, політичних та
інших відносин, які передбачають
перетин державного кордону людьми,
товарами чи ідеями.

7. Міжнародна політика

• Міжнародна політика – це
система економічних, правових,
дипломатичних, політичних,
ідеологічних, військових,
культурних та інших зв’язків і
відносин між народами,
державами і групами держав,
провідними соціальними,
економічними та політичними
силами й організаціями, що діють
на світовій арені.

8. Завдання міжнародної політики

• участь у міжнародному поділі праці й обміні
товарами, сировиною, технологіями,
науково-технічними винаходами та
духовними цінностями;
• спільне розв’язання глобальних проблем
сучасного світу (захист довкілля, боротьба з
хворобами, наркоманією, злочинністю
тощо);
• зростання потенціалу держави, поліпшення
її міжнародних позицій (престижу);
• захист прав людини, колективне
забезпечення міжнародного миру і
національної безпеки.

9. Суб’єкт міжнародних відносин

• Головним суб’єктом міжнародних відносин
виступає суверенна держава. Це означає,
що даний соціальний суб’єкт не визнає щодо
самого себе ніякої вищої влади, крім власної,
ніяких зобов’язань, крім тих, які були взяті
ним на себе добровільно або під впливом
об’єктивних обставин.
• Водночас з державами суб’єктами
міжнародних відносин виступають також
міжнародні урядові організації. Вони
створюються двома або більше державами,
представники яких регулярно зустрічаються
для погодження інтересів (ООН, ЄС, СНД).
• Значну роль у міжнародних відносинах
відіграють транснаціональні корпорації,
окремі особи, релігійні, ідеологічні та інші
об’єднання.

10. Раціональність міжнародної політики

• Політичні засоби (дипломатія) – офіційна діяльність
держав, урядів і спеціальних органів щодо здійснення
цілей та завдань зовнішньої політики.
• Ідеологічні засоби включають засоби впливу на
світову громадськість шляхом зовнішньополітичної
пропаганди (культурні зв’язки між державами).
• Економічні засоби - товарні фонди, фінансові та
грошові ресурси, досягнення науки і техніки тощо.
• Воєнні засоби (збройні сили) - можуть
використовуватися як засоби демонстрації сили,
насильства щодо інших країн, або як засіб
стримування агресивних прагнень інших держав.

11. Принципи міжнародної політики

• Принципи міжнародної політики – це
фундаментальні норми міжнародного права,
які відбивають сутнісний зміст міжнародних
відносин.
• Міжнародне право – це сукупність норм і
принципів, які регулюють усю систему
міжнародних відносин, а також взаємодію в
межах окремих груп або на двосторонніх
засадах.
• Принципи міжнародної політики й
міжнародного права мають вищу юридичну
силу порівняно з іншими нормами
міжнародного права.

12. Основні документи

• Головним міжнародно-правовим документом
сучасності, в якому сформульовані базові
принципи міжнародної політики є Статут
Організації Об’єднаних Націй, прийнятий в
1945 році 50-ма державами-засновницями ООН,
в тому числі й Україною.
• Найважливіші принципи сучасної міжнародної
політики викладені також у «Декларації про
надання незалежності колоніальним країнам і
народам» (1960 р.), «Декларації про принципи
міжнародного права, які стосуються дружніх
відносин і співробітництва між державами
відповідно до Статуту Організації Об’єднаних
Націй» (1970 р.), «Декларації про
неприпустимість інтервенції і втручання у
внутрішні справи держав (1981 р.) та ін.

13. Базові принципи міжнародної політики

• Принцип мирного співіснування - держави
зобов’язані підтримувати міжнародний мир,
заснований
на
загальновизнаних
засадах
міжнародних відносин, виявляти толерантність
одна до одної, розвивати співробітництво без
огляду на належність до різних політичних,
економічних і соціальних систем та на рівень
розвитку.
• Незастосування сили або загрози силою у
міжнародних відносинах - Статут ООН визнає
правомірність застосування сили лише у двох
випадках: для самооборони, якщо відбувся
збройний напад на державу (ст.51) і за рішенням
Ради Безпеки ООН у випадку загрози миру,
будь-якого порушення миру та акту агресії (ст. 39
і 42).

