Світова велич Т.Г. Шевченка

1.

Світова велич
Т. Г. Шевченка
Він був поетом волі в час неволі,
Поетом доброти в засиллі зла.
Була у нього надзвичайна доля,
Та доля Україною була.
Д. Павличко

2. ДИТИНСТВО ТА РАННЯ ЮНІСТЬ

Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї...
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло...
Учися, серденько, колись
З нас будуть люде.
Там матір добрую мою,
Ще молодую, у могилу
Нужда та праця положила.
... куплю паперу
аркуш. І зроблю
маленьку
книжечку...
Там батько, плачучи з дітьми
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!..
М. Дерегус. Тарас читає
книжку

3.

М. Дерегус. Малий Тарас слухає кобзаря
В. Касіян. Дідусь
розповідає
І.Їжакевич. Тарас-пастух
Мені тринадцятий минало
Я пас ягнята за селом...
В. Касіян. Тарас
читає Міцкевича
Мені, щоб знали
ви, не жаль моєї
долі молодої...
К. Трохименко. Поміщик
Енгельгардт карає Тараса за
малювання

4. …ВЕЛИКЕ ЩАСТЯ БУТЬ ВОЛЬНИМ ЧОЛОВІКОМ

І. Шульга. Зустріч
Тараса Шевченка з
І. М. Сошенком у
Літньому саду
Л. Ходченко. Т. Шевченко серед
членів Кирило-Мефодіївського
товариства
Г. Меліхов. Шевченко у
К. П. Брюллова
П. Сулименко. Вручення
відпускної Т. Г. Шевченкові
Б. Ладиженський. Т. Г.
Шевченко у колі російських
революціонерів-демократів
М. Хмелько. Т. Шевченко і М. Щепкін.
Как я счастлив этой
нелицемерной дружбой.
Т.Шевченко. «Дневник»

5. ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ...

26 квітня
1840
На могилі
кобзар сидить
Та на кобзі грає.
“Перебендя”
Аж страх погано
У тім хорошому
селі.
“І виріс я на
чужені”
Думи мої, думи мої, квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, - де ж
мені вас діти? В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну.
Зацвіла в долині
Червона калина.
Ніби засміялась
дівчина-дитина.
Мені здається, що
се я, Що це ж та
молодость моя.
“І золотої й
дорогої”
“Ануте,хлоп’ята,
На байдарки!
Море грає – Ходім
погуляти!”
“Іван Підкова”
І досі сниться,
вийшла з хати
Веселая, сміючись
мати,
Цілує діда і дитя...
Садок вишневий
коло хати...
Співають, ідучи,
дівчата, А матері
вечерять ждуть.
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над
водою червона
калина.

6. СВІТЕ ТИХИЙ, КРАЮ МИЛИЙ, МОЯ УКРАЇНО! ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Т. Г. Шевченко – співець
України,
її
неповторної природи,
а основне, її
волелюбного і
працьовитого народу.
Вірші про природу –
неперевершені за
майстерністю,
сповнені нев’янучих
барв, блискучих
зорових та звукових
образів.

7.

По діброві вітер виє, гуляє по
полю, Край дороги гне тополю
до самого долу.
“Тополя”
Сонце заходить, гори
чорніють, пташечка
тихне, поле німіє.
Радіють люде, що
одпочинуть.
“N. N.”
Встала й весна, чорну
землю сонну
розбудила, Уквітчала
її рястом, барвінком
укрила.
“Гайдамаки”
Зоре моя вечірняя, зійди над
горою, Поговорим тихесенько в
неволі з тобою.
“Княжна”
... Світає, край неба палає,
Соловейко в темнім гаї сонце
зустрічає.
“Сон”
Ой діброво – темний
гаю! Тебе одягає
тричі на рік...
Багатого собі батька
маєш.

8. СІЯТЬ ГОСПОДНЕЮ КРАСОЮ... ОБРАЗ ЖІНКИ-МАТЕРІ У ТВОРЧОСТІ Т. Г . ШЕВЧЕНКА

Тема жінки-матері –
провідна у творчості
Т.Г.Шевченка.
Великий поет і
художник створив
прекрасні образи
жінок, матерів, які нас
чарують, зворушують,
захоплюють,
відкривають нові
світи.
Т. Г. Шевченко. Марія

9.

