Основи військового законодавства України. Принципи військового будівництва, їх класифікація та правові форми закріплення

1.

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ Ю. КОНДРАТЮКА
ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ 1. ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА.
ПРИНЦИПИ ВІЙСЬКОВОГО БУДІВНИЦТВА, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА
ПРАВОВІ ФОРМИ ЗАКРІПЛЕННЯ

2.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КОНСТИТУЦІЯ
http://www.president.gov.ua/documents/constitution
УКРАЇНИ
ЗАКОНИ
УКРАЇНИ
ПРО
ЗСУ
http://www.mil.gov.ua/ministry/normativno-pravova-baza/zakoniukraini.html
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №555/2015
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2
вересня 2015 року "Про нову редакцію Воєнної доктрини
України« http://www.president.gov.ua/documents/5552015-19443

3.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ
ПРИНЦИПИ ВІЙСЬКОВОГО БУДІВНИЦТВА

4.

ВІЙСЬКОВЕ
БУДІВНИЦТВО
СИСТЕМА
ЕКОНОМІЧНИХ,
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ, ВІЙСЬКОВИХ ТА ІНШИХ ЗАХОДІВ
ДЕРЖАВИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ З МЕТОЮ ПОЛІПШЕННЯ
ВІЙСЬКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, БУДІВНИЦТВА ТА ЗМІЦНЕННЯ ЗСУ ТА
ЗМІЦНЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇНИ В ЦІЛОМУ
ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО БУДІВНИЦТВА
КОНСТИТУЦІЯ
УКРАЇНИ
ЗАКОНИ УКРАЇНИ
ВОЄННА
ДОКТРИНА

5.

ПРИНЦИПИ ВІЙСЬКОВОГО БУДІВНИЦТВА –
ВИХІДНІ НАЧАЛА БУДІВНИЦТВА ВІЙСЬКОВОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВИ
проведення
оперативнопсихологічної
підготовки
особового складу з урахуванням
законів воєнного мистецтва
соціальний захист
військовослужбовців
комплектування їх на основі
загального військового обов'язку
і за контрактом з поступовим
переходом до професійної армії
повна департизація /заборона
військовім приймати участь у
діяльності політичних партій і
рухів/
військово-патріотичне виховання допризовників та призовної молоді,
особового складу на національно-історічних традиціях

6.

ГРУПИ ПРИНЦИПІВ ВІЙСЬКОВОГО БУДІВНИЦТВА
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ
ОРГАНІЗАЦІЙНІ
ДЕМОКРАТІЯ І ГУМАНІЗМ
ВЕРХОВНСТВО ЗАКОНУ
ГЛАСНІСТЬ І ЗБЕРЕЖЕННЯ
ВІЙСЬКОВОЇ ТАЄМНИЦІ
ПОЗАПАРТІЙНІСТЬ
ГАРАНТОВАНІСТЬ
СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОЇ
ЗАХИЩЕННОСТІ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
ПІДЗВІТНІСТЬ
КОНСТИТУЦІЙНИМ
ОРГАНАМ
ЗАКОНОДАВЧОЇ
ТА
ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
ЄДИНОНАЧАЛЬНІСТЬ ТА
КОЛЕГІАЛЬНЕ
ВИРОБЛЕННЯ РІШЕННЯ
ЗАГАЛЬНА ВІЙСЬКОВА
ПОВИННІСТЬ
ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
ДОБРОВІЛЬНИЙ ВСТУП
НА
КАДРОВУ
ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ
ДОТРИМАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ
ДИСЦИПЛІНИ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІ
ПРИНЦИПИ ВИХОВНОЇ
РОБОТИ - ЛЕКЦІЯ 1.1

7. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

П.О. ПОРОШЕНКО
Президент України — глава держави, гарант державного суверенітету,
територіальної цілісності, дотримання Конституції,
прав і свобод людини та громадянина
Діяльність Президента України забезпечує низка консультативних, дорадчих та
допоміжних інституцій, серед найважливіших –
Рада національної безпеки і оборони України та Адміністрація Президента
ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА
Забезпечує державну
незалежність, національну
безпеку і правонаступництво
держави
Є Верховним Головнокомандувачем
Збройних Сил України; здійснює
керівництво у сферах національної
безпеки та оборони держави
Представляє державу
в міжнародних відносинах
Вносить до Верховної Ради України подання
про оголошення стану війни та приймає
рішення про використання Збройних Сил
України у разі збройної агресії проти України
Призначає за згодою
Верховної Ради України
вище керівництво
виконавчої та судової гілок влади

8. РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ

Рада національної безпеки і оборони України відповідно
до Конституції України є координаційним органом
з питань національної безпеки і оборони при Президентові України
Внесення пропозицій
Президентові
України щодо реалізації
засад внутрішньої і
зовнішньої політики
у сфері національної
безпеки і оборони
Координація та
здійснення
контролю за діяльністю
органів виконавчої
влади у сфері
національної безпеки
і оборони у мирний час
Координація та
здійснення контролю
за діяльністю органів
виконавчої влади у сфері
національної безпеки і
оборони в
умовах воєнного або
надзвичайного стану

9. АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Адміністрація Президента України є постійнодіючим допоміжним органом,
створеним Президентом України
Забезпечення на засадах відкритості, гласності та прозорості здійснення
Президентом України його повноважень, визначених Конституцією України
У питаннях військової сфери - Радник
Президента України — Керівник
Головного управління з питань безпекової
та оборонної політики

10. Кабінет Міністрів України

ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ
ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄРМІНІСТРИ
ПЕРШИЙ ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄРМІНІСТР
МІНІСТРИ
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ :
- забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України,
здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції
і законів України, актів Президента України;
-здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної
безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
- спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади

11. Міністерство Оборони України

Міністерство оборони України є центральним
органом виконавчої влади і військового управління,
у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили
Начальник ГШ ЗСУ –
Головнокомандувач ЗСУ
Генерал армії України
В. Муженко
Генерал армії України
С.Т. ПОЛТОРАК
Участь у формуванні
та реалізації
державної політики з питань
національної безпеки у
воєнній сфері, оборони і
військового будівництва
Проведення державної
військової кадрової політики,
забезпечення розвитку
військової освіти і науки
Здійснення
військово-політичного
та адміністративного
управління ЗСУ
Здійснення ресурсного
забезпечення
ЗСУ
Участь у формуванні та удосконаленні законодавчої
бази з питань національної безпеки у воєнній сфері,
оборони і військового будівництва, контроль за
дотриманням законодавства у ЗСУ та забезпечення
здійснення демократичного цивільного контролю
над ЗСУ

12.

ПРИНЦИПИ БУДІВНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ ЗА ПОГЛЯДАМИ
АМЕРІКАНСЬКИХ ПОЛІТОЛОГІВ
ОПК
ЄДИНОНА
ЧАЛЬСТВО
ЄДИНОНА
ЧАЛЬСТВО
ОПК
ІДЕО
ЛОГІЯ
ЦИВІЛЬНИЙ
КОНТРОЛЬ
ІДЕО
ЛОГІЯ
ЦИВІЛЬНИЙ
КОНТРОЛЬ

13.

ВИСНОВКИ
Військове будівництво - система економічних,
соціально-політичних, військових та інших заходів
держави, що здійснюються з метою поліпшення
військової організації, будівництва і зміцнення ЗСУ
та зміцнення обороноздатності країни в цілому.
Здійснюючи
військове
будівництво,
держава
спирається на основоположні начала, керівні ідеї і
положення, які закріплені в Конституції та законах
України

14.

