Жінки-математики

1.

Підготувала учениця 9 класу
Шмідт Вікторія

2. Галерея портретів жінок-математиків

3. Етапи розвитку жіночої освіти:

1405 Франція Письменниця Крістіна Пізанська припустила, що у результаті хорошої освіти
жінки могли б стати на один рівень з чоловіками.
1619 Англія Мері Уорд відкриває перші школи для дівчаток
1678 Італія В університеті Падуї вченому Єлені Лукреції Корнаро Піскопії присвоюється
звання доктора філософських наук
1764 Росія В Петербурзі відкривається Смольний «институт благородніх девиц»- перший в
Росії привілейований середній загальноосвітній навчальний заклад для жінок.
1826 США Відкриваються перші державні школи для дівчат.
1850 Франція Початкова шкільна освіта тепер розповсюджується ще й на дівчаток.
1851 США Відкривається перший у світі жіночий медичний коледж.
1857 Росія Відкриваються перші жіночі училища.
1876 В Росії відкрились Бестужевские высшие женские курсы.
1881 США Гарвардський університет відкриває прийом дівчат на основних засадах.
1882 Японія Відкривається перша Вища жіноча школа.
1884 Великобританія Оксфордський університет почав приймати жінок у якості
студенток, але дипломи випускницям не видавались до 1920 г.
1886 Індія Медичний коледж у Бомбеї почав приймати жінок-студенток.
1903 Франція Фізик Марі Кюрі стала першою жінкою-вченим, що отримала Нобелівську
премію.
1905 Німеччина Гейдельбергський и Фрайбургський університети починают приймати
жінок.

4. Скільки років жінки займаються математикою?

Історичні дані
незаперечно свідчать :
жінки-вчені існували у
кожній культурі
протягом всієї історії
розвитку суспільства,
проте досягати певних
успіхів вони могли
тільки у тому
середовищі, де було
позитивне ставлення до
наукових занять та
система освіти,
доступна жінкам.

5. Гіпатія

Мало було в минулому
вчених-жінок, ще менше –
жінок-математиків.
Перша жінка-математик,
згідно зі свідченнями, що
до нас дійшли, була
гречанка Гіпатія, що
мешкала в Александрії.
Гіпатія вивчала
математику, астрономію,
медицину та філософію,
написала коментарі до
«Арифметики» Діафанта
та до «Конічних
перетинів» Апполонія
Пергського.

6. Феано VI – V вв. до н.э.

Феано – учениця та дружина
древньогрецього філософа, видатного
математика та мудреця– Піфагора,
щоу жила у VI – V ст. до н.е.
Феано настільки розділяла інтерес
чоловіка, що після його смерті стала
центром піфагорійського ордену, та
один з грецьких учених підніс як
авторитет іі позицію щодо вчення
Чисел.
Феано дала Піфагору двох синів та
доньку, всі вони були вірними
послідовниками свого Великого батька.

7. Маркіза Емілі дю Шатле (1706 – 1749)

У 1706 році 17 грудня народилася
Габріель-Емілія ле Тоннеллє де
Брет, пізніше стала маркізою дю
Шатле. Займаючись самоосвітою,
маркіза дю Шатле стала видатним
математиком. Це був один з
блискучих жіночих інтелектів XVIII
століття.
Емілі де Шатле була однією з тих
жінок, чий внесок сприяв
формуванню курсу математики. І
хоча вона не створила власного
оригінального вчення, її робота
внесла значний внесок у розвиток
математичної науки.
«Вона була великою людиною, чия
єдина провина полягала в тому, що
вона - жінка».
Вольтер

8. Марія Гаєтана Аньєзі

• Марія Аньєзі була першою
в світі жінкою, що обіймала
посаду професора
математики в університеті.
Вона написала «Курс
аналізу для вживання
італійського юнацтва», у
якому дано оригінальні
доведення багатьох
теорем. На її честь одна з
кривих ліній, нею
досліджених, понині
називається «кривою
Аньєзі».

