Мета:
Наслідки Другої світової і Великої Вітчизняної війни для України 
Проблеми кіноповісті
Домашнє завдання:
4.07M
Category: literatureliterature

О. Довженко. "Україна в огні". Трагедія українського народу

1.

"О.Довженко.
"Україна в огні".
Трагедія
українського
народу"

2. Мета:

Розкрити трагедію українського народу під
час Другої світової війни.
Ознайомити учнів з ідейно-художнім змістом
кіноповісті.
Виробляти в учнів уміння визначати
морально-етичні проблеми та аналізувати
літературні образи.
Розвивати творчу уяву й аналітичне
мислення.
Виховувати національну гідність, повагу до
людини, шану до Батьківщини.

3.

"О українська земле, як укривавилась ти! Ріки кров’ю
поналивано, озера слізьми та гноєм. Байраки
й переправи
трупом засипалися… Степи гнівом утоптано,
та прокляттям, та
тугою і жалем."
О.Довженко. "Україна в огні"

4.

" 26/Х.1943. Сьогодні я знову в Москві.
Привіз із Києва стареньку свою матір.
Сьогодні ж узнав тяжку новину: моя
повість "Україна в огні" не вподобалася
Сталіну, і він її заборонив для друку і
для постановки.
Що його робити, ще не знаю. Тяжко
на душі й тоскно. І не тому тяжко, що
пропало марно більше року роботи, і не
тому, що возродяться вразі і дрібні
чиновники перелякаються мене і стануть
зневажати. Мені важко од свідомості, що
"Україна в огні“ — це правда. Прикрита і
замкнена моя правда про народ, про
його лихо.
Значить, нікому, отже, вона не потрібна
і ніщо, видно, не потрібно, крім
панегірика."

5.

6. Наслідки Другої світової і Великої Вітчизняної війни для України 

Наслідки Другої світової і Великої Вітчизняної війни для України
Загинуло: 8 млн
населення України
З них: 2,5 в боях, 5,5 у
полонi
Iз 900 тис. мешканцiв
Києва до 1945 р. вижило
186 тис.
Було знищено 16150
пiдприємств
872 радгоспiв
1300 МТС
Вивезено 9,2 млн т зерна

7.

8.

9.

Хтось стукав у двері сусідньої хати.
--Хто тут?—почувся глухий голос.
--Це ми, тату, ми!—стогнуть сини під дверима. Прочинилися
двері. На порозі літній чоловік Купріян Хуторний.
--Защитники отечества?
--Все пропало, тату. Пустіть.
--Не пущу. Я царя захищав, не тікав. А ви свою владу
одстояти не можете.
--Броня тонка, тату!
--Брешете, дезертири! — i Купріян грюкнув дверима. Упав
тоді один на призьбу під вікно і гірко заридав. А другий
під дверима:
--У нас, тату, генерал пропав. Застрелився, бодай його сира
земля не прийняла. Розгубились ми.
--Ідіть до полковника!
--Не знаємо, де він, чорт би його душу забрав нехай.
--Ідіть, доганяйте.
--Мости, тату, зірвані. Плавати не вмієм.

10.

“-А куди ж вони ото їдуть, бодай їм добра не було!
Щоб вони бігли і не переставали! Та нащо ж їх везуть
машинами? Може б машини на щось інше
пригодились.“
Ті, що їхали в тил, питали один в одного:
-Cлухайте, чого вони не тікають? Ви бачите?
-Чого ж їм тікати? Вони ждуть німців.

11.

"Пролітали вантажні машини різних
снабів, воєнторгів, управлінь, постачань.
Холодні, злі шофери, здавалось, не
бачили нічого на дорозі. Не бачили й
пасажири. Чимало серед них було
нікчемних людей, позбавлених
глибокого розуміння народної трагедії.
Недорозвиненість звичайних людських
відносин, скука формалізму,
відомственна байдужість чи просто
відсутність людської уяви і тупий
егоїзм котили їх на державних гумових
колесах мимо поранених."

12.

13.

"Вона вже була не красива не молода,
не чорнява. У неї було сиве волосся і
брудні, вимучені руки, з усіма слідами
холоду, лісу, байраків, земляних ям і
нужди“
"Її врятувала, мудра невмируща воля
до життя роду, оте велике й
найглибше, що складає в народі його
вічність"

14.

