Гостра інфекційна хвороба сальмонельоз

1. САЛЬМОНЕЛЬОЗ (SALMONELLOSIS)

Сальмонельоз — гостра інфекційна хвороба з групи
зоонозів, яка спричиняється бактеріями з роду
Salmonella і супроводжується явищами гастроентериту
та інтоксикації. Відомо близько 2200 сероварів
сальмонел, які відрізняються за О- і Н-антигенами.

2.

3. Етіологія

4. Епідеміологія

Джерелом інфекції можуть бути тварини, птахи, люди,
хворі на сальмонельоз або здорові бактеріоносії;
найчастіше велика рогата худоба, свині, свійська
водоплавна птиця, кури, у кишках яких з великою
постійністю містяться різні серовари сальмонел.
Нерідко інфікуються яйця птахів. Тварини можуть
виділяти збудника з сечею, калом, молоком, слиною,
носовим слизом. Бактеріоносійство може тривати
багато місяців і навіть років. Механічним
переносником сальмонел можуть бути мухи. Серед
людей найбільшу небезпеку становлять хворі з легкими
та стертими формами сальмонельозу.
Зараження відбувається аліментарним і контактнопобутовим шляхами.

5. Епідеміологія(джерело збудника)

6. Фактори передачі

7. Патогенез: 

Патогенез:
Вхідні ворота інфекції- ротова порожнина (проникнення
живих сальмонел).
Тяжка інтоксикація, інфекційно- токсичний шок.
Вивільнення ендотоксинів при руйнуванні бактерій у
травному каналі
Всмоктування токсинів у кров, інтоксикація організму,
підвищення проникності слизової оболонки кишок.
Порушення водно- електролітного балансу і кислотнолужної рівноваги, зневоднення.
Надходження в просвіт кишок великої кількісті рідини і
солей, які виводяться з організму під час блювання й
проносу.

8. Клінічні прояви

Інкубаційний період коливається
від 2-6 год до 2-3 діб, при
внутрішньолікарняних спалахах
може подовжуватись до 4-7 діб.

9. Клініка

Початок захворювання гострий, симптоми
інтоксикації максимально розвиваються протягом
1–2 діб. Спочатку з'являються загальна слабкість,
головний біль, розлади сну, озноб, біль у м'язах і
попереку, підвищується температура тіла. У
наступні години або через добу приєднуються
нудота, блювання, біль у животі. Рідше хвороба
розпочинається 8 диспепсичних явищ або катару
верхніх дихальних шляхів. Блювота частіше
багаторазова, напочатку залишками їжі, а далі
блювотиння стає водянистим, зеленуватого
кольору.

10. Клінічні прояви

шлунково-кишкова
форма (гастрит,
гастроентерит,
гастроентероколіт,
ентероколіт
тифоподібна форма
бактеріоносійство
(гостре, хронічне)
септична форма

11. Шлунково-кишкова форма

12. Шлунково-кишкова форма : 

Шлунково-кишкова форма :
Шлунково-кишкова форма відзначається
найчастіше - у 72-97 % хворих ;
проявляється вона інтоксикаційним синдромом,
ураженням травного каналу і розвитком
зневоднення, що найбільше виражене при
гастроентериті;
початок захворювання гострий, ознаки
інтоксикації виникають раніше, ніж диспепсичні
явища.

13. Шлунково-кишкова форма

Локалізується у сальмонельозному
трикутнику, випорожнення
рясні,смердючі, з домішками слизу і
зеленуватим відтінком багаторазов е ,
спочатку - залишками їжі, потім
водянисте, зеленуватого кольору озноб,
підвищення t тіла, біль голови і
запаморочення, загальна слабість
відчуття розбитості, здуття і бурчання в
животі біль у животі , пронос нудота,
блювання інтоксикація дискомфорт

14. Бактеріоносійство

Гостр е виділення
сальмонел після
клінічного одужання
триває до 3 міс
Хронічн е виділення
сальмонел після
клінічного одужання
триває понад 3 міс

15. Ускладнення

У
гостре
порушення
мозкового
кровообігу
ендо- чи
міокардит
гостра
ниркова
недостатність
колапс
інфаркт
міокарда

16. Лабораторна діагностика

I. бактеріологічний
II.серологічний

17. Лабораторна діагностика (бактеріологія): 

Лабораторна діагностика
(бактеріологія):
Матеріал слід забирати до
призначення етіотропного
лікування ;
посіви роблять на щільні
диференціальні середовища :
вісмут-сульфіт агар,
середовища Ендо, Плоскірєва і
середовища збагачення

18. Лабораторна діагностика

З серологічних методів діагностики частіше
використовують РНГА з груповим сальмонельозним
діагностикумом і РА (Відаля) з парними
сироватками крові, які беруть наприкінці 1-го тижня
і через 7–10 днів. Вдруге кров забирають, як правило,
після стаціонарного лікування, тобто в КІЗі.
Мінімальний діагностичний титр — 1:160.

