Словники у професійному спілкуванні

1.

2.

3. Залежно від призначення словники поділяються на два типи: енциклопедичні й лінгвістичні.

Енциклопедичні словники подають стислу характеристику
предметів, явищ, історичних подій, видатних політичних
діячів, провідних вчених, діячів культури, різних понять,
що позначаються тими чи іншими словами.
Важливу роль виконують галузеві (спеціальні)
енциклопедичні словники, що систематизують знання
певної галузі науки, техніки.

4. У лінгвістичних словниках по-різному пояснюються слова: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису,

наголошування тощо.
Лінгвістичні словники можуть бути одномовними, двомовними,
багатомовними.
Двомовні чи багатомовні - це перекладні словники. У них подано
переклад слів з однієї мови на іншу.
Основним типом лінгвістичних словників є одномовні, в яких у
певному аспекті розкриваються особливості слів. Вони
поділяються на окремі різновиди словників: тлумачні, орфоепічні,
орфографічні, етимологічні, історичні, словники іншомовних слів,
термінологічні, фразеологічні, частотні, інверсійні, словники мови
окремих письменників, словники конкретних лексичних груп
(антонімів, синонімів, паронімів, омонімів, перифраз), словотвірні,
морфемні тощо.

5. Вершиною словникарства є тлумачні словники, які подають лексико-фразеологічний склад мови з поясненням прямого й переносного

Вершиною словникарства є тлумачні словники, які подають лексикофразеологічний склад мови з поясненням прямого й переносного
значення, граматичних та стилістичних особливостей, наводять зразки
вживання слова.
Етимологічні словники тлумачать походження слів, їхні найдавніші
корені, зміни в їх будові, а також розвиток значень слів.
Орфографічні словники подають нормативне написання слів і їх
граматичних форм відповідно до чинного правопису.
Орфоепічні словники фіксують основні норми літературної вимови.
Вимову, відмінну від написання, у словниках подано фонетичною
транскрипцією.
Історичні словники - це словники, в яких пояснюються слова, зафіксовані
писемними пам'ятками.
Фразеологічні словники подають стійкі сполучення слів.

6. Словники і їх значення у вивченні мови

Віками народ витворював цю мову, витворив її, одну з
найбагатших мов слов’янства, триста тисяч пісень склала
Україна цією мовою, в тім числі явивши пісенні шедеври
незрівнянної краси, дала світові Україна геніальних поетів,
зажило українське слово шани й визнання серед народів
близьких і далеких.
( Олесь Гончар)
Іларіон. Граматично – стилістичний словник шевченкової мови /
Іларіон, митрополит. – Вінніпег : Волинь, 1961. – 256 с.
Практичний довідник для вивчення української літературної мови на основі
Шевченкового «Кобзаря». Показано літературні форми та форми місцеві, говіркові.
На початку словника дано докладну статтю «Шевченко як творець української
літературної мови».

7.

Іларіон. Етимологічно-семантичний словник української
мови / Іларіон, митрополіт ; Огієнко І.) ; ред. Ю. МуликЛуцик. – Вінніпег : Волинь, 1979. – Т. 1. – 365 с.
Ювілейний випуск першої праці митрополита Іларіона (Івана Огієнка) на тему
лексикографії.
Словарь української мови : у 4 т. / ред. Б. Грінченко. – Репр.
вид. – К. : Лексикон, 1996. – Т. 1. – 496 с.
Б. Грінченко був співукладачем, упорядником та редактором цієї колективної
лексикографічної праці, матеріали до якої готували представники кількох поколінь
української інтелігенції – від Пантелеймона Куліша й Тараса Шевченка до Івана НечуяЛевицького та Дмитра Яворницького. Його роль у створенні словника настільки значна і
тепер загальновизнана, що цей лексикон з повним правом називають "Словником
Грінченка". "Словарь української мови" є вершиною українського словникарства XIX – І
половини XX ст. і займає гідне місце в ряду відомих лексикографічних праць слов'янських
мов XIX і початку XX ст. – поряд, наприклад, із словником В. Даля в російській, С. Б.
ЛІнде в польській, В. Караджича в сербській, Й. Юнгмана в чеській мовах.

8.

Іларіон. Український стилістичний словник : підручна кн. для вивч. укр.
літ. мови / І. Огієнко ; митрополит Іларіон. – 2-ге вид. – Вінніпег : Волинь,
1978. – 496 с.
Цей словник — це підручна книжка для вивчення української літературної мови для всіх,
хто бажає кращого знання цієї мови, і тим ми цей словник поручаємо.
Український стилістичний словник, як публікація Української книгарні й антикварні у
Львові, вперше був виданий в друкарні Наукового Т-ва ім. Шевченка 1924 р. Дане
видання, — з додатком заголовної сторінки англійською мовою і повним перескладанням
передмови й пояснення скорочень, — це друге видання; воно вийшло накладом Т-ва
„Волинь" в Вінніпезі.

9.

Великий тлумачний словник сучасної української мови :
170000 слів / ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2004. –
1426 с.
Це універсальний довідник із сучасної української мови. В ньому об’єднано академічну
повноту мовної лексики з лаконічною формою однотомного видання. Окрім
загальновживаних слів, у словнику наводяться основні терміни сучасної науки і
техніки, а також слова, що визначають явища і реалії виробничого, культурного і
побутового життя. Новим для тлумачних словників є введення в деякі статті
енциклопедичних довідок.
Головащук С. І. Орфографічний словник складних слів
української мови : понад 23 000 слів / С. І. Головащук ; [ред.
Н. М. Максименко]. – К. : Наук. думка, 2008. – 288 с. –
(Словники України).
У словникові вміщено слова української мови, складені з двох або кількох компонентів,
у написанні яких нерідко трапляються правописні помилки. Розраховано на
працівників редакцій і видавництв, кореспондентів, службовців державних та інших
установ, студентів і учнів, учителів, а також усіх, хто дбає про чистоту й
грамотність їхніх друкованих і писаних текстів.

