Історія України
8.89M
Category: historyhistory

Руські землі в міжусобних війнах (1141 – 1181)

1. Історія України

2.

РУСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖУСОБНИХ ВІЙНАХ
(1141 – 1181 р. р. Р. Х.)

3.

“ПОЛЮВАННЯ НА КИЇВ”

4.

Кордони
Київської
Русі
Напрямок вторгнень
чернігівських князів
Всеволод
За неясних обставин в 1139 році
Ярополк ІІ помер. Київським
князем був визнаний його брат
В’ячеслав. Він не зміг організувати
подальшу боротьбу із Всеволодом
і полишив місто. Щоб утримати
Київ чернігівський князь
спробував об’єднати всіх
Олеговичів. За нові землі частина
родичів погодилась йому
допомагати. Однак скоро князі
відкрито організували особисті
походи на Київ. Кожен з
Олеговичів та Мономашичів
прагнув особистої київської влади.
Пінськ
Турів
Овруч
Вишгород
КИЇВ
Білгород
Корсунь
Зречення
князя
В’ячеслава
Територія
держави
Всеволода

5.

Дніпровська
флотилія
Кордони
Київської
Русі
Прихід волинських
князів в Київ
Ізяслав
Через рух непокори в 1146
році чернігівські правителі
покинули Київ. Для захисту
міста волинський князь
Ізяслав організував
дніпровську флотилію.
Вірного монаха Кліма
Смолятича він визнав
Київським митрополитом.
Однак патріарх його не
призначив.
Пінськ
Турів
Овруч
Вишгород
КИЇВ
Білгород
Корсунь
Судна
Дніпровської
флотілії
Територія
держави
Ізяслава

6.

Кордони
Київської
Русі
Територія
держави
Ізяслава
Юрія
Юрій
В 1149 році київським
князем був визнаний Юрій
Суздальський. В 1155 році
він втретє домігся київської
влади. Князя підтримували
численні сини, які захопили
багато київських міст. Серед
них виділявся Андрій
намісник північного
Володимира. Через
набожність він мав
прізвисько Боголюбський.
Овруч
Вишгород
КИЇВ
Білгород
Корсунь
Походи
Юрія
із синами

7.

Розорення Київа в
1169 році
Андрій
В 1169 році Андрій
організував власний похід
на Київ. Його підтримали
Олеговичі та північні руські
князі. Союзники штурмом
взяли і розграбували місто.
За нової спроби захопити
Київ в 1173 році загони
Андрія зазнали поразки.
Більшість князів до 1181 р.
вже задовольнялось
власними землями.
Кордони
Київської
Русі
Київський
погром
1169 року
Походи
Андрія
на Київ
Овруч
Вишгород
Білгород
КИЇВ
Корсунь
Походи
Ізяслава і
Ярослава на Київ
Перемога волинян і
хорватів над
Андрієм

8.

В’ячеслав
Мономашич
Всеволод
Олегович
Ігор
Олегович
Ізяслав
Мономашич
Втрати
Київської
Русі
Із 1139 по 1181 роки в Києві
змінилось 16 князів.
Частина київських земель
була розділена між ними.
Вчені умовно називають
боротьбу за Київ та родинні
землі «Міжусобними
війнами». Їх наслідком
стало загальне
послаблення Київського
князівства.
Пінськ
Турів
Овруч
Вишгород
КИЇВ
Білгород
Корсунь
Кордони
Київської
Русі
Юрій
Мономашич
Ростислав
Мономашич

9.

ПОСИЛЕННЯ ВОЛИНІ

10.

Кордони і міста
Волинського
князівства
Луцьк
Центр Володимира
Волинське князівство
знаходилось між Польщею
та князівством Київським.
Головними містами були
столиця Володимир, також
Белз і Луцьк. Через них
вочевидь була
організована торгівля між
Києвом та європейськими
країнами. Управляли
князівством Мономашичі.
ВОЛОДИМИР
Белз
Луцьк

11.

