Електробезпека. Охорона праці

1. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

ОХОРОНА ПРАЦІ
ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

2.

Статистичні дані
За багаторічними статистичними даними
електротравми в загальному виробничому
травматизмі складають близько 1%, а в
смертельному — 15% і більше. При
чисельності населення України менше 1%
від
світової,
кількість
смертельних
електротравм
перевищує
6%
від
загальносвітової.

3.

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА –
Система організаційних і технічних
заходів і засобів, що забезпечують
захист людей від шкідливої і
небезпечної дії електричного струму,
електричної дуги, електричного поля
і статичної електрики

4. Електротравма — травма, спричинена дією на організм людини електричного струму і (або) електричної дуги. Електротравматизм —

явище, що
характеризується
сукупністю
електротравм.

5.

ОСНОВНІ
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ:
Правила устройства электроустановок
НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок.
Електрообладнання спеціальних установок
Правила технической эксплуатации электрических
станций и сетей
Правила технічної експлуатації електроустановок
споживачів
НПАОП 40.1-1.01-97 Правила безпечної експлуатації
електроустановок
НПАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної
електрики
Правила випробування та використання засобів
індивідуального захисту
ГОСТ 12.1.019-79 Электробезопасность. Общие
требования и номенклатура видов защиты.
ГОСТ 12.1.030-81 Электробезопасность. Защитное
заземление. Зануление.

6.

ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОТРАВМАТИЗМУ ТА ЕЛЕКТРИЧНОГО
СТРУМУ ЯК ЧИННИКА НЕБЕЗПЕКИ:
людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначити
наявність напруги, а тому дія струму, зазвичай, є раптовою і захисна
реакція організму проявляється тільки після попадання під напругу
струм, що протікає через тіло людини, діє на тканини і органи не тільки
в місцях контакту зі струмовідними частинами і на шляху протікання,
але рефлекторно, як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь
організм, що може призвести до порушення функціонування життєво
важливих систем організму – нервової, дихання, серцево-судинної тощо
електротравми можливі без дотику людини до струмовідних частин –
внаслідок утворення електричної дуги при пробої повітряного проміжку
між струмовідними частинами або між струмовідними частинами і
людиною чи землею
розслідування, обліку і аналізу, , в основному, доступні тяжкі
електротравми та електротравми із смертельними наслідками, що
негативно впливає на профілактику електротравм

7. ПРИЧИНИ ЕЛЕКТРОТРАВМ

технічні
організаційно-технічні
організаційні
організаційно-соціальні

8.

До технічних причин
• недосконалість
конструкції
електроустановки і засобів захисту;
• допущені недоліки при виготовленні,
монтажу і ремонті електроустановки;
• можуть бути несправності електроустановок
і захисних засобів, що виникають в процесі
експлуатації установок;
• невідповідність будови електроустановок і
захисних засобів умовам їх застосування;
• використання електро- захисних засобів з
простроченою датою чергових випробувань.

9.

До організаційно-технічних причин
• невиконання вимог чинних нормативів щодо
контролю параметрів та опосвідчення технічного
стану електроустановок;
• помилки в знятті напруги з електроустановок при
виконанні в них робіт без перевірки відсутності
напруги на електроустановці, на якій працюють
люди;
• відсутність огороджень або невідповідність їх
конструкції і розміщення вимогам чинних
нормативів та відсутність необхідних плакатів і
попереджувальних та заборонних написів;
• помилки в накладанні і знятті переносних
заземлень або їх відсутність.

10.

До основних організаційних причин електротравм
• відсутність (не призначення наказом) на підприємстві особи,
відповідальної за електрогосподарство або невідповідність
кваліфікації цієї особи чинним вимогам;
• недостатня
укомплектованість
електротехнічної
служби
працівниками відповідної кваліфікації;
• відсутність на підприємстві посадових інструкцій для
електротехнічного персоналу та інструкцій з безпечного
обслуговування та експлуатації електроустановок;
• недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки, і
несвоєчасна перевірка знань, невідповідність групи з
електробезпеки персоналу характеру робіт, що виконуються;
• недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в
електроустановках за нарядами-допусками, розпорядженнями та
в порядку поточної експлуатації;
• неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за
дотриманням вимог безпеки при виконанні робіт в
електроустановках та їх експлуатації.

11.

До основних організаційно-соціальних
причин
• змушене виконання не за спеціальністю
електронебезпечних робіт;
• негативне відношення до виконуваної
роботи
обумовлене
соціальними
чинниками;
• залучення працівників до понадурочних
робіт;
• порушення виробничої дисципліни;
• залучення до роботи осіб віком до 18
років.

12. ВИДИ ЕЛЕКТРОТРАВМ

Виділяють три види електротравм :
місцеві, загальні і змішані.

13.

Загальні електричні травми або
електричні
удари
—
це
порушення діяльності життєво
важливих органів чи всього
організму людини як наслідок
збурення
живих
тканин
організму електричним струмом,
яке
супроводжується
мимовільним
судомним
скороченням м'язів.

14.

Загальні електричні травми або
електричні удари:
І – судомні скорочення м’язів без
втрати свідомості
ІІ - судомні скорочення м’язів з
втратою свідомості без
порушення дихання і кровообігу
ІІІ – втрата свідомості з
порушенням серцевої діяльності
чи дихання, або серцевої
діяльності і дихання разом
IV – клінічна смерть, тобто
відсутність дихання і
кровообігу

15.

До місцевих електротравм
відносяться:
електричні опіки, електричні знаки,
металізація
шкіри,
електроофтальмія
і
механічні
ушкодження, пов'язані з дією
електричного струму чи електричної
дуги. На місцеві електротравми
припадає
близько
20%
електротравм.

16. Безпосередні причини ураження електричним струмом

• дотик до неізольованих струмовідних частин
електроустановок, які знаходяться під напругою, або до
ізольованих при фактично пошкодженій ізоляції
— 55%;
• дотик до неструмовідних частин електроустановок
або до електрично зв'язаних з ними металоконструкцій,
які опинилися під напругою
— 23%;
• дія напруги кроку
— 2,5%;
• ураження через електричну дугу
— 1,2%;
• інші причини
— менше 20%.

17. ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

• ТЕРМІЧНА
• ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА (ХІМІЧНА)
• БІОЛОГІЧНА

18.

• Термічна дія струму полягає в нагріванні
тканин, випаровуванні вологи тощо, що
викликає опіки, обвуглювання тканин та їх
розриви парою.
• Електролітична дія струму проявляється в
розкладі органічної речовини (її електролізі), в
тому числі і крові, що приводить до зміни їх
фізико-хімічних і біохімічних властивостей.
• Біологічна дія струму проявляється у
подразненні і збуренні живих тканин організму,
в тому числі і на клітинному рівні. Збурення,
спричинене подразнюючою дією струму, може
проявлятися
у
вигляді
мимовільного
непередбачуваного скорочення м'язів.

19.

