Науково-теоретичні засади вивчення дизартрій

1. Науково-теоретичні засади вивчення дизартрій

Данілавічютє Еляна
к.п.н., завідувач лабораторії логопедії ІСП НАПН України,
доцент кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти
Інституту Людини Університету ім. Б.Грінченко
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
ВИВЧЕННЯ ДИЗАРТРІЙ

2. Зміст навчального модулю 1

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЮ 1
Лекція
1. Анатомо-фізіологічні та
психофізіологічні основи мовлення
Акт мовлення – узгоджена робота системи органів (центральна та
периферична частини мовленнєвого апарату). Онтогенез мовлення у
контексті психомоторного розвитку організму дитини.

3. 1. Акт мовлення – узгоджена робота системи органів (центральна та периферична частини мовленнєвого апарату)

1. АКТ МОВЛЕННЯ – УЗГОДЖЕНА РОБОТА
СИСТЕМИ ОРГАНІВ (ЦЕНТРАЛЬНА ТА
ПЕРИФЕРИЧНА ЧАСТИНИ
МОВЛЕННЄВОГО АПАРАТУ)

4. Що таке мовлення?

ЩО ТАКЕ МОВЛЕННЯ?

5. Що таке мовлення з точки зору пересічного громадянина?

ЩО ТАКЕ МОВЛЕННЯ З ТОЧКИ ЗОРУ
ПЕРЕСІЧНОГО ГРОМАДЯНИНА?

6. Що таке мовлення?

ЩО ТАКЕ МОВЛЕННЯ?
Мовлення – одна з найбільш складно
організованих психічних функцій
(І. Смірнова)

7.

МОВЛЕННЄВА ПОВЕДІНКА– РЕЗУЛЬТАТ УСІХ
ВИЩЕПЕРЕЛІЧЕНИХ СКЛАДОВИХ

8. Як стає можливим мовлення?

ЯК СТАЄ МОЖЛИВИМ МОВЛЕННЯ?
Мовлення
Периферична
частина
Мовленнєвий акт
Мовленнєвий
апарат
Центральна
частина

9. Центральна частина – структури нервової системи

ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – СТРУКТУРИ
НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

10. Центральна частина – підкоркові вузли

ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – ПІДКОРКОВІ ВУЗЛИ

11. Центральна частина – мозочок

ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – МОЗОЧОК

12. Центральна частина – провідникові шляхи

ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – ПРОВІДНИКОВІ
ШЛЯХИ

13. Центральна частина – ядра стволу головного мозку

ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – ЯДРА СТВОЛУ
ГОЛОВНОГО МОЗКУ

14. Центральна частина – нерви (дихання, голос, артикуляція)

ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – НЕРВИ (ДИХАННЯ,
ГОЛОС, АРТИКУЛЯЦІЯ)

15. Периферична частина – дихальний відділ

ПЕРИФЕРИЧНА ЧАСТИНА – ДИХАЛЬНИЙ
ВІДДІЛ

16. Периферична частина – голосовий відділ

ПЕРИФЕРИЧНА ЧАСТИНА – ГОЛОСОВИЙ ВІДДІЛ

17. Периферична частина – артикуляційний відділ

ПЕРИФЕРИЧНА ЧАСТИНА – АРТИКУЛЯЦІЙНИЙ
ВІДДІЛ

18. 2. Онтогенез мовлення у контексті психомоторного розвитку організму дитини

2. ОНТОГЕНЕЗ МОВЛЕННЯ У
КОНТЕКСТІ ПСИХОМОТОРНОГО
РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМУ ДИТИНИ

19. Тренування відділів мовленнєвого апарату

ТРЕНУВАННЯ ВІДДІЛІВ МОВЛЕННЄВОГО
АПАРАТУ

20. Розвиток слухового сприймання

РОЗВИТОК СЛУХОВОГО СПРИЙМАННЯ

21. Розвиток гуління

РОЗВИТОК ГУЛІННЯ

22. Розвиток лепету

РОЗВИТОК ЛЕПЕТУ

23. Інтерес до розглядування картинок

ІНТЕРЕС ДО РОЗГЛЯДУВАННЯ КАРТИНОК

24. Зміст навчального модулю

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЮ
Лекція 2. Нейродинаміка
як основа
розвитку загальної та мовленнєвої
моторики
Взаємозв’язок загальної та мовленнєвої моторики в умовах звичайного
та порушеного розвитку (модель ДЦП): уявлення про специфіку порушень
опорно-рухового апарату та мовлення. Роль пластичності та компенсації у
розвитку організму дитини (модель ДЦП). Нейродинаміка та умови
створення позитивних нейродинамічних змін (модель ДЦП) як основи
компенсації.

