Свята в Україні. Новий рік. Різдво Христове. Великдень

1. Свята моєї родини

Виконав: учень 3-В класу Лізак Назар

2. Новий рік

Свято, яке святкують
багато народів відповідно
до прийнятого календаря.
Свято настає в момент
переходу останнього дня
року в перший день
наступного року.

3. Новий рік

Традиції святкування
За традицією на Новий рік встановлюють та
прикрашають ялинку. Також готується святкова
вечеря, на якій обов’язково мають бути такі страви:
- Картопля, запечена із м’ясом;
- Шампанське;
- Мандарини і банани:
- Салат «Олів’є»

4. Різдво Христове

Велике християнське свято,
згідно з християнським
віросповіданням це день
народження Ісуса Христа,
Спасителя світу і
Відкупителя людей з полону
гріха (Спасителя від
влади гріха).

5. Різдво Христове

Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб
наготувати різноманітні м'ясні страви. За правило було приходити
один до одного в гості, щоправда, до обіду намагалися не
відвідувати сусідів, особливо це стосувалося жіночої статі. Якщо
жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила
лихо», а тому, запримітивши «небажаних гостей», примикали двері;
коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його
намагалися почастувати.
Відтак по полудню старші люди збиралися в гурти, а молодь
починала колядувати (в деяких регіонах колядники водили свої
ватаги навіть напередодні — пізнього свят-вечора).
На Покутті діти йдуть колядувати вже на Святий вечір (6 січня);
на Слобожанщині та Гуцульщині – у перший день Різдва (7 січня),
після того, як у церкві закінчиться Богослужіння; на
Західному Поділлі – зранку на другий день свят.

6. Великдень

Вели́кдень, Пасха найдавніше християнське свято, головне свято
богослужебного року, що встановлено на
честь Воскресіння Ісуса Христа. У Католицькій
церкві Великдень має найвищий статус торжества.
Дата свята не є сталою і кожного конкретного року
обчислюється за місячно-сонячним
календарем (перехідне свято).

7. Великдень

Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент
настає опівночі, коли священик сповіщає «Христос воскрес!», а всі
присутні відповідають «Воістину воскрес!» Після служби процесія
тричі обходить навколо церкви — хресний хід, а потім починає
процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок,
ковбас, хріну та інших страв (залежно від місцевості). Господині
збирають їх у кошики, прикрашені вишиваними
рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби
розходяться по домівках і починають «розговлятися».
Розговляються, насамперед, освяченим яйцем. Окрім паски та яєць
(крашанок та писанок), серед освяченого може
бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин,
хрін, сіль та вино, баранчик — символ Ісуса Христа, ягнятка
Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик
гарантуватиме прихильність сил природи і оберігатиме
від стихійного лиха.