10.

Горпинич В. О. Словник географічних назв України:
(топоніми та відтопонімні прикметники) : близько 25000
слів / В. О. Горпинич. – К. : Довiра, 2001. – 526 с.
Це перший в історії української лексикографії нормативний словник відтопонімних
прикметників української мови, побудований на матеріалах живого мовлення. Теоретичні
основи пропонованого видання опрацьовані в раніше опублікованих автором працях з
проблем відтопонімного словотвору: «Теоретичні питання відтопонімного словотвору
східнослов'янських мов», «Відтопонімні прикметники в українській мові», «Назви жителів в
українській мові», «Словник відтопонімних прикметників і назв жителів України»,
«Українські власні назви в російській мові», «Географічні назви в українській мові».
Караванський С. Словник рим української мови, укладений
як лінгвографічна модель формального нагромадження
звукових сигналів мовним центром людини / Святослав
Караванський. – Львів : БаК, 2004. – 1048 с.
Словник рим української мови є унікальним реєстром чоловічих, жіночих і дактилічних
рим української мови. Для реєстрації рим автор застосував цілком новий метод
словникування лексичних одиниць, який дав змогу якнайнаочніше відобразити
римотворчу палітру української мови, не обмежену лише основними граматичними
формами слів. Словник реєструє практично всі похідні форми слів. Читач, зацікавлений у
пошуку рим, знайде у Словнику невичерпне джерело римотворчості. Словник може з
успіхом заступати орфографічний та орфоепічний словники, почасти – фразеологічний
словник, а також граматичний словник української мови..

11.

Орфоепічний словник української мови : в 2 т. : бл. 140 000
слів / уклад. М. М. Пещак. – К. : Довiра, 2001. – Т. 1. – 956 с.
Орфоепічний словник української мови — принципово нова лексикографічна праця, яка
належить до категорії фундаментальних академічних словників. Публікується у двох томах
загальним обясягом 1871 сторінка: перший том — 954, другий — 917 сторінок.
Словник подає максимально простий і доступний для нефахового користувача опис
фонетичних особливостей голосних та приголосних звуків у межах слова, який відповідає
сучасній літературній нормі, пропонує пояснення варіативності вимови та наголошування,
а також орфоепічних умов, що виникають в усному спілкуванні. У словнику подаються
слова у такому фонетико-морфологічному оформленні, яке допоможе користувачам
вивести для себе в кожній мовленнєвій ситуації правила нормативного слововживання.
Словник–довідник з культури української мови / уклад. Д. Г.
Гринчишин [та ін.]. – Львів : Фенiкс, 1996. – 368 с.
Культура мови як нерозривна складова особистості — одна із перших ознак загальної
культури людини та суспільства. Вона включає в себе багато понять і вимагає
постійної уваги до мовної поведінки особистості. Довідник орієнтує читачів до
засвоєння граматичних норм, містить складні випадки слововживання.

12.

Словник синонімів української мови : у 2 т. / редкол.: А. А.
Бурячок [та ін.]. – К. : Наук. думка, 1999. – Т. 1 : А – Н. –
1040 с. – (Словники України).
У словнику, який нараховує близько 9200 синонімічних рядів (у двох томах), подається
синонімічне багатство української мови (на матеріалах літературної мови XIX—XX
ст., діалектної та народнопоетичної лексики) із семантичними, граматичними,
стилістичними характеристиками синонімів та прикладами їх уживання в контексті.
Він є найповнішим за ступенем опрацювання зібранням української синоніміки. Для
філологів, письменників, перекладачів, журналістів, працівників видавництв та
широкого загалу.
Український орфографічний словник : близько 172 000
слів / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України,
Український мовно-інформаційний фонд НАН України ; за
ред. В. Г. Скляренка ; [уклад. В. В. Чумак та ін.]. – Вид. 7ме, переробл. і доповн. – К. : Довiра, 2008. – 983 с.
Нове видання академічного орфографічного словника відображає лексику української
літературної мови початку XXI століття. Обсяг словника — близько 172 тисяч слів.
Словник є нормативним виданням, в якому правила написання слів, їх наголос та
граматична характеристика узгоджені з принципами сучасного українського
правопису.

13.

Фразеологічний словник української мови /
уклад. В. М. Білоноженко та ін. ; редкол.: Л. С.
Паламарчук та ін. – 2-ге вид. – К. : Наук. думка,
1999. – Кн. 1. – 528 с.
Фразеологічний словник української
мови / уклад. Білоноженко В. М. [та ін.]
; редкол. Паламарчук Л. С. [та ін.]. – 2-ге
вид. – К. : Наук. думка, 1999. – Кн. 2. –
980 с.
Це перший академічний словник, що найповніше відображає загальновживану
фразеологію сучасної української мови. Значення фразеологічних одиниць
ілюструється цитатним матеріалом. У словнику подається всебічна
лексикографічна характеристика фразеологізмів.
Фразеологічний словник української мови охоплює ті фразеологізми сучасної
української мови, які підтверджуються авторитетними джерелами – цитатами з
фольклорних записів, з творів художньої , публіцистичної та науково-популярної
літератури, з окремих перекладних творів, що репрезентують світову класичну
спадщину, а також журналів, газет, тощо.