25. 1. Взаємозв’язок загальної та мовленнєвої моторики в умовах звичайного та порушеного розвитку (модель ДЦП): уявлення про

1. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЗАГАЛЬНОЇ ТА
МОВЛЕННЄВОЇ МОТОРИКИ В УМОВАХ
ЗВИЧАЙНОГО ТА ПОРУШЕНОГО РОЗВИТКУ
(МОДЕЛЬ ДЦП): УЯВЛЕННЯ ПРО СПЕЦИФІКУ
ПОРУШЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА
МОВЛЕННЯ

26. Жести– перша форма спілкування

ЖЕСТИ– ПЕРША ФОРМА СПІЛКУВАННЯ
«Ніщо не надає стільки
виразності та життя, як жести,
рухи рук ,
особливо під час душевних хвилювань…»
Г.Лессінг

27. Розвиток рухової активності

РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ
Перші
Жести слова

28. Послідовність включення м’язів

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВКЛЮЧЕННЯ М’ЯЗІВ
Крупні
м’язи
Більш
дрібні
м’язи
Найдрібніші
м’язи

29. Послідовність включення м’язів

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВКЛЮЧЕННЯ М’ЯЗІВ
М’язи плечового поясу
М’язи грудної клітини

30. Механізм мововиробництва

МЕХАНІЗМ МОВОВИРОБНИЦТВА

31. Механізм мововиробництва

МЕХАНІЗМ МОВОВИРОБНИЦТВА

32. Вдих-видих у момент мовлення

ВДИХ-ВИДИХ У МОМЕНТ МОВЛЕННЯ

33. Механізм мововиробництва

МЕХАНІЗМ МОВОВИРОБНИЦТВА

34. Міміка обличчя

МІМІКА ОБЛИЧЧЯ

35. Міміка обличчя

МІМІКА ОБЛИЧЧЯ

36. Артикуляція

АРТИКУЛЯЦІЯ

37. руховий імпульс

РУХОВИЙ ІМПУЛЬС
М’язи,
що
здійснюють
рух
М’язи,
що
протидіють
Точність та плавність руху

38. Взаємозв’язок загальної та мовленнєвої моторики

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЗАГАЛЬНОЇ ТА
МОВЛЕННЄВОЇ МОТОРИКИ
Мовленнє-ва
моторика
Загальна
моторика

39. Тонкі рухи пальців рук

ТОНКІ РУХИ ПАЛЬЦІВ РУК

40. Тонкі рухи пальців рук

ТОНКІ РУХИ ПАЛЬЦІВ РУК

41. Близкість мовленнєвої та рухової зон

БЛИЗКІСТЬ МОВЛЕННЄВОЇ ТА РУХОВОЇ ЗОН
Left facial
half
Left cerebral
hemisphere
Right facial
half
Right cerebral
hemisphere

42. Площа проекції кисті руки у корі головного мозку

ПЛОЩА ПРОЕКЦІЇ КИСТІ РУКИ У КОРІ
ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Мовленнєва
Пальці
зона
рук

43. Що таке ДЦП?

ЩО ТАКЕ ДЦП?

44. Що таке ДЦП?

ЩО ТАКЕ ДЦП?
Рухова
активність
Психічна
діяльність
Ураження не тільки рухових зон,
але й інших ділянок головного мозку

45. ДЦП – стан, як наслідок впливу негативних факторів

ДЦП – СТАН, ЯК НАСЛІДОК ВПЛИВУ
НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ
Рубці,
запустіння
Зміни
нейронів
Пом’якшення
Наслідки

46. зміни нервово-м’язових закінчень

ЗМІНИ НЕРВОВО-М’ЯЗОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ

47. Грубі порушення процесів скорочення м’язового волокна

ГРУБІ ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСІВ СКОРОЧЕННЯ
М’ЯЗОВОГО ВОЛОКНА