—Яка я повія? Мучениця я! Сльозами проводжала вас,
сльозами й стрічаю! Товаришу мій… Я не признала вас
за свого суддю. Ви тільки можете мене знищити як
огидне, небажане явище, яким я дійсно є. Але це не
все… Коли б ви були людиною старою, я багато б
дечого спитала вас: чому я виросла не горда, не
достойна і не гідна? Чому в нашому районі до війни
ви міряли дівочі наші чесноти головним чином на
трудодень і на центнери бурякові…Націоналістка я?
Яка там?!.. Але ви молодий. Про що вас питати? Я
пам’ятаю вас. Ви прошмигнули через наше село. Я
наливала вам воду в радіатор. Він сильно протікав у
вас, і ви лаялись так голосно й гидко. Я плакала тоді
і, плачучи, питала вас, чи будуть фашисти в нашому
селі: може б я втекла? Пам'ятаєте, що ви сказали мені.
Ви назвали моє питання провокаційним. От я й
осталась під німцем, повія і стерво. От ви чисті, а я ні.
От ви презираєте мене, загрожуючи смертю. А я хочу
вмерти, хочу!

15.

" У грізну велику годину життя свого народу не
вистачило у них ні розуму, ні великості душі. Під
тиском найтяжчих обставин не одійшли вони на
схід зі своїм великим товариством, що йому потім
доля судила здивувати світ своїми подвигами.
Звиклі до типової безвідповідальності, позбавлені
знання урочистої заборони і святості заклику, мляві
їх натури не піднялися до висот розуміння ходу
історії, що кликала їх до велетенського бою, до
надзвичайного. І ніхто не став їм у пригоді з
славних прадідів історії, великих воїнів, бо не
вчили їх історії. Не помогли й близькі рідні герої
революції, бо не шанували їх пам'яті у селі.
Серед перших ударів долі загубили вони присягу
свою, бо слово "священне" не дзвеніло в їх
серцях урочистим дзвоном. Вони були духовно
беззбройні, наївні й короткозорі."

16.

" Ці люди абсолютно
позбавлені вміння прощати
один одному навіть в ім'я
інтересів загальних,
високих. У них немає
державного інстинкту. Ти
знаєш, вони не вивчають
історії. Дивовижно. Вже
двадцять п’ять літ живуть
негативними лозунгами
одкидання бога, власності,
сім’ї, дружби! У них від
слова нація остався тільки
прикметник. У них немає
вічних істин. Тому серед
них так багато
зрадників…"

17.

" Ти думаєш, вони
знищені!.. О!.. Ні!..
Так не підкорятися і
так умирати, як
умирають українці,
можуть лише люди
високої марки. Коли
я дивлюся їхню
смерть, я завжди
тремчу од жаху… Їх
не можна підкорити.
Їх треба знищити."

18.

"Вона була збещена, зґвалтована і
спотворена ворогами.
Вода текла в ній каламутна й кривава, з
дохлою рибою, трупами й іншими
останками страждань… І грязь, і
каламуть, і кров у річці, і смерть! Це була
вже не річка, а стік нечистот"

19.

"Такий страшний був світ у бою. Одна
лише людина могла витерпіти бій…"

20.

"Вистріляли Запорожченкові хлопці всі
покладені їм у житті набої, добре потрудились
і попадали спати на віки вічні.
Смерть не поскупилася на них, не пожаліла
на них ні гриму, ні фарб, ні роз’ятрених ран, ні
жорстоких нелюдських каліцтв. Кожному
одпустила вона пудів по двісті гарячих
осколків і куль, і огненних шарів температури
надзвичайної.
Ніхто вже не пізнав би їх — ні батьки, ні
матері, ані дружини. Та й самі вони в останній
час уже не взнавали один одного, так змінили
їх пристрасті смертельного бою.
Все віддали. Все до останньої нитки.
Поквиталися з життям, з війною, з ворогами
на всю силу…"

21.

Розповідь про трагедію українського
народу час Другої світової війни.
Подібне не повинно повторитись!

22.

" А рано-вранці Олеся знову проводжала
на війну весь свій рід, аби ніколи не
подумали хижі люди, що не був він
щедрим на кров і вогонь, послані йому
ганебною історією Європи"

23. Проблеми кіноповісті

Показ трагедійності тогочасних
подій.
Проблема національної
самосвідомості людини і народу.
Життя простої людини на війні і в
тилу.
Проблема цінності
загальнолюдських ідеалів.

24.

І. Вибрати одну правильну
відповідь
1. Скільки дітей було у
Лавріна Запорожця?
а) чотири;
б) п’ять;
в) шість;
г) сім.

25.