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ
ПРОБЛЕМИ
БУДІВНИЦТВА,
РОЗВИТКУ ЗСУ
РЕФОРМУВАННЯ
ТА

15. ПРИНЦИПИ РЕФОРМУВАННЯ:

Рефо́рма (лат. reformo ) — поступове перетворення,
поліпшення будь-чого.
ПРИНЦИПИ РЕФОРМУВАННЯ:
• науковість – проведення реформування
військової організації на основі наукових
розробок;
• динамічність – поступальний характер реформ;
• оперативність та гнучкість – внесення
необхідних коректив у зміст реформ;
• діалектичність – проведення реформування в
органічному взаємозв’язку та русі.

16. ЗАВДАННЯ РЕФОРМУВАННЯ:

принципова зміна самої воєнної організації –
відмова від радянського зразку воєнної
організації, побудова воєнної організації
держави виходячи із економічних можливостей
держави, ґенези розвитку суспільства;
•- вибір політичної моделі спрямованості воєнної
організації (НАТО,ОДКБ, нейтральний статус);
•- вдосконалення структурних елементів воєнної
системи, її підсистем (наприклад – логістики);
•- підвищення ефективності воєнної організації
шляхом удосконалення координаційних зв’язків
між елементами системи.
•-

17. ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ ЗСУ 1991-2014 рр.

1. Розпад СРСР.
2. Важка суспільно-політична та економічна
ситуація в країні;
3. Криза соціальних цінностей;
4. Важке положення армії, як відображення
загальної кризової ситуації.
5. Падіння матеріального рівня життя
офіцерського складу.
6. Криміногенна обстановка у військах.
7. Падіння престижу військової служби.

18. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РЕФОРМУВАННЯ ЗС

ЗОВНІШНІ
Тенденції розвитку
ВПО
Характер майбутньої
збройної боротьби
Стан, напрями розвитку
ОВТ
ВНУТРІШНІ
Стан ЗС, їх
ступень відповідності потребам
нац. безпеки
Прогнозовані
можливості
держави (людські,
економічні та інш.)
Стан і можливості
ОПК
Національне
законодавство
у сфері оборони

19. 1 період – 1991 – 1996 рр. ГОЛОВНА МЕТА: СТВОРЕННЯ ЄДИНОЇ СТРУКТУРИ ЗСУ

Війська
наземної оборони
КОНЦЕПЦІЯ
ОБОРОНИ ТА
БУДІВНИЦТВА
ЗСУ від 11.10.1991
ЗАКОН УКРАЇНИ
“ПРО ЗБРОЙНІ
СИЛИ” 06.12.1991
ЗАКОН УКРАЇНИ
“ПРО ОБОРОНУ
УКРАЇНИ” 06.12.1991
ВОЄННА
ДОКТРИНА
19.10.1993
НОВА СТРУКТУРА
ЗСУ
Війська
Повітряної
оборони
ВМС
СКОРОЧЕННЯ
ЧИСЕЛЬНОСТІ
ЗСУ
МОУ
СТВОРЕННЯ ОРГАНІВ
УПРАВЛІННЯ
ГК
видів
ГШ

20. 2 період – 1997 – 2005 рр. ГОЛОВНА МЕТА – СКОРОЧЕННЯ ЗСУ З ОДНОЧАСНИМ ПІДВИЩЕННЯМ ЯКІСНИХ ПАРАМЕТРІВ

ДЕРЖАВНА
ПРОГРАМА
БУДІВНИЦТВА
ТА РОЗВИТКУ ЗСУ
ДО 2005 р.
від 20.01.1997
ДЕРЖАВНА
ПРОГРАМА
РЕФОРМУВАННЯ
ТА РОЗВИТКУ ЗСУ
НА ПЕРІОД ДО 2005 р.
28.07.2000
СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ЗСУ:
Перехід до 3-х видової стр-ри,
створення ОК, перехід до бр/п стр-ри
СКОРОЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЗСУ
Відсутність фінансування,
Югославська війна 1999 р.
МЕТА: створення невеликих за чисельністю, мобільних ЗСУ