48. Кісткові деформації

КІСТКОВІ ДЕФОРМАЦІЇ
Траєкторія
рухів викривлюється
Незвичайне
функціональне
навантаження
на кістки
Патологічна
перебудова

49. порушення мовленнєвого розвитку

ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

50. порушення мовленнєвого розвитку

ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

51. порушення мовленнєвого розвитку

ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

52. порушення Подачі нервового імпульсу (язикоглотковий нерв)

ПОРУШЕННЯ ПОДАЧІ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ
(ЯЗИКОГЛОТКОВИЙ НЕРВ)

53. Порушення Подачі нервового імпульсу (блукаючий нерв)

ПОРУШЕННЯ ПОДАЧІ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ
(БЛУКАЮЧИЙ НЕРВ)

54. порушення Подачі нервового імпульсу (під’язиковий нерв)

ПОРУШЕННЯ ПОДАЧІ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ
(ПІД’ЯЗИКОВИЙ НЕРВ)

55. Порушення подачі нервового імпульсу

ПОРУШЕННЯ ПОДАЧІ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ
Особливості
формування
нервовом’язових
закінчень
Труднощі
передачі
імпульсу
Специфічні
мовленнєві
розлади

56. 2. Роль пластичності та компенсації у розвитку організму дитини (модель ДЦП) як основи компенсації

2. РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ У
РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМУ ДИТИНИ (МОДЕЛЬ ДЦП)
ЯК ОСНОВИ КОМПЕНСАЦІЇ

57. Роль пластичності та компенсації

РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
“Нервову систему не можна порівнювати з машиною.
Вона є живою та здібною до змін.” (Ж.Руссо)
“Нервова тканина може реагувати на тренування
так, як це роблять м’язи.” (Ш.Бонне)

58. Роль пластичності та компенсації

РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
Дослідження італійського вченого М.Малакарне
підтвердили гіпотезу про можливість тренування
нервової системи
“ Ідея стимулюючого середовища ”

59. Роль пластичності та компенсації

РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
Існування нейронів із полівалентною характеристикою

60. Роль пластичності та компенсації

РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
Формування нових зв'язків
між окремими структурами мозку

61. Роль пластичності та компенсації

РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ

62. Роль пластичності та компенсації

РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
Врахування самодовільного балансу
(спонтанних пристосувань)

63. Роль пластичності та компенсації

РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
Ефект “замкненого кола”

64. Роль пластичності та компенсації

РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ

65. Роль пластичності та компенсації

РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
Які методики є ефективними?

66. 3. Нейродинаміка та умови створення позитивних нейродинамічних змін (модель ДЦП) як основи компенсації

3. НЕЙРОДИНАМІКА ТА УМОВИ СТВОРЕННЯ
ПОЗИТИВНИХ НЕЙРОДИНАМІЧНИХ ЗМІН
(МОДЕЛЬ ДЦП) ЯК ОСНОВИ КОМПЕНСАЦІЇ

67. Вивчення нервової системи

ВИВЧЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
«Без нерву немає
жодної частини тіла,
жодного
руху, що називається
довільним, жодного
почуття»
Клавдій Гален
(II ст. н.е.)

68. Сучасна інтеграція ідей та підходів

СУЧАСНА ІНТЕГРАЦІЯ ІДЕЙ ТА ПІДХОДІВ

69. подальші Наукові пошуки

ПОДАЛЬШІ НАУКОВІ ПОШУКИ
Синтез та нейронна секреція
різних фізіологічно активних речовин

70. біофізика

БІОФІЗИКА

71. Потенціал дії

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ

72. Нейронні системи

НЕЙРОННІ СИСТЕМИ

73. зміна станів нейронів

ЗМІНА СТАНІВ НЕЙРОНІВ
Сила
Енергія
Імпульс

74. нейродинаміка

НЕЙРОДИНАМІКА
Термін
«нейродинаміка»
І.Павлов
Зосередження уваги
на динамічних властивостях нейронів

75. Функціонування нервової системи

ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

76. рівні рухових систем

РІВНІ РУХОВИХ СИСТЕМ

77. Нейродинамічний дисбаланс при ДЦП

НЕЙРОДИНАМІЧНИЙ ДИСБАЛАНС ПРИ ДЦП

78. Процес «знизу-догори»

ПРОЦЕС «ЗНИЗУ-ДОГОРИ»