9. Софія Жермен

• Та як батьки не дозволяли їй
займатися математикою,
якою вона захоплювалася з
дитинства, Софія потайки
писала свої викладки ночами
під ковдрою. За дослідження
з теорії пружності Софії була
присуджена в 1816 р. премія
Паризької академії наук.
Вона відзначилася також у
галузі геометрії і теорії
чисел.

10. Еммі Нетер

• Народилася 23 березня
1882 р.в родині
математика Макса
Нетер в Ерлангені. І там
же в 1907 р. захистила
дисертацію. Основний
період наукової
діяльності почався
приблизно з 1920 р.,
коли вона покладає
початок новому напряму
в алгебрі. Основний її
науковий шляхстворення загальної,
абстрактної алгебри.

11. Російські жінки у математиці

1. Єлизавета Федорівна Литвинова
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
(1845-1919)
Софія Василівна Ковалевська
(1850-1891)
Надія Миколаївна Гернет (1877 1943)
Софія Олександрівна Яновська
(1896-1966)
Клавдія Яківна Латишева (1897 1956)
Пелагея Яківна Полубарінова
Кочина (1899-1999)
Ніна Карлівна Барі (1901-1961)
Людмила Всеволодівна Келдиш
(1904 -)
Ольга Олександрівна
Ладижевская (1922-2004)
Ольга Арсентіївна Олійник
(1925-2001)

12. Ковалевська С. В.

Вона народилася в Москві 15 січня 1850 в сім'ї
артилерійського генерала. Математичні її
здібності проявилися у 13 років. Вельми цікаво
сталася зустріч Ковалевської з вищою
математикою. Стіни в дитячій кімнаті в маєтку
батька були обклеєні лекціями з математичного
аналізу. Вид багатьох формул так і врізався в моїй
пам'яті, говорила Софія. Захоплення математикою
у Ковалевської було настільки сильним, що вона
забула про все інше. Однак Ковалевська прагнула
вступити до Берлінського університету, одним з
професорів якого був видатний математик
Вейерштрасс. Після чотирьох років занять з
Вейерштрасом і тяжкої наполегливої роботи
Софія змогла представити три наукових праці
Геттінгескому університетові, який присудив їй
ступінь доктора «з вищою похвалою».
Найважливішою роботою С. Ковалевської було
повне рішення задачі про обертання важкого
твердого тіла навколо нерухомої точки. За цю
роботу їй була присуджена премія Паризької
академії наук. Через рік за додаткові дослідження
тієї ж проблеми їй була присуджена премія
Шведської академії наук. Наприкінці січня 1891
вона померла.

13. Катерина Олексіївна Наришко (1845- 1940)

• Доктор фізико-
математичних
наук, довгі ркои
займалась
дослідженнями в
глазу теорії чисел
та математичної
фізики.

14. Кочіна – Полубарінова П. Я.

• За дослідження деяких
задач плоского руху
грунтових вод отримала
в 1964р. Державну
премію. За
фундаментальну роботу
в теорії фільтрації, за
результати
диференціальних
рівнянь, за дослідження
історії математики.

15. Латишева К. Я.

• Доктор фізико-математичних наук і
професор Київського університету,
працювала в галузі
диференціальних рівнянь.

16. Яновська С. А.

• Одним із засновників
радянської історикоматематичної школи
була Яновська. Доктор
фізико-математичних
наук Яновська
займалася проблемами
заснування математики
з позиції марксистської
методології.

17. Запольская Л. Н.

Російський математик. Закінчила
Вищі жіночі курси в Петербурзі
(1894), вчилася в Геттінгені. Під
керівництвом Д. Гільберта
Закінчила Геттенгенскій
університет. Згодом вона стала
доктором філософських наук та
магістром чистої математики.
Працюючи в Саратовському
університеті, а потім в
Ярославському педагогічному
інституті, вона займалася
дослідженням проблем
математичного аналізу.

18. Чібрікова Л. І.

• У Казанському
університеті вона доктор фізикоматематичних наук і
професор. Займається
дослідженнями в теорії
комплексної змінної,
рівнянь математичної
фізики.