Крім відзначеного, протікання струму
через організм негативно впливає на
поле біопотенціалів в організмі.
Зовнішній струм, взаємодіючи з
біострумами,
може
порушити
нормальний характер дії біострумів на
тканини і органи людини, подавити
біоструми і, тим самим, викликати
специфічні розлади в організмі

20.

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТЯЖКІСТЬ
УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ
Основні чинники електричного характеру
величина струму через людину
величина напруги
електричний опір тіла людини
частота і рід струму

21. ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

пороговий відчутний струм
для змінного струму частотою 50 Гц
коливається в межах 0,6-1,5 мА і 5-7 мА
- для постійного струму;
пороговий фібриляційний струм
знаходиться в межах 100 мА для
змінного струму і 300 мА для
постійного.
пороговий невідпускаючий
струм
коливається в межах 10-15 мА для
змінного струму і 50-80 мА - для
постійного;
гранично допустимий струм,
що проходить крізь тіло людини при
нормальному (неаварійному) режимі
роботи електроустановки, не повинен
перевищувати 0,3 мА для змінного
струму і 1 мА для постійного.

22.

• Фибрилляция сердца — состояние сердца, при
котором отдельные группы мышечных волокон
сердечной мышцы сокращаются разрозненно и
нескоординированно, вследствие чего сердце теряет
способность совершать согласованные сокращения,
что приводит к неэффективности работы этого
органа.
Эффективным способом вывода из состояния
фибрилляции (дефибрилляция) является
воздействие на сердце одиночным
кратковременным (0,01 сек) электрическим
импульсом. Для дефибрилляции используют
напряжение 1500—2500 вольт на обнажённое
сердце (во время операций), при невскрытой
грудной клетке — 4000—7000 вольт.

23. ВПЛИВ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

струм
до 5 mA –
безпечний
5 ÷20 mA –
легкі травми
20 ÷50 mA –
травми середньої важкості
50 ÷100 mA –
важкі травми
більше 100 mA – смерть

24. ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД НАПРУГИ

I
I1
I2
U
R
42
0,042a 42ma
1000
Де: U – напруга дотику
R – опір організму людини
(1000 ом – при несприятливих умовах;
50000ом – при сприятливих умовах)
42
0,00084 0,84
50000
20÷50 – напруга невідпускання, травми
середньої важкості
до 5 mA - безпечно
R1
U
42
8.400om
I
0,005
менше 8,4 kom - небезпечно
Висновок: напруга ~ 42 В безпечна при опорі
організму людини більше 8,4 kom = 8400 om

25. ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД НАПРУГИ

110
3 1000 0,110a 110mA
- смерть при більш 100 mA
110
4 50000 0,022а 2,2mA
- менше 5 mA - безпечно
110
R2
22000 22kom
0,005
- менше 22 kom небезпечно
– струм буде більше 5 mA
Висновок: напруга ~ 110 В безпечна при опорі
організму людини більше 22 kom = 22000 om

26. БЕЗПЕЧНА НАПРУГА

U1 I R 0,005 1000 5V
U2 0,005 50000 250V
Висновок: 1) при самих несприятливих
умовах R=1000 om безпечною є напруга 5 В;
2) при ідеальних умовах R= 50000 om
безпечною є напруга 250 В

27. Чинники, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом

Гранично допустима напруга для
людини
при
нормальному
(неаварійному)
режимі
роботи
електроустановки
не
повинна
перевищувати
2-3
В
для
перемінного струму і 8 В для
постійного.

28. Основні чинники не електричного характеру

шлях струму
індивідуальні особливості і стан
організму
час дії струму
чинник раптовості і
непередбачуваність дії струму
чинник виробничого середовища

29.

30. ЧАС ВПЛИВУ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

час
впливу
до 4 хв. –
можливе відновлення
до 6 хв. - інвалід
до 8 хв. – біологічний об’єкт
більше 8 хв. - смерть

31.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИМІЩЕНЬ ЗА
НЕБЕЗПЕКОЮ ЕЛЕКТРОТРАВМ
без підвищеної небезпеки
з підвищеною небезпекою
особливо небезпечні

32.

Чинниками виробничого середовища,
які впливають на небезпеку
ураження людини електричним
струмом, є:
температура повітря в приміщенні;
вологість повітря;
запиленість повітря;
наявність в повітрі хімічно активних
домішок
Розміщення обладнання тощо.

33. ПІДВИЩЕНА ТЕМПЕРАТУРА > + 35°

ПІДВИЩЕНА ТЕМПЕРАТУРА > + 35°
прискорене
старіння
висихання
ізоляції
коротке
замикання
мікротріщинки

34. КОРОТКЕ ЗАМИКАННЯ

потенціал на корпусі –
небезпека для персоналу
протидії
- додаткова припливна і витяжна вентиляція, кондиціонери;
- реконструкція – заміна обладнання на більш термостійке

35. ПІДВИЩЕНА ВОЛОГІСТЬ > 75 %

ПІДВИЩЕНА ВОЛОГІСТЬ > 75 %
коротке
замикання
нагрівання
прискорене
окислювання
струмоведучих
частин
збільшення
перехідного
опору
Q 0,24 2 Rt

36.

КОРОТКЕ
ЗАМИКАННЯ
потенціал на корпусі –
небезпека для персоналу
протидії
додаткова
вентиляція,
фільтри-вологопоглиначі;
- частіше виконання робіт по зачищенню контактних
з’єднань,
підтягнення
болтових
з’єднань;
- заміна обладнання на вологозахищене (герметичне)

37. СТРУМОПРОВІДНИЙ ПИЛ

Струмопровідний пил –
шлях для втрати струму;
ризик ураження
електричним
струмом
види
металічний
графітний
вугільний
цементний
інший
протидії
вентиляційні фільтри-пиловловлювачі
частіше протирання ізоляційних проміжків
реконструкція пилозахищеного обладнання

38. СТРУМОПРОВІДНА ПІДЛОГА

Струмопровідна підлога – ризик потрапляння до зони крокової напруги

39.

СТРУМОПРОВІДНА ПІДЛОГА
Види струмопровідної підлоги:
1. Земляна
2. Асфальтована
3. Цементна
4. Залізобетонна
5. Із металічним залізним
покриттям
Види не струмопровідної підлоги:
1. Дерев’яна суха
2. Паркетна суха
Протидії:
1. Вирівнювання потенціалів
2. Діелектричні килимки біля кожного
струмоприймача
3. Діелектричні калоші на ноги персоналу
4. Додатковий інструктаж персоналу про
поведінку в зоні крокової напруги

40. ПАРИ АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩ

- прискорене роз’їдання
ізоляції
- коротке замикання
- ураження електричним
струмом

41.