79. Процес «знизу-догори»

ПРОЦЕС «ЗНИЗУ-ДОГОРИ»
Трансформація
зовнішнього
подразника в
«енергію
нервового
струму»

80. Місце дії

МІСЦЕ ДІЇ
Сенсомоторне
повторення

81. Навчання

НАВЧАННЯ
Сенсомоторне
повторення центральний процес породження та
визначення дії
дія – стійкий рефлекс
Створення різноманітних зовнішніх умов для здійснення процесу
«знизу-догори»

82. Динамічний стереотип (ДС)

ДИНАМІЧНИЙ СТЕРЕОТИП (ДС)
Система різних
умовних сигналів
Постійна та міцна
система
стійких реакцій
Автоматичний ланцюг рухових актів

83. Роль динамічних стереотипів (ДС)

РОЛЬ ДИНАМІЧНИХ СТЕРЕОТИПІВ (ДС)

84. физиологическая основа формирования ДС в норме

ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ ОСНОВА ФОРМИРОВАНИЯ
ДС В НОРМЕ
Одновременная
активизация
центральный механизм обработки
информации нейронами в
различных областях мозга (в т.ч.
сенсорно-двигательной коре)

85. психологічна основа формування ДС в нормі

ПСИХОЛОГІЧНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ДС В
НОРМІ
Новизна
Значущість
Інтенсивність
провідний та фоновий рівні
організації діяльності
1
2

86. Специфічні умови позитивних нейродинамічних змін при ДЦП

СПЕЦИФІЧНІ УМОВИ ПОЗИТИВНИХ
НЕЙРОДИНАМІЧНИХ ЗМІН ПРИ ДЦП
1. Метод
НДКР
(А.Смолянінов)
•Зовнішній вплив
•Дотримання принципу «знизудогори»
•Умови для проходження
нервового імпульсу від
периферії до центру
•Синхронна передача
збудження до різних ділянок
головного мозку – залучення
великої кількості здорових
клітин до процесу компенсації

87. Специфічні умови позитивних нейродинамічних змін при ДЦП

СПЕЦИФІЧНІ УМОВИ ПОЗИТИВНИХ
НЕЙРОДИНАМІЧНИХ ЗМІН ПРИ ДЦП
2. Психологічний рівень
інформаційної структури
руху
Цілеспрямоване навчання
оцінюванню зовнішніх сигналів
та власних відчуттів з опорою
на найбільш збережені
аналізаторні системи в процесі
виконання вправ у контексті
НДКР та на заняттях з розвитку
мовлення та дрібної моторики
рук

88. Метод нДКД

МЕТОД НДКД
Общая
моторика
Мелкая
моторика

89. Специфіка корекційної роботи

СПЕЦИФІКА КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ
Привертання уваги до органів
мовленнєвого апарату
Опора на збережені аналізаторні
системи
Формування порушених
аналізаторних систем та розвиток
їх взаємодії

90. Зондовий та пальцевий масаж

ЗОНДОВИЙ ТА ПАЛЬЦЕВИЙ МАСАЖ

91. Модератор м’язових відчуттів

МОДЕРАТОР М’ЯЗОВИХ ВІДЧУТТІВ

92. Схема роботи на занятті

СХЕМА РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

93. Схема роботи на занятті

СХЕМА РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

94. Самостійна робота

САМОСТІЙНА РОБОТА
Провідні технології надання допомоги при ДЦП
Кондуктивна педагогіка
(Метод Андраша Петьо)
Бобат –терапія
(Метод Берти і Карела Бобат)
Войта-терапія
(Метод Вацлава Войти)
СІНР
(Метод Володимира Козявкіна)

95. Самостійна робота

САМОСТІЙНА РОБОТА
Сутність, переваги й недоліки кожної із
систем, поширеність застосування
Повідомлення про сучасні погляди на ділянки
головного мозку, що беруть активну участь у
забезпеченні мовлення

96. Література

ЛІТЕРАТУРА
Логопедия: Учеб. пособие для студ. пед ин-тов
по спец. Дефектология /Л.С. Волкова, Р.И.
Лалаева, Е.М. Мастюкова и др.; под ред Л.С.
Волковой – М., 2006.
Логопедія: Підручник для вищої школи / за
ред. проф. М.К.Шеремет. – К.: «Слово», 2010.