На панщині пшеницю
жала... Пішла в снопи,
пошкандибала Івана
сина годувать.
“Сон”
Крались злидні із-за
моря
В удовину хату.
“Сова”
Сидит скорбящая
слепая и псальму
грустную поёт.
«Слепая»
Катерино, серце моє!
Лишенько з тобою! Де
ти в світі подінешся
З малим сиротою?
“Катерина”
Як тополя, похилилась
Молодиця молодая.
Щось до лона
пригортає та з
туманом розмовляє.
“Наймичка”
Все упованіє моє
тебе, мати,
возлагаю.
“Марія”
На
Така її доля... О боже
мій милий! За що ж ти
караєш її, молоду?
“Причина”
І на оновленій землі
Врага не буде,
супостата, а буде син,
і буде мати, і будуть
люде на землі.

10. НЕ ВМИРАЄ ДУША НАША, НЕ ВМИРАЄ ВОЛЯ

... Вставайте, кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
“Заповіт”
Те, що бачив
Шевченко в Україні
– жахливі картини
соціального й
національного
гноблення
українського
народу, “обпалило
душу поета горем”.
(Олесь Гончар)

11.

Мене там мати
повивала і, повиваючи,
співала, свою нудьгу
переливала в свою
дитину...
“Якби ви знали паничі”
А неофітів в Сіракузи
В кайданах одвезли.
“Неофіти”
А онде під тином опухла
Німі на панщину ідуть дитина – голоднеє мре,
І діточок своїх ведуть. а мати пшеницю на
“І виріс я на чужині”
панщині жне.
“У всякого своя доля”
Споконвіку Прометея
Там орел карає, що день
божий довбе ребра й
серце розбиває.
“Кавказ”
Реве та стогне Дніпр широкий.
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Я різав все, що паном
звалось, без
милосердія і зла...
“Варнак”
Ой нема, нема ні вітру,
ні хвилі із нашої
України.
“Гамалія”

12.

“Дивіться, люде: осьде
булла, що я читав...” – І
показав перед народом
Всі здрогнули: Іван Гус
буллу розідрав!!
“Єретик”
І поволік Петрусь
кайдани аж у Сибір...
“Петрусь”
Веде коня за поводи та
плаче Ярина. Старий
батько іде рядом,
наставляє сина.
“Сліпий”
Людей запрягають в тяжкі
ярма. Орють лихо,
лихом засівають.
“І мертвим, і живим,
і ненародженим”
... Сотнями в кайданах
гнали в Сибір
невольників святих.
“Юродивий”
Перебендя старий, сліпий, Хто його не знає? Він
усюди вештається та на
кобзі грає... І дякують
люде: він їм тугу розганяє,
Хоть сам світом нудить.

13. СИНИ МОЇ, ГАЙДАМАКИ!

Як та хмара, гайдамаки
Умань обступили.
Сини мої, гайдамаки! Світ широкий, воля, Ідіть, сини, погуляйте, пошукайте долі.
До самої ночі ляхів мордували; душі не
осталось. А Гонта кричить: “Де ви,
людоїди? Де ви поховались? З’їли моїх
діток, - тяжко мені жить!
Мандрували
гайдамаки лісами,
ярами.
Кобзар грає, додає
словами.
Через тиждень в Лебедині у церкві
співали: Ісаія, ликуй! Вранці Ярему
вінчали.

14. В НЕВОЛІ ТЯЖКО...

Л. Стебловська. Арешт
Т. Г. Шевченка у Києві
1847 р.
Г. Бондаренко.
Т. Шевченко в казармі
Орського укріплення
С. Бесєдін. Шевченко
в казематі ІІІ відділу
Н. Волкова і
З. Волковинська.
Шевченко серед казахів
М. Самокиш. Шевченка
везуть на заслання
Є. Горбач. Обшук у
Т. Шевченка в Оренбурзі
Г. Мегмедов. Шевченко
серед висланих
Ю. Киянченко.
Т. Шевченко під час
Аральської експедиції
Дорого заплатив співець за мужнє
слово правди: на десять років –
на цілу вічність запакували його
царські сатрапи.
В. Костецький.
Т. Шевченко в казармі
після муштри
І. Хохлов.
Т. Г. Шевченко в Астрахані

15. ШЕВЧЕНКО - ХУДОЖНИК

Шхуни біля форту
Кос-Арал
Русалки
Кара колодкою
Пожежа в степу
Місячна ніч
Селянська родина
Визволення
апостола Петра
з темниці
Сліпий
Селянське подвір’я
Дві дівчини
Натурщиця
Старости
Циганка-ворожка

16.

