Історія фотографії: з чого все починалось

1. Історія фотографії: з чого все починалось?

Підготувала Сергієнко Лілія, 9-Б

2. Фотографія завжди змінювала і змінює те, що зображує. А вміння фотографа полягає в тому, щоб керувати цими змінами.

Фотографія завжди змінювала і змінює те, що зображує. А
вміння фотографа полягає в тому, щоб керувати цими
змінами.
• З чого починалась історія фотографії
починалась і як еволюціонувала, як впливала
на світ навколо?

3.

• Дивлячись на фотографію
ліворуч, ми неминуче
задумаємося: хто на
ній? Звідки він міг би
йти? Куди їде цей паровоз?
Можливо, несвідомо, але
така думка промайне. Без
всіх цих елементів кадр був
би нудним і не привертав би
уваги, але на той час це був
один із шедеврів вуличної
фотографії. Фото зроблене в
маленькому містечку Медон
у Франції в 1924 році.
Десь посередині між
винаходом фотоапарату і
нашою цифровою ерою.

4.

• Історія фотографії нараховує багато імен. Але ми не можемо не
згадати про деяких з них. Фотографію винайшли в 1839 році,
коли француз Луї Дагер і англієць Генрі Фокс Талбот відкрили
два, по-суті, протилежні процеси, які були покликані “закріпити
тінь”. Але ідея, яка призвела до зародження фотографії виникла
набагато раніше.
• Фотографія цікава річ – потрібна темрява, щоб побачити
світло. Світло створює фотографію, але воно ж є її найлютішим
ворогом. Адже, якщо не контролювати світло, то від фото
залишиться біла пляма.

5.

• Для появи фотографії потрібні були світлочутливі речовини.
Вони були відомі ще за 100 років до її винаходу. Солі срібла,
оксид брому і ще деякі речовини темніють під впливом світла.
Так можна було отримати зображення, але не було можливості
вчасно зупинити реакцію, знімок продовжував темніти поки
не ставав чорним. У 1802 році, в Англії було опубліковано
статтю про експеримент двох вчених, які вмочували в розчин
солей срібла шматочки шкіри, прикладали до них листочки
рослин і виставляли на сонце. Вони могли розрізнити
малюнок листка але він продовжував темніти поки не зникав
зовсім. Тобто, майже за 40 років до появи фотографії були
двоє людей, які знали про цей ефект і хотіли закріпити його

6. Історія фотографії в особах

Генрі Фокс Талбот
Луї Дагер

7.

• Генрі Фокс Талбот був першим, хто намагався
закріпити зникаюче зображення. Він був видатним
вченим в галузі ботаніки і клинопису. Він досяг
багато чого, але так і не навчився малювати.
Саме тому Талбот хотів зробити фотографію
реальністю, а не ефемерною теорією. Коли навесні
1834 року йому прийшла ідея з’єднати камеру
обскуру з світлочутливими речовинами це була
виграшна комбінація. Талботу вдалося досягти успіху.
З його камер, які він називав мишоловками, вийшли
відбитки, яких до того ніхто не робив. Це були
негативи, з яких вченому вдалося зробити знімки. Але
це не було кінцевою метою Талбота. Він розумів, яке
майбутнє може стояти за фотографією і хотів
створити процес, який дозволяв би
створювати фотографії в будь-яких кількостях.

8.

• У 1839 році у Талбота з’явився суперник. Луї Дагер
представив французькій академіі наук абсолютно новий
спосіб закріплення зображення. Він був живописцем і
почав працювати над фотографією у 1824 році. Метод
Дагера сильно відрізнявся від того, що придумав Талбот.
Луї використовував для основи не папір, а відполіровані до
дзеркального блиску металеві пластини. І на відміну від
негативів Талбота, його метод давав справді унікальні
зображення. Незважаючи на явні недоліки, “дагеротипи”
справляють надзвичайне враження. Дагеротип виглядав як
дзеркало з пам’яттю. Через те, що срібло лежить на
поверхні пластини (а не вбирається в папір), створюється
враження, що світло проходить крізь зображення і
залишається відчуття тривимірності того, що ми бачимо.
На пластині створюється готове зображення, а не негатив.
Після зйомки дагеротип слід обробити розчином і прогріти
паяльною лампою, інакше навіть пензлик змахне
зображення з пластини.

9.

“Відкриті двері”, 1843р. Перша в історії художня фотографія, опублікована в
ілюстрованому виданні Тальбота “Пензель Природи”

10.

Майстерня художника. Дагеротип, створений Луї Дагером в 1837 році і представлений на
засіданні Паризької Академії наук під час оголошення про винахід