19. Догляд і лікування хворих

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ХВОРОМУ:
якомога раніше, ще до госпіталізації, промити шлунок
перевареною водою за допомогою зонда чи простіше дати випити воду хворому, а потім спровокувати
блювання ; промивання проводять до появи чистих
промивних вод, використовуючи не менше як 5-7 л
рідини ; у тяжких випадках шлунок промивають у
лежачому положенні хворого
Застереження! Якщо у хворого внаслідок зневоднення
виник шок, його потрібно вивести з цього стану
(внутрішньовенним введенням сольових розчинів), і
лише після цього промивають шлунок

20. Догляд і лікування хворих

Принципи лікування:
Ентеросорбційна терапія ентеросорбенти
застосовують за 1,5 год до чи після прийому їжі та
медикаментів;
Регідратаційні розчини ( дають пити розведений
на воді глюкосол, регідрон чи цитроглюкосолан;
При виражених інтоксикації та зневодненні,
тяжкому стані хворого дезінтоксикацію проводять
шляхом внутрішньовенного введення полііонних
розчинів квартасіль, трисіль, лактасіль, ацесіль);

21. Лікування

При вираженій дегідратації проводять інфузійну терапію (трисоль,
дисоль, лактасоль, квартасоль, 5% розчин глюкози тощо) в умовах
стаціонару. При дуже важких формах, коли відзначаються різке
зниження артеріального тиску та виражена інтоксикація, додають
глюкокортикоїди (преднізолон 60–90 мг, гідрокортизон 125–250 мг),
поліглюкін, реополіглюкін, гемодез внутрішньовенне. Призначають
хлорид кальцію, димедрол.
При тривалому проносі (понад 2 доби), при тифоподібній і септичній
формах доцільно застосовувати етіотропну терапію: препарати
нітрофуранового (фурагін, фуразолідон) або оксихінолінового ряду
(ентеросептол, мексаформ), антибіотики (левоміцетин, мономіцин,
або канаміцин).

22. Догляд і лікування хворих

Д ієта № 4 : обмеження жирів і
вуглеводів до нижньої фізіологічної
межі на тлі звичайної кількості
білка; забороняються продукти і
страви, що здатні хімічно чи
фізично подразнювати слизову
оболонку шлунка і кишок,
посилюють у них процеси бродіння
і гниття; усі страви варять чи
готують на пару, перетирають; їжу
вживають малими порціями 6 разів
за день

23. Догляд і лікування хворих

Умови виписки: після повного клінічного одужання, не
чекаючи результатів контрольного бактеріологічного
дослідження; посіви калу і сечі роблять після закінчення
етіотропної терапії; працівникам харчових підприємств і
особам, які прирівняні до них, роблять дворазове (з
перервою 1-2 дні) дослідження випорожнень і одноразове
- жовчі. Якщо висіяли сальмонели, спостереження (і при
потребі - лікування) здійснюють амбулаторно;
реконвалесцентів після одужання допускають до роботи.
Бактеріоносіїв, які працюють на харчових підприємствах,
до роботи за фахом не допускають, їх лікують

24. Профілактика та заходи в осередку

В епідемічному осередку, за яким спостерігають протягом 1
тиж, виявляють і знешкоджують джерело інфекції, проводять
бактеріологічне дослідження харчових продуктів і осіб, котрі
їх приготували і спожили. Після госпіталізації хворого
роблять заключну дезінфекцію, якщо ж він залишився вдома
— поточну.
У країні здійснюється державний санітарний нагляд за
харчовими підприємствами. Він передбачає систематичний
контроль виготовлення, зберігання, транспортування і
реалізації продуктів. Важливо досягти максимальної
автоматизації і механізації технологічних процесів, не
допустити стикання сирої і готової продукції на всіх етапах
проходження, забезпечити якісну термічну обробку,
використання холодильних камер для зберігання продуктів,
які швидко псуються. Категорично заборонено надходження
качиних і гусячих яєць у торгову мережу і використання їх на
підприємствах громадського харчування.

25. Профілактичні заходи

Часто мити руки
Три
“золоті”
правила
ВООЗ
Вживати переварену воду
Вживати термічно
оброблену їжу