Кара шпіцрутенами
Казахський хлопчик,
що грається з
кішкою
Александр Македонський
висловлює довір’я
своєму лікареві
Форт Кара-Бутак
Портрет
казашки Каті
Смерть Віргінії
Джангис-агач
Серед товаришів
Дари в Чигирині 1649 р.
Туркменські аби в
Каратау
Казах на коні
Смерть Богдана
Хмельницького
Козацький бенкет

17. ШЕВЧЕНКО-ПОРТРЕТИСТ

Автопортрет
Портрет
Маєвської
Портрет
М.С. Щепкіна
Портрет
Кейкуатової
Портрет дітей
В.М.Рєпніна
Портрет
Г.І.Закревської
Портрет
Гребінки
Портрет
невідомої
Портрет Айра
Олдріджа
Портрет
Катерини Абази

18. УКРАЇНСЬКІ КРАЄВИДИ

Костьол у Києві
У Києві
На пасіці
Почаївська лавра з
півдня
Видубицький
монастир у Києві
В Решетилівці
Чигринський дівочий
монастир
В Корсуні
Церква всіх святих у
Києво-Печерській лаврі
Вознесенський собор у
Переяславі
Андруші
Аскольдова могила

19. Я ТАК ЛЮБЛЮ МОЮ УКРАЇНУ УБОГУ

В. Касіян. Шевченко на Україні
К. Трутовський. Т. Г. Шевченко
з кобзою над Дніпром
К. Трохименко. Шевченко
на Чернечій горі
Є. Усикова. Т.Г. Шевченко
серед селян на Україні

20. Я ТАК МАЛО НЕБАГАТО БЛАГАВ У БОГА...

ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА
П. Кодієв.
Т. Шевченко на
пароплаві слухає
скрипаля
В. Рижих і
Г. Неледова.
Т. Г. Шевченко і його
сучасники
В. Югай.
Айра Олдрідж в
майстерні Шевченка
Б. Бєлопольський.
Зустріч Т. Г. Шевченка з
І. С. Тургенєвим і
М.
Вовчком
І. Рєзнік. Шевченко
одержує диплом
академіка-гравера
В. Мироненко. Зустріч
Шевченка з сестрою
Яриною
Похорони Шевченка.
Фото. 1861 р.

21.

MY TESTAMENT
ЗАПАВЕДЗЬ
When I die, let me buried
Як памру я, пахавайце
In my beloved Ukraine,
На Украйне мілай,
My tomb upon a grave-mound high, Сярод стэпу на кургане,
Amid the wide-spread plain,
Дзе продкау магіла:
That the fields, the steppe
Каб нязмеранае поле,
unbounded,
Дняпро і абріві
The Dnieper’s plunging shore
Было відна,— было чутна,
My eye could hear
Як раве бурлівы!
The mighty river roar.
(Переклад білоруською
Янки Купали)
ЗАВЕЩАНИЕ
Как умру, похороните
На Украине милой,
Посреди широкой степи
Выройте могилу,
Чтоб лежать мне на кургане,
Над рекой могучей,
Чтобы слышать, как бушует
Старый Днепр под кручей.
(Переклад російською Олександра Твардовського)
1405

22. ОСНОВОПОЛОЖНИК НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

• вперше ввів в українську літературу
суспільно-політичну лексику;
• видав своїм коштом дешевий «Буквар» для
народу.

23.

Букварь Южнорусскій
1861 року
САНКТ-ПЕТЕРБУРГЪ
ВЪ ПЕЧАТНИ
РОГИНФЕЛЬДЕНА и К°

24. А СЛАВА – ЗАПОВІДЬ МОЯ

СВІТОВА ВЕЛИЧ Т. Г. ШЕВЧЕНКА
Музей у будинку
Т. Г. Шевченка
Пам’ятник
Т. Г. Шевченкові у
Каневі на Чернечій горі
Канівський музей
Т. Г. Шевченка
Пам’ятник
Т.Г. Шевченкові у
Вашингтоні
1384
1256
(Україна)
Пам’ятник
Т. Г. Шевченкові
у Вінніпегу
Пам’ятник
Т.Г. Шевченкові у
Буенос-Айресі
Пам’ятник
Т. Г. Шевченкові
у Римі
128
(35 держав)

25. БЕЗСМЕРТНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ

Хай же промінь твоїх думок
Поміж нами сяє, “Огню іскра великого”
Повік не згасає.
Леся Українка