Підстави та процесуальний порядок адміністративного затримання та права особи при адміністративному затриманні

1.

Тема 2. Підстави та процесуальний
порядок
адміністративного
затримання та права особи при
адміністративному затриманні

2.

У Загальній декларації прав людини 1948 року
встановлено, що ніхто не може зазнавати
безпідставного арешту, затримання або вигнання
(стаття 9).
Слова «затримувати», «тримати» означають
залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь
час у певному місці, положенні.
Отже, є підстави для висновку, що внаслідок
адміністративного затримання
відбувається
короткострокове позбавлення людини свободи,
право на яку передбачено у статті 29 Конституції
України.

3.

Адміністративне затримання особи – примусове
короткострокове обмеження свободи дій і пересування
особи, що вчинила адміністративне правопорушення,
яке застосовується з метою припинення, запобігання
адміністративному правопорушенню, коли вичерпані
інші заходи впливу на порушника.

4.

Згідно з правовою позицією Конституційного
Суду України затримання треба розуміти і як
тимчасовий
запобіжний
кримінальнопроцесуальний, і
як
адміністративнопроцесуальний заходи, застосування яких обмежує
право на свободу та особисту недоторканність
індивіда (абзац п'ятий пункту 6 мотивувальної
частини Рішення Конституційного Суду України від
26 червня 2003 року N 12-рп/2003).

5.

Відповідно ст. 262 КУпАП Національною
поліцією адміністративне затримання
провадиться при:
•вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні
насильства в сім'ї (ст. 173-2 КУпАП);
•порушення
порядку
організації
і
проведення зборів, мітингів, вуличних
походів і демонстрацій (ст. 185-1 КУпАП);
•при поширюванні неправдивих чуток (ст.
173-1 КУпАП);

6.

•вчиненні злісної непокори законному
розпорядженню чи вимозі поліцейського,
члена громадського формування з охорони
громадського порядку і державного кордону, а
також військовослужбовця чи образи їх (ст.
185 КУпАП);
•публічних закликів до невиконання вимог
поліцейського (ст. 185-7 КУпАП);
•при прояві неповаги до суду (ст. 185-3
КУпАП);

7.

•вчиненні незаконного доступу до інформації в
автоматизованих системах (ст. 216-6 КУпАП);
•порушення правил про валютні операції (ст.
162 КУпАП);
•правил обігу наркотичних засобів
психотропних речовин (ст. 44 КУпАП);
або
•незаконного продажу товарів або інших
предметів;

8.

•дрібної спекуляції;
•торгівлі з рук у невстановлених місцях (ст.
160 КУпАП);
•при
розпиванні
спиртних
напоїв
у
громадських місцях чи появі у громадських
місцях у п'яному вигляді, що ображає людську
гідність і громадську мораль(ст. 178 КУпАП);
•у випадках, коли є підстави вважати, що
особа займається проституцією (ст. 181-1
КУпАП);

9.

•при порушенні правил дорожнього руху (ст.
121, 121-2, 122, 122-2, 122-4, 122-5, 123, 124,
124-1, 125, 126, 127, 127-1, 128, 128-1, 129, 130,
132-1, 132-2, 133-1, 139, 140 КУпАП та інші
порушення передбачені ПДР);
•правил полювання, рибальства і охорони
рибних
запасів
та
інших
порушень
законодавства про охорону і використання
тваринного світу (ст. 85- КУпАП);

10.

• при порушенні правил перебування іноземців
та осіб без громадянства в Україні і транзитного
проїзду через територію України (ст. 206, 206-1
КУпАП);
• а також в інших випадках,
передбачених законами України.
прямо
А як розуміти визначення цієї ж статті
КУпАП - «а також в інших випадках,
прямо передбачених законами України»?

11.

Закон України «Про Національну поліцію» прямо
не визначає додаткові (чи окремі) випадки при яких
поліцією може провадиться адміністративне
затримання.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 23 «Основні повноваження
поліції» ЗУ «Про Національну поліцію», поліція
відповідно до покладених на неї завдань, у випадках,
визначених законом, здійснює провадження у справах
про адміністративні правопорушення, приймає
рішення про застосування адміністративних стягнень
та забезпечує їх виконання.

12.

Відповідно п.9 цієї ж статті поліція – доставляє
у випадках і порядку, визначених законом,
затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні
кримінального правопорушення, та осіб, які
вчинили адміністративне правопорушення.
Можемо дійти висновку, що здійснення
адміністративного
затримання
є
поліцейським заходом.

13.

Частина 2 ст. 29 ЗУ «Про Національну поліцію»
визначає, що поліцейський захід застосовується
виключно для виконання повноважень поліції.
Обраний поліцейський захід має бути законним,
необхідним, пропорційним та ефективним.
Окрім адміністративного затримання поліцейські
можуть здійснити:
•особистий огляд;
•огляд речей і вилучення речей та документів, у
тому числі посвідчення водія;

14.