21. 3 період – 2006 – 2011 рр. ГОЛОВНА МЕТА – створення контрактної армії

Розподіл
повноважень
між МОУ, ГШ
ДЕРЖАВНА
ПРОГРАМА
РОЗВИТКУ ЗСУ
НА 2006-2011 рр.
СТВОРЕННЯ НОВИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ: ООК, ОСЗ, переформування
командувань видів у штаби
ПЕРЕВЕДЕННЯ ЗСУ НА КОНТРАКТНИЙ
ПРИНЦИП КОМПЛЕКТУВАННЯ
ДО 2011р.
СКОРОЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ
ЗСУ
ВНАСЛІДОК НЕЗАДОВІЛЬНОГО ФІНАНСУВАННЯ
ДПРЗСУ-2011 - зірвана

22. 4 період –2010 – 2014 рр. – тотальне скорочення ЗСУ у формі «реформування»

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА
від 10.12.2010 “Про
рішення РНБО
від 17.11.2010
“Про виклики та
загрози
національної
безпеки
України у 2011 р.”
ОБОРОННИЙ
ОБЗОР грудень
2010
1 етап: 2010-2011 роках - стабілізувати
ситуацію, що склалася у ЗСУ, вивільнити ресурси шляхом
розформування та скорочення чисельності особового складу,
отримати додаткові надходження коштів від підвищення
ефективності економічної та господарської
діяльності Міноборони
2 етап: 2012-2013 рр.- провести заходи
реформування ЗСУ, оптимізувати їх структуру та зменшити
чисельність, забезпечити виділення достатніх ресурсів,
насамперед фінансових, для подальшого реформування ЗСУ
ВНАСЛІДОК
ВІДСУТНОСТІ
ЄДНОСТІ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ
БАЧЕНЬ ТЕРМІНИ ТА ЗМІСТ
НЕ ЗАТВЕРДЖЕНІ
3 етап: у 2014-2015 рр. - подальший розвиток ЗСУ
за рахунок внесення змін до структури
бюджетних видатків Міноборони та підвищити
боєздатність ЗСУ

23.

5 ПЕРІОД – З ЛЮТОГО 2014 ПО Т/Ч – СТВОРІННЯ НОВОЇ
МОДЕЛІ ЗСУ В УМОВАХ ГІБРИДНОГО КОНФЛІКТУ НА СХОДІ
ДЕРЖАВИ
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №555/2015 Про рішення Ради національної
безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про нову редакцію
Воєнної доктрини України"
Головною метою воєнної політики України є створення умов для відновлення
територіальної цілісності держави, її суверенітету і недоторканності в межах державного
кордону України
Основними цілями у сфері воєнної політики України є:
відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України
забезпечення обороноздатності України на рівні, достатньому для
запобігання виникненню збройного конфлікту, а у разі збройного
конфлікту − для його локалізації і нейтралізації
участь України у реалізації спільної політики безпеки і оборони
Європейського Союзу
удосконалення системи забезпечення воєнної безпеки, яка б гарантувала надійний
захист держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, гідне сприйняття України на
міжнародному рівні та відповідала критеріям членства України в ЄС і НАТО

24.

ВИСНОВКИ
ВОЄННА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ − ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ
БЕЗПЕКИ
ДЕРЖАВИ,
ПОВ'ЯЗАНА ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ ВОЄННИМ КОНФЛІКТАМ,
ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТА ЗДІЙСНЕННЯМ ВІЙСЬКОВОГО БУДІВНИЦТВА
І ПІДГОТОВКОЮ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ, ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ,
ДЕРЖАВНОЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ТРАНСПОРТУ, ІНШИХ
УТВОРЕНИХ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ВІЙСЬКОВИХ
ФОРМУВАНЬ, ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ СПЕЦІАЛЬНОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ ДО ЗБРОЙНОГО ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНИХ
ІНТЕРЕСІВ