Замок Паланок

1. Замок Паланок

Підготувала
студентка 2 курсу
філологічного факультету
кафедри словацької мови і літератури
Логойда Надія
Керівник : Юсип-Якимович Юлія Василівна

2.

Велична фортеця, що височіє над містом, — головна атракція стародавнього Мукачева.
Затишне закарпатське містечко розташоване на берегах ріки Латориці. Воно було
зведене на рівній, майже пласкій місцевості, без схилів і пагорбів.
Якщо дивитись на місто зверху, здається, ніби воно лежить перед глядачем на долоні.
Тим величніше здіймається над Мукачевом замок — за фундамент йому править гора
вулканічного походження.
Мукачево будувалось навколо неприступної фортеці, адже в ті давні часи, коли замок
та місто тільки народжувались, мешканцям доводилось боронити домівки від
чисельних ворогів. З горою, на якій стоїть середньовічна фортеця, пов’язана й назва
самого міста.
Існує легенда, ніби ту гору насипали люди, але праця коштувала їм страшних мук —
звідси й Мукачеве.

3. Від племен до князів

У VІІ столітті ці території були заселені
племенами білих хорватів. Кажуть, саме вони
побудували на місці замку перше дерев`яне
укріплення. Та вже через 300 років після
хорватів на мукачівські землі прийдуть угри.
Військо Угорського королівства захопить все
Закарпаття. І майже тисячоліття їхні нащадки
житимуть тут.
Дерев`яний замок, зведений не пізніше IX
століття, з часом укріпиться каменем, а згодом і
повністю стане кам`яним. То буде вже кінець
XІV століття.
Час, пов’язаний з іменем князя Федора
Корятовича. Його пам’ятник сьогодні можна
побачити на подвір`ї замку (а потримавшись за
вказівний палець, який виблискує вже
відшліфованою бронзою – загадати бажання).
Саме цей литовсько-руський князь удостоївся
честі стати вічним охоронцем замку Паланок.
Адже він звів перше повністю кам`яне
укріплення.

4. Верхній, Середній та Нижній замки

За 18 років свого господарювання у Мукачівській фортеці Федір Корятович спромігся збудувати великий двір
– Верхній кам’яний замок.Середній і Нижній замки (та ще зовнішнє оборонне кільце) будували Дєрдь Ракоці та
його дружина Жужана. Для цього спеціально був запрошений найвідоміший на той час французький архітектор
Себастьян де Вобан – найкращий знавець фортифікаційної справи, міністр оборони Франції. Він зробив замок
справді неприступним. Важко уявити, але товщина деяких стін сягала 18 метрів.
Загалом замок складався із чотирьох терас, на яких розташовувались Передворотній, Нижній, Середній та
Верхній замки. Кожен із чотирьох був на різній висоті, тому за необхідності міг оборонятися самостійно. Назва
замку Паланок походить від укріпленого навколо нього в глибокому водяному рові частоколу-паланку. І зараз
потрапити всередину можна лише перейшовши дерев’яний міст. Викопаний довкола глибокий рів служив
колись лінією оборони фортеці.
Перше велике подвір`я в оточенні стін із невеликими напівкруглими віконцями називається Середнім двором.
Виявляється, тут мешкали солдати. У казармах їх розміщали на різних рівнях – залежно від величини зарплати і
звання можна було жити вище, або нижче. Верхній замок, який називають серцем Паланки, був збудований як
вежа-донжон, оточена фортечною стіною з круглими баштами по кутах. Нижній замок, який мав великі ворота,
охороняли два могутні кулеподібні бастіони. Тут знаходилася сторожа.
Справжньою легендою замку Паланок є старий 75-метровий колодязь. Федір Корятович наказав викопати
його просто посеред скелі. Сягаючи своєю глибиною річки Латориці, колодязь зменшував або збільшував рівень
своєї води відповідно до річкових течій.

5. Королівська династія Ракоці у мукачівському замку Паланок

Важливий період в історії фортеці пов`язаний з
давнім трансільванським родом Ракоці. Напис
угорською Rakoczi Ter «Площа Ракоці» і зараз
можна побачити між другим і третім поверхами
замку. Ця казково багата династія правила тут
більше ста років, передаючи владу з покоління в
покоління.
Тих, хто не сприйняв принесені на Закарпаття
турецькими завойовниками культуру і релігію,
називали куруцами. Саме Ракоці завжди були
ватажками куруців.
Ілона Зріні – вдова Ференца Ракоці І стала
справжньою легендою угорського визвольного
руху. Відома тим, що змогла самотужки тримати
оборону замку Паланок під час габсбурзької
облоги аж три роки. І хто зна, скільки ще
протрималася б хоробра і дуже розумна жінка, до
кінця віддана своїй справі, якби не зрада
найближчого оточення.
У замковому колодязі отруїли воду, позбавивши
оборонців можливості воювати далі. (Пам`ятник
Ілоні Зріні та її сину Ференцу (який став ватажком
повстанців) можна побачити у верхній частині
замку Паланок).