•тимчасове
засобу;
затримання
транспортного
•відсторонення
водіїв
від
керування
транспортними засобами, річковими і
маломірними суднами та огляд на стан
алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння, а також щодо перебування під
впливом
лікарських
препаратів,
що
знижують їх увагу та швидкість реакції.

15.

Важливо знати!
Відповідно ст. 261 КУпАП про адміністративне
затримання складається протокол, в якому
зазначаються: дата і місце його складення; посада,
прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала
протокол; відомості про особу затриманого; час і
мотиви
затримання.
Протокол
підписується
посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У
разі відмовлення затриманого від підписання
протоколу в ньому робиться запис про це.

16.

Про місце перебування особи, затриманої за
вчинення адміністративного правопорушення,
негайно повідомляються її родичі, а на її прохання
також власник відповідного підприємства,
установи, організації або уповноважений ним
орган.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати
адміністративне затримання, про кожний випадок
адміністративного затримання осіб інформують у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України, центри з надання безоплатної вторинної
правової допомоги, крім випадків, якщо особа
захищає себе особисто чи запросила захисника.

17.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила
адміністративне правопорушення, може тривати не
більш як три години (ст. 263 КУпАП).

18.

Відповідно
«Інструкції
з
оформлення
матеріалів
про
адміністративні
правопорушення
в
органах
поліції»
затвердженої Наказ МВС України від 07.11.2015
№ 1376 під час складання протоколу про
адміністративне затримання посадова особа,
що його здійснює, роз’яснює особі, яка вчинила
адміністративне правопорушення, її права,
передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції
України та статтею 268 КУпАП.

19.

Важливо знати!
Під посадовою особою слід розуміти поліцейського
який перебуває на службі та наділений повноваженнями
(відповідно до посадових обов’язків) щодо підтримання
публічної безпеки та порядку.
Відповідно п.11 наказу № 1376 особи які піддані
адміністративному затриманню поміщаються до
кімнати для затриманих чергової частини органу
поліції. У службовому приміщенні, куди доставлено
особу, яка вчинила адміністративне правопорушення,
відповідно до статті 264 КУпАП уповноваженою на те
посадовою особою однієї статі з особою, яку оглядають,
і в присутності двох свідків (понятих) тієї ж статі
проводиться її особистий огляд і огляд її речей тощо.

20.

Відповідно до Закону України «Про
безоплатну правову допомогу» та пунктів
2, 10 Порядку інформування центрів з
надання безоплатної вторинної правової
допомоги про випадки затримання осіб,
затвердженого
постановою
Кабінету
Міністрів України від 28 грудня 2011 року №
1363, під час складання протоколу про
адміністративне затримання особі, яка
вчинила адміністративне правопорушення,
роз’яснюється її право на отримання
безоплатної вторинної правової допомоги.

21.

Важливо!
А як бути поліцейському у випадках коли особа вчинила
правопорушення за яке не передбачено адміністративного
затримання?
У таких випадках поліцейський може застосувати
превентивні поліцейські заходи, визначені ст. 31 ЗУ «Про
Національну поліцію»:
1) перевірка документів особи;
2) опитування особи;
3) поверхнева перевірка і огляд;
4) зупинення транспортного засобу;
5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної
території;
6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або
фактичного володіння річчю;

22.

7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;
8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів
внутрішніх справ;
9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що
мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і
кінозйомки, відеозапису;
10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом
стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом,
та інших категорій осіб;
11) поліцейське піклування.
Під час проведення превентивних поліцейських заходів
поліція зобов’язана повідомити особі про причини
застосування до неї превентивних заходів, а також довести до
її відома нормативно-правові акти, на підставі яких
застосовуються такі заходи.

23.

Якщо превентивні поліцейські заходи вдається
застосувати, у такому випадку поліцейським відповідно
п.9 ч.1 ст. 23 «Основні повноваження поліції» ЗУ «Про
Національну поліцію» доставляє осіб, які вчинили
адміністративне правопорушення в поліцію.
Таке право поліцейських визначено також статтею
259 КУпАП «Доставлення порушника»: з метою
складення
протоколу
про
адміністративне
правопорушення в разі неможливості скласти його на
місці вчинення правопорушення, якщо складення
протоколу є обов'язковим, порушника може бути
доставлено в поліцію.

24.

Законодавець
поліцейський
захід
«доставлення» не відносить до заходів
забезпечення проваджень у справах про
адміністративні правопорушення (Глава 20
КУпАП) – отже, не складається протокол про
адміністративне затримання.
Та чи не порушуються у такому випадку
права особи визначені ст. 268 КУпАП «Права
особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності»?

25.

Якщо особа «затримана» - поліцейський діє за
вимогами ст. 261-263 КУпАП;
Якщо особа яка «опитується» - поліцейський діє
за ст. 33 ЗУ «Про Національну поліцію».
Якщо особа «доставляється в поліцію» поліцейський діє за вимогами ст. 259 КУпАП та п.9
ч.1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію».