Юлія Друніна

Російська радянська поетеса.
Народилася в Москві.
Після початку Великої Вітчизняної
війни, у сімнадцятирічному віці
записалася у добровільну
санітарну дружину, працювала
санітаркою в очному госпіталі.
Звідти пішла на фронт. Брала
участь у будівництві оборонних
споруд, була санітаркою
піхотного полку. Отримала
поранення на фронті, після чого
стала курсантом Школи
молодших авіаційних спеціалістів.
Знову була поранена.

3.

4.

Творчий доробок
Збірка «У солдатській
шинелі»(1948)
1955 збірка «Розмова з
серцем»
1958 - «Вітер з фронту»
1960 - «Сучасники»
1963 - «Тривога»
« У двох вимірах »,« Я родом з
дитинства »,« Окопна зірка »,«
Не буває кохання нещасливого
»(1970-ті роки)
У 1980 році - «Бабине літо»
1983 - «Сонце - на літо»
Серед небагатьох прозових
творів Друніної - повість
«Аліска» (1973)
автобіографічна повість «З тих
вершин ...» (1979)

Юлія Друніна

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.