ПАРИ АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩ
Кислоти
Луги
Розчинники
Швидке
роз’їдання
ізоляції
ПРОТИДІЇ
усунення джерела
парів з приміщення
заміна установок на
кислотостійкі
Потенціал на
корпус – небезпека
ураження

42. РОЗМІЩЕННЯ ОБЛАДНАННЯ

Одночасний дотик до заземлених
конструкцій споруд та до корпусу
установки, який опинився під дією
електричної напруги, може привести
до ураження електричним струмом
(шлях струму: “рука-рука”, “головарука”) через життєво важливі органи
людини – серце та легені
Протидії
Відстань не менше 1,5 м
Екрани із ізоляційних матеріалів
Огородження
Застережні плакати
Додатковий інструктаж

43. Напруга кроку та дотику

«Правила
безпечної
експлуатації
електроустановок
споживачів» при наявності
замикання
на
землю
забороняють наближатися
до місця замикання ближче
8 м поза приміщенням і 4 м
в
приміщенні
без
застосування засобів захисту
— діелектричні боти, калоші,
суха дошка тощо.
Зона підвищених потенціалів на
поверхні землі відносно її
нульового
потенціалу
при
замиканні на землю через
напівсферичний заземлювач і
однорідному ґрунті обмежується
колом радіусом близько 20 м.

44.

Переміщуючись в цій зоні, людина попадає
під так звану напругу кроку — напругу між
двома точками на поверхні землі, які
знаходяться одна від одної на відстані кроку і
на яких одночасно стоїть людина.

45.

З наближенням до заземлювача величина
крокової напруги зростає і при напрузі
мережі живлення 0,4 кВ вона може бути
небезпечною для людини.

46.

В ізольованій від землі мережі при доторканні людини
до проводу з непошкодженою ізоляцією («здорового»
проводу) і наявності проводу з пошкодженою
ізоляцією («хворого» проводу) величина струму, що
проходить через людину, буде значно більшою, ніж
при відсутності пошкодження ізоляції.
У трифазній мережі пошкодження опору ізоляції будьякого фазного проводу впливає на величину струму
через людину, яка потрапила під напругу, таким же
чином, як і в однофазній мережі: доторкання до
фазного проводу з непошкодженою ізоляцією, при
пошкодженні ізоляції інших фазних проводів, більш
небезпечне, ніж доторкання до проводу з
пошкодженою ізоляцією при непошкодженій ізоляції
інших фазних проводів.

47. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ

захисне заземлення
занулення
вирівнювання потенціалів
мала напруга
захисне відімкнення
ізоляція струмопроводів
огороджувальні пристрої
попереджувальна сигналізація,
блокування, знаки безпеки
засоби захисту та запобіжні пристрої

48.

Захисне заземленнянавмисне електричне
з’єднання з землею чи її
еквівалентом металевих
неструмопровідних частин,
що можуть опинитися під
напругою

49.

Захисне заземлення застосовується в
електроустановках, що живляться від
ізольованої від землі мережі напругою до
1000 В і в електроустановках напругою
більше 1000 В незалежно від режиму
нейтралі мережі живлення

50.

Захисне
заземлення
забезпечує
паралельно
можливому включенню людини в мережу
замикання на землю струмопровід малого опору
(шунт), за рахунок чого зменшується струм, що
проходить через людину.
Схема включення людини під напругу при дотику до фазного проводу (а) і до
корпусу споживача електроенергії при пошкодженні ізоляції (б)

51.

величина опору заземлюючого пристрою
В установках до 1000 В з
глухозаземленою нейтраллю не повинно
перевищувати 2, 4 і 8 Ом відповідно для
лінійних напруг 660, 380 і 220 В
джерела трифазного струму
або 380, 220 і 127 В
джерела однофазного струму.

52. ЗАХИСНЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ

Для штучних заземлювачів застосовують вертикальні та горизонтальні
електроди.
В якості природних заземлювачів можна використовувати:
• прокладені в землі водогінні та інші металеві трубопроводи, за винятком
трубопроводів спалимих рідин, спалимих або вибухонебезпечних газів, а
також трубопроводів, вкритих ізоляцією для захисту від корозії,
• обсадні труби артезіанських колодязів, свердловин, шурфів;
• металеві конструкції та арматуру залізобетонних елементів будівель та
споруд, які з'єднані з землею;
• свинцеві оболонки кабелів, прокладених в землі.
Заземлювальні провідники прокладають відкрито по конструкціях будівлі, в
тому числі по стінах на спеціальних опорах.
Заземлюване обладнання приєднують до магістралі заземлення за
допомогою окремих провідників. При цьому послідовне включення
заземлюваного обладнання не допускається.

53.

Захисному заземленню підлягають:
• електроустановки напругою 380 В і більше змінного
струму і 440 В і більше постійного струму в усіх
випадках незалежно від категорії приміщень (умов)
щодо небезпеки електротравм;
• електроустановки напругою більше 42 В змінного
струму і більше 110 В постійного струму в
приміщеннях з підвищеною і особливою
небезпекою електротравм, а також
електроустановки поза приміщеннями;
• всі електроустановки, що експлуатуються у
вибухонебезпечних зонах (з метою попередження
вибухів).

54.

Опір захисного заземлення струму розтікання
контролюється в терміни, встановлені чинними
нормативами, з веденням відповідної документації:
• на вугледобувних шахтах кожні 6 міс;
• цехові заземлюючі пристрої — кожні 12 міс;
• заземлюючі пристрої підстанцій —
раз на З роки.

55.

Занулення –
це навмисне електричне з’єднання з нульовим
захисним провідником металевих неструмопровідних
частин, які можуть опинитися під напругою
в результаті пошкодження ізоляції
(корпуси устаткування, кабельні конструкції,
сталеві труби тощо)

56. ЗАНУЛЕННЯ

• Принцип дії занулення — перетворення пробивання на
корпус в однофазове коротке замикання з метою
викликати струм великої сили, здатний забезпечити
спрацювання захисту і завдяки цьому автоматично
відключити пошкоджену установку від електричної
мережі.
• Занулення як захисний засіб не забезпечує в повній мірі
безпеки. Під час короткого замикання в нульовому
проводі виникає небезпека ураження, котра буде
існувати доти, доки не відбудеться вимкнення
пошкодженого обладнання завдяки згорянню
запобіжника або вимкнення апарата.

57.

Занулення в електроустановках — це навмисне з'єднання
елементів електроустановки, які нормально не знаходяться під
напругою, з глухозаземленою нейтраллю генератора чи
трансформатора
в
мережах
трифазного
струму,
з
глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, з
глухозаземленою середньою точкою джерела в мережах
постійного струму

58.

Занулення
застосовується
в
електроустановках напругою до
1000 В, які живляться від мережі з
глухозаземленою нейтраллю.

59.

Занулення перетворює замикання на
корпус в коротке замикання фази,
спрацьовує
захист
від
коротких
замикань (плавкі вставки запобіжників,
струмові автомати, магнітні пускові
пристрої із струмовим захистом тощо) і
установка відключається від джерела
живлення.

60.

Вимоги
щодо
застосування
занулення залежно від величини
напруги і категорії приміщень за
небезпекою
електротравм
аналогічні вимогам до застосування
захисного
заземлення.
За
величиною
напруги
мережі
живлення застосування занулення
обмежується напругою до 1 кВ.

61. ВИРІВНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛІВ

Захисне вирівнювання потенціалів – це зниження напруги
дотику і (або) кроку укладенням у землю чи у підлогу або на
їх поверхні провідних частин, приєднаних до заземленого
пристрою, або спеціальним покриттям землі чи підлоги.

62. ВИРІВНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛІВ

Схема захисного зрівнювання (а) і вирівнювання (б) потенціалів:
а – у разі виконання робіт на струмовідних частинах (проводах);
У разі виконання робіт із захисним зрівнюванням потенціалів на
струмовідних частинах (а) на місці робіт влаштовують ізольовану від землі
підставку. На верхній частині цієї підставки є робочий майданчик з
металевими підлогою та огорожею. Працівник піднімається на цю
площадку, а потім за допомогою ізолювальної штанги накладає перемичку
між металоконструкцією площадки і проводом. Цим «переносить»
потенціал провода на металоконструкцію площадки, тобто виконує
«зрівнювання» їх потенціалів. Після цього можна доторкатись рукою чи
інструментом до провода. Струм через людину проходити не буде, оскільки
немає різниці потенціалів між проводом під напругою і площадкою.

63.

ВИРІВНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛІВ
Схема захисного зрівнювання (а) і вирівнювання (б) потенціалів:
б – у разі виконання робіт на струмопровідних частинах (корпусах ЕУ)
• У разі виконання робіт із захисним вирівнюванням потенціалів на
струмопровідних частинах (корпусах) ЕУ (б) біля корпусу ЕУ на
землю кладеться металевий лист або сітка. Працівник заходить на
цю металоконструкцію і (за допомогою ізолювальної штанги)
накладає перемичку між металоконструкцією і корпусом ЕУ. Таке
вирівнювання потенціалів захищає працівника від непрямого
дотику до корпусу у разі пошкодження ізоляції (до речі, у будьякій ЕУ підстанції) і появі напруги на корпусах усіх ЕУ підстанцій.
Знімається перемичка у такому порядку – спочатку від корпусу ЕУ,
а потім працівник може сходити з металоконструкції.

64. ЗАХИСНЕ ВІДКЛЮЧЕННЯ

захист швидкої дії, що
забезпечує автоматичне
відімкнення
електроустановки під час
виникнення в ній
небезпеки ураження
людини струмом

65.

Захисне відключення
ПЗВ – пристрої захисного відключення.
Призначення захисного відключення —
відключення
електроустановки
при
пошкодженні ізоляції і переході напруги на
неструмовідні її елементи. Застосовується в
доповнення до захисного заземлення
(занулення) для забезпечення надійного
захисту, перш за все в умовах особливої
небезпеки електротравм.

66. ПЗВ (пристрої захисного відключення) призначені для:

Захисне відключення
ПЗВ (пристрої захисного відключення)
призначені для:
- Захисту людини від ураження електричним
струмом у разі непрямого дотику (дотик
людини до відкритих провідних
неструмоведучих частин електроустановки,
що опинилися під напругою у разі
пошкодження ізоляції), а також при
безпосередньому дотику (дотик людини до
струмоведучих частин електроустановки, що
під напругою). Цю функцію забезпечують УЗО
відповідної чутливості (струм відсічки не
більше 30 мА).
- Запобігання загорянь при виникненні
струмів витоку на корпус або на землю.

67.

• Принцип роботи УЗО заснований на вимірюванні балансу струмів між які
входять у нього струмоведучими провідниками за допомогою
диференціального трансформатора струму. Якщо баланс струмів порушений, то
УЗО негайно розмикає всі вхідні в нього контактні групи, відключаючи таким
чином несправну навантаження.
УЗО вимірює алгебраїчну суму струмів, що протікають по
контрольованих провідникам (двом для однофазного
УЗО, чотирьом для трифазного і т. д.): у нормальному
стані сума струмів, що проходять через УЗО дорівнює
нулю (точніше, сума не повинна перевищувати допустиме
значення). Якщо ж сума перевищує припустиме значення,
то це означає, що частина струму проходить крім УЗО,
тобто контрольована електричний ланцюг несправна - в
ній має місце витік.
УЗО повинні спрацьовувати за час не більше 25-40 мс,
тобто до того, як електричний струм, що проходить через
організм людини, викликає фібриляцію серця - найбільш
часту причину смерті при ураженнях електричним
струмом.
Виявлення струмів витоку за допомогою УЗО є
додатковим захисним заходом, а не заміною захисту від
надструмів за допомогою запобіжників, так як УЗО ніяк не
реагує на несправності, якщо вони не супроводжуються
витоком струму (наприклад, коротке замикання між
фазним і нульовим провідниками).

68. Огородження та блокування

• Огородження поділяються на суцільні та сітчасті. Суцільні огородження у вигляді
кожухів та кришок застосовуються в електроустановках напругою до 1000 В.
Сітчасті огородження мають двері, котрі закриваються на замок. До
огороджувальних пристроїв відносять також тимчасові переносні огородження
(щити, ізолюючі накладки, ізолюючі ковпаки, тимчасові переносні заземлення).
Огородження обладнуються кришками або дверима, що закриваються на замок
або обладнаними блокуваннями.
• Блокуванням називається автоматичний пристрій, за допомогою котрого
запобігають неправильним, небезпечним для людини діям. Робочими
елементами блокування можуть бути механічні пристрої, защіпки, фігурні вирізи
(механічне блокування), блок-контакти, котрі діють на розрив електричної ланки
(електричне блокування), а також електромагнітне блокування.
• Електричне блокування дозволяє вимикати напругу при відкриванні дверей
огороджень, дверей корпусів та кожухів або при знятті кришок. При
електричному блокуванні блокувальні контакти, зблоковані з дверима або
кришкою, при відкриванні дверей або знятті кришки розмикають ланку
живлення котушки магнітного пускача. За такої схеми обрив ланки управління та
випадкове відкривання дверей не являє небезпеки, оскільки електроустановка
буде знеструмленою.

69. Ізоляція струмовідних частин

ГОСТ виділяє ізоляцію:
• робочу — забезпечує нормальну роботу
електроустановок і захист від ураження
електричним струмом;
• додаткову — забезпечує захист від ураження
електричним струмом на випадок пошкодження
робочої ізоляції;
• подвійну — складається з робочої і додаткової;
• підсилену — поліпшена робоча ізоляція, яка
забезпечує такий рівень захисту, як і подвійна.

70.

Ізоляція струмовідних частин забезпечує технічну
працездатність електроустановок, зменшує
вірогідність попадань людини під напругу, замикань
на землю і на корпус електроустановок, зменшує
струм через людину при доторканні до
неізольованих струмовідних частин в
електроустановках, що живляться від ізольованої
від землі мережі.

71. ІЗОЛЯЦІЯ

При розробці електроустановок опір ізоляції приймається в межах
1 кОм/В
опір ізоляції переносних світильників, що
живляться від електромережі і
електрифікованого ручного інструменту
контролюється кожні 6 місяців,
зварювального обладнання — кожні 12
місяців.
При цьому опір ізоляції має бути не менше 0,5М Ом,
для електрофікованого інструменту 1 МОм.

72.