14. Базові принципи міжнародної політики

• Принцип суверенної рівності держав домовлятися можуть тільки рівні. Коли ж у
взаємовідносинах і позиціях немає рівності, то
вони базуються не на угодах, а на відвертому чи
прихованому підпорядкуванні.
• Принцип непорушності державних кордонів
полягає у міжнародно-правовому визнанні
існуючих кордонів, у відмові від будь-яких
зазіхань на них. Цей принцип є підставою для
заперечення територіальної експансії у будьякій формі.
• Принцип територіальної цілісності виключає
насильницьке загарбання або зміну
приналежності іноземних територій, а також
забороняє протиправне використання іноземних
територій або завдання їм шкоди.

15. Базові принципи міжнародної політики

• Принцип мирного врегулювання суперечок у Статуті
ООН сформульований так: «Усі члени Організації
Об’єднаних Націй розв’язують свої міжнародні суперечки
мирними засобами таким чином, щоб не піддавати загрозі
міжнародний мир, безпеку і справедливість».
• Принцип невтручання. Статут ООН накладає на всі
держави та на інших суб’єктів міжнародного права
зобов’язання не втручатися безпосередньо чи
опосередковано з будь-яких причин у справи, які належать
до внутрішньої компетенції іншої країни.
• Принцип поважання прав людини містить універсальне,
тобто загальне для всіх, міжнародно-правове зобов’язання
держав незалежно від їх політичних, економічних,
соціальних систем та рівня розвитку поважати й
дотримувати права людини і головні свободи усіх індивідів
незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо.

16. 2. Основні тенденції сучасного світового політичного процесу.

• Стихійність міжнародних політичних процесів
значною
мірою
ускладнює
можливість
виявлення загальних закономірностей, що
зумовлюють розвиток міжнародної політики.
• Розвиток міжнародних відносин здійснюється
під впливом принаймні двох основних
закономірностей:
• інтернаціоналізації економічного, соціального,
політичного, взагалі усього суспільного життя;
• створення і зміцнення суверенних держав, які
прагнуть до реалізації своїх власних інтересів і
цілей.

17. Глобалізація

• Ключовою тенденцією, що характеризує процеси
світового розвитку на початку ХХІ ст., є глобалізація.
• Передумови глобалізації:
• інформаційна революція, яка забезпечила технічну базу
для створення глобальних інформаційних мереж;
• інтернаціоналізація капіталу і загострення
конкурентної боротьби на світових ринках;
• дефіцит природних ресурсів і загострення боротьби за
контроль над ними;
• демографічний вибух;
• посилення техногенного навантаження на природу;
• поширення зброї масового знищення тощо.
• Глобалізація – значне поширення й ускладнення
взаємозв’язків і залежностей держав, що впливає на
процеси формування планетарного інформаційного
простору, світового ринку капіталів, товарів і робочої
сили, а також в інтернаціоналізації проблем
техногенного впливу на природне середовище,
міжетнічних і міжконфесійних конфліктів та безпеки.

18. Проблема сполучення універсального і національного

• Глобалізація породжує проблему сполучення
універсального і національного, оскільки вона
започатковує процес розмивання традиційних
засобів життєдіяльності різних народів.
• Конкретно це виявляється як тенденція до
максимально повної реалізації державності та
суверенітету, зростаючого прагнення до
інституалізації національних спільнот на
міжнародній арені та їх самоідентифікації.
Активізація сепаратистських рухів навіть у
провідних країнах Заходу (рух баскських
сепаратистів в Іспанії, аналогічні рухи на Корсиці
(Франція), у північній Італії, у провінції Квебек
(Канада) тощо).

