Фізичний розвиток людини

1. Фізичний розвиток

Лекція 3

2. Фізичний розвиток-

це комплекс морфологічних і
функціональних
властивостей
організму, який визначає фізичну
дієздатність організму і рівень
вікового біологічного розвитку
людини.

3. Властивості Морфологічні Функціональні

Зріст, вага,
окружність
грудної
клітки і
склад тіла
Життєва
ємкість легенів,
сила м’язів
згиначів кисті і
сила м’язів
розгиначів
спини

4. На фізичний розвиток людини впливають:

Спадковість;
Навколишнє середовище;
Соціально-економічні фактори;
Умови праці та побуту;
Харчування;
Заняття фізкультурою і спортом;
Фізична активність.

5. Фізичний розвиток зумовлює особливості тілобудови (статури) тіла.

Під тілобудовою людини слід розуміти
розмір, форми, пропорції і особливості
взаємного розташування частин тіла, а також
особливості розвитку кісткової, жирової та
м’язевої тканин. Існують різні класифікації
конституційних типів тілобудови (Е. Кречмара
та М.В. Черноруцького), на підставі яких
розрізняють три типи тілобудови:
Нормостенічний;
Астенічний;
Гіперстенічний.

6. Три типи тілобудови

Нормостенічному типу властива пропорційна гармонійна будова
тіла, добре розвинуті у більшості випадків кісткова і м'язова
тканини. Вважається, що нормостенічний тип займає середнє
положення між астенічним і гіперстенічним типами.
Астенічний тип — високий (рідше середній) зріст, видовжена
грудна клітка з гострим підгруднинним кутом, довга шия,
вузькі плечі, відносно довгі кінцівки, ніжна тонка бліда шкіра,
слабко розвинута підшкірна клітковина. Серце невеликих
розмірів, легені видовжені, кишки короткі, тиск крові
знижений.
Гіперстенічний (пікнічний) тип — риси в цілому прямо
протилежні попередньому: зріст середній або нижчий за
середній, тіло масивне, багате жировідкладення (схильність
до повноти), порівняно короткі кінцівки, короткі грудна клітка
й шия, великий живіт, велике серце, довгі кишки, схильність до
підвищеного тиску; переважають процеси асиміляції.

7. Три типи тілобудови

8. Методи дослідження ФР

Соматоскопія(зовнішній огляд тіла) досліджують
особливості постави людини, оцінюють стан її
шкіри, товщину підшкірної жирової клітковини,
ступінь розвитку м’язів, форму грудної клітки,
спини і ніг, сколіоз та стан склепіння стопи.
Антропометрія( вимір певних розмірів тіла)
вимірювання основних фізичних показників
людини. Включає в себе зважування, вимірювання
довжини тіла, окружності грудей і живота. У ряді
випадків вимірюють основні показники дихання
(спірометрія) і силу м'язів (динамометрія).

9. Постава

це звичайна поза людини, її манера руху.
При правильній поставі голова і тулуб
перебувають на одній вертикальній лінії,
плечі розпрямлені, лопатки притиснені до
грудної клітки, фізіологічні вигини хребта
виражені, грудна клітка вигнута вперед
(випукла), живіт втягнутий, ноги
випрямлені в колінних і кульшових
суглобах.

10.

Хребет має чотири вигини: дві випуклості вперед –
шийний і поперековий (лордози) і дві випуклості
назад (район грудини і крижово-куприковий –
кіфози). У нормі кривизни хребта виражені
помірно. При порушенні постави вигини хребта
можуть бути різко виражені або згладжені.
Бокові викривлення хребта – (сколіози) – можуть
негативно впливати на функції серцево-судинної і
дихальної систем організму. Грудна клітка в нормі
може бути циліндричною, конічною і сплющеною.
Як результат різних захворювань можуть
утворюватися патологічні форми грудної клітки
(рахітна, ефізематозна) та інші.