При розробці електроустановок опір ізоляції приймається в
межах 1 кОм/В, якщо технічними умовами не передбачені
більш жорсткі вимоги відповідно до чинних актів. З метою
забезпечення працездатності електроустановок і безпечної їх
експлуатації проводиться контроль стану ізоляції, який
характеризується електричною міцністю ізоляції, її
електричним опором і діелектричними втратами.
В
установках напругою більше 1000 В проводять усі види
випробувань ізоляції, а при напрузі до 1000 В - тільки
електричний опір і електричну міцність.

73.

Виділяють
приймально-здавальні
випробування,
післяремонтні (реконструкція і капітальний ремонт) і
міжремонтні в терміни, встановлені чинними нормативами
залежно від типу електроустановки і умов її експлуатації.
Так, опір ізоляції переносних світильників, що живляться
від електромережі і електрифікованого ручного інструменту
контролюється кожні 6 місяців, зварювального обладнання
- кожні 12 місяців. При цьому опір ізоляції має бути не
менше 0,5 МОм, а для електрофікованого інструменту
1 МОм.

74.

Захисне
розділення
електричних
мереж.
Загальний опір ізоляції проводів електричної
мережі відносно землі і ємнісна складова струму
замикання на землю залежать від протяжності
мережі і її розгалуженості. Із збільшенням
протяжності і розгалуженості мережі зменшується
(паралельна робота ізоляторів, накопичення
дефектів тощо) і збільшується ємність. Розділення
такої протяжної мережі на окремі, електрично
незв'язані між собою, частини за допомогою
трансформаторів з коефіцієнтом трансформації,
рівним одиниці, сприяє підвищенню опору ізоляції
і зменшенню ємності і, як результат, приводить до
підвищення рівня безпеки.

75.

Захисне розділення електричних мереж може
реалізовуватись як в межах електричних
систем, так і в межах окремих підприємств.
Зокрема, воно може реалізовуватися при
переході від мережі з глухозаземленою
нейтраллю до мережі, ізольованої від землі.
Прикладом реалізації варіанту переходу від
мережі з глухозаземленою нейтраллю до
мережі, ізольованої від землі, є застосування
розділяючих трансформаторів.

76.

ЗАСТЕРЕЖНІ ЗНАКИ
Стій –
напруга!
Не вилазь –
уб’є!
Не вмикати –
робота на
лінії!
Не вмикати –
працюють люди!
Працювати
тут!
Вилазити
тут!

77. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Система заходів направлених на виконання вимог:
ПУЕ
ПТЕЕУС
ПБЕЕУС
ПВВ ЗІЗ
Зменшення дій на персонал I, U, звільнення, надання
ПДД

78. ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

ЕЛЕКТРОУСТАНОВКИ –
це пристрої, призначені для:
генерування (вироблення) електричної енергії
трансформації (перетворення однієї напруги в іншу)
комутації (вмикання, вимикання, перемикання)
передачі електричної енергії на відстань
перетворення електричної енергії в інші види енергії

79.

Діючі електроустановки –
це такі, що перебувають
у даний момент під
напругою, або на які, в
будь-який момент за
допомогою комутаційної
апаратури, можна подати
напругу

80.

РОЗПОДІЛ
ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК
За напругою:
За розміщенням:
- до 1000 В включно
- зовнішні
- внутрішні
- вище 1000 В
За ступенем ризику:
-особливо небезпечні
- з підвищеною небезпекою
- без підвищеної небезпеки

81.

Електроустановки розподіляються:
відкриті (або зовнішні) - не захищені
будівлею
від
впливу
зовнішнього
середовища;
закриті (або внутрішні) – розміщені
всередині будівлі, яка захищає їх від
атмосферного впливу.

82.

Стосовно небезпеки ураження електричним
струмом:
приміщення з підвищеною небезпекою – в
приміщенні діє один з наведених факторів,
(температура повітря перевищує +35 °С,
вологість перевищує 70%);
особливо
небезпечні
приміщення
–
особлива сирість (вологість близько 100%) або
хімічно чи біологічно агресивне середовище,
або наявність двох або більше наведених
факторів одночасно.

83. ІНШІ ВИМОГИ ПУЕ

Неможливість дотику до струмопровідних частин
Знаки електричної безпеки
Адреса на вимикачах
Захист від механічних ушкоджень
Захист від струму перенапруги та струмів короткого замикання
Селективний (вибірковий) захист
Заземлення
Занулення

84. Зони захисту молнієприймачів

85. КАТЕГОРІЇ СПОЖИВАЧІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

I категория
электроприемники, перерыв электроснабжения которых может повлечь за
собой:
опасности для жизни людей,
значительный ущерб народному
хозяйству, повреждение дорогостоящего
основного оборудования, массовый брак
продукции, расстройство сложного
технологического процесса, нарушение
функционирования особо важных
элементов коммунального хозяйства.
Из состава электроприемников I категории
выделяется особая группа
электроприемников, бесперебойная работа
которых необходима для безаварийного
останова производства с целью
предотвращения угрозы жизни людей,
взрывов, пожаров и повреждения
дорогостоящего основного оборудования.
II категория
электроприемники, перерыв
электроснабжения которых приводит
к массовому недоотпуску продукции,
массовым простоям рабочих,
механизмов и промышленного
транспорта, нарушению нормальной
деятельности значительного
количества городских и сельских
жителей.
III категория
все остальные
электроприемники,
не подходящие под
определения I и II
категорий.

86. Безпечна відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами з горючих матеріалів

номінальна потужність Р, Вт
• 100
• 300
• 500
мінімальна
відстань, м
0,5
0,8
1,0

87.

Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних
приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному
режимі роботи не повинна перевищувати 85°С.
Відстань від приладів електроопалення до горючих
матеріалів і будівельних конструкцій, за винятком
матеріалів груп горючості Г1, Г2, має становити не менше
0,25 м
Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні
апарати можуть встановлюватися на горючі основи
(конструкції) лише з підкладанням під них суцільного
негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не
менше ніж на 0,01 м.

88. ПРАВИЛА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРО УСТАНОВОК СПОЖИВАЧІВ

необхідність
організації
експлуатації
електроустановок
служба
охорони праці
та вимоги до
неї
обов’язки
керівника
вимоги до
відповідального
та його
замісника
обов’язки
відповідального
види
обслуговуючий
персонал та
вимоги до
нього
категорії
робіт
робіт

89.

Правила
технічної
експлуатації
електроустановок споживачів
установлюють основні організаційні й
технічні
вимоги
до
експлуатації
електроустановок
та
електрообладнання
(електроустановки) споживачів.
Правила
поширюються
на
діючі
електроустановки напругою до 150 кВ
включно,
які
належать
споживачам
електричної енергії, незалежно від форм
власності та відомчої належності, а також на
електроустановки населення напругою понад
1000 В.

90.

Правила
поширюються
також
на
електроустановки до 1000 В, які перебувають
на правах власності в населення, у частині
застосування
норм
випробувань
та
вимірювання
опору
ізоляції
електропроводки.
Правила обов’язкові для працівників, що
здійснюють експлуатацію електроустановок
споживачів, керування, регулювання режимів
електроспоживання,
інспектування
електроустановок споживачів підприємств
всіх форм власності.