6.

Час та військові потреби знищили високі донжони й вежі “Паланку”. Замок — справжній
ветеран, загартований війнами. Це грізна фортеця, яка чесно боронила свій край майже до XX ст.
“Паланок” витримав багато ворожих облог, найдовшою з яких стала австрійська, що тривала три
роки (1685-1688 рр.).
Тоді замок належав угорській княгині Ілоні Зріні, яка очолювала національно-визвольний рух
Хорватії та Угорщини проти Австрійської імперії. Австрійцям довелось вдвічі збільшити
чисельність власного війська, щоб атакувати “Паланок”, але й після цього фортеця не пала.
Княгиня Зріні підписала капітуляцію тільки тоді, коли закінчились запаси їжі й стало
остаточно зрозуміло: марно чекати на допомогу. Княгиню було замкнено в монастирі, а її сина
відправлено до чеської колегії. Згодом Ілону Зріні обміняли як військовополонену, вона
потрапила до Туреччини, де і померла у вигнанні.
З 1703 по 1711 р. замок став оплотом національно-визвольної війни угорського народу проти
австрійського гніту. Очолив війну син Ілони Зріні Ференц II Ракоці.
Минуло 15 років від тієї пам’ятної облоги — і “Паланок” знову став серцем національновизвольних змагань. Угорці та інші народи, які населяли Закарпаття, відновили боротьбу проти
австрійської монархії, але тепер їх вів до бою Ференц Ракоці .

7. Тюрма у фортеці

У XVІІІ столітті замок належатиме вже Австрійській імперії. Закінчиться час князів
і королівських династій. Австрія вирішує влаштувати тут в’язницю із жорстоким
режимом для політичних злочинців. Цікаво, що за більш як 100 років жодній людині
не вдалось звідти втекти.
Від початку ХХ століття до його середини Закарпаття входило вже до складу
Чехословаччини. А далі (до завершення Другої світової війни) – до складу Угорщини.
На щастя, від воєнних дій замок не постраждав. Радянська ж влада розмістила тут
сільськогосподарське профтехучилище. У Середньому дворі тепер жили не солдати, а
звичайні студенти ПТУ. У Верхньому – проходило їх навчання.

8. Музей у замку

З 1989 року Верхній замок Паланка став
Мукачівським історичним музеєм. Тоді
експозиції розміщались всього у кількох
кімнатах.
У роки незалежності замок стає добре
відреставрованою архітектурною пам’яткою з
експозиційними залами, які займають понад
2500 кв. метрів. Тут діють виставки сучасної
скульптури, живопису, представлена етнографія
та побут мешканців міста і Закарпаття. У
картинній галереї музею експонуються полотна
видатних українських, угорських, польських
живописців, колекція ікон 16-19 століть.

9. Нечисть замку “Паланок”

Є у замка “Паланок” власні легенди.
Всередині, на подвір’ї, можна побачити
глибоку криницю, яка ніби з’єднана таємними
переходами з берегами Латориці. Цю
криницю вирито за наказом подільського
князя Федора Корятовича, який володів
“Паланком” у XIV-XV ст.
Саме Корятович розбудував замок і
перетворив його на добре укріплену фортецю.
За переказами, робота над криницею йшла не
дуже вдало — викопати глибокий колодязь
було складно, його стіни постійно
руйнувались, а вода все не з’являлась. Коли
князь вже впав у відчай, перед ним з’явився
чорт — і запропонував допомогу. Але чортова
допомога мала свою ціну: мішок золота.
Князь і радий був заплатити за криницю,
проте казна геть спустіла. Тоді дружина
Корятовича натякнула: мішок золота — міра
неоднозначна, чорт не уточнив, скільки там
має бути золота, чи не так? Князь
прислухався до поради і вкинув до мішка дві
останні золоті монети, вручивши його
нечистому. Чорт обурився, але угоду було
виконано. У страшному гніві нечистий
кинувся до колодязя і щез у ньому зі словами:
“Все одного води пити не будете!”
З тої пори у криниці чути якісь звуки і
шарудіння — то вовтузиться обдурений чорт.

10. Екскурсії замком

Потрапити до замку можуть всі охочі: треба лише
дістатися Мукачева і дати собі клопіт піднятись до
замкової брами. Коли ви перейдете міст, перекинутий
через глибокий рів, вас чекатимуть каси, в яких можна
просто оплатити вхід чи замовити на додачу екскурсію.
В “Паланку” однаково раді екскурсантам і самостійним
туристам, які воліють роздивлятись старовинні мури без
підказок екскурсовода. На території замку діють не тільки
історичні експозиції — працюють сувенірні лавки та
кав’ярні.
На нижньому ярусі фортеці можна присісти, щоб
перепочити, випити кави чи гарячого вина. Прогулятись
підземеллями і переходами замку цікаво, але набагато
цікавіше взяти екскурсію — це не буде коштувати дорого.

11. Дякую за увагу