Етико-деонтологічні особливості спілкування з онкохворими пацієнтами

1.

Презентація
На тему:
“Єтико-деонтологічні особливості
спілкування з онкохворими пацієнтами»
Виконали:
Студенти 401 групи
Відділення “Сестринська справа”
Фесюк Анастасія
Рибачок Яна

2.

• У спілкуванні з
хворим дуже
важливим є його
усвідомлення, що
успіх лікування
залежить не лише
від лікарських
засобів, а й від
морально-психічного
відношення пацієнта
до лікувального
процесу.

3.

• Хворий не повинен помітити в
очах і вчинках медичного
персоналу щонайменших ознак
тривоги чи розпачу.
• Вираз обличчя лікаря або
медичної сестри у кожній, навіть у
досить критичній ситуації,
повинен залишатися спокійним, а
їх професійні дії швидкими,
чіткими і впевненими.

4.

• Не слід навіювати хворому думок про несприятливу динаміку
його захворювання. Навіть у випадках тяжкої недуги про її
прогноз потрібно говорити з ним в благонадійному,
оптимістичному тоні.

5.

• У процесі обстеження хворого, особливо
з чутливим, емоційним складом
характеру, не варто в його присутності
використовувати незрозумілі або
напівзрозумілі для нього терміни.

6.

• Хворий може проявити надмірну роздратованість і
невдоволення результатами лікування і догляду. В
цій ситуації медичний персонал повинен виявити
максимум поблажливості і поступливості, зважаючи
на те, що така реакція хворого здебільшого
зумовлена не рисами його характеру, а психічним
станом внаслідок тяжкого захворювання.

7.

• При виконанні лікарських призначень
середній медичний персонал повинен
проявити наполегливість і
принциповість, знайти відповідні слова і
психологічні прийоми, аби переконати
хворого в необхідності проведення
певної маніпуляції чи процедури.

8.

• У стосунках із родичами медичний
персонал може їм дати більше
інформації про стан хворого, аніж йому
самому.

9.

• Онкохворому необхідно, щоб його вислухали та заспокоїли. Але
йому не можна говорити, що хвороба – це тимчасово і швидко
пройде, не можна спрощувати ситуацію, бо так у нього виникне
відчуття, що ситуація несерйозна і не потребує особливої уваги.
Хворій людині не можна наводити дані статистики, пов'язані з
хворобою, навіть якщо вони здаються оптимістичними. Адже
онкохвора людина може сприйняти їх зовсім інакше, і побачить
перед собою радше наполовину порожню склянку, ніж
наполовину повну.

10.

• Особливо важлива для онкохворої людини постійна
присутність близької людини поруч, її увага й дотики,
розуміння та підтримка під час лікування. Не варто
приховувати свої почуття від хворої людини і
стверджувати, що ваше життя не змінилося.
Треба чесно сказати: " Так, у нас сьогодні складнощі, але
разом ми їх подолаємо". Необхідно показати людині, що
ти розумієш її страх перед лікуванням, хворобою, смертю
та співпереживаєш їй. Хоча слів "смерть", "рецидив", "рак"
варто уникати в безпосередньому спілкуванні. Не дай
хворому замкнутися в собі, хоча й із розуміння постався,
якщо він захоче якийсь час побути на самоті.
Не кажи онкохворій людині: "Зателефонуй мені, якщо тобі
щось знадобиться". Краще скажи: "Сьогодні я буду
вільний, давай я зайду і ми вирішимо, що можемо зробити
разом".

11.

12.

• Паліативне лікування – комплексна система
допомоги безнадійним хворим, спрямована на
полегшення їхнього соматичного і психічного
стану, на підтримку соціального і духовного
потенціалу.
Мета: досягти максимально можливої якості
життя безнадійних хворих, їхніх близьких і
родичів.
Мета сестринського догляду: підтримка
пацієнтів, створення комфортних умов і
тимчасове полегшення симптомів хвороби.

13.

14.

Дякуємо за увагу !