91. Власник електроустановки

Повинен забезпечити організацію:
належну експлуатацію електроустановок згідно з вимогами цих
Правил та інших ПД;
надійну роботу електроустановок і безпечне їх обслуговування;
виконання заходів із запобігання використанню технологій і методів
роботи, що негативно впливають на навколишнє природне
середовище;
дотримання встановлених режимів споживання електричної енергії та
потужності;
безперешкодний доступ на свої об'єкти уповноважених осіб
центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду, представників електропередавальної організації (за
пред'явленням службового посвідчення), надання їм інформації і
документів, необхідних для здійснення ними своїх повноважень, а
також виконання виданих приписів у зазначені терміни.
Для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації
електроустановок керівник повинен призначити особу, відповідальну
за електрогосподарство споживача.

92. ОСОБА, ВІДПОВІДАЛЬНА ЗА ЕЛЕКТРОГОСПОДАРСТВО

Особу, відповідальну за електрогосподарство призначають з
числа спеціалістів відповідної кваліфікації, які пройшли
навчання з питань технічної експлуатації електроустановок,
правил пожежної безпеки та охорони праці.
Після успішної перевірки знань з питань технічної
експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки та
охорони праці та присвоєння цим особам IV групи для
електроустановок напругою до 1000 В та V групи для
електроустановок напругою понад 1000 В ці особи наказом
споживача допускаються до виконання своїх обов'язків.
Споживачі, у яких електрогосподарство включає тільки
ввідно-розподільний пристрій, освітлювальні установки,
прилади побутового призначення напругою до 380 В, особу
відповідальну за електрогосподарство, можуть не
призначати. За письмовою згодою Держенергонагляду
відповідальність покладається на керівника який має пройти
навчання та інструктаж в енергопостачальній організації в
обсязі II групи з електробезпеки по що має бути зроблений
запис в договорі про користування електроенергією.

93. Особа, відповідальна за електрогосподарство

Особа, відповідальна за електрогосподарство споживача, повинна мати
відповідну групу з електробезпеки та вищу освіту за відповідним напрямом
(спеціальністю) енергетичного профілю, а також стаж роботи за цим напрямом:
для особи з повною вищою освітою (з освітньо-кваліфікаційним рівнем
спеціаліст, магістр) - не менше 1 року;
для особи з базовою вищою освітою (з освітньо-кваліфікаційним рівнем
молодший спеціаліст, бакалавр) - не менше 2 років.
У разі якщо у споживача використовуються електроустановки II та III
категорій з надійності електропостачання на напругу до 1 кВ, допускається, як
виняток, призначати особу, відповідальну за електрогосподарство споживача, з
числа працівників, які мають групу з електробезпеки не нижче IV та стаж роботи:
з професійно-технічною освітою за відповідним напрямом (спеціальністю) - не
менше 3 років;
з повною загальною середньою освітою, яка пройшла спеціальну підготовку, - не
менше 4 років.
У разі економічної недоцільності створення електротехнічної служби (відділу,
групи) у споживача, який має електроустановки II та III категорій з надійності
електропостачання на напругу до 1 кВ, електроустановки споживача передаються
за договором на обслуговування спеціалізованій організації.

94. Особа, відповідальна за електрогосподарство

Споживачам, у яких встановлена потужність електроустановок не
перевищує 10 кВт, заступника особи, відповідальної за електрогосподарство,
можна не призначати.
Керівник споживача після проведення йому електропередавальною
організацією інструктажу з питань технічної експлуатації електроустановок
споживачів у обсязі, що відповідає II групі з електробезпеки, відповідає за
виконання функцій щодо організації технічної та безпечної експлуатації таких
електроустановок та умов електроспоживання. Інструктаж проводиться під
час укладання або переоформлення договору про постачання електричної
енергії.
Власник електроустановки або, у разі укладення відповідного договору,
електропередавальна чи спеціалізована організація забезпечують виконання
заходів щодо організації експлуатації електроустановок відповідно до вимог
цих Правил.
У разі якщо власник електроустановки самостійно здійснює організацію
експлуатації цієї електроустановки, то повноту і достатність розроблених
заходів він повинен узгоджувати з відповідним територіальним органом
центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду.

95.

Забороняється експлуатація електроустановок
споживача у разі відсутності:
власних електротехнічних, електротехнологічних
працівників відповідної кваліфікації;
договору про надання послуг щодо обслуговування
електроустановок з електропередавальною або
спеціалізованою організацією при неможливості
самостійного здійснення організації експлуатації
власних електроустановок споживачем.

96. Працівники:

• Електротехнічні – працівники посада або професія яких
пов‘язана з обслуговуванням електроустановок які пройшли
перевірку знань з питань технології робіт правил пожежної
безпеки та охорони праці
• Електротехнологічні – працівники посада або професія яких
пов‘язана з обслуговуванням технологічних процесів що
базуються на використанні електричної енергії або із
застосуванням електричного інструменту переносних
електричних машин електрозварювального устаткування тощо
під час виконання робіт, але не пов‘язана з ремонтом і технічним
обслуговуванням електроустаткування

97. Працівники електротехнічні:

• Адміністративно-технічні – керівники споживачів їх
заступники начальники цехів відділів служб районів дільниць
лабораторій та їх заступники майстри інженери та інші посадові особи
на яких покладено адміністративні функції
• Оперативні (чергові) – працівники які перебувають на
чергування в зміні і допущені до оперативного управління та/або
оперативних перемикань
• Виробничі – працівники навчені і допущені до ремонту і
обслуговування обладнання пристроїв вторинних кіл та пристроїв
засобів диспетчерського керування в електроустановках
• Оперативно-виробничі – виробничі працівники спеціально
навчені і підготовлені для оперативного обслуговування в
затвердженому обсязі закріплених за ними електроустановок

98. Вимоги до працівників

• не молодше 18 років;
• медичне обстеження;
У процесі трудової діяльності електротехнічні та
електротехнологічні працівники проходять відповідно до вимог
такі форми навчання з питань технічної експлуатації
електроустановок:
навчання з питань технічної експлуатації електроустановок
(професійне, періодичне в спеціальному навчальному закладі,
періодичне на виробництві) з присвоєнням кваліфікаційної групи
допуску до роботи в діючих електроустановках та одержанням
посвідчення;
інструктажі (всі види);
стажування;
дублювання;
допуск наказом до самостійного виконання робіт в
електроустановках.
протиаварійні тренування.

99.

Протиаварійні тренування на робочих місцях та
необхідність відпрацьовувати способи та прийоми
запобігання порушенням у роботі обладнання та швидкої
ліквідації несправностей і аварій повинні проходити
оперативні та оперативно-виробничі працівники споживача
один раз на квартал.
Ці тренування проводяться під керівництвом особи,
відповідальної за електрогосподарство споживача. Порядок
навчання і перевірки знань працівників має бути
відповідним до галузевого положення про навчання,
інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони
праці, узгодженого з Держгірпромнаглядом, а також до
вимог до електротехнічної обслуги, які містяться в ПТЕ.
Первинний (під час прийняття на роботу) та періодичний
(протягом трудової діяльності) медичний огляд працівників
провадиться згідно з Положенням про медичний огляд
працівників певних категорій.