19. Утворення нового світового порядку

• В системі міжнародних відносин відбувається
перехід від конфронтаційної рівноваги, що
базувалася на паритеті військової могутності
протилежних суспільно-економічних систем, до
нового світового порядку. На поверхні
міжнародного життя це проявляється в тому, що
старі механізми, які підтримували
міжнародну стабільність, зникли, а нові поки
що перебувають у стадії формування. За цих
умов виразно виявляється прагнення молодих
новоутворених держав реалізувати свої
національні інтереси, їх бажання закріпити свої
міжнародні позиції. Таке прагнення об’єктивно
обумовлене.

20. Гуманізація та демократизація

• Універсалізація цінностей сприяє посиленню
тенденції до гуманізації системи міжнародних
відносин і світової політики, що поступово
ставить інтереси та права людини в центр
своєї уваги і прагне перетворити їх зміст на
загальнолюдську справу.
• Демократизація міжнародної політики неухильне зростанні кількості суб’єктів світової
політики, дедалі ширшому залученні до
вирішення міжнародних проблем громадськості.
Дія цієї тенденції ставить на порядок денний
питання та вдосконалення механізмів прийняття
політичних рішень на глобальному рівні.

21. Суперечливість та інституалізація міжнародної політики

• Сучасний світ є суперечливим. Суперечності –
найбільш традиційний, звичайний прояв
міжнародного життя, проте вони мають бути
джерелом розвитку цивілізації, а не фактором
ризику її існування.
• Дуже важливою є також тенденція до
інституалізації міжнародної політики, яка,
зокрема, знаходить своє підтвердження в
успішному розвиткові загальноєвропейського
процесу (ЄС), що має забезпечити становлення
надійної системи безпеки і широкого
співробітництва європейських держав.

22. Інтернаціоналізація політики

• В наш час політична взаємодія формується в
результаті встановлення стійких політичних
зв’язків і співробітництва між соціальними,
національними та іншими спільнотами
людей у самій державі, між державами і
політичними силами, що діють у
геополітичному просторі. Політична
взаємозалежність і взаємодія
матеріалізуються головним чином в
інтернаціоналізації політики, під якою
розуміється процес перетворення
внутрішньої і зовнішньої політики
суб’єктів міжнародних відносин в об’єкт
міжнародного регулювання.

23. Висновки:

• Основним суб’єктом міжнародних відносин є держава.
Зовнішня політика держав визначає характер і зміст
міжнародної та світової політики в цілому.
• Сталість міжнародних зв’язків, визначає сталість
світового співтовариства, яке перетворюється на
глобальну самоорганізовану систему.
• Принципи сучасного міжнародного життя являють
собою найважливіший імператив існування людства.
• Тенденції, нові процеси взаємодії на міжнародній арені
не є незворотними, їх прояв зумовлений складним
комплексом внутрішньосуспільних і міжнародних
чинників.

24. Завдання для самостійної роботи

• Підготуватися до семінару за темою: “Світовий
політичний процес”.
План семінару:
1. Сутність і зміст поняття «світове співтовариство».
2. Співвідношення внутрішньої і зовнішньої політики.
3. Україна у системі міжнародних політичних відносин та її
місце у сучасному геополітичному просторі.

25. Завдання для самостійної роботи

• Використовуючи політологічні словники та енциклопедії, з’ясувати
зміст базових понять теми, зокрема таких, як: міжнародна політика,
світовий політичний процес, міжнародні відносини, цивілізація,
внутрішня та зовнішня політика, геополітика, національний
інтерес, національна безпека, загальнолюдські цінності. Розробити
власний словник політологічних термінів.
• Підготувати творчі роботи (письмово, обсяг – 7 стор.) за наступними
темами (для тих хто бажає): «Сутнісні ознаки нової геополітичної
картини світу», «Національні інтереси України та система їх
пріоритетів», «Безпека України: чинники нестабільності».
(Потрібно обрати одну тему з трьох вищенаведених).
• Зробити бібліографічний огляд літератури за темою семінарського
заняття (мінімум 10 джерел).

26. Дякую за увагу! Бажаю якісно підготуватися до семінару та заліку.

English     Русский Rules