Кордони і міста
Волинського
князівства
Територія
держави
Ізяслава
Мстислав ІІ
В 1146 році Ізяслав
Волинський домігся
київської влади. На землі
Волині теж зазіхали сусіди.
Сини Ізяслава Ярослав ІІ і
Мстислав ІІ спільно
організували оборону. За
допомогу в 1154 році
Мстислав ІІ розділив
Волинь, віддавши брату
Луцьк.
ВОЛОДИМИР
Белз
Луцьк
Кордони
Луцького
князівства

12.

Ярослав ІІ
Ізяславич
Певний час Мстислав був і
київським князем. Він
організував захист купців по
Дніпру. Князя підтримав брат
та Олеговичі. Для цього в 1168
році союзники відігнали від
кордону частину половців.
Ярослав ІІ в 1170 році визнав
племінника Романа
спадкоємцем брата. Разом з
хорватськими загонами він
відбив напад Андрія на Київ в
1173 році, і був визнаний там
за князя.
Кордони і походи
Волинського
князівства
Походи волинських і луцьких
військ на звільнення Київа в
1173 році
ВОЛОДИМИР
Белз
ЛУЦЬК
Кордони
Луцького
князівства
Роман
Мстиславич

13.

“РОЗБРАТ” ОЛЕГОВИЧІВ

14.

Всеволод Святославич
Родина Олеговичів володіла
Чернігівським князівством.
Вони також правили в
сусідньому Новгород –
Сіверському. Частину земель
Олеговичі відступили своїм
родичам. Останніх вчені
умовно називають
«Давидовичами».
Незважаючи на родинні
зв’язки Олеговичі і
Давидовичі могли
ворогувати між собою.
Тимчасові володіння
Київським
князівством
Кордони Чернігівського
князівства
Давидовичів
Кордони Сіверського
князівства
Олеговичів
Брянськ
Стародуб
ЧЕРНІГІВ
НОВГОРОДСІВЕРСЬКИЙ
Курськ
Путівль

15.

Напрям походів
Давидовичів
на Київ
Союзні
дії
половців
Ізяслав Давидович
Чернігівський князь
Ізяслав вперто
намагався заволодіти
Київом. Для цього він
зокрема наймав
половецькі загони. Для
захоплених половцями
руських воїнів князь
організовував викуп.
Брянськ
Стародуб
НОВГОРОДСІВЕРСЬКИЙ
ЧЕРНІГІВ
Курськ
Путівль

16.

Поневіряння
Князя
Ізяслава Давидовича
Смерть Ізяслава
Вигнаний з Києва Ізяслав в
1159 році спробував
повернутись в Чернігів. Князь
Святослав відмовився
прийняти брата і організував
оборону своїх земель. До 1180
року чернігово – сіверські
землі були переподілені
декілька раз. В зв’язку з
війнами тут вочевидь
погіршились умови для
господарства й торгівлі.
Брянськ
Стародуб
НОВГОРОДСІВЕРСЬКИЙ
ЧЕРНІГІВ
Курськ
Путівль

17.

УТВОРЕННЯ ГАЛИЧИНИ

18.

В 1144 році Володимирко
успадкував Теребовельське
князівство. Він підготував
дружину для походу на
Волинь. Загони Всеволода
Олеговича захистили волинян
та примусили перемиського
князя сплатити штраф (1400
гривень). Для цієї виплати
Володимирко обклав
населення Галича новим
податком. Тоді міське віче
оголосило непокору князю. З
галичанами уклав союз
звенигородський князь Іван.
Володимирко взяв штурмом
Галич, а потім Звенигород.
Іван втік до степів, де став
ізгоєм.
Землі
Перемиського князя
Володимирка
Землі
Теребовельського князя
Івана
ПЕРЕМИШЛЬ
Звенигород
Галич
ТЕРЕБОВЛЯ
Повстання 1144 року
Кордони єдиної
Хорватської
держави
Володимирко

19.