100.

Працівники,
що
обслуговують
електроустановки, зобов'язані знати ці Правила
відповідно до займаної посади чи роботи, яку вони
виконують,
і
мати
відповідну
групу
з
електробезпеки згідно з такими вимогами:
• для одержання групи І, незалежно від посади і
фаху,
необхідно
пройти
інструктаж
з
електробезпеки під час роботи в даній
електроустановці з оформленням в журналі
реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
• Інструктаж з електробезпеки на І групу має
проводити
особа,
відповідальна
за
електрогосподарство, або, за її письмовим
розпорядженням,
—
особа
зі
складу
електротехнічних працівників з групою III.

101.

Мінімальний стаж роботи в електроустановках
і видання посвідчень працівникам з групою І
не вимагаються;
• особам, молодшим за 18 років, не
дозволяється присвоювати групу вище II;
• для присвоєння чергової групи з
електробезпеки необхідно мати мінімальний
стаж роботи в електроустановках з
попередньою групою;

102.

Групи з електробезпеки
II
III
IV
V
(термін роботи у попередній групі, місяці)
З вищою електротехнічною освітою,
спеціальною електротехнічною освітою -
1
3
6
Особи, які закінчили спеціалізовані ПТУ 1
2
3
12
Особи, які не мають спеціальної освіти 2
2
12
24

103. ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛКТРОУСТАНОВОК СПОЖИВИЧІВ

Обов’язки
- керівника
- відповідального
- служби ОП
- персоналу
Відповідальність
Категорії робіт
- зі зняттям напруги
-без зняття напруги га
струмоведучих частинах та
поблизу них
- без зняття напруги
віддалік від струмоведучих
частин
Вимоги до
персоналу
- вік
- здоров’я
- навчання, атестація
- група допуску
Заходи
- організаційні
- технічні

104. Категорії робіт в електроустановках

Роботи в електроустановках стосовно
заходів безпеки поділяються на три
категорії:
• зі зняттям напруги
• без зняття напруги на струмовідних частинах та
поблизу них
• без зняття напруги віддалік від струмовідних
частин, що перебувають під напругою

105.

• У випадку одночасної роботи в
електроустановках напругою до та понад 1000 В
категорії робіт визначаються як для установок
понад 1000 В.
• До робіт, які виконуються зі зняттям напруги,
належать роботи, що проводяться в
електроустановці (або її частині), в якій зі
струмовідних частин знято напругу і доступ в
електроустановки (або їх частини), що
перебувають під напругою, унеможливлено.
• До робіт, які виконуються без зняття напруги на
струмовідних частинах та поблизу них,
належать роботи, що проводяться
безпосередньо на цих частинах.

106.

• В електроустановках напругою понад 1000 В, а
також на ПЛ напругою до 1000 В до цих самих
робіт належать роботи, які виконуються на
відстанях від струмовідних частин, менших від
вказаних.
• Роботою без зняття напруги віддалік від
струмовідних частин, що перебувають під
напругою, вважається робота, під час якої є
неможливим випадкове наближення працівників і
ремонтного оснащення та інструменту, що
застосовуються ними, до струмовідних частин на
відстань, меншу від зазначеної в таблиці,
проведення технічних або організаційних заходів
для запобігання такому наближенню не потрібне.

107. Безпечні відстані до струмовідних частин, що перебувають під напругою, м

Відстань від людини,
інструментів,
огороджень, не менше
Відстань від
механізмів,
не менше
0,6
1,0
Не нормується
1,0
6-35
0,6
1,0
110
1,0
1,5
150
1,5
2,0
220
2,0
2,5
Напруга, кВ
До 1:
На ПЛ
В решті
електроустановок

108. Роботи в електроустановках

• за нарядом-допуском
• за розпорядженням
• в порядку поточної експлуатації.

109.

За нарядом виконуються роботи в
електроустановках електростанцій, підстанцій і на
КЛ напругою понад 1000 В: у
• - зі зняттям напруги;
• - без зняття напруги на струмовідних частинах та
поблизу них;
• - без зняття напруги віддалік від струмовідних
частин, що перебувають під напругою, коли
потрібне встановлення тимчасових огороджень;
• - із застосуванням в РУ механізмів і
вантажопідіймальних машин.

110.

За розпорядженням виконується решта робіт в
електроустановках понад 1000 В тривалістю не більше однієї
зміни, у тому числі:
роботи в приводах і агрегатних шафах, комутаційних
апаратах, в пристроях вторинної комутації, релейного
захисту, автоматики, телемеханіки і зв'язку.
роботи без зняття напруги віддалік від струмовідних частин,
що перебувають під напругою, тривалістю не більше однієї
зміни;
аварійно-відбудовні роботи тривалістю до 1 години;
роботи зі зняттям напруги з електроустановок напругою до
1000 В тривалістю не більше однієї зміни.
Роботи, які дозволяється виконувати за розпорядженням, на розсуд
особи, яка видає наряд (розпорядження), можуть виконуватися за
нарядом.

111.

Роботи в порядку поточної експлуатації
Особи, які складають і затверджують перелік
робіт, що виконуються в порядку поточної
експлуатації, визначають необхідність,
можливість і періодичність безпечного
виконання цих робіт з огляду на місцеві
умови, а також кількісний та якісний склад
виконавців на кожен вид роботи.

112. Право видачі нарядів та розпоряджень надається адміністративно-технічним працівникам підприємства, які мають групу V в

електроустановках понад 1000 В
групу IV - в електроустановках до 1000 В.
Давати дозвіл
на підготовку робочих місць і на допуск
мають право оперативні працівники
з групою V -в електроустановках понад 1000 В
з групою IV - в електроустановках до 1000 В.

113.

Керівник робіт
повинен мати групу з електробезпеки
IV в електроустановках понад 1000 В
групу III - в електроустановках до 1000 В.
Наглядачами
призначаються електротехнічні працівники
з групою III.

114.

Знімати та встановлювати запобіжники
необхідно при знятій напрузі.
• Під напругою, але без навантаження, допускається
знімати та встановлювати запобіжники на
приєднаннях, в схемі яких відсутні комутаційні
апарати, що дозволяють зняти напругу.
• Під напругою та під навантаженням допускається
замінювати запобіжники у вторинних колах, мережах
освітлення та запобіжники трансформаторів напруги.

115. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ

• затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами,
розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;
• призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення
робіт;
• оформлення робіт нарядом, розпорядженням або
затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку
поточної експлуатації;
• підготовка робочих місць;
• допуск до роботи;
• нагляд під час виконання робіт;
• переведення на інше робоче місце;
• оформлення перерв в роботі та її закінчення.