11. Види постави:

У разі порушень
правильного
поєднання та
виразності
фізіологічних
викривлень хребта
виникають різні види
патологічної постави:
•Сутулувата
•Лордична
•Кіфотична
•Плоска

12. Залежно від того, як розвивається хвороба сколіоз, розрізняють кілька його видів:

якщо у дитини спостерігаються вроджені дефекти хребців
або реберних кісток, то такий сколіоз хребта називають
вродженим;
часто зустрічається ідіопатичний вид захворювання,
розвивається через можливі дистрофічних процесів в
кістках і м'язах;
нейрогенний сколіоз починає розвиватися як ускладнення
після таких захворювань, як поліомеліт, міопатія, параліч,
нейрофіброматоз;
статичний, який є наслідком порушень у суглобах і кістках
нижніх кінцівок, тобто вивих стегна, плоскостопість,
вкорочення однієї ноги та інші.

13. Сколіоз також поділяють на чотири ступені, які відрізняються один від одного ступенем викривлення хребта.

Сколіоз
1 -го ступеня характеризується
самим невеликим викривленням, яке
становить не більше 10 градусів. Візуально
таке викривлення розрізнити практично
неможливо, але якщо лікар каже про такий
ступінь сколіозу, то завчасно не варто
панікувати, адже кожен організм людини
має свої особливості і практично у кожної
людини ліва і права сторона не симетричні.

14. Сколіоз також поділяють на чотири ступені, які відрізняються один від одного ступенем викривлення хребта.

Сколіоз 2 -го ступеня має відхилення
хребта від осі на 11-25 градусів. Якщо
такий діагноз лікар підтверджує, то
коригувати викривлення необхідно
обов'язково;
Сколіоз 3-го ступеня кут відхилення хребта
становить від 26 до 50 градусів;
Сколіоз 4 -го ступеня - більше 50 градусів.

15. Для постановки діагнозу використовуються кілька основних методів визначення сколіозу

Перший - це проба з нахилом, тобто людина
плавно нахиляється, і по черзі необхідно
округляти всі відділи хребта: шийний, грудний і
поперековий. При виконанні такого нахилу
лікар стежить за симетричним розташуванням
правої і лівої сторони тіла. Якщо у людини
сколіоз, то з одного боку ребра можуть
виступати більше, а м'язи виділятися більше в
поперековому відділі. Через торсії хребців
може проявлятися западання з одного боку
грудної клітини. Самим же точним методом
підтвердження діагнозу сколіоз є рентген.

16.

Зазначено, що порушення
постави, може бути і заняття
невідповідним до тілобудови
молодої людини видом спорту
ранної спеціалізації (штанга,
гімнастика тощо).

17. Товщу підшкірної жирової клітковини

Визначають за
допомогою каліпера.
Оцінюють її як :
слабку,
помірну,
значну.

18. Дослідження м’язів

Звертають увагу на:
Ступінь розвитку,
силу,
болючість.
Оцінюють як:
Значний
Середній
Слабкий
Досліджують візуально, пальпацією та динамометрією.

19. Форму грудної клітки визначають як:

Циліндричну
Гіперстенічну
Астенічну
Патологічні форми:
1 – нормальна;
2 – плоска;
3 – куряча;
4- лійкоподібна; 5- емфізематозна.

20. Форма спини

Нормальна – правильне поєднання
фізіологічних викривлень хребта;
Плоска – відсутність фізіологічних
викривлень ;
Кругла – збільшений грудний кіфоз, який
захоплює частину поперекового відділу
хребта, шийний і поперековий лордоз
зменшений;

21. Форми ніг

Х подібні (торкається лише коліньми, а між
гомілковими суглобами є відстань);
О подібні (внутрішня поверхня гомілкових
суглобів торкається один одного, а коліна
при цьому розходяться);
Прямі ( повздовжні осі стегна і гомілки
збігаються, а внутрішні поверхні колінних і
гомілкових суглобів торкаються).

22. Плоскостопість

це сплощення склепінь стопи і повна втрата всіх її
ресорних (амортизуючих) функцій.
У нормі стопа має два зводи – поздовжній (по
внутрішньому краю стопи) і поперечний (між
основами пальців).
Плоскостопість може бути:
поздовжнім (сплощення поздовжнього склепіння
стопи)
поперечним (распластанность переднього відділу
стопи).
Якщо є сплощення поздовжнього і поперечного
склепіння говорять про комбінований
плоскостопості.

23. Плоскостопість

24. Як визначають плоскостопість?

Плантографія — вивчення відбитка стопи,
залишеного на папері.
Рентген стопи в бічній проекції.