Шигельоз. Амебіаз

1.

Шигельоз.
Амебіаз
Проф. Копча Василь Степанович

2.

ШИГЕЛЬОЗ – це гостра кишкова
інфекція, що супроводжується
явищами інтоксикації та запаленням дистального відділу
товстої кишки із проносом.

3. ЕТІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗУ

Збудники – бактерії родини
Enterobacteriaceae, роду Shigella
A – S. dysenteriae;
B – S. flexneri;
C – S. boydii;
D – S. sonnei.
Грамнегативні палички;
нерухливі;
факультативні анаероби;
відносноно стійкі у довкіллі (стійкість
тим вища, чим слабша їх вірулентність).

4. Забарвлення шигел за Грамом

5. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗУ

Джерело збудника – хвора людина або
бактеріоносій (реконвалесцент, транзиторний).
Механізм передачі – фекально-оральний.
Шляхи передачі – через воду (частіше S. flexneri),
харчові продукти (частіше S. sonnei), предмети
побуту, брудні руки, за допомогою мух.
Епідемії (спалахи) – контактні,
харчові.
Сезонність – літньо-осіння.
Імунітет – типоспецифічний.
водні,

6. КЛІНІКА ШИГЕЛЬОЗУ

Початок хвороби гострий, з ознобу, гарячки, явищ
інтоксикації, болю в животі, проносу.
Біль переймистий, частіше в лівій здухвинній
ділянці, посилюється при дефекації (тенезми),
несправжні поклики на низ.
Сигмоподібна кишка щільна, болюча, спазмована.
Випорожнення рідкі, мізерні, з домішкою слизу і
крові,
іноді
втрачають
каловий
вигляд
(“ректальний плювок”).

7. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ШИГЕЛЬОЗУ

Етіологічна діагностика
Виділення збудника з випорожнень, блювотиння,
промивних вод
Серологічні реакції (наявність антитіл до
відповідного збудника і наростання титру в динаміці
захворювання
Молекулярно-генетичні методи (ПЛР) – виявлення
ДНК шигел у калі і зішкребку зі слизової оболонки
прямої кишки
Стан організму – загальні аналізи крові
(нейтрофільний лейкоцитоз), сечі (токсичні зміни),
копрограма (порушення процесів травлення,
патологічні домішки).

8.

Ріст колоній шигел на живильному середовищі Ендо.

9. Оцінка результатів ПЛР при шигельозі. Світіння під ультрафіолетовими променями контролю (вгорі) та позитивних проб (знизу) –

наявність у субстраті ДНК шигел.

10. Копрограма при гострому шигельозі. Велика кількість нейтрофільних лейкоцитів та еритроцитів у калі. Фарбування метиленовим

синім.

11. Ректороманоскопічна карти-на при шигельозі та амебіазі: а – катаральний проктосигмоїдит, б – фібринозно-некротичний прокто-

а
б
Ректороманоскопічна картина при шигельозі та амебіазі:
в
а – катаральний проктосигмоїдит,
б – фібринозно-некротичний проктосигмоїдит і псевдомембранозний коліт,
в – виразковий коліт (амебіаз).

12.

Ускладнення
шигельозу.
Випадання прямої
кишки у дитини.

13.

ЛІКУВАННЯ
Режим – відповідно до ступеня тяжкості хвороби.
Дієта – стіл 4, 4б (механічне і хімічне щадіння,
виключення свіжомолочних продуктів).
Етіотропні препарати – нітрофурани, сульфаніламіди, оксихіноліни, антибіотики.
Патогенетична терапія – ентеросорбенти, дезінтоксикація, про- і пребіотики, вітаміни, ферменти.
Лікування ускладнень.

14. ПРОФІЛАКТИКА ШИГЕЛЬОЗУ

Забезпечення населення доброякісною
водою контроль за об`єктами громадського харчування і торгівлею харчовими
продуктами.
Виявлення хворих і бактеріоносіїв.
Диспансеризація реконвалесцентів (тільки
декретовані групи).

15. ЗБУДНИКИ ПРОТОЗОЙНОГО КОЛІТУ

а
б
в
Entamoeba histolytica: а – велика вегетативна
форма, б – просвітна форма, в – циста
а
Lamblia
intestinalis:
а – вегетативна
форма, б – циста
Balantidium
coli: а –
вегетативна
форма, б –
циста
б
а
а
б

16. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ПРОТОЗОЙНИХ КОЛІТІВ

Джерело збудника – хвора людина або
паразитоносій (при амебіазі, лямбліозі, зрідка
– при балантидіазі), свиня (при балантидіазі).
Механізм передачі – фекально-оральний.
Шляхи передачі – через воду, харчові продукти,
предмети побуту, брудні руки, мухи, при
балантидіазі – при догляді за свинями.
Сезонність – літньо-осіння.