2. Коли розпочалась Друга
світова війна
а) 1 вересня 1939;
б) 22 червня 1941;
в) 9 травня 1945;
г) 8 серпня 1945.

26.

3. Яку назву мала кіноповість,
яку Сталін заборонив
друкувати?
а) "Арсенал";
б) "Зачарована Десна";
в) "Україна в огні";
г) "Повість полум’яних літ".

27.

4. Кіноповість "Україна в
огні" – це
а) спогади про дитинство;
б) твір про колективізацію;
в) твір про війну;
г) твір про революцію.

28.

ІІ. Вибрати декілька правильних відповідей
5. Визначте всі художні засоби, вжиті в уривку:
"Клали цілі родини додолу в ряд і стріляли,
підпалюючи хати. Вішали, регочучи од клінічної
пристрасті, ганялись за жінками, однімали дітей у
них і кидали в огонь. Жінки, щоб не жити уже на
Землі, не бачить нічого, не клясти, не плакати,
плигали у розпачі в огонь, услід за дітьми, і
згорали в полум’ї страшного німецького суду.
Високе полум'я гуло у саме небо, тріщало,
вибухало глухими вибухами, і тоді великі
солом'яні пласти огню, немов душі українських
розгніваних матерів, літали в темному димному
небі і згасали далеко в пустоті небес. Повішені
дивилися вгору з страшних своїх шибениць, ще
гайдаючись на них і одкидаючи на землю
незабутні моторошні тіні. Горіло все село.“
а) епітет; б) порівняння; в) метафора; г) гіпербола;
д) оксиморон.

29.

ІІІ. Утворити логічні пари
1.Савка
2. Іван
3. Роман
4. Григорій
5. Трохим
А. Батько п’ятьох дітей
Б. Агроном
В. Лейтенант-прикордонник
Г. Воїн-артилерист
Д. Льотчик
Е. Чорноморець

30.

ІV. Які проблеми України й українців
показує О. Довженко через персонажа
повісті “Україна в огні” фон Крауза:
“У цього народу є ахіллесова п’ята. У них немає
державного інстинкту... Ти знаєш, вони не
вивчають історії. Дивовижно. Вже двадцять п’ять
літ живуть негативними лозунгами одкидання
бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова
нація остався тільки прикметник”?
а) Проблему історичного безпам’ятства українців;
б) Бездержавність українців;
в) Економічну відсталість;
г) Втрату духовних основ нації.

31.

V. 31 січня 1945 року О. Довженко занотував у
“Щоденнику”:
”Сьогодні роковини моєї смерті… Моє серце не витримало
тягаря неправди і зла. Я народився і жив для добра і любові.
Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої
малості.”
Що було причиною цієї болючої сповіді митця?
Позначте, правильні відповіді.
а) Заборона проживати в Києві;
б) Призупинені зйомки фільму “Повість полум’яних літ”;
в) Заборона друку та екранізації кіноповісті “Україна в огні”;
г) Звинувачення митця у відсутності патріотизму.

32.

VI. Мотиви яких творів Т. Шевченка звучать у
наведеному фрагменті кіноповісті О. Довженка
“Україна в огні”:
“У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та
домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа,
мов на картині, родина колгоспника Лавріна Запорожця і
тихо співала “Ой піду я до роду гуляти”. Це була пісня
материна. Пісня була весела і журна одночасово, як і життя
людське…”?
а) “Мені тринадцятий минало”;
б) “Садок вишневий коло хати”;
в) “Якби ви знали, паничі”;
г) “Мені однаково…”

33.

І. 1. в
ІІІ. 1 – е
2. а
2-г
3. в
3-в
4. в
4-б
ІІ. а, б, в, г
5–а
ІV. а, г V. в, г VI. а, б

34.

"Сьогодні роковини моєї
смерті.
Тридцять першого січня 1944
року мене було привезено в
Кремль. Там мене було
порубано на шматки і
окривавлені частини моєї
душі було розкидано на
ганьбу і поталу на всіх
зборищах. Все, що було злого,
недоброго, лестивого, все
топтало і поганило мене. Я
тримався рік і впав. Моє
серце не витримало тягаря
неправди і зла. Я народився і
жив для добра і любові. Мене
вбила ненависть великих
якраз у момент їхньої
малості."

35. Домашнє завдання:

виписати в зошит цитати з кіноповісті,
які, на вашу думку, варто було б
запам’ятати
власноруч написати твір-роздум
(1,5-2 сторінки) на тему: "Чи можливо
залишитись людиною за нелюдських
обставин?"
English     Русский Rules