Кейс-метод (Case Study) як форма інтерактивного навчання

1.

Кейс-метод (Case Study)
як форма
інтерактивного
навчання
Ключем до всякої науки є знак питання.
О.Д. Бальзак

2.

Кейс-метод (Case study, метод аналізу ситуацій), розроблений
англійськими науковцями М. Шевером, Ф. Едейем та К. Єйтс.
Вперше кейс-метод
був застосований у
1910 р. при викладі
управлінських
дисциплін у
Гарвардський
бізнес-школі, яка
добре відомий
інноваціями

3.

Кейс – це події, які реально відбулися в
певній сфері діяльності і які вчитель
описав для того, щоб спровокувати
дискусію в класі, підштовхнути учнів до
обговорення та аналізу ситуації, до
прийняття рішень.

4.

Мета кейс-методу – поставити учнів у
таку ситуацію, за якої їм необхідно буде
приймати рішення.
Акцент робиться на самостійному
навчання учнів на основі колективних
зусиль.
Роль
вчителя
зводиться
до
спостереження і управління дискусією,
роботою учнів.

5.

Навчальні завдання кейс-методу полягають у :
формуванні вмінь та навичок конструктивної критики.
формуванні навичок та прийомів всебічного аналізу ситуацій,
прогнозування способів розвитку ситуацій;
формуванні вмінь самостійно приймати рішення в умовах
невизначеності;
виробленні умінь розробляти багатоваріантні підходи до реалізації
плану дії;
вироблені вмінь формулювати питання і запити;
формуванні навичок оцінювання ситуації, вибір та організацію
пошуку основної інформації;
набутті навичок використання теоретичного матеріалу для аналізу
практичних проблем;

6.

Кейс-метод має великий виховний потенціал з позиції
формування Я-концепції і розвитку особистісних якостей:
розвиток креативності;
розвиток працьовитості;
формуванні здатності до конкурентноспоможності;
формуванні готовності взяти на себе відповідальності за результати
власного аналізу ситуації і за роботу всієї групи;
формуванні впевненості в собі;
формуванні потреби в досягненні;
розвиток вольових якостей, цілеспрямованості;
розвиток вольових якостей, цілеспрямованості;
формуванні навичок роботи в групі;
формуванні навичок комунікативної культури;
формуванні соціально активної і життєво компетентної особистості,
здатної до саморозвитку, самовдосконаленню і самореалізації.

7.

• “Кейс учня” є інструментом самооцінки
власної пізнавальної творчої праці учня,
рефлексії його діяльності.
Роздруковані
теоретичні
відомості із
зазначеної теми
Електронний
підручник із
зазначеної
теми
Завдання
репродуктивного
плану для
надбання
практичних навичок
Завдання
практичних робіт
з елементами
творчого підходу
Перелік тем
для створення
власних
творчих робіт

8.

Головне в роботі над кейсом –
самооцінка учня, причому у вигляді
міркувань, аргументацій, обґрунтувань.

9. Кейс з теми “Текстовий процесор”

Теоретичний
матеріал
Практичні роботи
Завдання творчого
характеру
Критерії
оцінювання

10. Тема: Комп’ютерні презентації

Ви працюєте в рекламній компанії “Нові
технології”. До вас звернувся з проханням
директор школи, щоб ви допомогли йому
створити рекламу учнівської організації.
Робота повинна бути виконана в
Microsoft PowerPoint. Не забудьте
при оформленні про: анімаційні
ефекти, малюнки, правила
оформлення документів такого
типу.

11. Тема: Електронні таблиці

Ви працюєте в комп’ютерній фірмі. До вас
звертається подруга вашої сестри , яка
працює бухгалтером на заводі, з проханням
допомогти їй створити електронну відомість
по нарахуванню заробітної плати робітникам
заводу.
Документ необхідно розробити
за допомогою програми
Microsoft Excel. Зверніть увагу на
оформлення і та використання
формул в цьому документі.
Результати повинні бути
перенесені також і в Microsoft
Word, і бути зв’язані між собою.

12.

Підходи до створення 'Кейса' можуть
бути різними, в залежності від предмету,
термінів його створення, віку учнів.
Важливо те, що учні вчаться аналізувати
власну роботу, власні успіхи; об'єктивно
оцінювати свої можливості і бачити
способи подолання перешкод, досягнення
більш високих результатів. Їхня навчальна
діяльність стає ще більш свідомою.
Більш свідомою стає й відповідальність за
свою працю.

13.

Таким чином, треба визначити, що
застосування вчителем кейс-методу з
одного боку стимулює індивідуальну
активність
учнів,
формує
позитивну
мотивацію
до
навчання,
зменшує
«пасивних» і невпевнених у собі учнів,
забезпечує високу ефективність навчання,
формує
певні
особистісні
якості
і
компетенції, а з другого дає можливість
самому вчителю: самовдосконалюватись,
по-іншому мислити й діяти та оновлювати
власний творчий потенціал.