Макет
стародавнього
Галича
Об’єднавши хорватські землі
Володимирко залишив Галич
столицею. Адже в Галичі,
Дрогобичі й Долині
видобували сіль, якою
торгували на «Соляному»
шляху. По Дністру галицькі
кораблі ходили в Чорне море
до Константинополя.
Поступово хорватські землі
отримали назву Галичина.
Міста
“Соляного”
шляху
Перемишль
Звенигород
Дрогобич
Теребовля
Долина
ГАЛИЧ
Нова столиця
Хорватської
держави

20.

Невдала війна
з Київським
Князівством в 1154 року
Ярослав
Осмомисл
Свого сина Ярослава
Володимирко одружив на
доньці Юрія Довгорукого.
Галицькі загони вимушені
були допомагати дружині
тестя. В 1154 році вони
зазнали поразки від війська
київського князя Ізяслава з
яким ворогував Юрій.
Землі Юрія
Довгорукого
Перемишль
Звенигород
Дрогобич
Теребовля
Долина
ГАЛИЧ

21.

Іван
Берладник
В тому ж році Володимирко
помер. Галицьким князем був
визнаний Ярослав. У Ізяслава
Чернігівського він зажадав
видачі ізгоя Івана. Отримавши
відмову Ярослав об’єднався із
Мстиславом ІІ. Союзники в
1158 році розсіяли загони
Ізяслава, захопили частину
Київського князівства. В 1159
році вони розділили
завойовані землі з новим
київським князем. Спроба
Івана з найманцями зайняти
галицьке прикордоння
завершилась невдачею. В
1162 році він був отруєний в
Візантії.
Успішні походи
галичан і волинян на
Київ в 1158 році
Перемишль
Звенигород
Дрогобич
Теребовля
Долина
ГАЛИЧ

22.

Андрій
Боголюбський
В 1168 році разом з
Мстиславом ІІ Ярослав
організував захист купців по
Дніпру. Разом з волинськими
загонами галицька дружина
відбила напад Андрія
Боголюбського на Київ в 1173
році. Ярославу також вдалось
налагодити стосунки з
багатими галицькими
боярами. За свій розум він був
прозваний Осмомислом.
Успішні походи галичан і
волинян на захист Київа
в 1173 році
Перемишль
Звенигород
Дрогобич
Теребовля
Долина
ГАЛИЧ
Судна
Дніпровської
флотилії

23.

КУЛЬТУРА І ГОСПОДАРСТВО

24.

Чернігівська
єпархія
Білгородська
єпархія
Галицький Успенський
Собор
Володимирський
Успенський Собор
Після утворення київської митрополії відбувалось
поширення християнства на Русі. В Південній Русі
на території кожного князівства з 991 по 1137
роки митрополити організували єпархії (церковна
округа). В самих населених князівствах –
Київському та Галицькому – було по 2 єпархії. Були
відкриті десятки нових церков. Їх утримували
сусідні села, мешканці яких зазвичай ставали
рядовичами. На честь «Успіння» (поминання
Богородиці Марії) столичні храми звели Ярослав
Осмомисл та Мстислав ІІ. Чернігівські ченці
заснували власний Успенський монастир.
Широкого розповсюдження набув іконопис –
зображення Богородиці і святих для поклоніння.
Володимирська
єпархія
Галицька
єпархія
Юрьєвська
єпархія
Переяславська
єпархія

25.

Покрова
Божа матір
В результаті «Міжусобних війн»
виникли нові князівства і були
переподілені старі. Багато селян і
ремісників було захоплено в полон
та прикріплено до вотчин
холопами. Певна частина селян і
дружинників уходила до степів
бродниками. Бродники селились
на донецьких та дніпровських
переправах. Придунайські
поселення Берладь і Галац
нараховували сотні бродників.
Вони займались мисливством,
рибальством, приймали участь в
торгівлі з Руссю, організовували
наймані загони. Ізгою Івану
вдалось налагодити стосунки з
багатьма придунайськими
бродниками. За зв’язки з ними він
був прозваний Берладником.
Іван
Берладник
Міста
київських
бродників
Протовче
Міста
Галицьких
бродників
Олешшя
Берладь
Галац
English     Русский Rules