116. Допускається в електроустановках одному працівнику з групою III виконувати (без оформлення розпорядження) в порядку поточної

експлуатації
такі роботи:
• - благоустрій території ВРУ скошування трави, розчищення від снігу доріг та
проходів;
• - ремонт і обслуговування пристроїв провідного радіо- і телефонного
зв'язку, розміщених поза камерами РУ на висоті не більше 2,5 м;
• - поновлення написів на кожухах обладнання і на огородженнях поза
камерами РУ;
• - спостереження за сушінням трансформаторів, генераторів та іншого
обладнання;
• - обслуговування маслоочищувальної та іншої допоміжної апаратури під
час очищення та осушування масла;
• - роботи на електродвигунах і механічній частині вентиляторів та
маслонасосів трансформаторів, компресорів;
• - перевірку повітроочищувальних фільтрів та замінювання сорбентів в них;
• - знімання показів електролічильників та інших вимірювальних приладів;
• - замінювання ламп, ремонт та обслуговування освітлювальної апаратури
на висоті до 2,5 м, розміщених поза камерою РУ;
• - прибирання приміщень в електроустановках понад 1000 В, де струмовідні
частини огороджені, а також приміщень щитів керування і релейного
захисту (може виконувати працівник з групою II).

117. Організаційними заходами з безпеки робіт, що виконуються у порядку поточної експлуатації, є:

• визначення необхідності і можливості безпечного
виконання робіт у порядку поточної експлуатації;
• складання і затвердження переліку робіт, що
виконуються у порядку поточної експлуатації, з
урахуванням місцевих умов;
• призначення виконавців (виконавця) робіт з
кваліфікацією, достатньою для виконання робіт у
порядку поточної експлуатації.

118.

• Під час виконання роботи із застосуванням електрозахисних
засобів (ізолювальні штанги, електровимірювальні штанги та
кліщі, покажчики напруги) допускається наближатись людині до
струмовідних частин на відстань, визначену довжиною їхньої
ізолювальної частини.
• Забороняється в електроустановках працювати в зігнутому
положенні, якщо у разі випрямлення відстань до струмовідних
частин буде менша за зазначену в таблиці
• Всі працівники, які перебувають в діючих електроустановках (за
винятком щитів керування, приміщень з релейними панелями та
їм подібних), в колодязях, тунелях, траншеях, повинні
користуватись захисними касками.

119.

В електроустановках напругою до 1000 В
• всі операції зі встановлення і зняття заземлень дозволяється виконувати
одній особі з групою III з числа оперативних чи оперативно-ремонтних
працівників.
В електроустановках напругою понад 1000 В:
• вмикати заземлювальні ножі дозволяється одній особі з групою IV з
оперативних чи оперативно-ремонтних працівників;
• встановлювати і знімати переносні заземлення мають два працівники з
оперативних чи оперативно-ремонтних працівників з групами IV і III. Другий
працівник з групою III може бути зі складу ремонтних, в цьому разі він
повинен пройти інструктаж і ознайомитися зі схемою електроустановки;
• вимикати заземлювальні ножі може працівник з групою III із оперативних
чи оперативно-ремонтних працівників.

120.

короткочасні роботи, що не терплять зволікань, з усунення несправностей
устаткування, які можуть призвести до аварії, допускається виконувати
без наряду - за розпорядженням із записом в оперативний журнал:
• оперативним працівникам (в електроустановках напругою понад 1000 В - не
менше ніж удвох);
• ремонтникам під наглядом чергового, якщо виписування та оформлення
наряду призводить до затримки ліквідації наслідків аварії;
• ремонтникам під наглядом адміністративно-технічного працівника з групою V
(в електроустановках напругою до 1000 В - з групою IV) у випадку зайнятості
оперативних працівників, а також в разі відсутності місцевих чергових.
• В разі відсутності адміністративно-технічних працівників , які мають право
видавання нарядів або розпоряджень, право видавання наряду або
розпорядження на роботу, метою якої є запобігання, аварії або ліквідація її
наслідків, надається оперативному працівнику з групою IV.

121. Оперативне обслуговування електроустановок

• Оперативне обслуговування електроустановок може
здійснюватися як місцевими оперативними чи
оперативно-ремонтними працівниками, за якими
закріплена ця електроустановка, так і виїзними, за
якими закріплена група електроустановок.
• Вид оперативного обслуговування, кількість
оперативних працівників в зміну чи на
електроустановці визначаються особою,
відповідальною за електрогосподарство, за
узгодженням з керівництвом підприємства
(організації) і зазначається в місцевих інструкціях.

122. Оперативне обслуговування електроустановок

• До оперативного обслуговування електроустановок допускаються
працівники, які знають оперативні схеми, посадові і
експлуатаційні інструкції, інструкції з охорони праці, особливості
обладнання і пройшли навчання, дублювання та перевірку знань
цих Правил та ПТЕ.
• Оперативні працівники, які обслуговують електроустановки
одноосібно, та ті старші в зміні чи бригаді оперативні працівники,
за якими закріплені електроустановки, повинні мати групу з
електробезпеки IV в електроустановках напругою понад 1000 В і
III — в електроустановках напругою до 1000 В.
• Оперативні працівники повинні працювати за графіком,
затвердженим особою, відповідальною за електрогосподарство
підприємства чи структурного підрозділу.

123. Працівники, відповідальні за безпеку робіт

Відповідальними за безпеку робіт,
що виконуються в електроустановках, є:
працівник, який видає наряд, розпорядження;
працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця;
працівник, який готує робоче місце, допуск;
працівник, який допускає до роботи;
керівник робіт;
працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт;
члени бригади.

124. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Основні
до 1000 В
- діелектричні рукавички;
- показники напруги;
- ізолювальні кліщі;
- інструмент з ізольованим
руків‘ям;
тощо
Додаткові
до 1000 В
- діелектричні килимки;
- діелектричні калоші;
- сухий бавовняний спецодяг.
вище 1000 В
- показники напруги;
- струмовимірювальні кліщі;
- Ізолювальні штанги.
вище 1000 В
- діелектричні рукавички;
- діелектричні боти.

125. ВИЗВОЛЕННЯ ВІД ДІЇ НАПРУГИ

ВІДКЛЮЧЕННЯ ВІД ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ
ПЕРЕРІЗАННЯ ПРОВОДУ
ШТУЧНЕ КОРОТКЕ ЗАМИКАННЯ
ВІДТЯГНЕННЯ ВІД ДЖЕРЕЛА ДІЇ НАПРУГИ

126. ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛОМУ

ПОКЛАСТИ НА РІВНЕ МІСЦЕ
РОЗСТЕБНУТИ ПОЯС ТА КОМІР
ВІДКРИТИ РОТ
ВИТЯГНУТИ ЯЗИК
ЗАКИНУТИ ГОЛОВУ, ПІД ШИЮ ПІДКЛАСТИ ВАЛИК
РОБИТИ ШТУЧНЕ ДИХАННЯ МЕТОДОМ “РОТ У РОТ”
РОБИТИ НЕПРЯМИЙ МАСАЖ СЕРЦЯ