Протозоологія. Загальна характеристика найпростіших

1. ПРОТОЗООЛОГІЯ – наука про морфологію, анатомію, фізіологію, систематику, екологію та філогенію найпростіших. НАЙПРОСТІШІ –

одноклітинні евкаріотичні
тваринні організми, які відрізняються рухливістю
та гетеротрофним способом живлення.
ПРОТОЗООЛОГІЯ – наука, що тісно пов’язана з
такими біологічними дисциплінами як: ботаніка,
цитологія, генетика, фізіологія, гідробіологія,
паразитологія, медицина, ветеринарія, екологія,
еволюція, філогенія (систематика).

2. ЛІТЕРАТУРА:

1. Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес
Ю.Г. Зоологія безхребетних. К.:Либідь,
1995.
2. Догель В.А. Зоология беспозвоночных.
М.: Высшая школа, 1981.
3. Хаусман К. Протозоология. М.:Мир,
1988.
4. Жизнь животных. 1 том. Под. ред.
Ю.И.Полянского. М.:Просвещение, 1987.

3. Рівні організації біологічних систем: 1. Молекулярний (біологічно активні речовини: білки, нуклеїнові кислоти, ліпіди,

вуглеводи).
2. Клітинний (функціонування клітини як
складової живого організму)
3. Організмовий (функціонування організму як
єдиного цілого)
4. Популяційно-видовий (зв’язки між особинами
одного виду)
5. Біогеоценотичний, екосистемний (сукупність
усіх живих організмів у їхній взаємодії між
собою та середовищем існування)

4.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЙПРОСТІШИХ:
1. Поширення і значення
2. Особливості будови і живлення
3. Розмноження (відтворення собі подібних)
Науці відомо понад 30 тис. видів найпростіших.
Серед них є як вільноживучі, так і симбіотичні
організми. Вільноживучі представники, які
прив’язані до водних або зволожених біотопів, є
компонентами харчових ланцюгів. Розвиток і
розмноження симбіонтів взаємозумовлені із
фізіологією представника іншого виду.

5. Симбіоз – співжиття організмів двох різних видів. Види симбіозу: - мутуалізм (взаємовигідне співжиття для двох симбіонтів); -

коменсалізм (вигідне для одного,
нейтральне для іншого);
- паразитизм (вигідне для одного, негативне
для іншого).
Паразитичні організми зумовлюють
небезпечні захворювання людини, тварин та
рослин, регулюючи таким чином чисельність
їх популяцій.

6. Найпростіші – одночасно евкаріотичні клітини і самостійні організми, повноцінні у морфологічному і фізіологічному відношеннях.

Вони містять такі загальноклітинні органоїди як:
- плазматична мембрана (плазмалема),
- ядро і рибосоми,
- мітохондрії та хроматофори (у деяких),
- ендоплазматична сітка,
- апарат Гольджі,
і такі специфічні структури як:
- мікротрубочки і мікрофіламенти,
- травна вакуоля,
- скоротлива (пульсуюча) вакуоля,
- екструсоми та інші.

7. ФУНКЦІЇ ОРГАНОЇДІВ:

Плазмалема – захисна, транспортна, інформаційна
Ядро – зберігання і реалізація спадкового
матеріалу
Рибосоми – трансляція (синтез білків)
Ендоплазматична сітка – синтез і транспорт
органічних речовин, зв’язок ядра з апаратом
Гольджі
Апарат Гольджі – синтез і транспорт органічних
речовин, зв’язок ендоплазматичної сітки з
плазмалемою
Мітохондрії – енергетичні функції клітини
Хроматофори – забезпечення фотосинтезу

8. ФУНКЦІЇ ОРГАНОЇДІВ:

Мікротрубочки (жорсткі трубчасті структури,
сформовані білком тубуліном) – формування
цитоскелету, фіксування органоїдів, поділ клітин
Мікрофіламенти (сформовані скоротливими
білками актином, міозином, спазміном) – рух і
поділ клітин, створення потоків цитоплазми.
Травна вакуоля – перетравлення живих організмів і
речовин, що надійшли в процесі фагоцитозу
Скоротлива вакуоля – регуляція осмотичного
тиску
Екструсоми (трихоцисти) – захист і захоплення
жертви шляхом екзоцитозу їх вмісту

9. БУДОВА СКОРОТЛИВОЇ ВАКУОЛІ